Сучасні освітні технології (штучний інтелект, імерсивні технології, STEM-освіта, змішане навчання), корисні матеріали, практичні онлайн-інструменти, фізика. Дізнались про щось нове? Одразу реалізуймо в роботі!
Захист дипломних робіт студентів кафедри фізики кристалів ХНУ імені Василя Каразіна!
🌟 Блискавичний захист дипломних робіт студентів 4 курсу
кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені Василя Каразіна! 🌟
Друзі, з гордістю та захопленням повідомляємо, що студенти 4
курсу кафедри фізики кристалів фізичного факультету Харківського національного
університету імені Василя Каразіна блискуче захистили свої дипломні роботи! 🎓✨
Кожен студент
представив результати своїх наукових досліджень, які вразили не лише
викладачів, але й експертів галузі.
Особливі вітання
нашим випускникам, які показали високу наукову компетентність, креативний
підхід та невтомне прагнення до знань. Ваші дослідження та результати – це
справжній прорив у сфері фізики кристалів!
Бажаємо вам
подальших наукових звершень, творчих успіхів та нових відкриттів! Нехай цей
захист стане лише першим кроком у вашій блискучій науковій кар'єрі. 🚀🌌
Результати
захисту:
ГУЗЬ Владислав
Олегович - 98
ЛУКАВЕНКО
Катерина Андріївна - 92
ОРЄХОВА Єва Денисівна
- 93
ПАВЛЮЧЕНКО Марина
Валеріївна - 97
ПЕТРЕНКО Оксана
Юріївна - 99
ЯСЕНКОВА Аліса
Андріївна - 97
📽 Для всіх, хто
бажає переглянути записи захисту кожної роботи, надаємо посилання на
відеозаписи захисту:
ЯСЕНКОВА Аліса Андріївна
ПЕТРЕНКО Оксана Юріївна
ПАВЛЮЧЕНКО Марина Валеріївна
ОРЄХОВА Єва Денисівна
ЛУКАВЕНКО Катерина Андріївна
ГУЗЬ Владислав Олегович
Дорогі наші
випускники!
З гордістю та
радістю вітаємо вас із успішним захистом дипломних робіт! Ваші дослідження та
результати вразили нас своєю глибиною, інноваційністю та науковою актуальністю. Ви
довели, що наполегливість, відданість та невтомне прагнення до знань є ключем
до великих досягнень.
Кожен із вас
пройшов великий шлях, сповнений викликів і відкриттів. Ваші успіхи – це не
тільки ваша заслуга, а й наша спільна перемога. Ми пишаємося вашими
досягненнями і віримо, що це лише початок великої наукової кар'єри.
Бажаємо вам
подальших успіхів у всіх починаннях, натхнення, творчих звершень та наукових
проривів. Нехай ваші знання та досвід слугують на благо науки і суспільства.
Пам'ятайте, що ви завжди будете частиною великої родини Харківського національного
університету імені Василя Каразіна.
З повагою та
найкращими побажаннями,
Кафедра фізики
кристалів фізичного факультету ХНУ імені Василя Каразіна
Запрошення на безкоштовну онлайн- консультацію для вступу на фізичний факультет Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна на бюджетній основі
Шановні учні 11-х класів та шановні батьки,
Чи мріяли ви про захоплюючу кар'єру в науці, де можна досліджувати та розуміти фундаментальні закони Всесвіту? Можливо, ви хочете досліджувати секрети атомів, зір та космосу? Якщо так, то Фізичний Факультет Харківського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна - це місце, де ваші мрії можуть стати реальністю!
Ми запрошуємо вас на безкоштовну онлайн-консультацію з вступу на фізичний факультет. Це чудова можливість дізнатися більше про наш факультет, програми, які ми пропонуємо, та процес вступу на бюджетні місця.
Під час консультації ви дізнаєтеся про:
Навчальні програми та спеціальності, доступні на факультеті.
Умови вступу на бюджетні місця та вимоги до абітурієнтів.
Можливості для студентів підвищити свої знання та отримати досвід наукової роботи.
Навчальні умови для студентів.
Щоб зареєструватися на консультацію, будь ласка, заповніть невелику гугл-форму за посиланням нижче:
Не пропустіть цю чудову можливість дізнатися більше про можливості, які чекають на вас на фізичному факультеті Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Приходьте онлайн разом з батьками та готуйтеся до захоплюючого світу науки!
З нетерпінням чекаємо на зустріч з вами!
З повагою,
Організаційний комітет Фізичного Факультету Харківського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна
Зал слави кафедри фізики кристалів: захист дисертації Дениса Кофанова
10 січня 2024 року в Інституті сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України відбувся успішний захист дисертації на тему "Отримання сцинтиляційних кристалів рідкісноземельних гранатів із розплаву у відновлювальному та інертному середовищах" Дениса Кофанова. Це значуще досягнення в області матеріалознавства, зокрема в розробці методів отримання кристалів для використання в гранулярних детекторах на прискорювачах частинок.
Дисертація Дениса Кофанова зосереджена на отриманні сцинтиляційних кристалів рідкісноземельних гранатів з розплаву у відновлювальному та інертному середовищах. Основна увага приділена розробці методів вирощування кристалів змішаних гранатів, що є ключовим компонентом гранулярних детекторів, які застосовуються у фізиці високих енергій.
Особливу увагу заслуговує розроблений метод отримання довгих волокон YAG:Ce з покращеною довжиною поглинання. Це важливий крок у створенні ефективних сцинтиляційних матеріалів для використання у детекторах, орієнтованих на подальші експерименти з фізики високих енергій.
Дослідження Дениса Кофанова впишуться в контекст пошуку нових типів детекторів для наступного покоління експериментів. Гранулярні детектори, що складаються з монокристалічних волокон, стають все більш перспективними для забезпечення точної реєстрації частинок, а методи отримання сцинтиляційних кристалів, які розробив Кофанов, відкривають нові можливості в цьому напрямку.
Денис Кофанов розпочав свій науковий шлях як студент кафедри фізики кристалів фізичного факультету Харківського університету імені В.Н. Каразіна.
Шановний Денисе!
Кафедра фізики кристалів фізичного факультету Харківського університету імені В.Н. Каразіна висловлює щиру радість та пишається вашими вражаючими досягненнями. Бажаємо вам безмежної наукової і творчої наснаги для подальших викликів та досліджень. Нехай ваші інноваційні підходи в області отримання сцинтиляційних кристалів рідкісноземельних гранатів знайдуть широке використання і допоможуть у розвитку сучасних технологій.
Зичимо плідних наукових здобутків, стійкості у подоланні всіх труднощів, та подальших успіхів у творчій кар'єрі. Нехай кожен день приносить нові відкриття та радісні миті!
З повагою,
кафедра фізики кристалів.
Публікації про кафедру фізики кристалів фізичного факультету ХНУ Василя Каразіна
Кафедра фізики кристалів фізичного факультету у віртуальній реальності
Завдяки стрімкому розвитку технологій, навчальні заклади по всьому світу впроваджують нові методи навчання, щоб зробити процес набагато цікавішим і ефективнішим для студентів. Один із найвражаючих прикладів таких інновацій - створення віртуального простору в режимі віртуальної реальності кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ Василя Каразіна.
Спробуємо зрозуміти, як саме цей режим віртуальної реальності був створений та які можливості він відкриває для навчання і досліджень.
Створення кафедри фізики кристалів у віртуальному просторі
Віртуальний простір кафедри фізики кристалів базується на передових технологіях віртуальної реальності (VR), які дозволяють створити імерсивне навчальне середовище.
Кроки для створення віртуальної реальності
3D-моделі
Перший крок - це створення 3D-моделей об'єктів, які потрібно візуалізувати. У випадку кафедри фізики кристалів це може бути структура кристалічних ґраток, атомні шари, пустоти тощо.
Розробка віртуального середовища
Після отримання 3D-моделей створюється віртуальне середовище, в якому студенти зможуть взаємодіяти з цими об'єктами. Це може бути власне віртуальна аудиторія або лабораторія, де студенти можуть вивчати фізику кристалів.
Використання VR-технологій
Для взаємодії з цими віртуальними об'єктами використовуються VR-пристрої, такі як VR-окуляри та контролери. Ці пристрої дозволяють студентам "зануритися" у віртуальний світ і взаємодіяти з об'єктами, подібно до того, як це відбувається в реальності.
Можливості віртуального простору кафедри фізики кристалів
Створення віртуального простору кафедри фізики кристалів відкриває безліч можливостей для навчання та досліджень:
Візуалізація кристалічних ґраток
Студенти можуть ретельно вивчати структури кристалів, спостерігаючи за їхньою геометрією та атомним укладанням в 3D.
Октаедричні та тетраедричні пустоти
Віртуальне середовище дозволяє студентам розглядати октаедричні та тетраедричні пустоти в кристалах, що допомагає розуміти їх розташування і розміри.
Експерименти та симуляції
Віртуальний простір кафедри дозволяє створювати симуляції різних фізичних експериментів, що допомагає студентам краще зрозуміти та практикувати концепції фізики кристалів.
Глобальний доступ
Завдяки віртуальній реальності, студенти можуть мати доступ до навчання навіть з віддалених регіонів або інших країн.
Василь Дмитрович Нацик - видатний український фізик-теоретик, який працював на кафедрі фізики кристалів фізичного факультету Харківського національного університету імені Василя Каразіна на посаді професора більше 35 років, а зараз керує роботою відділу фізики реальних кристалів ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України.
Нацик присвятив своє життя дослідженню різних аспектів теорії кристалів, зокрема електронних властивостей твердих тіл та явищ дифузії в кристалах. Він також займався дослідженням структурних змін у кристалах при низьких температурах та інших впливах.
Відділ фізики реальних кристалів
Нацик був і залишається активним учасником наукового життя України та світу. Він опублікував понад 100 наукових статей у провідних наукових журналах та колективних монографіях. Він брав участь у багатьох міжнародних наукових конференціях та симпозіумах, виступаючи з доповідями та повідомленнями.
(1938) – доктор фізико-математичних наук (1979), професор (1992). Головний науковий співробітник ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України. Член редколегії журналу «Фізика низьких температур», член Наукових рад НАН України з проблем «Фізика металів і сплавів», а також спеціалізованих учених рад при ФТІНТ НАНУ.
Нацик був науковим керівником молодих вчених, які в подальшому стали видатними фахівцями у галузі фізики.
Випадок, який характеризує Василя Дмитровича як людину оптимістичну і позитивну.
На кафедрі фізики кристалів, коли було дуже холодно, викладач скаржився на неприємну температуру оточуючого середовища. Але професор Нацик дав зовсім іншу реакцію: він сказав, що в кожній ситуації можна знайти якусь приємність. Він витягнув шоколад і пояснив, що холодний клас - це хороша річ, бо шоколад не розтане.
Ця розмова, яка відбулася на кафедрі фізики кристалів, між Василем Дмитровичем Нациком і викладачем кафедри, показує, що Василь Дмитрович має позитивний настрій і вміє шукати позитив у будь-яких ситуаціях. Навіть в холодній аудиторії він знайшов щось приємне - те, що шоколад не розтане. Це свідчить про те, що Василь Дмитрович - оптиміст і вміє приймати життя таким, як воно є, шукати позитивні моменти і радіти малому. Така розмова може бути прикладом того, що позитивний настрій і здатність бачити добро в будь-яких ситуаціях можуть допомогти знайти радість у житті і домогтися успіху. Тож шукаємо приємні речі у нашому повсякденному житті.
Також є бажання опублікувати спогади Інесси Василівни Воробйової про Василя Дмитровича Нацика.
Пряма мова:
В. Д. Нацик відомий фізик-теоретик, основне місце роботи якого ФТІНТ НАН України, де він довгі роки був, завідувачем теоретичного відділу цього інституту, а зараз керує роботою цього відділу та є головним редактором журналу "Фізика низьких температур".
За сумісництвом В.Д. протягом 40 років працював професором кафедри фізики кристалів. Він розробив унікальні спеціальні курси лекцій, які читав студентам кафедри. Ці спецкурси охоплювали широкий спектр фізичних властивостей кристалів залежно від їхньої структури та зовнішніх факторів, приділяючи особливу увагу новітнім відкриттям зарубіжних та вітчизняних авторів. Також В. Д. читав загальні курси студентам усього фізичного факультету. Неодноразово В.Д. був доповідачем на кафедральних та факультетських семінарах і завжди дуже цікаво та професійно розповідав про наукові досягнення як у галузі фізики низьких температур, так і у дослідженні властивостей нових матеріалів, штучно створених фізиками. Його доповіді про властивості та практичне застосування фулеренів викликали великий інтерес як співробітників факультету, так і студентів.
В.Д. дуже ерудований і дійсно багато знає. Результати його наукових досліджень викладено у понад 200 наукових статей, опублікованих у найвідоміших зарубіжних та вітчизняних фізичних журналах. Серед фізиків Харкова він має один із найвищих індекс цитування.
В.Д. різнобічно освічена людина. Він чудово знає поезію, літературу, захоплювався спортом та спілкування з ним завжди цікаво та пізнавально.
Нині під час війни В.Д. виїхав із Харкова та продовжує наукову діяльність віддалено, написавши дві наукові статті.
Кафедра пишається, що В.Д. довгі роки був її співробітником і викладачі та студенти кафедри мали змогу з ним спілкуватися та обговорювати як фізичні, так і інші цікаві проблеми.
Пітер Хіггс, його роль у відкритті Бозону Хіггса та українські фізики
Пітер Хіггс (Peter Higgs) є одним з найбільш відомих фізиків XX століття, завдяки його вагомому внеску у теоретичну фізику та відкриттю Бозону Хіггса, яке стало довгоочікуваним результатом роботи його та його колег.
Пітер Хіггс народився 29 травня 1929 року в Ньюкаслі-апон-Тайн, Англія. Він навчався в Кінгстонському університеті в Лондоні, де отримав ступінь бакалавра і магістра з фізики. Після цього він переїхав до Единбурзького університету, де отримав докторську ступінь з фізики в 1954 році.
Протягом своєї кар'єри Хіггс працював в різних університетах та наукових центрах, зокрема, в Королівському коледжі в Лондоні та Університеті Единбургу. Його роботи з теоретичної фізики були дуже вагомими, але найбільш відомим є його внесок у відкриття Бозону Хіггса.
Бозон Хіггса - це частинка, яка була вперше запропонована Хіггсом у 1964 році, в результаті його роботи з теорією поля. Хіггс запропонував ідею, що елементарні частинки матерії взаємодіють з Бозоном Хіггса, який забезпечує їм масу. Ця ідея була революційною, оскільки вона дала відповідь на питання про те, як із частинок складаються елементи матерії.
У 2012 році експерименти на Великому адронному колайдері підтвердили існування Бозону Хіггса, що стало одним із найвагоміших відкриттів у фізиці за останні десятиліття. Завдяки цьому відкриттю було сформульовано Стандартну Модель - фізичну теорію, яка описує фундаментальні взаємодії в усьому Всесвіті, включаючи електромагнітну, слабку і сильну взаємодії.
Хіггс був нагороджений Нобелівською премією з фізики в 2013 році за свій внесок у розуміння фізичного світу та відкриття Бозону Хіггса. Ця нагорода була визнанням не лише роботи Хіґґса, але й великої команди вчених, які працювали над відкриттям Бозону Хіггса.
Насправді, у відкритті Бозону Хіггса брали участь не лише науковці з Європейської організації ядерних досліджень (CERN), де знаходиться Великий адронний колайдер, але й науковці з усього світу, включаючи Харківський науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України.
Зокрема, Борис Гриньов і його інститут мав вагомий внесок у розробку та створення детектора ATLAS - одного з двох головних детекторів, які використовувалися в експериментах на Великому адронному колайдері для відкриття Бозону Хіггса. ATLAS був спроектований для виявлення частинок, які з'являлися під час зіткнення протонів, та детального аналізування їх властивостей.
Таким чином, Гриньов та його колеги з Харківського інституту монокристалів мали великий вплив на успіх експериментів з Великим адронним колайдером та відкриття Бозону Хіггса. Це свідчить про вагому роль, яку українські фізики відіграли в цьому відкритті та у розвитку фізики в цілому.
Зараз фізики продовжують досліджувати Бозон Хіггса та його властивості, щоб розуміти його роль у фундаментальних процесах Всесвіту. Це може допомогти відповісти на багато питань, які ще залишаються невідомими, таких як природа темної матерії та темної енергії.
Українські фізики продовжують брати участь у великих міжнародних дослідженнях, включаючи проекти у Європейській організації ядерних досліджень та інших світових наукових центрах. Це дозволяє їм не тільки внести свій внесок у розвиток науки, але й отримувати нові знання та досвід, що допомагає у підготовці наступного покоління фахівців з фізики.
Таким чином, внесок українських фізиків у відкриття Бозону Хіггса свідчить про високий рівень наукової роботи в Україні та про те, що вони можуть брати участь у великих міжнародних дослідженнях та роботах. Наукові досягнення українських фізиків можуть допомогти вирішити багато важливих питань у фізиці та інших галузях науки.
«Внесок М.Д. Пильчикова в створення колекції фізичних приладів фізичного кабінету Харківського університету»
21 травня 2022 року виповнюється 165 років з дня народження талановитого вченого, професора Харківського університету Миколи Дмитровича Пильчикова. До цієї дати підготовлена презентація «Внесок М.Д. Пильчикова в створення колекції фізичних приладів фізичного кабінету Харківського університету».
Презентацію підготував завідувач кафедри експериментальної фізики доктор фізико-математичних наук, професор В.П. Пойда
Доповідач: академік НАН України, д.техн.н., зав.каф. фізики кристалів ХНУ, професор Б.В.Гриньов.
Середа 26.01.2022 о 14:00 в ауд. ім. К. Д. Синельникова ( 7 пов. Головного корпусу ХНУ, фізична сторона) відбудеться фізичний факультетський семінар (№40), присвячений річниці відкриття Харківського Університету.
Я, Пахомова Ірина, доцент кафедри фізик кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна.
Запрошую взяти участь у вебінарах проєкту "Проактивний педагог". Проєкт створено на базі кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна.
Ідея проєкту "Проактивний педагог":
надати можливість поділитися власним досвідом вчителям у STEM-орієнтованому підході в начанні;
познайомити суспільство із проактивними педагогами; ;
надати інформацію щодо співпраці фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна із вчителями фізики та астрономії;
створити простір для обміну ідеями і пошуку партнерів для реалізації спільних проєктів;
Науково-популярний вебінар: Як бачить Термінатор. Ч.1. Геометричний підхід. Комп'ютерний зір
Були б раді бачити у ролі спікера кожного, хто бажає поділитися власним досвідом у роботі із новими ресурсами, технологіями, підходами і прагне змін на краще у системі освіти.
Запрошуємо заповнити гугл-форму, якщо бажаєте бути або спікером (посилання)
Telegram: https://t.me/physicsks Електропровідність будь-якого матеріалу залежить від температури. При нагріванні ізолятор може стати провідником або навпаки, матеріал, що проводить струм може перетворитися на ізолятор. Для різних речовин електропровідність залежить від температури по-різному.
Електропровідність металів зі збільшенням температури падає. Це обумовлено тим, що у металах носіями електричного струму є вільні електрони, що представлені "електронним газом".
Такі вільні електрони є спільними для всіх атомів кристалічних ґраток і здатні переміщатися в просторі між вузлами ґраток хаотично за відсутності зовнішнього електричного поля. При наявності електричного поля електрони рухаються впорядковано: через метал тече електричний струм.
Коливання атомів у вузлах кристалічних ґраток перешкоджають вільному руху "електронного газу". Зрозуміло, що чим вище температура, то сильніше коливання атомів у ґратках. У разі зростання температури зростає й електричний опір металу.
Як змінюється електропровідність скла при нагріванні?
Силікатне скло - аморфне тверде тіло, що немає кристалічної ґратки з строго регламентованим положенням атомів (іонів). Носіями електричного струму є іони, а їхня рухливість у склі при кімнатній температурі низька, відповідно, вкрай низькою є електропровідність. Зі збільшенням температури рухливість іонів, отже, і електропровідність скла зростає.
Якщо нагріти скло в полум'ї, його електропровідність змінюється. Це легко продемонструвати за допомогою газового пальника, електричної лампи на 220 В, проводів та скляної палички. Такий дослід було проведено у лабораторії фізичного факультету Валійовим Борисом Михайловичем.
.png)
