Вітаю із роком Чорного Водяного Тигра!

 Мої любі рідні і близькі, подруги і друзі!

#myphoto

Вітаю нас із прийдешніми святами! Що це за тварина Чорний Водяний Тигр? Існують Дерев'яний, Вогняний, Земляний, Золотий і Водяний Тигри. 2022 - це рік Водяного Тигра. За східним календарем цей рік настає не з 1 січня, а з 1 лютого 2022 року і закінчиться 23 січня 2023 року.

Від щирого серця бажаю нам усім здоров'я і миру! Бажаю віри в себе, нових ідей і проєктів. Бажаю мати улюблену справу, що приносить задоволення і радість у наші серця, а також добробут у наші домівки! Бажаю нам усім відповідальності і любові!

Єднаймось!

Бажаю гарного дня!

Бережіть себе і родину!



З повагою і найтеплішими обіймами,

Ірина Пахомова


Підсумки роботи кафедри фізики кристалів 2021 рік

 Кафедра фізики кристалів фізичний факультет ХНУ імені В.Н. Каразіна  2021 р.


Вітаю шановні подруги і друзі, колеги і колежанки, студенти і студентки!

Завжди ми підсумовуємо, що було зроблено за певний проміжок часу. Як правило усі ці звіти не потрапляють до суспільства. Тож тоді актуальне питання, як правильно обрати майбутню професію, як правильно обрати місце для навчання, якщо все, усі здобутки роботи кафедри невідомі пересічному громадянину і школяру або школярці. 

Поговоримо, що було зроблено за 2021 рік на кафедрі фізики кристалів, які маленькі перемоги мають у власних портфоліо студенти, викладачі, випускники кафедри фізики кристалів.

Пишіть свої питання!

Ми відкриті до спілкування!


Презентація роботи STEM-AR клубу "Наука навколо нас"

(кафедра фізики кристалів фізичний факультет ХНУ імені В.Н. Каразіна)



#фізичний #univerKarazina # Кафедра_фізики_кристалів #Борис_Гриньов #vstup

Корисні публікації:


Приєднуйтесь на сервер "Фізика" на Discord: https://discord.com/invite/ZUxcC22 

Telegramhttps://t.me/pakhomovaeducation 
 https://t.me/physicsks


Закон Кулона, точковий заряд

Взаємодія точкових зарядів (симуляція). Гейміфікація на уроках фізики.


Сили електростатичної взаємодії залежать від форми і розмірів наелектризованих тіл, а також від характеру розподілу заряду на цих тілах. В деяких випадках можна знехтувати формою і розмірами заряджених тіл і вважати, що кожен заряд зосереджений в одній точці. Точковий заряд – це електричний заряд, коли розмір тіла, на якому цей заряд зосереджений, набагато менше відстані між зарядженими тілами. Наближено точкові заряди можна отримати на досліді, заряджаючи, наприклад, досить маленькі кульки.

Взаємодія двох точкових зарядів, які знаходяться в стані спокою, визначає основний закон електростатики – закон Кулона. При надаванні кулькам однойменних зарядів вони відштовхуються одна від одній, при надаванні кулькам різнойменних зарядів - притягуються.
У симуляції потрібно проаналізувати і розташувати запропоновані точкові заряди таким чином, щоб рухомий заряд потрапив у мішень, що нарисована на робочому полі.
Гра-симуляція має 20 рівнів від простішого до найскладнішого.



Успіхів! Фізика цікава, корисна і важлива!


Може бути використано для домашнього завдання або включено, як один із елементів підсумкового уроку, або як один із раундів фізичних боїв.

Корисні публікації:


Фізика для дітей





Дякую за увагу!
Бажаю Вам нових ідей!
Навчаємося, бо ми цього варті!
Підписуйтесь на блог!
Підписуйтесь на канал YouTube.
Підписуйтесь на сторінку у fb. https://www.facebook.com/educationXXII/

Підписуйтесь на групу у Discord https://discord.com/invite/ZUxcC22
Запрошуємо навчатися на фізичному факультеті!  

#physics​​  #simulation​​ #електростатика

Збираємо прості електричні схеми (симуляція)

 Онлайн-інструмент для вивчення теми "Прості електричні кола. Послідовне та паралельне з'єднання провідників"

Перейти за посиланням: https://www.universeandmore.com/crack-the-circuit/

Як це працює?

На екрані зверху з'являються елементи електричного кола: лампи, ключі тощо.  Потрібно натиснути на кожен елемент і зрозуміти як підключені ці елементи у колі.

Внизу на блакитному полі потрібно намалювати схему такого підключення елементів.

Детальніше на відео:

Може бути використано для додаткового завдання до лабораторної роботи, домашнього завдання або включено, як один із елементів підсумкового уроку.

Корисні публікації.

Корисні ресурси у вільному доступі для практичних завдань з фізики


Фотоефект (симуляції + лабораторна)

Технології доповненої реальності на уроках фізики

Підвищення кваліфікації вчителів фізики

Лабораторні роботи з фізики 7, 8, 9 класи

Цікаво, корисно, легко!

Дякую за увагу!
Бажаю Вам нових ідей!
Навчаємося, бо ми цього варті!
Підписуйтесь на блог!
Підписуйтесь на канал YouTube.
Підписуйтесь на сторінку у fb. https://www.facebook.com/educationXXII/

Підписуйтесь на групу у Discord https://discord.com/invite/ZUxcC22
Запрошуємо навчатися на фізичному факультеті!  

#physics​​  #simulation​​ #електрика

Кристали льоду. Дендрити.

Морозні візерунки на вікнах (магія чи фізика)...

 Як з'являються на вікнах морозні візерунки?

Зараз вже не так і просто насолоджуватися прекрасними морозними візерунками на вікнах. Але якщо така можливість є, то не зволікай і роби фотографію!

Морозні візерунки на склі – це скупчення крихітних кристаликів льоду. Утворюються вони з пари води, яка в невеликій кількості завжди знаходяться в повітрі. Взимку повітря між двома скляними поверхнями сильно охолоджується і не може вже утримати всі пари. Частина водяної пари осідає на скло і перетворюється на кристалики льоду.

Насамперед кристалики льоду утворюються на дрібних нерівностях скла. Тисячі крихітних, непомітних для ока тріщин і горбків покривають шибки. Після утворення першого крихітного кристалика льоду процес відбувається значно швидше: за один кристалик чіпляється інший, а за інший — третій, і незабаром вікно покривається крижаним візерунком.



Кристалики льоду найчастіше з'єднуються один з одним своїми вершинами. Багато окремих кристаликів, чіпляючись один за одного то в одному, то в іншому напрямку, і створюють казкову, крижану картину, що прикрашає в морозні дні шибки. Ось де беруться дивовижні морозні візерунки на вікнах!

Часто на вікнах утворюються кристали дендритної форми.  Із зародків виростають деревоподібні кристаліти — дендрити (з грец. δένδρον — дерево). 



Утворення кристала починається із зародка – центру кристалізації. Якщо параметри розчину (температура, тиск, концентрація сполук) з часом не змінюються або змінюються слабо, то утворюватиметься кристал правильної форми. Однак якщо один або кілька параметрів змінюються швидко, утворення зародків теж відбуватиметься швидше, і вони будуть злипатися між собою. Надходження речовини (дифузія) до зростаючих зародків стає ще більш нерівномірним, і, як наслідок, утворюються характерні форми, що розгалужуються. Напрямок зростання «гілочок» відбувається у бік найбільш інтенсивного масопереносу - тобто за напрямом надходження розчину. Сам процес утворення дендриту прийнято називати дендритовим зростанням.

Схема дендритного росту



https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Artificial_dendrites_growth.gif

http://www.its.caltech.edu/~atomic/snowcrystals/movies/movies.htm


Що робити, щоб морозні візерунки не  з'являлись на вікнах?

Щоб морозні візерунки не покривали скло, необхідно зменшити вологість повітря. Для цього господині ставлять між дерев'яними рамами склянку або іншу ємність із сіллю. Сіль є добрим поглиначем вологи.

Другий шлях – не допустити, щоб скло сильно охолоджувалося. Роблять це шляхом ретельної теплоізоляції зовнішнього шибки в місцях його зіткнення з рамою.

 Чому на сучасних вікнах немає морозних візерунків?

У сучасних склопакетах, де використовують два або навіть три скла, морозні візерунки вже не утворюються. У цьому випадку між склом знаходиться майже немає водяної пари і на холодному склі (на тому, що "виходить" на вулицю) просто нема з чого утворювати зародки кристаликів льоду.

Що ж робити якщо у квартирі усі вікна вже сучасні, і морозні візерунків немає?

Найпростіший і найшвидший спосіб, провести експеримент із мильною бульбашкою.

Для дослідів з мильними бульбашками на морозі треба приготувати розведений у сніговий воді шампунь або мило, в який додано невелику кількість чистого гліцерину, і пластмасову трубку від кулькової ручки. Температура повинна бути 6-7 С нижче нуля.
При видування мильної бульбашки на морозі на її поверхні  виникнуть дрібні кристалики, які почнуть швидко збільшуватися в розмірах. Головне не перестаратися, інакше «куля» лопне, не встигнувши замерзнути. Коли ви спробуєте видути мильну бульбашку кілька разів, ви пристосуватися і будете вже відчувати, коли слід припинити видування і чекати замерзання мильної бульбашки.


 

Фотографуйте!
Знімайте відео кристалізації мильної бульбашки!

Наука навколо нас!

Ласкаво просимо до нашого онлайн-клубу  "Science around us".

Детальніше про роботу клубу: тут.

Бережіть себе і родину!

Дякую за увагу!
Бажаю Вам нових ідей!
Навчаємося, бо ми цього варті!
Підписуйтесь на блог!
Підписуйтесь на канал YouTube.
Підписуйтесь на сторінку у fb. https://www.facebook.com/educationXXII/
Запрошуємо навчатися на фізичному факультеті! 

 

Приєднуйтесь на сервер "Фізичний факультет ХНУ" на Discord

https://discord.com/invite/ZUxcC22 

Дивний спокій

Дивний спокій

На початку грудня Президент Байден поговорив із Президентом Путіним, головним чином, стосовно ситуації навколо України. Цій розмові передували консультації Байдена із лідерами Франції, Німеччини, Великої Британії та Італії. Як сказав потім сам Байден, він попередив Путіна про наслідки можливого прямого вторгнення в Україну.

Після розмови, Байден у той же день обговорив результати перемовин із тими ж лідерами Франції, Німеччини, Великої Британії та Італії. Через два дні Байден розповів про діалог з Путіним і Президенту Зеленському. Зеленський вислухав його, звернувся до народу, і, здається, заспокоївся. У всякому разі, публічної активності у цьому напрямку не спостерігається.

Так, дійсно влада завжди має "випромінювати" спокій, але заспокоювати вона повинна народ, а не самих себе. При цьому вона не має казати людям, що нічого поганого не трапиться. Вона має казати, що якщо трапиться щось погане, то влада має план, сили і засоби, щоб врятувати людей та нейтралізувати наслідки будь-якого лиха. Впевнений, якби в Японії з‘явилась влада, яка казала би: "Заспокойтесь! Землетрусу ніколи не буде!", то така влада дуже швидко полишила би свої кабінети.

 

У цьому тексті не можна оминути вимоги, що були висунуті Росією до США та НАТО у запропонованих "договорі" та "угоді". Зрозуміло, що Путін та Байден домовились, що Росія сформулює те, що вона хоче. Тоді на наступних перемовинах буде, що обговорювати. Але те, що написали у російському МЗС означає одне з двох: або це було написано, щоб ніяких перемовин не було взагалі, або російське керівництво живе у якомусь вигаданому світі, де:

1. Друга світова війна закінчилась позавчора.

2. У тій війні гітлерівську Німеччину перемогла Російська федерація. Не антигітлерівська коаліція, навіть не Радянський Союз у складі 16 республік, а саме сучасна Росія. До речі, Японію теж перемогла Росія. Мабуть тим, що віроломно порушила договір про ненапад та близько двох тижнів успішно воювала з Японією, головним чином, у північному Китаї.

3. Ялтинська та Потсдамська конференції були вчора, де учасники антигітлерівської коаліції (цікаво, звідки вона взялась, якщо все зробила Росія?) розділили сфери впливу у зруйнованій війною Європі.

 

Якщо ж вони живуть у реальному світі, то ці "вимоги", очевидно, не є предметом для будь-яких перемовин ані з США, ані з НАТО. Якісь частини з цього переліку могли б бути предметом для перемовин (безуспішних) з Україною. Наприклад, гарантуйте, що ви у найближчі 10-15 років не вступите до НАТО, а інакше ми будемо вас бомбити. У цьому, принаймні, була б якась логіка. Але вимагати від НАТО фактичної капітуляції у східній Європі - це з якого такого дива? Крім того, Європа зараз не лежить у руїнах, і може сама впоратись із своїми проблемами. Тому з точки зору здорового глузду було очевидно, що ці вимоги є абсолютно неприйнятними, тобто їх писали або для того, щоб щось написати, або для того, щоб їх відхилили. Тому ситуація стосовно України повертається до того ж самого стану: російські війська біля кордону, але керівництво Росії попереджено про наслідки вторгнення.

 

Можна, звичайно, розглядати Путіна як божевільного із "ядерною валізкою", який може в будь-який момент знищити більшість розвинених форм життя, принаймні, у Північній півкулі. З цим ми нічого зробити не можемо, тоді можна заспокоїтись та не дуже про це турбуватись.

 

До речі, мені не відомо, наскільки ефективна (та чи існує взагалі) російська система захисту від виконання наказів про запуск ядерних ракет, що надходять від божевільного керівника. В художній літературі та у багатьох кінофільмах описані можливі варіанти такої системи у США, а от про Росію ми не знаємо майже нічого.

 

А можна вважати, що Путін, вислухавши перспективи, що намалював йому Байден, буде поводити себе більш цивілізовано, ніж зараз. Тому нам теж можна заспокоїтись та не дуже хвилюватись стосовно його найближчих дій.

 

Але путінська Росія - це не бінарна система, де є лише два стани. Існує безліч проміжних варіантів між цілковитим миром та "взаємним гарантованим знищенням". І саме до протидії цим варіантам ми маємо готуватись. Тому, якщо Путін ще не досягнув свої мети, що була в нього, коли він почав стягувати війська до наших кордонів, він буде продовжувати шлях до цієї мети, але так, щоб не зіткнутися з наслідками, про які казав Байден.

Для цього подивимось на світ очами Путіна (знаю, це неприємно, але треба). Треба зробити так, щоб реалізувати свою мету (наприклад, окупувати ще якусь частину України), але при цьому не потрапити під чергові санкції країн Заходу. Тобто треба зробити так, щоб більшість країн або підтримали дії Путіна, або зберегли нейтралітет, або, у найгіршому випадку, були б "глибоко стурбовані" (deeply concerned). Для цього, очевидно, не підійдуть історії про "розіп‘ятих хлопчиків", "підступних бандерівців", "українські концтабори", та інша маячня, яку розповідають по путінському телебаченню. Для цього потрібне щось справжнє.

Як він може це зробити? Як російська армія може увійти до сусідньої країни, та не потрапити при цьому під санкції? На жаль, варіантів є декілька. Вона може або рятувати когось, або захищати територію Росії (причому у міжнародно визнаних кордонах). Розглянемо перший варіант. Він є очевидним та досить передбачуваним.

 

Звернемо увагу на стан української енергетики. Останнім часом про це багато сказано та написано. Тому лише перелічу деякі факти.

Газ на європейському спотовому ринку коштує більше 1000 дол. за тис. кубометрів. У наших газових сховищах є мінімально-достатній обсяг газу, але близько 20% цього обсягу належить приватним структурам, які будуть його використовувати коли і як захочуть. Тобто в умовах не дуже холодної зими та при наявності транзиту російського газу через територію України цих обсягів має вистачити.

Запаси вугілля у декілька разів менші, ніж мінімально необхідні. Росія заблокувала транзит вугілля із Казахстану, тому купити його можна або в Польщі, або за океаном. Щось у цьому напрямку робиться. але деякі енергоблоки на ТЕС починають переводити на ... газ! Вони точно впевнені, що газу вистачить у цих умовах?

Це питання не є риторичним. На нього кілька днів тому відповів Прем‘єр міністр Шмигаль. І запевнив спочатку Верховну раду, а потім присутніх на нараді в президентському офісі у тому, що і газу, і вугілля вистачить. Прем‘єр сказав - маємо вірити. Маємо вірити в те, що він знає, де взяти вугілля; як його розвантажити при температурі мінус 10 градусів і нижче; знає, як за умови низьких температур та малого тиску (малих обсягів газу, що залишився) швидко підняти зі сховищ достатньо велику кількість газу (скажімо, більше 70-80 млн кубометрів на добу); та він точно впевнений в тому, що як мінімум 14 з 15 атомних енергоблоків пропрацюють всю зиму без ремонтів та будь-яких нештатних ситуацій, а якщо щось трапиться, можна буде докупити електроенергію в Білорусі. Тобто, можна заспокоїтись і відпочивати (святкувати).

 

Але тут ми маємо згадати про Путіна. Уявімо собі, що настали (або, скоріше, за прогнозом мають настати) тривалі холоди. Вся українська енергетика ледь тримається на "чесному слові" прем‘єра Шмигаля. І тут раптом, у наслідок дій чергових "шанувальників солсберецьких шпилів" трапляються кілька аварій на магістральних газопроводах. Путін каже: "Ось, бачите, я ж казав, що українська ГТС ненадійна!", і припиняє транзит газу в Європу через територію України. Східним регіонам суттєво не вистачає газу. Але ж грітись можна і електричною енергією! Можна, коли вона є. В цей саме час білоруський диктатор припиняє постачання електроенергії в Україну. Енергетика країни тепер тримається на 14 реакторах. Для того, щоб не почались аварійні вимкнення атомних реакторів, ми вимушені зупинити всю промисловість, хоча все одно починаються тимчасові відключення житлових будинків. Атомні електростанції добре охороняються. Але, на жаль, є кілька способів, якими (за допомогою тих саме "солсберецьких") можна залишити країну без електроенергії на тиждень - два. А ось це вже буде катастрофа. Без газу та електроенергії (а, в наслідок цього, також без води та централізованого опалення) при температурі менше мінус 10 градусів жителі багатоповерхових будинків починають замерзати на смерть. Це неможливо приховати. Тоді російська армія "під прапором Путіна" приходить, щоб врятувати "російськомовних жителів сходу України" від неминучої смерті. 

На жаль, не складається враження, що керівництво нашої країни готується до протидії можливій катастрофі.
Д.М.

Теплові двигуни (фізична іграшка)

 Фізичні іграшки: пташка, що п'є воду

Іграшка "Пташка, що п'є воду" - це тепловий двигун, що використовує різницю температур для здійснення механічної роботи. Як і всі теплові двигуни, пташка працює по термодинамічному циклу.

Вихідним станом системи є пташка із зволоженою головою, що розташована вертикально. 

Далі іграшка проходить через наступні стадії:

Вода випаровується з поверхні голови пташки, випаровування знижує температуру скляної голови.

Зниження температури призводить до конденсації частини парів дихлорметану в голові пташки.

Зниження температури та конденсація разом призводять до падіння тиску в голові.

У теплішому хвості пташки тиск парів підштовхує рідину вгору по трубці-шиї.

Коли рідина піднімається, верхня частина пташки стає важчою і голова іграшки опускається (пташка п'є воду).

У певний момент опускання голови кінець шийної трубки піднімається над поверхнею рідини в нижній колбі. У шийну трубку потрапляє бульбашка теплої пари. Ця тепла бульбашка  піднімається вгору по трубці і витісняє з неї рідину.

Рідина тече назад у нижню колбочку, а тиск пари між верхньою та нижньою колбочками вирівнюється.

Вага рідини в нижній колбі відновлює вертикальне положення пташки.

Експеримент:



Теплові двигуни (віртуальна реальність):



Придумайте конструкцію власного теплового двигуна.


Ласкаво просимо до нашого онлайн-клубу  "Science around us".

Детальніше про роботу клубу: тут.

Бережіть себе і родину!

Дякую за увагу!
Бажаю Вам нових ідей!
Навчаємося, бо ми цього варті!
Підписуйтесь на блог!
Підписуйтесь на канал YouTube.
Підписуйтесь на сторінку у fb. https://www.facebook.com/educationXXII/
Запрошуємо навчатися на фізичному факультеті! 

 

Приєднуйтесь на сервер "Фізичний факультет ХНУ" на Discord

https://discord.com/invite/ZUxcC22 

XV Міжнародна наукова конференція «Фізичні явища в твердих тілах»

 XV Міжнародна наукова конференція «Фізичні явища в твердих тілах»


Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна 

Фізичний факультет

Шановні колеги! 

Запрошуємо  Вас та Ваших  співробітників  взяти  участь  у роботі  ХV Міжнародної наукової  конференції  «Фізичні  явища  в  твердих  тілах»,  яка  відбудеться 12-14квітня 2022 року  на фізичному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Основні наукові напрямки конференції:

1.Теорія твердого тіла. Математичне моделювання фізичних процесів у твердих тілах. 

2.Фізика тонких плівок, нанооб’єктів та наноструктурованих матеріалів. 

3.Надпровідність, низькотемпературне матеріалознавство. 

4.Електричні, магнітні та теплові властивості твердих тіл. 

5.Структурний стан і фазовий склад твердих тіл та методи аналізу матеріалів. 

6.Вплив дефектів структури на фізичні процеси в твердих тілах. 

7.Фізика міцності та пластичності. 

8.Оптичні властивості твердих тіл.

9.Радіаційна фізика твердого тіла та радіаційне матеріалознавство. 

10.Методологія викладання навчальних дисциплін, в яких розглядаються фізичні властивості твердих тіл.

Просимо Вас до 10 лютого 2022 року подати в Оргкомітет конференції тези доповіді обсягом водну повну сторінку,  написані  українською або  англійською  мовами.   

Вимоги  до  оформлення  тексту  тез

Тези доповіді повинні бути набрані в редакторі MSWord версії 2003 та вище, шрифт Arial, розмір 12 pt, інтервал одинарний. Тези доповідей не повинні містити рисунків та формул. Назва файлу тез повинна бути така: номер наукового напрямку конференції та прізвище, наприклад 2ivanov.doc. Тези доповіді необхідно надсилати шляхом заповнення форми за посиланням (для завантаження файлу з тезами необхідно виконати вхід до google-акаунту):

https://forms.gle/b5Fx9phM1ZLiGT6K6

У  випадку  виникнення складнощів  із  заповненням  форми можливе  відправлення тез  доповіді на електрону адресу: solidstateconference@karazin.ua. 

Форма участі: голосова доповідь –до 10 хв.; стендова доповідь.

 

Бережіть себе і родину!

Підписуйтесь на блог!
Підписуйтесь на канал YouTube.
Підписуйтесь на сторінку у fb. https://www.facebook.com/educationXXII/

Запрошуємо навчатися на фізичному факультеті! 

 

Приєднуйтесь на сервер "Фізичний факультет ХНУ" на Discord

https://discord.com/invite/ZUxcC22  

Святкування новорічних свят

Різдво та Новий рік: святкування новорічних свят у різних країнах



1 січня в Україні офіційно святкують Новий рік. У давніх словян, як і в багатьох землеробських народів Європи, рік розпочинався навесні. Але після прийняття християнства за греко-візантійським обрядом початком церковного та громадського року стало 1 вересня.

20 грудня 1700 р. за указом царя Петра І почали святкувати Новий рік «за прикладом усіх християнських народів» 1 січня за юліанським календарем. Юліанський календар був запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем. У 325 році Перший Нікейський собор затвердив цей календар як обовязковий для усіх християнських країн.

Із плином століть, у наслідок похибки юліанського стилю, календарний час весняного рівнодення перестав збігатися з дійсним, а в другій половині ХVI ст. ця різниця становила вже 10 днів. Щоб виправити астрономічну неточність юліанського календаря, 24 лютого 1582 р. папа Григорій ХІІІ (1502-1585) оголосив про запровадження нового календаря, який відтоді називають григоріанським, або новим стилем, а юліанський календар – старим.

Православна церква визнала сам факт неточності юліанського календаря, проте не прийняла нового, григоріанського.

Тому католицька церква, яка перейшла на новий стиль святкує Різдво 25 грудня.

У 1918 році було прийнято перехід на григоріанський календар. Оскільки православна церква відмовилась переходити на новий стиль, утворився такий рідкісний історично-культурний феномен, як Старий Новий рік, відзначення якого припадає з 13 на 14 січня.

Серед українців аж до початку ХХ ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницького – християнського походження. Так, новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалась всіляка нечиста сила. «Вечори на хуторі близь Диканьки» М. В. Гоголя мали великий успіх, завдяки опису різдвяних  культурних традицій.

Виразний аграрно-магічний зміст мав обряд «засівання» або «посипання», поширений не лише в Україні, а й на всій території, де проживають східні словяни. Селом ходили ще вдосвіта посипальники – хлопчики 7–14 років. По закінченні всіх обрядових дій, господарі пригощали їх яблуками, бубликами, пиріжками та іншими ласощами, давали дрібні гроші. Зерно, яке хлопчики розкидали по хаті, господиня збирала й віддавала курям, щоб вони краще неслися.

У межах святкування Нового року відбувалися величальні обходи й поздоровлення – щедрування та засівання, ритуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками, перевдягання в різні персонажі.

Весілля можна було справляти лише після святок. За традицією вони закінчувались на Водохресний Святвечір – 19 січня.

Узятою з храму святою водою належало вмитися та окропити дім. Вважається, що водохресна вода має особливу цілющу силу. На це свято віряни і досі занурюються у воду для очищення душі та тіла.

Треба зазначити, що в українців не було такого міфологічного персонажа, який би символізував Новий рік, як, наприклад, у Франції Пер Ноель або в США – Санта Клаус. В українських казках зустрічається Мороз, Морозко, Морозенко, проте його не пов’язували з Новим роком. Образ Діда Мороза порівняно новий, він зявився в художній літературі лише в ХІХ ст.

Створення канонічного образу Діда Мороза, як новорічного персонажу сформувалось наприкінці 1930-х років. Тоді ж образ Санта Клауса теж прийняв сучасний вигляд.

У 1930 році відома компанія напоїв «Кока-Кола» вперше використала у своїй рекламі образ Святого Миколая, точніше Санта Клауса: доброго усміхненого бороданя, на якого завжди чекають діти. Компанія «подарувала» йому червоне вбрання і упряжку оленів, завдяки цьому він швидко став розвозити подарунки.

Вперше різдвяні подарунки почали дарувати один одному ще у Стародавньому Римі. Сповідники нової християнської віри обмінювалися коробочками з невеличкими сюрпризами. У наш час різдвяні подарунки ховають у шкарпетку в Європі і під ялинку у нас.

Запалювання різдвяних свічок теж безпосередньо пов’язано з язичницькими віруваннями, адже за допомогою вогню відганяли злих духів суворої зими. В християнську епоху запалена свічка у свято Різдва набувала особливого значення: вона символізувала перемогу світлих сил над темними, тобто казковість вже тоді була притаманна цьому святу, як і святочні ворожіння, які були теж елементом тогочасної культурної традиції.

У Франції в давнину існувала традиція теж зв’язана з вогнем: найстаріший чоловік у сім’ї допомагав наймолодшому вибрати велике поліно, яке потім тричі обносили навколо святкового столу, виголошуючи побажання. Потім поліно кидали в піч і воно горіло до півночі.

«Різдвяне поліно» - тепер традиційний французький десерт – це рулет з кремом або морозивом, политий шоколадом і, безумовно, французьке шампанське.


Традиція прикрашати ялинку прийшла з Німеччини, перша згадка про це датована XVI ст. Як елемент традиційної новорічної обрядовості новорічна ялинка не була характерна для східних словян.

В Європі, а саме Англії, ця традиція з’явилась тільки в середині ХІХ ст., коли лондонські ілюстровані новини опублікували гравюру королеви Вікторії (1819-1901), принца Альберта і їх дітей біля прикрашеної ялинки. Вважається, що саме Альберт, чоловік Вікторії, привіз ялинку до Віндзорського палацу у 1840 роках і зробив її популярною, як на його батьківщині у Німеччині.





Традиція різдвяних листівок теж починається з часу правління королеви Вікторії, тобто у вікторіанську епоху (1837–1901). Саме королева Вікторія популяризована звичку відправляти поштові картки, увівши закон про вартість поштових відправлень в пів пені. Бум поздоровлення листівками почався після друкування у 1843 р. 1000 штук листівок художника Джона Калкотта Хорслі для Генрі Коула. Безумовно, листівками користувалися і до них, але Хорслі уперше надрукував побажання: «Веселого вам Різдва та щасливого Нового року». Це стало атрибутом різдвяних листівок у світі. Листівка Хорслі коштувала шилінг – денний заробіток некваліфікаційного робітника. Тому придбати їх могли тільки заможні люди. Але з часом технології печаті листівок стали дешевше і їх могли відправляти робітники, які знаходилися на заробітках далеко від дому, а отримати різдвяне поздоровлення дуже приємно в будь-яку епоху.




В новорічні свята дуже популярні хлопавки. Перша різдвяна хлопавка теж була зроблена у вікторіанську епоху. У 1847 році лондонський кондитер Том Сміт придумав загортати свої цукерки в яскраві обертки та додавати туди сюрпризи: маленькі іграшки, паперові шляпки, записочки з побажаннями. Обгортки розривалися, коли їх відкривали і це мало неімовірний успіх.

Саме в вікторіанську епоху Різдво почали святкувати з розмахом: бали, маскаради, танці, ялинки.

Наприкінці ХІХ ст. Різдво було не тільки релігійним, а й світським святом у Європі, в якому приготовлення (вибір подарунків, ялинкових прикрас, святковий стіл) грали таку ж важливу роль, як і саме свято.

Традиції давнини і сучасність – все переплітається у новорічних святах, але головне, що вони пов’язані з чарівним настроєм, з силою бажань, відкритістю і загадковістю, щирою любов’ю до традицій своєї землі та вірою в краще майбутнє.

 

 

 

 

Рекомендована  література.

  1. Демченко В. Новий рік в обрядовості українців // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. - Чернівці, 2000.- Т.1 - С. 148-150.

  2. Зимові свята - в Новий рік ворота : методичні та репертуарні матеріали до зимових свят народного календаря / Харківський обласний центр народної творчості ; Упоряд. : В. М. Демиденко, В. М. Осадча, О. В. Санько, В. А. Сушко . – Харків : Регіон-інформ, 2003. – 179 с.

  3. Килимник С. І. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Т.1. Зимовий цикл / Степан Іванович Килимник. – Вінніпег ; Торонто : Український Національний Видавничий Комітет, 1964. – 154 с.

  4. Курочкін О. В. Новорічні свята українців. Традиції і сучасність / Олександр Володимирович КурочкінІн-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського АН УРСР. – Київ : Наук. думка, 1978. – 191 с.

  5. Радуйся, земле, коляда іде! / Авт.-упорядЯрослава Музиченко ; Ред. Катерина Міщенко. – Київ : Смолоскип, 2000. – 151 с.

Гарного дня.
Бережіть себе і родину!