Сучасні освітні технології (штучний інтелект, імерсивні технології, STEM-освіта, змішане навчання), корисні матеріали, практичні онлайн-інструменти, фізика. Дізнались про щось нове? Одразу реалізуймо в роботі!
Перетворюємо презентацію на відео за 5 хвилин: покроковий гід по Google Vids для вчителів
У вас є чудова презентація до уроку в Google Презентаціях, але тепер потрібно швидко перетворити її на відео для дистанційного навчання чи YouTube? Не поспішайте відкривати складні програми для монтажу та починати все з нуля.
Новий інструмент Google Vids дозволяє автоматично перетворити ваші слайди на повноцінне відео. Кожен слайд стає окремою сценою, яку можна редагувати, озвучувати та покращувати.
Google офіційно відкрив доступ до свого нового ШІ-інструменту — Google Vids.
Це свіжий додаток у сімействі Google Workspace, розроблений спеціально для створення відеоісторій: від корпоративних тренінгів до інтерактивних шкільних уроків. І найголовніше — з червня 2025 року сервіс став доступним для всіх охочих за простим посиланням vids.new (раніше тестувався лише в межах Workspace https://workspace.google.com/intl/uk/products/vids/)
🛠 Як це зробити: інструкція «для вчителя за 5 хвилин»
Процес імпорту максимально простий і не потребує технічних навичок.
Відкрийте Google Vids на своєму комп’ютері.
Запустіть імпорт слайдів:
Якщо ви створюєте абсолютно нове відео: На стартовому екрані виберіть опцію Convert Slides (Перетворити слайди) та під’єднайте потрібну презентацію зі свого Google Drive.
Якщо ви вже працюєте всередині створеного відео: У верхньому лівому меню перейдіть у File (Файл) → Convert Slides.
Оберіть потрібний вміст: У вікні, що відкриється, знайдіть свою презентацію, натисніть Select, позначте галочками ті слайди, які мають увійти до відео, і натисніть Import.
Після цього кожен вибраний слайд з’явиться на часовій шкалі знизу як окрема відеосцена.
🎬 Що можна змінити та налаштувати після імпорту?
Google Vids — це не просто інструмент для показу слайдів, а повноцінний робочий простір. Щойно слайди завантажилися, ви можете:
Керувати динамікою: змінюйте порядок сцен місцями, налаштовуйте тривалість кожної з них (скільки секунд учень бачитиме слайд) та додавайте красиві переходи між ними.
Додавати звук: ви можете записати власне голосове супроводження прямо в програмі, додати фонову музику або завантажити готові аудіофайли.
Покращувати візуал: накладайте поверх слайдів додатковий текст, стікери, іконки чи інші графічні елементи.
Використовувати ШІ: свіжі оновлення Google Vids пропонують розумні AI-опції, які допомагають автоматично підбирати стилі, генерувати начерки або пришвидшувати рутинну роботу.
15 липня Україна відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення. Історія нашого державотворення сягає своїми витоками української середньовічної держави Русь, центром якої був Київ. Прийняття Київським князем Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Це сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Саме у день вшанування пам’яті видатного державотворця Київського князя Володимира Великого та у День Хрещення Київської Руси–України встановлено День Української Державності.
Ключові повідомлення
День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми згадуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна існувала як незалежна, демократична держава.
Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.
Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.
Історія українського державотворення сягає своїми витоками середньовічної української держави Русь, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
Тризуб є нашим давнім символом. Сьогодні наше суспільство об’єднує той же знак, що об’єднував і Русь. Ми є спадкоємцями Русі, Тризуба Володимира Великого.
Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. Прийняття у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.
Традиції Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Руське королівство, Українська козацька держава - Військо Запорозьке, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
Впродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року відновила її.
Кілька разів у ХХ столітті Україна здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.
Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України.
Реальна історія спростовує фейки про “єдиний народ” і “Україна – штучна держава”, тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє нашої держави, а й за її минуле, національну незалежність та ідентичність.
Етапи державотворення
Витоки української державності – у Русі. На початку ІХ столітті на просторах східної Європи довкола Києва почалася консолідація перед- і ранньодержавних слов’янських племінних об’єднань – утворилася середньовічна держава – Русь. У наступні століття Русь стала важливим суб’єктом європейського політичного простору. Підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу від Візантійської імперії до Французького королівства. У період Русі почала формуватися українська мова.
Прийняття князем Володимиром у 988 році християнства, поширення писемності на основі кирилиці, кодифікація норм звичаєвого права в першому правовому кодексі “Руській правді” князя Ярослава Мудрого та його спадкоємців – усе це стало фундаментом правової та політичної культури українського народу. Саме Русь заклала основи державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
Продовжила традиції української державності Руське Королівство. В умовах монгольського загарбання і розпаду державних структур у Подніпров’ї галицько-волинські князі у ХІІІ–ХІV століттях розвинули інститут державності на значній частині українських земель. Тоді вдалося не лише зберегти, а й посилити європейський вектор розвитку, стати частиною спільних зусиль у боротьбі із монгольським нашестям. Виявом цього стало коронування 1253 року Данила Галицького у Дорогичині короною, присланою Папою Римським Інокентієм ІV.
У середині XIV століття українські землі увійшли до складу Польського королівства і Великого Князівства Литовського. Велике Князівство Литовське і Руське – одна з найбільших держав тогочасної Європи – стало фактичним продовжувачем традицій Русі. Економічно і культурно руські землі, на той час, були значно розвиненіші за литовські. Руські еліти сформували обличчя литовської держави. Було засвоєно чимало норм руського права, назви посад, станів, система адміністрацій тощо. Державною мовою Великого Князівства Литовського стала руська, якою велися ділові папери.
Основним джерелом права була “Руська правда”, пізніше – “Литовські статути”, укладені на її основі. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією.
У XVI столітті українці витворили новий соціально-політичний феномен – запорозьке козацтво. Козацтво на руських військових і європейських лицарських традиціях створило військово-політичну організацію – Запорозьку Січ, засновану на принципах особистої свободи та виборності влади. У Запорозькій Січі формувалися підвалини республіканської форми правління, нові принципи судочинства та джерела права. У середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки чітко сформульовані фундаментальні основи майбутньої національної державної ідеї, головні серед яких – право українського народу на власну державу та генетичний зв’язок козацької держави з Руссю.
Ці принципи були втілені у ранньомодерній українській державі Гетьманщині. Вона була життєздатним політичним організмом: мала органи влади, територію, державну організацію, військо, фінансову, податкову та нормативно-правову системи тощо. Вершиною політико-правової думки Гетьманщини стало укладання Пилипом Орликом 1710 року Конституції як договору гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом.
Російський імперіалізм різними способами і методами обмежував українські національні державні інститути і зрештою до кінця XVIII століття ліквідував їх.
У ХІХ столітті покоління Руської трійці, Кирило-Мефодіївського товариства, громадівців і Братства тарасівців заклали підвалини для відновлення української державності. Упродовж ХХ століття попри історичні катаклізми та мільйонні жертви українці неодноразово виборювали самостійність.
У ході Української революції 1917–1921 років вперше у ХХ сторіччі створили незалежну національну державу. Центральна Рада намагалася забезпечити демократичні законодавчі підвалини державного будівництва: затвердила принципи судової системи, закон про вибори, сформувала уряд, розпочала формування війська тощо. Ці принципи були реалізовані в Українській Народній Республіці 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки. За часів УНР у 1918 році пісню Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” на музику Михайла Вербицького була неофіційним гімном. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського – друге державне утворення часів Української революції, форма якого – гетьманат – походить із козацької епохи. Гетьман усіляко намагався відродити давні козацькі традиції. Було налагоджено дієздатну адміністративну систему управління, розбудовувалася освіта, наука, державний апарат. Уперше тризуб став атрибутом військової форми. Директорія ухвалила низку законів, спрямованих на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву. Встановлено грошову одиницю – гривню. Помітний слід в історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), яка мала дієву систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію (УГА). 22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії соборної України.
Попри те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної незалежності стала визначальною для національного визвольного руху ХХ століття. При найменшій можливості українці заявляли про право на власну державу.
Від жовтня 1938 року розпочався процес українського державотворення на Закарпатті, що на той момент входило до складу Чехословаччини. Підсумком цих зусиль стало проголошення 15 березня 1939 року незалежності Карпатської України – республіки на чолі з президентом. Державні атрибути вона перейняла від УНР.
В умовах Другої світової війни 30 червня 1941 року у Львові було прийнято Акт відновлення української держави, створено уряд. Акт спирався на традиції УНР і ЗУНР. Слідом за Львовом проголошення Акта відбулося у багатьох містах західної та центральної України.
У липні 1944 року підпільна конференція під захистом відділів УПА створила Українську головну визвольну раду (УГВР) – політичне представництво – зародок державної влади незалежної країни. Діяльність УГВР засвідчила прагнення визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.
За час існування комуністичної тоталітарної системи ні Голодомор 1932–1933 років, ні масові штучні голоди, ні репресії, Великий терор, економічні та політичні експерименти не змогли викорінити державницькі устремління українців. Наприкінці 80-х років ХХ століття в умовах послаблення командно-адміністративного диктату знову відродився масовий національно-патріотичний рух і постало питання незалежності.
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Насправді ж, відбулося відновлення державного суверенітету, за який українці боролися протягом багатьох століть. Проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи. 1 грудня 1991 року на всеукраїнському референдумі Український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.
28 червня 1996 року відбулася ще одна знаменна подія – прийняття Конституції. Основний закон остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю і утвердив народовладдя.
Наш спадок Русі
Тризуб
Тризуб – наш Герб – також є нашим давнім символом. Він єднає сучасну Україну з давньою Руською державою.
За часів Русі тризуб був особистим княжим знаком Володимира Великого, символом князівської влади. Княжі знаки Володимира Великого та його нащадків можна зустріти на різних предметах і артефактах, датованих Х–ХІІІ століттями. Монети, печатки, посуд, персні, злитки-гривні чи зброя – скрізь є його відбиток чи його видозмінених форм: двозубів або тризубів із додатковими елементами. Від кінця ХІІІ тризуб виходить з ужитку, а самі княжі знаки закріплюються в гербах наших князів - Острозьких, Вишневецьких та інших.
До давнього знака київських князів повернулися вже в ХХ столітті, коли українці здійснили спробу створити незалежну державу. 6 січня 1918-го з’явилася перша надрукована в Українській Народній Республіці банкнота номіналом 100 карбованців, а на ній знак князя Володимира – тризуб. Згодом він став елементом морського прапора УНР. 25 лютого цього ж року Рада Народних Міністрів затвердила «знак Київської Держави часів Володимира Святого» як герб УНР. Тоді ж утверджується й така знайома нам назва – тризуб.
Після втрати державності печатки, штампи, бланки документів уряду УНР в екзилі (еміграції) містили герб УНР. Тризуб став символом подальшої боротьби українців за свободу й незалежність. Наприклад, на емблемі ОУН зображено тризуб, центральний зубець якого у вигляді меча.
У Радянському Союзі тризуб був під забороною. Хіба автори таврувальних карикатур у журналі «Перець» малювали його з відповідною пропагандистською метою. Та попри сім десятиліть заборони, наприкінці 1980-х під час людних українських маніфестацій мітингувальники використовували тризуб разом із іншою національною символікою.
Після відновлення незалежності Тризуб (у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі) було затверджено як малий Державний герб постановою Верховної Ради України від 12 лютого 1992 року. Герб України поступово з’явився на марках, грошах, емблемах установ та організацій, у символіці Збройних сил України. Під знаком Тризуба ми виборюємо свою незалежність, територіальну цілісність та свободу сьогодні.
Синьо-жовті барви
Витоки кольорів нашого Державного Прапора сягають доби Руського королівства, коли синя та жовті барви позначали державу короля Данила у ХІІІ столітті. Одна з перших згадок про поєднання синьої і жовтої барв на «гербових прапорах» українських земель датується початком ХV століття. У Грюнвальдській битві 1410 року воїни з Львівської землі йшли у бій під синім прапором із жовтим левом, який спинається на скелю. У ХV столітті вже у Польському королівстві гербом Руського воєводства (Львівська, Галицька та інші землі) продовжував залишатися лев. Цікаво, що форми цього геральдичного знака могли були різними – лев був і в короні, і без, зі скелею й ні. Проте кольори були однакові: поле щита – синє, а лев і скеля – золоті. Після 1772 року частину західноукраїнських земель було приєднано до Австрійської імперії. Давній знак із левом тимчасово вийшов з ужитку.
1848 рік. У Європі триває Весна народів – підйом демократичних і визвольних рухів. Тоді й відродився історичний символ Руського королівства – лев. Разом із жовтим та синім кольорами він став національним знаком українців Галичини. У ті часи стихійно і масово почали утворюватися місцеві військові загони. Вони потребували прапорів. Однак швидко виготовити їх не могли, тож просили Головну Руську Раду, аби та допомогла «штандар руский зо Львова спровадити». Так замість зображення лева стали поширюватися простіші у виготовленні полотнища «в руських барвах» із двох рівновеликих синьої та жовтої смуг.
На початку ХХ століття, після падіння царату в Російській імперії та на тлі національно-визвольного руху, такий стяг поширився всією Україною. Під синьо-жовтими прапорами проходили багатотисячні мітинги. Під ними вирушали на фронт. Офіційно цей стяг в Українській Народній Республіці затвердили 27 січня 1918 року в Тимчасовому законі про флот. Після окупації України більшовиками за синьо-жовтий карали. Попри це, питомо українські кольори лишалися нашим символом. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом.
4 вересня 1991 року, вже після відновлення незалежності України, національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою.
Гривня
Розвиток економіки Русі привів до карбування грошей у цій ранньосередньовічній державі: «златників» і «срібників». Поряд із ними грошовою одиницею стала гривня. Слово «гривня» походить від назви нашийної прикраси гривни (у старослов’янській мові «грива» означає шия або потилиця), яка важила приблизно 150 г та використовувалася при обміні товарів.
З часом гривнею стали називати уніфіковані злитки срібла ромбоподібної форми, які з’явилися в VIII-IX столітті спочатку як міра ваги, але згодом, особливо в XI–XIII століттях, набули поширення як засіб обміну. На території Русі використовували декілька видів таких злитків, зокрема, серед них були київського (ромбоподібні) та чернігівського (сплюснуті з країв) типів. Як вагова, лічильна та грошова одиниця гривня продовжувала побутувати у ХIV–XVIII століттях на українських землях, що входили до Корони Польської.
Повернулася гривня в економіку в часи Української революції 1917–1921 років. 1 березня 1918-го Центральна Рада ухвалила Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким запровадила нову грошову одиницю – гривню. Вона дорівнювала 1/2 карбованця та містила 100 шагів.
Перші емісії гривневих банкнот вийшли за правління гетьмана Павла Скоропадського. Автором багатьох українських бон став талановитий графік Георгій Нарбут. У 1918–1919-му були надруковані грошові знаки номіналом 2, 5, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень.
Українська державність початку ХХ століття не вистояла у вогнищі воєн. Разом із нею гривня зникла з українських теренів на сімдесят років аж до відновлення Україною незалежності. Перші гривневі банкноти були надруковані у 1992 році. Щоправда, потримати їх у руках пересічні громадяни змогли лише через 4 роки, бо інфляція не давала можливості ввести їх в обіг. Відповідно до Указу Президента України «Про грошову реформу» з 2 вересня 1996 року гривня стала офіційною валютою України. На банкнотах найменшого номіналу були зображені князі Русі.
Прийняття християнства визначило цивілізаційний вибір Русі і її входження у коло середньовічних держав Європи. Хрещення Русі, здійснене 988 року князем Володимиром, стало важливим чинником розвитку Руської держави і визначило ту основу, на якій великою мірою формуватиметься надалі українська культура.
Після офіційного прийняття християнства Київська держава перестала сприйматися сусідами як далека варварська периферія, повноправно увійшовши до кола найрозвиненіших держав тогочасної Європи. Династичні шлюби Володимира Великого та Ярослава Мудрого лише закріпили цей статус.
Вибір християнства став не лише політичним, але й світоглядним. Християнська етика і гуманізм послугували основою українського світобачення, мистецтва. Водночас православ’я нашарувалося на язичницькі вірування, утворивши унікальний український космос народних звичаїв та обрядів.
Прийняття християнства сприяло розвитку освіти й культури, літописання, храмового будівництва та живопису. Все це відбувалося в спільному контексті загальноєвропейських культурних тенденцій, але українське мистецтво зберегло свої неповторні риси.
Християнство стало духовною опорою для формування українського війська і зародження українського козацтва, діяльності Острозької та Києво-Могилянської академій, появи феномену козацького бароко, філософії Григорія Сковороди і в загальному підсумку – основою для формування модерної української нації.
Київ
Київ завжди був і залишається духовним, культурним символом українських земель по обидва боки Дніпра. У IX київський стіл став найпрестижнішим у політичній, військовій, економічній та культурній ієрархії сусідніх племен.
Після хрещення Русі Київ став духовним центром, ядром митрополії. Першим відомим митрополитом-русичем був Іларіон, автор «Слова про закон і благодать». Київ протягом століть залишався центром паломництва, а його християнські святині відомі далеко за межами українських теренів.
Понад тисячолітня історія міста показала його економічну та політичну стійкість. Сюди після облоги Москви у 1618-му та переможної Хотинської битви 1621-го повертався Петро Сагайдачний. А у 1649-му, після перемоги над військом Речі Посполитої, Богдан Хмельницький тріумфально вʼїхав до Києва через Золоті ворота – головну міську браму у середньовічні часи, чим засвідчив символічне відновлення столиці давньої Русі.
З Києва хвилі Української революції 1917 року розбурхалися на всю Україну. Тут у 1918 році проголошувалася незалежність, а в 1919-му урочисто оголосили Акт Злуки українських земель, що раніше перебували під владою різних імперій. А відзначення дня Соборності у 1990-му в серці тисячолітнього Києва оприявнює тяглість традицій, ідейну спорідненість, єдність українців.
Київ для України – не просто топографічна, адміністративна одиниця чи цятка на мапі. Це душа, джерело натхнення, виразник прагнень українського народу, центр загальнонаціональних перетворень.
2022-й показав геополітичну вагу Києва, його здатність до опору Росії. Одвічному ворогу, який, не маючи власної історії, претендує на тисячолітній спадок нашої столиці.
Корисні Інтернет-посилання на тематичні матеріали Інституту
Досліджуємо інструменти штучного інтелекту: як створити відео на Bing та навігація по блогу Сучасні освітні технології
Вітаю, шановні колеги та читачі блогу «Сучасні освітні технології»! З вами Ірина Пахомова, і це новий випуск проєкту «Проактивний педагог».
У цій зустрічі ми разом із нашим постійним гостем Дмитром Мацокіним розібрали два важливих блоки: зручну навігацію блогом для швидкого пошуку навчальних матеріалів та оновлені інструменти генеративного штучного інтелекту в сервісі Microsoft Bing (зокрема генерацію відео та нові моделі для зображень).
Зібрано всі публікації, присвячені інструментам генеративного штучного інтелекту.
Прямі посилання на YouTube-плейліст проєкту «Проактивний педагог» (понад 100 онлайн-зустрічей) та окрему безкоштовну відеопідбірку коротких інструкцій щодо роботи з понад 140 інструментами ШІ.
Нова спеціальна рубрика, присвячена інноваційному інструменту від Google.
Містить понад 20 практичних кейсів: створення персональних тюторів, графічних романів, підготовка презентацій в єдиному стилі та використання ШІ-помічника у щоденній роботі вчителя.
2. Досліджуємо Bing від Microsoft: генерація зображень та відео
Дмитро Мацокін поділився практичним оглядом інструментів Bing, які надають педагогам потужні можливості для створення наочних матеріалів:
Генерація зображень
Моделі: Окрім класичної DALL-E 3 та GPT-4o, у сервісі доступна модель MAI Image 2.5 Flash від Microsoft. Вона створює деталізовані та реалістичні зображення, які чудово підходять для презентацій чи дидактичних карток.
Порада щодо промптів: Моделі краще працюють із докладними промптами. Оскільки Bing має обмеження за кількістю символів (близько 450–480), зручно створити чернетку опису та попросити ChatGPT чи Gemini оптимізувати її під цей ліміт.
Генерація відео
Bing інтегрував можливість створення коротких відеороликів (на базі технологій типу Sora / модель 42) за текстовим описом або вихідним зображенням,.
Відео генеруються одразу зі звуковим супроводом.
Доступні як швидкі генерації (лімітована кількість), так і безкоштовні повільні режими рендерингу.
Запрошуємо вас випробовувати нові функції Bing та ділитися своїми враженнями й запитаннями у коментарях! Разом ми будуємо активну освітянську спільноту, яка економить час та впроваджує сучасні технології у навчальний процес.
Як «приборкати» штучний інтелект: 5 кроків до ідеального промпту для вчителя
Чи бувало у вас таке: просите ШІ «напиши план уроку», а у відповідь отримуєте банальний, нудний текст, який абсолютно не підходить вашому класу? Без паніки, з вашими педагогічними навичками все гаразд. Просто нейромережі, як і учні, потребують чітких, зрозумілих та структурованих інструкцій.
Щоб нейромережа стала вашим надійним цифровим асистентом, а не генератором шаблонів, пропонуємо просту й дієву 5-крокову схему побудови ефективного промпту (запиту).
5 кроків до ідеального запиту
1. Визначте мету
ШІ має чітко розуміти своє фінальне завдання. Що саме ви хочете отримати «на виході»? Це може бути:
План уроку чи конспект заняття.
Інтерактивна вправа, вікторина або тест.
Доступне пояснення складної теми (наприклад, через метафору).
Рубрика чи критерії оцінювання.
Ідеї для творчого чи дослідницького проєкту.
2. Дайте контекст
Нейромережа не знає вашої авдиторії, тож розкажіть їй про неї. Обов'язково вкажіть предмет, тему, клас або вік учнів, а також їхній рівень підготовки. За потреби зазначте навчальну програму (наприклад, НУШ) або формат заняття (онлайн, офлайн, змішане навчання).
3. Опишіть особливості учнів
Це «секретний інгредієнт», який перетворює сухий текст на живий матеріал. Додайте важливі деталі:
Чи потрібні максимально прості пояснення «на пальцях»?
Чи є в класі потреба в інклюзивному підході?
Який рівень мотивації учнів (можливо, діти втомлені чи краще сприймають ігрову форму)?
Чи є фокус на практичне застосування та візуальний контент?
4. Сформулюйте очікуваний результат
Задайте чітку форму для відповіді. Не обмежуйтеся фразою «напиши щось». Просіть конкретний формат, який зручно читати та копіювати:
Порівняльна таблиця.
Покроковий план дій.
Добірка з 5 різнорівневих завдань.
Сценарій рольової гри чи шаблон для заповнення учнями.
5. Уточніть стиль і обмеження
Тут ви виставляєте «рамки». Зазначте тон (дружній, захопливий, строгий), обсяг, складність мови та часові межі. А головне — вкажіть, чого робити НЕ треба (наприклад: «не використовувати складні наукові терміни», «без затягнутого теоретичного вступу»).
Універсальний конструктор промпту
Щоб не тримати всі кроки в голові, збережіть собі цей готовий шаблон. Просто заповнюйте пропуски під свої потреби:
Створи [тип результату] для [предмет/тема] для [клас/вік], враховуючи [особливості учнів]. Подай відповідь у форматі [формат]. Стиль: [тон/рівень складності]. Не включай [обмеження].
Як це працює на практиці?
Давайте порівняємо два підходи. Замість абстрактного запиту «напиши урок про тиск», ми конструюємо детальний промпт за нашою схемою:
Промпт: Створи 45-хвилинний план уроку з фізики для 8 класу на тему “Тиск у рідинах”, враховуючи, що учні краще вчаться через експерименти. Подай відповідь у вигляді таблиці з етапами уроку, діяльністю вчителя й учнів, часом та формувальним оцінюванням.
У результаті ШІ видасть не загальну статтю з підручника, а готовий покроковий таймінг уроку з інтегрованими мінідослідами, які точно зацікавлять восьмикласників.
Чому це важливо?
Для освітян такий підхід — справжній порятунок від паперової рутини. Коли ваш запит містить конкретну тему, рівень учнів, бажаний формат роботи та зв’язок із реальним життям, штучний інтелект видає якісний, практичний матеріал.
Економте свій час для творчості та живого спілкування з дітьми, а генерацію чернеток залиште технологіям!
Чи використовуєте ви вже штучний інтелект у своїй роботі, і який з 5 кроків здався вам найцікавішим?
Якщо стаття була для вас корисною — напишіть про це в коментарях та поділіться своїми враженнями! Ваша підтримка дуже надихає.
Якщо ж ви не знайшли того, що шукали, або матеріал виявився недостатньо практичним — напишіть, про які ще інструменти, теми чи проблеми ви б хотіли дізнатися? Ми з радістю підготуємо матеріали під ваші запити у наступних статтях!
Чи можна додати власні зображення під час генерування відео у NotebookLM? (Практичний кейс із фото з Лемборка)
Штучний інтелект усе глибше проникає в освіту та контент-мейкінг. Останнім часом справжнім фурором став NotebookLM від Google — сервіс, який уміє перетворювати твої нотатки на захопливе відео у вигляді перегортання слайдів.
Але чи можна піти далі й створити повноцінне відео, використавши власні фото з подорожі? Давайте розберемося на прикладі моєї поїздки до мальовничого польського міста Лемборк (Lębork).
Коротко: чи працює NotebookLM із зображеннями?
Розробники підготували неймовірне оновлення, яке зацікавить кожного вчителя, лектора чи блогера: тепер NotebookLM вміє генерувати повноцінні MP4-відеоролики із презентаційним перегортанням слайдів, на яких будуть ваші власні фотографії!
У цій статті я розібрала цей процес на практиці, створивши історичний відеоогляд чарівного польського міста Лемборк (Lębork), використовуючи лише історичні факти та власні знімки з подорожі.
Як це працює: мультимодальний ШІ нового покоління
Раніше NotebookLM працював лише з аудіоформатом (Audio Overview). Ви завантажували туди матеріали, а ШІ генерував звуковий подкаст двох ведучих. Щоб перетворити це на відео для YouTube чи соцмереж, доводилося завантажувати аудіо до CapCut чи Canva, вручну шукати фотографії та синхронізувати їх із голосом.
Зараз усе змінилося. Завдяки мультимодальній моделі Gemini, NotebookLM тепер не просто озвучує текст, а й створює відеоряд (Video Overview):
ШІ аналізує завантажені текстові джерела та ваші фотографії.
Створює логічний сценарій розповіді.
Монтує презентаційні слайди з вашими реальними фотографіями.
Синхронізує перегортання слайдів із репліками ШІ-ведучого.
Дає можливість скачати готовий файл MP4 в один клік.
Практичний гайд: створення відео про Лемборк за 4 кроки
Лемборк — дивовижне польське місто з багатою середньовічною історією, готичною архітектурою та оборонними мурами XIV століття. Під час поїздки я зробила багато автентичних фотографій, які й лягли в основу мого відео.
Ось покроковий алгоритм, як я перетворила свої фото на професійний освітній ролик:
Крок 1. Готуємо джерела (Source)
Спершу потрібно створити новий блокнот у NotebookLM та додати туди два типи джерел:
Текст: я скопіювала історичну довідку про Лемборк (заснування міста Тевтонським орденом, будівництво оборонних стін, замку та ратуші).
Зображення: я завантажила власні оригінальні фотографії з подорожі — величні цегляні вежі, замок та затишні вулички середньовічного центру.
Крок 2. Розумний аналіз зображень
NotebookLM автоматично «просканував» завантажені файли. Завдяки ШІ-зору, система розпізнала архітектурні деталі на моїх знімках: готичну кладку оборонних стін Лемборка, форму вікон тевтонського замку та особливості ландшафту.
Крок 3. Генерація відео та слайдів
У правому кутку екрана у розділі генерації оглядів я обрав(ла) опцію створення відео.
Коли диктор починає розповідати про оборонні вежі Лемборка, на екрані плавно з'являється саме те моє фото, де зображено ці вежі. Коли мова заходить про замок — слайд змінюється на фотографію замку.
Крок 4. Завантаження готового MP4
Після завершення генерації мені не довелося нічого монтувати. Я просто натиснула кнопку «Завантажити» (Download) і отримала готовий, якісно змонтований відеофайл у форматі MP4. Відео відразу готове до публікації на YouTube, у TikTok чи на сторінках блогу!
Чому цей інструмент — революція для та вчителів?
Унікальний контент замість стоків: Замість однотипних картинок з інтернету, глядачі бачать ваші реальні, живі фотографії з місця подій. Це підвищує довіру до контенту в рази.
Абсолютна автоматизація: Створення презентації, написання сценарію, озвучення та фінальний монтаж тепер відбуваються автоматично під капотом однієї програми.
Економія годин роботи: Процес, який раніше забирав цілий вечір у відеоредакторі, тепер триває рівно 5 хвилин.
💬 А як щодо вас? Діліться ідеями!
Нова функція NotebookLM дійсно відкриває безліч можливостей для навчання та творчості. Але це лише один кейс із моїми фото з Лемборка!
Як би ви використали цю опцію у своїй роботі чи навчанні? Можливо, для створення віртуальної екскурсії, інтерактивного уроку, презентації проєкту чи навіть оригінального фотоальбому з ШІ-озвучкою?
Чи встигли ви вже випробувати цієї оновлення? Які враження від роботи алгоритму?
Пишіть свої думки та найсміливіші ідеї в коментарях нижче! Давайте разом зберемо найкращі сценарії використання цього інструменту. 👇✨
Ось теплий, щирий та гарно структурований текст для допису у вашому блозі:
🎁 Маленький подарунок для вас: повна збірка матеріалів про NotebookLM!
Дорогі читачі, колеги та всі, хто крокує зі мною цим захопливим шляхом технологій та освіти!
Сьогодні я хочу зробити для вас практичний та корисний подарунок. Я систематизувала й зібрала всі свої статті та експерименти з дослідження штучного інтелекту від Google на одній зручній сторінці блогу:
📌 «NotebookLM: інструмент штучного інтелекту для сучасного викладання»
📚 Що ви знайдете у цій збірці?
Я протестувала безліч функцій цього інструменту, щоб ви могли одразу застосовувати їх у своїй роботі чи навчанні без зайвих пошуків:
Практичні огляди: від аналізу складних документів і PDF до генерації інтерактивних аудіоподкастів.
Відео з власних фото: покрокові кейси (зокрема, створення слайд-шоу з моїми знімками з поїздки до Лемборка).
Готові сценарії для уроків: як перетворити нотатки та конспекти на захопливі навчальні матеріали за лічені хвилини.
Тепер це ваша готова шпаргалка з використання NotebookLM в освіті та блогінгу!
💖 Дякую всім, хто поряд!
Цей блог — результат не лише моїх тестів, а й вашої постійної натхненної підтримки.
Хочу від щирого серця подякувати:
Вам, мої читачі та підписники — за ваші коментарі, запитання, вподобайки та зворотний зв'язок, який щодня мотивує рухатися далі.
Колегам-освітянам — за спільні ідеї, дискусії та прагнення робити навчання сучасним та цікавим.
Моїм близьким та рідним — за віру в мої проєкти, терпіння та тепло.
Запрошую завітати на нову сторінку, користуватися матеріалами, зберігати їх собі та ділитися з тими, кому це стане у пригоді!
Тест-драйв Mamay 2.0: як працює нейромережа, створена спеціально під український контекст
Ні для кого не секрет, що популярні чат-боти створюються насамперед під англомовний світ. Вони мислять англійською, а на нашу рідну мову просто перекладають «на льоту». Через це в їхніх відповідях часто проглядає чужорідний синтаксис, а глибоке розуміння нашої культури взагалі лишається за дужками.
Але нещодавно правила гри змінилися. Українські розробники отримали потужний інструмент, створений з протилежним підходом — де українська мова, історія та культурний код стоять на першому місці. Зустрічайте MamayLM, який на початку літа 2026 року отримав масштабне оновлення до версії 2.0.
MamayLM— це абсолютно безкоштовний проєкт, розроблений дослідниками з інституту INSAIT. В його основу лягли відкриті технології Gemma від Google, проте модель пройшла глибоке донавчання саме на українських матеріалах.
Найприємніше для користувача:
Жодних підписок чи оплат. Інструмент повністю відкритий.
Доступність у два кліки. Не потрібно нічого завантажувати — штучний інтелект працює безпосередньо у вашому браузері за адресою mamay.ai.
Три головні переваги для сучасного педагога
Якщо ви втомилися правити русизми чи «кальки» за закордонними алгоритмами, ось три причини, чому новинка вас зацікавить:
Справжнє розуміння контексту. Ця нейромережа «виросла» на українських текстах, тому вона чудово орієнтується в шкільній програмі, методичних рекомендаціях та наших реаліях.
Перемога на філологічному полі. Під час тестувань на знання мови та літератури цей ШІ продемонстрував кращі результати, ніж деякі його світові конкуренти, що мають у рази більші обсяги пам'яті.
Безпека інформації. Оскільки модель має відкритий код, школи або ліцеї можуть розгорнути її на власних серверах чи комп'ютерах. Це критично важливо для захисту персональних даних школярів, які не мають потрапляти на сторонні іноземні ресурси.
З чого почати знайомство?
Найкращий спосіб перевірити ШІ в дії — влаштувати йому невеликий іспит. Зайдіть на сайт, візьміть будь-яке стандартне завдання, яке ви зазвичай готуєте до уроків:
аналіз вірша чи уривка з класичної прози;
створення тесту за новою темою;
стислий виклад великого параграфа.
Запустіть це ж завдання в інші відомі нейромережі та порівняйте результати. Ви одразу помітите, наскільки живішою та природнішою є мова вітчизняної розробки.
Приклад пррмпту:
Привіт! Ти — експерт з української мови та фольклору. Твоє завдання — дібрати 10 відомих українських крилатих висловів, фразеологізмів або приказок.
Для кожного вислову виконай такі вимоги:
1. Запиши сам висів/приказку (виділи його жирним шрифтом).
2. Напиши його точне значення (поясни простими словами, що він означає та коли використовується).
3. Наведи один короткий приклад речення, де цей висів доречний.
Будь ласка, використовуй лише реальні, автентичні українські вирази (без дослівного перекладу з інших мов та без русизмів). Форматуй відповідь у вигляді зручного нумерованого списку.
Чому цей промпт спрацює добре:
Роль експерта: Вказівка "Ти — експерт з української мови" змушує нейромережу підбирати більш літературну та точну лексику.
Чітка структура: Вимога щодо нумерованого списку та жирного шрифту позбавить вас від «каші» в тексті.
Контекст (приклади): Запит на приклади речень допомагає краще зрозуміти, як вираз живить мовлення, а не просто знати його сухе визначення.
Захист від «галюцинацій»: Фраза про автентичність блокує намагання ШІ перекласти калькою крилаті вирази з англійської чи російської мов.
Результат:
Звісно! Ось 10 відомих українських крилатих висловів, фразеологізмів або приказок з поясненнями та прикладами:
1. Як сніг на голову.
Значення: Несподівано, раптово, непередбачено.
Приклад: Новина про його звільнення з роботи впала на нього, як сніг на голову.
2. Ні пуху ні пера!
Значення: Побажання удачі перед початком якоїсь справи, особливо перед іспитом, полюванням тощо. Відповідь на це побажання: "До біса!".
Приклад: "Завтра в мене важлива співбесіда. – Ні пуху ні пера!"
3. Як риба у воді.
Значення: Почуватися вільно, комфортно, впевнено в якійсь ситуації або середовищі.
Приклад: Вона почувалася як риба у воді на цій вечірці, адже знала майже всіх присутніх.
4. Зарубати на носі.
Значення: Добре запам'ятати, назавжди закарбувати в пам'яті.
Приклад: Зарубай собі на носі, що завтра треба віднести документи до університету.
5. Як кіт наплакав.
Значення: Дуже мало, мізерна кількість.
Приклад: У нього грошей як кіт наплакав, ледь вистачає на хліб.
6. З миру по нитці – голому сорочка.
Значення: Якщо кожен зробить невеликий внесок, то можна досягти значного результату.
Приклад: З миру по нитці – голому сорочка, тож давайте всі разом допоможемо цій родині.
7. Сім раз відмір, один раз відріж.
Значення: Перед тим, як зробити щось важливе, треба все добре обміркувати, щоб не наробити помилок.
Приклад: Сім раз відмір, один раз відріж, – сказав батько, коли я збирався купувати машину.
8. Як дві краплі води.
Значення: Дуже схожі, ідентичні.
Приклад: Вони з братом як дві краплі води, їх важко розрізнити.
9. Не святі горшки ліплять.
Значення: Кожен може помилятися, ніхто не ідеальний.
Приклад: Не святі горшки ліплять, тому не варто так суворо його засуджувати за цю помилку.
10. Де тонко, там і рветься.
Значення: Слабке місце, яке найлегше піддається руйнуванню або виходить з ладу.
Приклад: У нього слабке здоров'я, тому де тонко, там і рветься, часто хворіє.
Промпт 2. Що таке баляндраси? Наведи приклади
Результат:
Баляндраси – це небилиці, вигадки, нісенітниці, смішні та безглузді історії, які розповідають для розваги. Це своєрідний жанр українського фольклору, близький до анекдотів, але часто більш розгорнутий і з елементами перебільшення та фантазії.
Баляндраси зазвичай мають такі ознаки:
* **Гумор:** Основна мета – розсмішити слухача.
* **Фантастичність:** Події, описані в баляндрасі, нереальні, неправдоподібні.
* **Перебільшення:** Характеристики персонажів або подій часто гіперболізовані.
* **Несподіваний фінал:** Баляндраси часто закінчуються непередбачуваною розв'язкою.
Ось декілька прикладів баляндрасів:
1. **Про те, як дід козу продавав**
Прийшов дід на базар козу продавати. Підійшов до нього чоловік і питає:
– Скільки за козу просите?
– За цю козу прошу сто карбованців.
– Та вона ж стара!
– А вона вночі співає, як соловейко.
Чоловік подумав: "Ну, коза, яка співає, – це цікаво". Купив козу, привів додому, а вона замість того, щоб співати, тільки мекає. Чоловік розлютився, привів козу назад до діда і каже:
– Ваша коза не співає, а тільки мекає!
– А ви її вночі послухайте, – відповідає дід.
Чоловік знову привів козу додому і всю ніч її слухав. Коза тільки мекала. На другий день він знову прийшов до діда:
– Ваша коза не співає!
– А ви їй хоч їсти дали? – питає дід.
– Дав.
– А що ви їй дали?
– Сіна.
– От бачите! Козі треба не сіно, а манну кашу з родзинками! Тоді вона заспіває.
Чоловік купив манної каші з родзинками, нагодував козу, а вона знову тільки мекає. Він знову прийшов до діда:
– Ваша коза все одно не співає!
– А ви їй хоч води дали? – питає дід.
– Дав.
– От бачите! Козі треба не вода, а роса з пелюсток троянд! Тоді вона заспіває.
Чоловік пішов збирати росу з пелюсток троянд, напоїв козу, а вона знову тільки мекає. Він вже зовсім розлютився і прийшов до діда востаннє:
– Ваша коза зовсім не співає!
– А ви її хоч погладили? – питає дід.
– Та погладив!
– От бачите! Козу треба гладити тільки шовковою хустинкою проти шерсті! Тоді вона заспіває.
Чоловік взяв шовкову хустинку, погладив козу проти шерсті, а вона як зареве на все горло: "М-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-е-