Сучасні освітні технології (штучний інтелект, імерсивні технології, STEM-освіта, змішане навчання), корисні матеріали, практичні онлайн-інструменти, фізика. Дізнались про щось нове? Одразу реалізуймо в роботі!
Іноді педагог — це не тільки про уроки, плани й інструменти.
Останнім часом я все більше думаю про інше: про внутрішній стан, переживання, маленькі радості, ідеї, плани — і про те, як ми відновлюємося, коли ресурс просідає.
Я зрозуміла важливу річ: піклування про ментальне здоров’я — це теж частина професійності. Бо ми не можемо підтримувати учнів, якщо не підтримуємо себе.
Тому хочу спробувати новий формат тут — невелику рубрику особистих освітніх рефлексій. Без пафосу 🙂 Про те, що думаю, що проживаю, що допомагає перезавантажитись, які методи працюють.
Це скоріше спосіб проговорювати для себе — але, можливо, комусь це теж буде відгукуватися.
Сьогодні моє питання до вас: 👉 Що допомагає вам відновлювати ресурс після складного дня?
Grok AI: несподівано потужний інструмент для створення візуального контенту
Штучний інтелект стрімко змінює підходи до підготовки навчальних матеріалів. Якщо ви вже знайомі з ChatGPT або Midjourney, настав час звернути увагу на ще одного гравця — Grok від соціальної мережі X (Twitter).
У цьому огляді ми розберемо, чому Grok може стати незамінним помічником для вчителя, особливо коли йдеться про створення ілюстрацій, постерів та візуалізацію ідей.
Що таке Grok і як до нього отримати доступ?
Grok — це генеративний штучний інтелект, інтегрований безпосередньо в платформу X. Спочатку він був доступний лише для преміум-підписників, але зараз його доступність розширюється.
Головна особливість роботи з Grok полягає у простоті: тут немає складних налаштувань чи окремих інтерфейсів для малювання. Ви просто пишете запит у чат, і нейромережа генерує зображення.
Чому освітянам варто звернути увагу на Grok?
Переглянувши відеоогляд, можна виділити кілька ключових переваг цього інструменту для освітнього процесу:
1. Розуміння української мови
Це, мабуть, найбільший плюс. Вам не потрібно перекладати свої ідеї англійською. Grok чудово розуміє запити українською мовою. Хочете згенерувати ілюстрацію до уроку літератури? Просто опишіть сцену рідною мовою.
2. Генерація тексту на зображеннях (Кирилиця!)
Як показано у відео, Grok здатен коректно відтворювати українські слова на зображеннях. Це відкриває чудові можливості для створення:
Навчальних плакатів;
Оголошень для класу;
Мотиваційних листівок (наприклад, з гаслом «Слава Україні»).
3. Відсутність лімітів та «стерильності»
На відміну від Bing Image Creator, який часто блокує безневинні запити через надмірну цензуру, Grok є більш гнучким. Він дозволяє генерувати зображення публічних осіб (що корисно для уроків історії чи політології) та не має жорстких обмежень на кількість спроб.
У відео автор демонструє це на прикладі сатиричного зображення Дональда Трампа, що підтверджує творчу свободу інструменту.
Практичне застосування на уроках
Як саме вчитель може використати Grok вже завтра?
Візуалізація літературних творів: Створюйте портрети героїв української класики за текстовим описом.
Історичні реконструкції: Генеруйте сцени історичних подій (з урахуванням можливих історичних неточностей ШІ, що саме по собі може бути темою для дискусії з учнями).
Створення презентацій: Отримуйте унікальні фони та ілюстрації роздільною здатністю 1024x768, які ідеально підходять для слайдів.
Grok — це цікава альтернатива звичним інструментам. Хоча він не ідеальний і іноді потребує кількох спроб для отримання бездоганного результату, його здатність працювати з українським текстом робить його потужним союзником сучасного вчителя.
Раджу переглянути відео вище, щоб побачити процес генерації в реальному часі та оцінити якість зображень.
А тепер слово за вами, колеги!
Яка ідея використання цього інструменту здається вам найперспективнішою саме для вашого предмету? Можливо, ви вже придумали, як Grok допоможе вам пояснити складну тему на наступному уроці?
Поділіться своїми думками та креативними ідеями в коментарях нижче — давайте творити сучасну освіту разом!
NotebookLM: як правильно працювати з джерелами та чому якість важливіша за кількість
Сучасні інструменти штучного інтелекту дедалі частіше стають не просто генераторами тексту, а партнерами у дослідженні знань. Одним із таких інструментів є NotebookLM — дослідницький помічник на основі ШІ, створений компанією Google. Він дозволяє працювати з власними матеріалами, аналізувати їх і будувати висновки, спираючись саме на ті джерела, які обирає користувач.
У цій статті розглянемо ключову педагогічну і методичну ідею: краще додати менше джерел, але якісних і надійних, а також пояснимо можливості системи роботи з джерелами.
Чому важливо обирати якісні джерела
NotebookLM працює за принципом так званого source-grounded AI — відповіді будуються лише на основі матеріалів, які ви додали до блокнота. Це означає:
система не «вигадує» факти поза межами ваших документів;
відповіді містять цитування джерел;
якість результату прямо залежить від якості введених матеріалів.
Оскільки інструмент базується на ваших даних, навіть одне слабке або недостовірне джерело може знизити якість усього аналізу. Тому практичною рекомендацією є:
👉 обирати тексти від експертів, академічні матеріали або перевірені професійні ресурси;
👉 уникати випадкових блогів, неперевірених статей або поверхневих матеріалів.
Цей підхід повністю відповідає педагогічній логіці інформаційної грамотності: важлива не кількість інформації, а її надійність.
Які джерела можна додавати в NotebookLM
NotebookLM підтримує різні типи матеріалів для створення знань:
файли з Google Drive (Docs, Slides, PDF)
веб-сторінки (URL)
PDF, TXT, Markdown
вставлений текст
YouTube-відео
аудіофайли
інші цифрові документи
Система може аналізувати їх і створювати:
конспекти
відповіді на запитання
таймлайни
FAQ
подкаст-пояснення
мапи ідей або навчальні матеріали
Це робить її корисною не лише для дослідження, а й для викладання та підготовки навчальних ресурсів.
Обмеження кількості джерел
Станом на початок 2026 року діють такі ліміти:
Стандартні користувачі — до 50 джерел у блокноті
Розширені плани (Pro / Plus / Enterprise) — до 300 джерел
Також кожне джерело може містити:
до 500 000 слів
або до 200 МБ даних
На практиці це дуже великий обсяг — але він не означає, що потрібно заповнювати його максимально. Часто 10 добре відібраних текстів працюють ефективніше, ніж 50 випадкових.
Нова функція пошуку джерел
Одна з нових можливостей — автоматичне виявлення джерел. Користувач може описати тему, і система запропонує до десяти релевантних матеріалів з інтернету для додавання до блокнота.
Це спрощує старт дослідження, але не замінює критичне мислення — користувач все одно має оцінити якість запропонованих матеріалів.
Конфіденційність даних
Важливий аспект для освіти:
дані користувача не використовуються для тренування моделей
вони зберігаються в хмарній інфраструктурі
можуть оброблятися лише для технічної стабільності або безпеки
Це підвищує довіру до використання інструмента в навчальному середовищі.
Приклад використання: створення відео на основі одного джерела
Щоб продемонструвати принцип роботи NotebookLM, розглянемо простий практичний приклад. Для створення навчального відео було використано лише одне джерело — текстовий матеріал «День Святого Валентина: цікаві факти та легенди».
Після завантаження документа до блокнота інструмент проаналізував зміст і згенерував узагальнений сценарій пояснювального відео. На основі цього було створено коротке навчальне відео, яке містило:
структурований виклад історичних фактів
пояснення легенд і культурних традицій
логічний поділ на тематичні блоки
узагальнений висновок
Цей приклад показує важливу особливість роботи NotebookLM: навіть одне добре підготовлене джерело може стати достатньою основою для створення якісного навчального матеріалу. Завдяки фокусуванню на конкретному документі система генерує зміст без інформаційного шуму та суперечностей.
Таким чином, ефективна стратегія роботи полягає не у збільшенні кількості джерел, а у свідомому доборі надійних матеріалів, які забезпечують точність і педагогічну цінність результату.
Таємниці та легенди 14 лютого: все, що ви не знали про День святого Валентина
Рефлексійні картки: кишеньковий психолог та інструмент для "живого уроку"
Чи бувало у тебе таке відчуття, що життя мчить на шаленій швидкості, а ти просто пасажир, який дивиться у вікно, але не керує автівкою? Ми часто живемо на автопілоті: робота, дім, скролінг стрічки, сон. І знову по колу.
Сьогодні я хочу поділитися інструментом, який допомагає мені натиснути на "паузу", видихнути і повернути собі кермо. Це — рефлексійні картки.
Звучить як щось складне з кабінету психотерапевта? Насправді це просто, стильно і супердієво. Давайте розбиратися, що це таке і як це може змінити ваші ранки (або вечори).
🤔 Що таке рефлексійні картки?
По суті, це колода карток (фізичних або цифрових), де на кожній написано одне глибоке запитання. Це не тест на знання, це — діалог із найважливішою людиною у твоєму житті — з собою.
Ми часто боїмося тиші або "чистого аркуша" в щоденнику. Картки вирішують цю проблему. Вони дають тобі тему. Тобі не треба вигадувати, про що подумати — картка вже це зробила.
📂 Приклади карток (Зберігай собі!)
🌅 Для ранкового налаштування
Ці питання допомагають задати тон дню, замість того щоб прокидатися з тривогою про список справ.
"Яка одна маленька дія сьогодні зробить мене щасливішим(-ою)?"
"Як я хочу почуватися наприкінці цього дня?"
"За що я вдячний(-а) своєму тілу сьогодні вранці?"
"Яке моє слово-намір на сьогодні?" (Наприклад: Легкість, Фокус, Турбота).
🌙 Для вечірнього підсумку
Щоб не лягати спати з роєм думок у голові.
"Що сьогодні забрало в мене найбільше енергії, а що — наповнило?"
"Який момент сьогоднішнього дня я хочу запам'ятати?"
"Чому я навчився(-лася) сьогодні, навіть якщо це було через помилку?"
"Що я можу пробачити собі або іншим перед сном?"
🔦 Глибоке самопізнання (Deep Dive)
Коли є час на каву, щоденник і чесність.
"Якби страх не був фактором, що б я зробив(-ла) просто зараз?"
"Якої правди про себе я уникаю?"
"Коли я востаннє відчував(-ла), що я справжній(-я)? Що я тоді робив(-ла)?"
"Яку пораду я б дав(-ла) собі 10-річному/ій?"
"Які мої цінності зараз конфліктують з моїми діями?"
☕️ Для розмов з друзями або партнером
Замість "Як справи?" — "Нормально".
"Який твій найяскравіший спогад, пов'язаний з нами?"
"Що в сучасному світі тебе найбільше лякає, а що — надихає?"
"Якби ти міг/могла мати одну суперсилу, але лише на 24 години, що б це було?"
🛠 Як це використовувати?
Варіантів безліч, і тут немає "правильно" чи "неправильно". Але ось мої улюблені формати:
Ранкова рутина: Витягую одну карту наосліп під ранкову каву. Відповідаю в голові або пишу 3 речення в нотатках.
Фрірайтинг (Вільне письмо): Ставлю таймер на 5 хвилин, беру карту і пишу все, що спадає на думку, не редагуючи. Це неймовірно очищує мозок.
Вечірка або побачення: Покладіть колоду на стіл. Нехай кожен витягує карту і відповідає. Ви здивуєтеся, наскільки глибокою може стати розмова.
✨ DIY: Зроби сам
Тобі не обов'язково купувати дорогі дизайнерські колоди (хоча вони естетично приємні).
Варіант "Аналоговий": Купи красивий блокнотний папір, наріж на квадрати і напишіть питання від руки. Склади в банку.
Варіант "Діджитал": Створи папку в нотатках телефону або використай Canva, зробивши собі красиві заставки на телефон із питаннями.
Пам'ятай: Якість твого життя залежить від якості питань, які ти собі ставиш.
Кожен викладач знає цей момент: ти заходиш в аудиторію (або в Zoom), а на тебе дивляться втомлені очі, думки яких все ще десь у попередній парі, заторах або планах на обід. Або навпаки — урок завершено, матеріал видано, але чи залишилося щось у головах, крім «дякую, до побачення»?
Якщо ви шукаєте спосіб миттєво «увімкнути» клас або екологічно поставити крапку, рефлексійні картки — це ваш маст-хев. Це не просто питання, це місток між сухим навчанням і справжнім людським контактом.
Чому це працює?
Фокус: Допомагає студентам «приземлитися» тут і зараз.
Безпека: Створює простір, де кожна думка важлива.
Фідбек: Ви бачите реальний стан групи, а не просто їхні потилиці.
Початок уроку (Check-in): Налаштовуємо радари
Перші 5 хвилин визначають вайб усього заняття. Замість чергового «Хто сьогодні відсутній?», спробуйте витягнути одну з цих карток:
«Який твій рівень "внутрішньої батарейки" зараз від 1 до 10?»Це миттєвий чекап. Якщо у більшості "трійка" — можливо, варто додати більше інтерактиву або зробити перерву на 2 хвилини раніше.
«Що цікавого або дивного ти помітив дорогою сюди?»Включає спостережливість і перемикає мозок з режиму автопілота на режим навчання.
«Яка одна річ може зробити цей урок класним для тебе?»Ви здивуєтеся, але іноді це просто "якщо ви поясните цей термін ще раз" або "якщо ми закінчимо вчасно".
Кінець уроку (Exit Ticket): Екологічне завершення
Фінальний акорд — це те, що піде зі студентом додому. Використовуйте ці питання, щоб закріпити матеріал і дати мозку сигнал: «Ми попрацювали не дарма».
«Що сьогодні було твоїм "Ага!-моментом" (інсайтом)?»Допомагає викристалізувати головну цінність заняття.
«Де ти відчув найбільший опір або складність сьогодні?»Це ваша дорожня карта: де потрібно підсвітити тему детальніше на наступному уроці.
«Як би ти пояснив тему уроку 5-річній дитині одним реченням?»Найкраща перевірка на розуміння. Якщо можеш спростити — значить, справді знаєш.
Порада: Картки можна роздрукувати на гарному картоні, вивести на слайд або просто закинути в чат. Головне — щирість. Коли викладач сам ділиться рівнем своєї "батарейки", дистанція зникає, а навчання стає партнерством.
Приклади рефлексійних карток
1️⃣ Базові картки завершення уроку
Підійдуть для швидкої рефлексії (2–3 хвилини):
Сьогодні я дізнався(лася)…
Найцікавішим для мене було…
Найскладнішим виявилося…
Тепер я хочу дізнатися більше про…
Мій настрій після уроку можна описати як…
2️⃣ Картки для глибшого аналізу навчання
Добре працюють у середній та старшій школі:
Який момент сьогоднішнього заняття змусив мене замислитися?
Що я зробив(ла) добре і чому?
Над чим мені ще потрібно попрацювати?
Як я можу застосувати це знання в реальному житті?
Якщо б я пояснював(ла) тему другу — що сказав(ла) б насамперед?
3️⃣ STEM / дослідницька рефлексія
Особливо корисні після експериментів:
Що мене здивувало в результатах досліду?
Чи підтвердилися мої припущення?
Яку помилку я зробив(ла) і що зрозумів(ла)?
Яке нове запитання у мене виникло?
Як можна змінити експеримент наступного разу?
4️⃣ Емоційно-візуальні картки (для молодших учнів)
Можуть містити піктограми або кольори:
Обери смайлик, що відповідає твоєму настрою
Розфарбуй шкалу від “було легко” до “було складно”
Заверши фразу:
Я пишаюся тим, що…
Я допоміг(ла) сьогодні…
Мені потрібна допомога з…
А як ви проводите рефлексію?
Поділіться в коментарях своїми улюбленими питаннями для "розігріву"!
Таємниці та легенди 14 лютого: все, що ви не знали про День святого Валентина
Сучасні інструменти штучного інтелекту відкривають нові можливості для створення освітнього контенту. Одним із таких експериментів стало моє відео «Таємниці та легенди 14 лютого: все, що ви не знали про День святого Валентина», опубліковане на платформі YouTube.
У цій статті я хочу поділитися не лише результатом, а й процесом його створення — адже відео було підготовлене за допомогою NotebookLM як дослідницького інструмента.
Ідея відео
Метою було створити матеріал, який виходить за межі традиційних «листівок і сердечок» і показує:
історичні витоки свята
легенди про святого Валентина
культурні трансформації святкування
цікаві маловідомі факти
Такий формат добре підходить для використання в навчанні — наприклад, як міжпредметний матеріал для мовних занять, історії чи медіаграмотності.
Як NotebookLM допоміг у створенні
Для підготовки відео було використано один основний текстовий матеріал як джерело. Робота проходила в кілька етапів:
1️⃣ Аналіз джерела
NotebookLM структурував інформацію, виділив ключові ідеї та тематичні блоки.
2️⃣ Генерація узагальнень
Інструмент створив короткі пояснення, які стали основою сценарію.
3️⃣ Побудова логіки відео
Було сформовано послідовність викладу:
вступ
історичний контекст
легенди
цікаві факти
підсумок
4️⃣ Створення фінального матеріалу
На базі цього сценарію підготовлено навчальне відео для публікації.
Цей процес показує, що NotebookLM може виступати не генератором контенту «з нуля», а інтелектуальним помічником дослідника — допомагаючи структурувати знання.
Роль промпта при створенні відео в NotebookLM
Важливим етапом створення відео стало формулювання чіткого запиту (промпта). Саме від нього залежить, як інструмент структурує матеріал, які акценти зробить і якою буде логіка викладу.
NotebookLM не просто переказує джерело — він реагує на інструкцію користувача. Тому варто одразу задати:
цільову аудиторію
формат і тривалість відео
стиль подачі
структуру пояснення
бажані візуальні елементи
Чим точніше сформульований промпт, тим ближчим до очікуваного буде результат.
Приклад використаного промпта
Створи сценарій навчального відео українською мовою тривалістю 4–5 хвилин на основі наданого джерела про День святого Валентина.
Мета: Пояснити історичні факти, легенди та маловідомі особливості святкування.
Створення цього відео стало для мене ще одним підтвердженням того, що інструменти штучного інтелекту можуть суттєво розширити можливості педагога — від дослідження матеріалів до підготовки повноцінного навчального контенту. Водночас важливо пам’ятати, що технологія лише допомагає — зміст і педагогічна цінність залишаються в руках автора.
А як ви ставитеся до створення навчальних відео за допомогою ШІ? Чи використовуєте подібні інструменти у своїй практиці — або хотіли б спробувати?