Сучасні освітні технології (штучний інтелект, імерсивні технології, STEM-освіта, змішане навчання), корисні матеріали, практичні онлайн-інструменти, фізика. Дізнались про щось нове? Одразу реалізуймо в роботі!
Як створити власний тренажер з усного рахунку за допомогою ШІ
Усний рахунок — це база, яку ми щодня відпрацьовуємо з учнями. Усі ми любимо створювати інтерактивні ігри в Kahoot чи Wordwall, але рано чи пізно кожен вчитель стикається з однією проблемою: платні підписки, обмеження на кількість ігор та всюдисуща реклама.
Сьогодні я хочу показати вам інший шлях. Ми поговоримо про те, як штучний інтелект допомагає генерувати завдання для усного рахунку, і — найголовніше — як за 2 хвилини створити власну навчальну гру без жодних навичок програмування.
Альтернативи: де ще можна генерувати математичні завдання?
Якщо ви шукаєте готові платформи з вбудованим ШІ, зверніть увагу на ці сервіси:
Quizizz AI: Неймовірно зручний інструмент. Ви просто пишете ШІ-асистенту: "Створи 15 питань на множення двоцифрових чисел на одноцифрові", і платформа миттєво генерує готовий тест із варіантами відповідей, який можна відразу запускати на уроці.
MagicSchool.ai та Eduaide.ai: Це справжні віртуальні помічники вчителя. У них є спеціальні генератори математичних прикладів. Задаєте тему, і сервіс видає списки завдань, які можна роздрукувати, скопіювати на дошку або експортувати в Google Forms.
Gimkit / Blooket (трюк із таблицями): Самі платформи не генерують питання, але чудово працюють у парі з ШІ! Попросіть ChatGPT або Gemini: "Згенеруй 30 прикладів усного рахунку у форматі CSV: колонка 1 — питання, колонка 2 — відповідь". Збережіть файл, завантажте його в Blooket — і ваша гра готова за лічені секунди!
Але що, якщо ми підемо далі?
Створюємо власний незалежний тренажер за допомогою Gemini
Уявіть гру, яка на 100% належить вам. У ній немає реклами, немає ліміту на кількість учнів, вона працює навіть без інтернету і назавжди залишається на вашому комп'ютері.
Звучить як магія програмістів? Насправді, вам потрібен лише один правильний промпт (запит) до нейромережі Gemini.
Крок 1. Копіюємо чарівний промпт
Відкрийте чат з Gemini (або ChatGPT) і скопіюйте туди цей текст:
Промпт для копіювання:
Виступи в ролі досвідченого веб-розробника та методиста. Створи інтерактивний веб-тренажер для усного рахунку українською мовою (тема: додавання та віднімання в межах 100). Зроби яскравий, дружній до дітей дизайн у світлих кольорах.
Як працює тренажер:
Генерується випадковий приклад.
Учню пропонується 4 варіанти відповіді у вигляді великих кнопок (одна правильна, три згенеровані випадково поруч із правильною).
Якщо відповідь правильна — кнопка на секунду стає зеленою, лунає короткий звук успіху (використай безпечне посилання на аудіо або візуальний ефект), і нараховується 1 бал.
Якщо помилка — кнопка стає червоною.
На екрані є лічильник балів.
Напиши ВЕСЬ код в одному HTML-файлі (HTML, CSS та JavaScript разом), щоб я могла просто зберегти його і відразу відкрити в браузері як готову гру.
Крок 2. Зберігаємо наш тренажер
ШІ згенерує для вас блок з кодом. Не лякайтеся цих незрозумілих символів! Ваші дії:
Натисніть кнопку "Копіювати код" (Copy code) у правому верхньому куті блоку.
Відкрийте стандартний "Блокнот" (Notepad) на вашому комп'ютері.
Вставте скопійований код.
Натисніть Файл -> Зберегти як.
У полі "Ім'я файлу" напишіть гра.html (обов'язково з крапкою і html на кінці!), а в полі "Тип файлу" оберіть "Усі файли". Збережіть.
Крок 3. Граємо!
Тепер просто двічі клікніть на збережений файл гра.html. Він відкриється у вашому браузері (Chrome, Safari тощо) як повноцінний, яскравий веб-додаток!
Ви можете переслати цей файл учням у Viber чи Telegram, завантажити на Google Drive або використовувати на інтерактивній дошці під час уроку.
Бонус: Ви завжди можете змінити гру. Просто попросіть ШІ в тому ж чаті: "Додай таймер на 60 секунд" або "Зміни приклади на таблицю множення", і він видасть вам оновлений код.
Штучний інтелект сьогодні — це не лише про написання текстів. Це ваш особистий програміст, який безкоштовно створює навчальні інструменти саме під потреби вашого класу. Спробуйте — і ви будете в захваті від результату!
А які інструменти для усного рахунку найчастіше використовуєте ви? Діліться в коментарях, чи вдалося вам створити свій перший HTML-тренажер!
Враження та головні інсайти після курсу від Академії ПРОМПТО: цифрова безпека, генерація візуалу, робота в Claude, ШІ-агенти та автоматизації в Make
Місяць інтенсивного занурення у світ штучного інтелекту позаду — і це був один із найкорисніших навчальних марафонів за останній час! Із 13 жовтня по 13 листопада я встигла побувати в ролі студентки, протестувати купу нових інструментів руками.
Як людина, яка постійно шукає дієві цифрові рішення для освіти й роботи, я йшла на курс за системою — і отримала її сповна. Програма була побудована так, щоб крок за кроком провести від базової безпеки до створення власних автоматизацій:
Безпека передусім. Разом з Ігорем Розкладаєм розбиралися, як ШІ посилив фішинг, діпфейки та соціальну інженерію. Дуже протверезлива лекція про те, як захистити свої акаунти, паролі й цифрові доступи в новій реальності.
Візуал без хаосу. Із Дарʼєю Сенчіхіною на практиці вчилися приручати генерацію зображень: як підбирати правильні інструменти, формулювати промпти, працювати з референсами та головне — зберігати одного персонажа й деталі без типових «ляпів» нейромереж.
Критичне мислення та право. Разом з Ольгою Петрів говорили про синтетичний контент, перевірку інформації, авторське право та відповідальне використання ШІ. Для освітньої сфери ця тема сьогодні просто критична.
Claude як повноцінний робочий простір. Практикум із Лізою Якнюнас відкрив друге дихання в роботі з текстами й матеріалами: як зберігати контекст у Projects, автоматизувати повторювані задачі через Skills, підключати конектори й створювати готові артефакти.
Епоха ШІ-агентів.Олексій Мінаков розклав по поличках, чим справжні ШІ-агенти відрізняються від звичних чатботів і які рутинні завдання їм уже сміливо можна делегувати.
Автоматизація руками. Фінальний акорд із Володимиром Тетеруком — огляд Make, n8n і вбудованих агентів у ChatGPT та Claude. На практиці зібрали простого агента в Make і подивилися, як автоматизувати опрацювання документів та ведення реєстру в Google Sheets.
Величезна подяка організаторам курсу за продуману логіку навчання, зручний формат і атмосферу, де хочеться одразу все тестувати на практиці. І щире дякую кожному лектору та кожній лекторці — Ігорю Розкладаю, Дарʼї Сенчіхіній, Ользі Петрів, Лізі Якнюнас, Олексію Мінакову та Володимиру Тетеруку — за концентрат реального досвіду без зайвої «води» та натхнення впроваджувати ці інструменти у власні проєкти.
Щиро дякую всій команді Академії ПРОМПТО! Дуже ціную, що курс побудований не навколо «чарівних кнопок», а навколо системного й відповідального підходу — від цифрової безпеки та права до реальних ШІ-агентів і автоматизацій. Бажаю проєкту натхнення, вдячних студентів і ще більше таких живих, прикладних програм!
Тепер попереду найцікавіше — адаптувати все вивчене під освітні задачі й ділитися з вами свіжими знахідками тут, у блозі.
А ви вже використовуєте ШІ-агентів чи автоматизації у своїй роботі, чи поки що обмежуєтеся класичними чатботами?
Що у вас уже добре виходить із ШІ?
Які інструменти чи завдання стали справжньою паличкою-виручалочкою у роботі чи навчанні?
А що поки вдається не зовсім? Де нейромережі плутаються, не виправдовують очікувань або забирають більше часу, ніж економлять?
Які питання щодо ШІ у вас є зараз? Пишіть усе, у чому хотілося б розібратися детальніше — залюбки візьму ваші теми для наступних розборів!
Як за лічені секунди витягнути текст із відео на YouTube: простий інструмент для освітян
Кожен викладач знає цю ситуацію: ви знаходите на YouTube ідеальне навчальне відео, яке чудово пояснює складну тему. Але далі починається рутина — щоб виписати основні тези, зафіксувати точні визначення чи скласти запитання для учнів, доводиться вмикати ролик, ставити на паузу кожні десять секунд.
Цей процес можна скоротити до кількох кліків за допомогою Notebook (сервісу Google NotebookLM). Це безкоштовний розумний блокнот, який уміє миттєво перетворювати відео з YouTube на зручний для роботи текст.
Покрокова інструкція: як отримати розшифровку відео
Щоб дістати повний текст того, що озвучено в ролику, достатньо виконати три прості дії:
Додайте посилання на відео до джерел свого блокнота. Відкрийте Notebook, створіть новий блокнот і в меню додавання джерел вставте посилання на потрібне відео з YouTube. (Важливий нюанс: у відео мають бути доступні субтитри або автоматично згенерована звукова доріжка на YouTube — саме з неї сервіс зчитує інформацію. Тобто для імпорту потрібне публічне відео з доступними субтитрами — створеними автором або автоматично. Якщо субтитрів немає, імпорт може не спрацювати). Офіційна довідка Google також вказує на певні обмеження імпорту: наприклад, відео, завантажені менш ніж 72 години тому, можуть бути недоступні.
Відкрийте завантажене відео. Зачекайте кілька секунд, поки система опрацює посилання, а потім просто натисніть на назву доданого відео у списку ваших джерел.
Працюйте з готовим текстом. NotebookLM відкриє текстову транскрипцію відео, яку можна переглядати, читати, копіювати та використовувати для подальшої роботи. Зверніть увагу, що автоматично створені субтитри можуть містити помилки, особливо якщо у відео складна термінологія, погана якість звуку або швидке мовлення. Тепер його можна спокійно читати, копіювати, шукати потрібні слова через швидкий пошук (Ctrl + F) та використовувати для подальшої роботи.
Чим це корисно освітянам?
Можливість миттєво отримати текстову версію відео відкриває безліч сценаріїв для підготовки до занять — і все це без жодного ручного передруковування:
Швидка підготовка конспектів. Замість того щоб переглядати 20-хвилинну лекцію по кілька разів, ви отримуєте суцільний текст, із якого за пару хвилин можна виділити головні тези та оформити опорний конспект для учнів.
Точний пошук потрібного фрагмента. Якщо вам потрібна конкретна цитата, дата, термін або пояснення правила з довгого вебінару, просто скористайтеся пошуком по тексту — ви знайдете потрібний абзац за секунду.
Створення завдань і тестів. Готовий текст — це чудова база для розробки дидактичних матеріалів. На його основі легко підготувати запитання для перевірки розуміння матеріалу, вправи «заповни пропуски», словничок нових термінів або теми для обговорення в класі.
Інклюзивність та адаптація матеріалу. Не всі учні однаково добре сприймають інформацію на слух. Маючи під рукою текст, ви легко підготуєте роздатковий матеріал для тих, кому зручніше читати, або адаптуєте складні фрагменти під рівень конкретної групи.
Корисна порада: Отриманий текст у Notebook не обов’язково одразу копіювати в інший редактор. Ви можете прямо у вбудованому чаті блокнота попросити систему: «Склади 5 тестових запитань із варіантами відповідей за цим відео» або «Виділи 3 головні ідеї з цього джерела» — і отримаєте готовий результат за мить.
Що можна зробити з отриманою транскрипцією?
Отриманий текст відео — це не просто розшифровка. Це готова основа для створення навчальних матеріалів. Скопіюйте текст або використовуйте його безпосередньо в чаті NotebookLM, щоб підготувати:
Конспект: «Створи структурований конспект відео, виділивши 5 головних тез».
Тест: «Склади 10 тестових запитань за текстом із чотирма варіантами відповідей. Познач правильну відповідь».
Картки: «Створи 10 карток для повторення ключових понять у форматі запитання — відповідь».
Словничок: «Виділи ключові терміни з відео та поясни їх простою мовою».
Завдання для учнів: «Розроби 3 завдання різного рівня складності на основі матеріалу відео».
План уроку: «Запропонуй структуру 15-хвилинного фрагмента уроку з використанням цього відео та тексту його транскрипції».
Що робити, якщо NotebookLM не завантажує відео?
Якщо після додавання посилання на YouTube відео не обробляється, перевірте:
чи є відео публічним;
чи доступні для нього субтитри;
чи не було відео завантажено зовсім недавно;
чи підтримується мова відео.
NotebookLM працює з текстом субтитрів, а не аналізує безпосередньо відеоряд у цьому сценарії. Якщо транскрипцію не вдалося імпортувати, спробуйте відкрити відео на YouTube, скористатися функцією перегляду транскрипції, скопіювати текст і додати його до блокнота як текстове джерело.
Сучасні цифрові інструменти створені для того, щоб забирати на себе технічну рутину та залишати вчителям більше часу на творчість і живе спілкування з учнями. Спробуйте цей спосіб під час підготовки до наступного уроку — і переконайтеся, наскільки швидшою може бути робота з відеоматеріалами.
А якими лайфхаками для економії часу користуєтеся ви? Діліться в коментарях!
Штучний інтелект для освітян: огляд Perchance, навчальні GIF у ChatGPT та STEM-дослідження з відкритими даними
Коли мова заходить про використання штучного інтелекту в освіті, головним критерієм для вчителя залишається доступність. Далеко не кожен заклад освіти оплачує підписки на дорогі платформи, проте сучасні безкоштовні інструменти вже дозволяють створювати якісну наочність, проводити наукові розвідки та перетворювати звичайні уроки на інтерактивні дослідження.
У новому випуску проєкту «Проактивний педагог» ми разом із нашим постійним гостем Дмитром Мацокіним протестували добірку безкоштовних можливостей генеративного ШІ, які не потребують фінансових витрат, але суттєво заощаджують час педагога.
Нижче — короткий конспект нашої зустрічі та практичні ідеї, які ви можете одразу адаптувати під свої предмети.
1. Perchance: необмежена генерація зображень без реєстрації
Дмитро презентував справжню знахідку для тих, кому потрібно багато ілюстрацій для презентацій, карток чи робочих аркушів — генератор зображень на базі Stable Diffusion на платформі Perchance.
Повна свобода та безкоштовність: сервіс не вимагає реєстрації, не лімітує кількість генерацій на добу та не витрачає «кредити».
Зручний мінімалістичний інтерфейс: можна прописати основний запит (промпт), вказати, чого на картинці бути не повинно (негативний промпт), обрати художній стиль та орієнтацію кадру.
Вбудований автопокращувач промптів: навіть якщо ви напишете короткий запит (наприклад, «астронавт іде по місяцю»), система сама розгорне його у детальний опис зі світлом, ракурсом та налаштуваннями камери. (Порада: для стабільнішого результату запити краще формулювати англійською або перекладати через будь-яку мовну модель).
Відсутність зайвої «стерильності»: на відміну від Microsoft Bing, який часто блокує навіть невинні запити чи зображення історичних постатей (наприклад, Юлія Цезаря), Perchance значно лояльніший і дозволяє генерувати різноманітні сюжети без постійних заборон.
Результат:
Що з якістю та лайфхак від Дмитра:
За замовчуванням сервіс створює картинки невеликої роздільної здатності — 768 пікселів по більшій стороні. Для слайдів презентації цього цілком достатньо. Крім того, під кожним кадром заховане меню (More options), де є безкоштовний апскейлер, який збільшує зображення до 2048 пікселів.
А якщо вам потрібна бездоганна якість, використовуйте Perchance як нескінченну чернетку: підберіть там ідеальну композицію та світло, а потім завантажте вдалий ескіз у потужнішу модель (наприклад, Gemini) і попросіть відтворити його у високій роздільній здатності.
Post apocalypse view on Red Square and Moscow Kremlin. A massive fire and smoke are raging after several explosions inside the Kremlin. Large destruction of buildings and the Kremlin wall are visible. Several wrecked black cars in the foreground.
2. «Оживляємо» героїв: чат із картинкою для розвитку уяви
Ще одна незвична функція Perchance — можливість створити ШІ-персону на основі згенерованого зображення та поспілкуватися з нею в чаті. Під час ефіру ми згенерували маленького рожевого крокодильчика, і система автоматично вигадала йому ім'я (Розія), характер та біографію дослідниці, з якою одразу можна вести діалог українською мовою. Ба більше — чат підтримує ілюстровані відповіді, генеруючи нові картинки до реплік героя.
Як це використати на уроках:
Розвиток мовлення та літературна творчість: учні створюють персонажа власної казки чи фантастичного оповідання, «беруть у нього інтерв'ю» (де він живе, чим харчується, про що мріє), а на основі діалогу пишуть власну ілюстровану книжку.
Робота з дитячими малюнками: дитина може сфотографувати свій малюнок, перетворити його на цифрову ілюстрацію та «поговорити» зі своїм вигаданим другом.
3. Відкриті дані + ШІ: новий рівень учнівських STEM-досліджень
Сьогодні, щоб робити серйозні наукові проєкти, не обов'язково мати доступ до закритих лабораторій. Нещодавно світ облетіла новина: людина без профільної астрофізичної освіти завантажила відкриті дані NASA у модель Claude і за два тижні аналізу виявила потенційну нову екзопланету.
Це відкриває неймовірні перспективи для шкільних і студентських STEM-проєктів. Учні можуть брати реальні масиви відкритих даних (з астрономії, кліматології, екології, біології чи статистики) та досліджувати їх у парі зі штучним інтелектом. Звісно, усі висновки нейромережі потребують критичної перевірки, але сам процес перетворює школяра на справжнього дослідника.
На уроках природничих наук найкраще працює ефект здивування: спочатку показуємо явище, а потім разом шукаємо наукове пояснення. Для дистанційних уроків, презентацій та інтерактивних робочих аркушів чудово підходять короткі анімації дослідів.
У безкоштовній версії ChatGPT можна згенерувати покадрову GIF-анімацію фізичного експерименту. Наприклад, для нашого STEM-клубу я створила анімацію з 9 кадрів, яка демонструє дослід зі статичною електрикою: як наелектризована повітряна кулька притягує та вигинає тонкий струмінь води. Таку гіфку можна використати на етапі актуалізації опорних знань, запитавши учнів: «Що саме тут відбувається — магія чи фізика?»
Усі згадані інструменти доступні безкоштовно — достатньо лише трохи поекспериментувати з промптами та адаптувати ідеї під потреби вашого класу.
А які ШІ-інструменти вже стали вашими надійними помічниками у підготовці до уроків? Діліться своїми знахідками, ідеями та запитаннями в коментарях під відео або тут, у блозі — ваш зворотний зв'язок надихає на нові дослідження!
Ваш зворотний зв’язок має величезну силу! Кожен ваш коментар, запитання чи навіть коротка реакція додає ваги цій публікації та допомагає просувати і статтю, і відео, щоб якомога більше колег-освітян дізналися про доступні та дієві ШІ-інструменти. Крім того, мені завжди надзвичайно приємно бачити ваш відгук і розуміти, що наші дослідження стають у пригоді на практиці.
Будь ласка, підтримайте цю публікацію коментарем тут, у блозі, або під відео на YouTube: поділіться, яка ідея зацікавила вас найбільше, що ви вже встигли протестувати або які сервіси та теми варто дослідити в наступних випусках «Проактивного педагога». Саме ваша активність найкраще надихає на нові експерименти!
Відкриті дані + штучний інтелект = новий рівень STEM-досліджень. Чи може школяр відкрити власну екзопланету?
Ще кілька років тому проведення серйозного наукового дослідження асоціювалося в нас із лабораторіями, дорогим обладнанням, спеціальними приладами та командою науковців. Але світ змінюється. І разом із появою інструментів штучного інтелекту змінюються можливості для досліджень, зокрема й у STEM-освіті.
Сьогодні для початку власного дослідження іноді достатньо трьох речей: цікавого запитання, доступу до відкритих даних і бажання розібратися.
А ШІ може стати помічником, який допоможе опрацювати інформацію, написати програму, побудувати графік, знайти закономірності, перевірити гіпотезу або створити математичну модель.
І це відкриває надзвичайно цікаві перспективи для учнів, студентів і педагогів.
Коли звичайний користувач ШІ допомагає шукати нову планету
Нещодавно прочитала цікаву публікацію на Cybernews із промовистою назвою «Claude Code may have found a planet hiding in NASA's data».
Йдеться про розробника Павла Рабцевича (Pavel Rabtsevich), який використав інструменти Claude Code та OpenAI Codex для аналізу відкритих даних космічного телескопа NASA TESS.
Під час роботи з астрономічними спостереженнями він звернув увагу на незвичайну закономірність: яскравість однієї із зірок періодично зменшувалася.
Чому це цікаво?
Коли планета проходить перед своєю зорею, вона частково перекриває її світло. Для спостерігача із Землі це виглядає як невелике, але періодичне зниження яскравості зорі. Саме на цьому явищі ґрунтується транзитний метод пошуку екзопланет.
Дослідник помітив сигнал у даних за 2025 рік, а потім перевірив архівні спостереження за 2020 та 2018 роки.
За попередніми розрахунками, можливий сигнал повторюється приблизно кожні 3,18 доби. Якщо його справді спричиняє планета, вона може бути приблизно в 1,4 раза більшою за Землю та розташовуватися на відстані близько 116 світлових років від нас.
Особливо вражає масштаб виконаної роботи. За словами розробника, дослідження тривало близько двох тижнів, включало 74 аналізи та понад 1000 скриптів.
ШІ допомагав обробляти дані, писати код, моделювати можливі транзити та перевіряти альтернативні пояснення отриманого сигналу.
Але є важливий нюанс: це поки що кандидат в екзопланети, а не підтверджене відкриття. Потрібні додаткові спостереження, щоб виключити інші можливі причини зміни яскравості зорі. За інформацією Cybernews, NASA запланувала подальші спостереження.
Чому ця історія мене зацікавила?
Тому що вона демонструє, як змінюється доступ до науки. Людина, яка не обов'язково є професійним астрономом, може працювати з реальними науковими даними, ставити запитання, перевіряти припущення та долучатися до пошуку відповідей на дослідницькі проблеми.
І тут я бачу величезний потенціал для STEM-освіти.
STEM-проєкт більше не обов'язково починається з конструктора або лабораторного експерименту
Ми звикли, що STEM — це робототехніка, конструювання, досліди з фізики та хімії, моделювання, програмування.
Усе це залишається важливим. Але сьогодні до STEM додається ще один надзвичайно цікавий напрям — дослідження реальних даних (Data Science).
Уявімо, що учні хочуть дослідити певну проблему. Вони знаходять відкритий набір даних, формулюють запитання, аналізують інформацію, будують графіки, створюють математичну модель і презентують результати.
А ШІ допомагає пройти шлях від початкового запитання до працюючого дослідницького прототипу.
Ось кілька ідей, які можна реалізувати в межах STEM-проєктів.
1. Чи зникають ліси швидше, ніж ми думаємо?
Наприклад, учні можуть дослідити проблему вирубування лісів.
Для цього можна скористатися відкритими супутниковими даними та платформою Global Forest Watch.
Можливі дослідницькі запитання:
Як змінювалася площа лісового покриву в певній країні протягом останніх 20 років?
У яких регіонах втрати лісового покриву найбільші?
Чи можна виявити зв'язок між вирубуванням лісів та розвитком сільського господарства?
Які тенденції можна побачити, якщо побудувати модель зміни лісового покриву на наступні роки?
Результат STEM-проєкту: інтерактивна карта, графіки, аналіз тенденцій та математична модель, яка демонструє можливі сценарії зміни площі лісів.
2. Чи можна знайти нову екзопланету?
Це вже справжня космічна пригода!
NASA публікує величезні масиви астрономічних даних, зокрема спостереження космічного телескопа TESS.
Учні можуть:
дослідити, як змінюється яскравість зорі;
побудувати графік залежності яскравості від часу;
знайти повторювані зниження яскравості;
перевірити, чи можуть вони пояснюватися транзитом планети;
використати ШІ для написання програми аналізу даних.
Результат STEM-проєкту: власний аналіз астрономічних спостережень, графік світлової кривої та обґрунтована гіпотеза.
Звичайно, виявлення кандидата ще не означає відкриття нової планети. Але навіть сам процес пошуку — це вже захопливе дослідження.
3. Чи можемо ми досліджувати психологію за допомогою даних?
Мені здається, це ще один надзвичайно цікавий напрям.
Наприклад, можна досліджувати:
як змінюється тривалість сну залежно від віку або стресу;
чи пов'язана фізична активність із суб'єктивним відчуттям добробуту;
як змінюються відповіді людей на однакові запитання в різних країнах;
які тенденції можна виявити в дослідженнях поведінки та навчання.
Для цього можна використовувати вже опубліковані знеособлені набори даних із соціологічних і психологічних досліджень.
ШІ може допомогти очистити таблиці, порівняти показники, побудувати візуалізації та перевірити статистичні залежності.
Результат STEM-проєкту: статистичне дослідження, візуалізація результатів та висновки щодо певної гіпотези.
Тут важливо пам'ятати про етику: не можна без належного дозволу збирати персональні або чутливі дані дітей, проводити психологічні експерименти без відповідного супроводу чи робити висновки про причини явищ лише на основі статистичної кореляції.
4. Чи можна передбачити зміни клімату у своєму регіоні?
Ще одна ідея — дослідження кліматичних даних.
Можна знайти інформацію про температуру, опади, тривалість посух, екстремальні погодні явища за різні роки.
Дослідницькі запитання:
Як змінилася середньорічна температура в нашому місті?
Чи змінилася кількість днів із високими температурами?
Як змінювалася кількість опадів?
Чи можна побудувати модель, яка покаже можливі сценарії подальших змін?
Результат STEM-проєкту: кліматичний профіль свого регіону, інтерактивна візуалізація та прогнозна модель із чітко визначеними обмеженнями.
5. Які закономірності приховує біорізноманіття нашої планети?
Є відкриті бази даних, у яких зібрано мільйони спостережень за рослинами, тваринами та іншими живими організмами.
Учні можуть досліджувати:
які види птахів зустрічаються в певному регіоні;
як змінюється географія поширення окремих видів;
які види перебувають під загрозою зникнення;
чи можна виявити сезонні закономірності появи певних видів.
Результат STEM-проєкту: карта біорізноманіття, статистичний аналіз та власна цифрова база спостережень.
А яку роль у всьому цьому відіграє штучний інтелект?
На мою думку, найцікавіше тут навіть не те, що ШІ може написати програму або побудувати графік.
Найважливіше — він допомагає подолати бар'єр між ідеєю та її реалізацією.
Учень може мати цікаве запитання, але не знати Python. Не розуміти, як обробляти CSV-файли. Не вміти будувати статистичні моделі. Не знати, де шукати необхідну інформацію.
Тепер можна звернутися до ШІ та попросити його пояснити кожен етап, допомогти написати код, знайти помилки й запропонувати способи перевірки результатів.
Наприклад, можна сформулювати такий запит:
«Я хочу дослідити, як змінювалася площа лісового покриву в Україні протягом останніх 20 років. Допоможи знайти відкриті набори даних, поясни, які показники необхідно аналізувати, запропонуй методи статистичної обробки та допоможи створити Python-програму для побудови графіків. Не вигадуй дані. Пояснюй кожен крок і додавай посилання на джерела».
А далі — робота з реальними даними, перевірка результатів та власні висновки.
Проте я б не хотіла, щоб ми сприймали ШІ як інструмент, який автоматично створює наукові відкриття.
Навпаки, його поява робить критичне мислення ще важливішим.
Потрібно навчитися:
перевіряти походження даних;
розуміти, що саме вимірювали дослідники;
помічати помилки та пропущені значення;
перевіряти правильність розрахунків;
відрізняти кореляцію від причинно-наслідкового зв'язку;
повторювати аналіз і перевіряти, чи можна отримати той самий результат;
чесно зазначати, де використовувався ШІ.
ШІ може запропонувати гіпотезу, але її потрібно перевірити. Може написати код, але його потрібно протестувати. Може побудувати модель, але її потрібно оцінити.
Де шукати відкриті дані для власних STEM-досліджень?
Не обов'язково самостійно збирати всі дані. У світі вже існують величезні відкриті архіви наукової, екологічної, статистичної та соціальної інформації.
Я зібрала кілька ресурсів, з яких можна почати власне дослідження.
База даних екзопланет. Можна досліджувати характеристики вже відомих планет, їхні зорі, орбіти та використовувати доступні таблиці для статистичного аналізу.
Один із моїх улюблених ресурсів для пошуку статистики та візуалізації глобальних проблем. Тут є дані про клімат, енергетику, довкілля, населення, освіту, здоров'я та економіку. Багато графіків можна завантажити у форматі CSV для подальшого аналізу.
Міжнародна платформа відкритих даних про біорізноманіття. Тут можна знайти інформацію про спостереження за видами рослин, тварин і грибів у різних куточках світу.
Платформа, де люди з усього світу діляться спостереженнями за природою. Можна досліджувати поширення видів та долучатися до громадянської науки (Citizen Science).
Платформа відкритої науки, де дослідники публікують матеріали, дані, методики та результати своїх досліджень. Є матеріали з психології, освіти та соціальних наук.
Великий архів соціальних і поведінкових досліджень. Містить дані опитувань, досліджень суспільства, освіти, психології та багатьох інших напрямів. Умови доступу до окремих наборів можуть відрізнятися.
Пошукова система для пошуку наборів даних у різних відкритих репозиторіях. Особливо корисна, якщо ви вже сформулювали тему дослідження, але ще не знаєте, де шукати потрібну інформацію.
Платформа з великою кількістю наборів даних для аналізу, машинного навчання та практики Data Science. Тут можна знайти навчальні приклади й реальні набори даних із різних галузей.
Відкритий репозиторій наукових матеріалів, де дослідники зберігають і публікують набори даних, програмний код, звіти та інші дослідницькі результати.
Важливо: відкритий доступ не завжди означає відсутність обмежень на використання. Перед завантаженням перевіряйте ліцензію, опис набору даних, методику збору інформації та правила цитування.
Мені здається, що поява ШІ дає STEM-освіті можливість вийти за межі звичних навчальних завдань.
Ми можемо не просто запропонувати учням побудувати графік за готовою таблицею. Ми можемо поставити перед ними справжню проблему, запропонувати знайти необхідні дані, сформулювати гіпотезу, створити модель і перевірити власні припущення.
Іноді результатом буде просто цікава візуалізація. Іноді — математична модель, яка допоможе краще зрозуміти певний процес. А можливо, хтось із учнів помітить закономірність, яку раніше ніхто не досліджував.
Не кожен STEM-проєкт має завершуватися науковим відкриттям. Але кожен може навчити дитину мислити як дослідник.
І, можливо, найважливіша зміна полягає саме в цьому: сьогодні шлях від запитання «А що, якщо…?» до власного дослідження став значно доступнішим.
А ми, педагоги, можемо допомогти дітям зробити перший крок у цей захопливий світ науки.
Що подивитися до Дня толерантності: 6 зворушливих мультфільмів і практичний кейс для учнів
Розмова про прийняття, емпатію та повагу до іншості не потребує складних лекцій — іноді достатньо кількох хвилин щирої анімації, яка говорить мовою образів і почуттів. До Міжнародного дня толерантності я зібрала добірку з шести короткометражних мультфільмів, які допоможуть дітям і дорослим подивитися на світ очима тих, хто поруч, а наприкінці поділюся практичним кейсом, який легко втілити разом з учнями.
1. «Подарунок» (2015, Німеччина)
Зворушливий короткий анімаційний фільм про підлітка і дуже особливого цуцика, який створили на основі коміксів бразильського художника Фабіо «Коали» Кавальканті аніматори Якоб Фрей і Маркус Кранцлер. Виграв десятки міжнародних призів і допоміг молодим аніматорам отримати роботу у студіях «Піксар» і «Дісней».
2. «Каструлька Анатоля» (2014, Франція)
Головний герой мультфільму — хлопчик на ім'я Анатоль. Він зовсім несхожий на однолітків, і ця разюча відмінність полягає в червоній каструльці, що міцно прив'язана ниткою того ж кольору до руки хлопчика. Цей атрибут, що незмінно супроводжує всюди нашого героя, приковує погляди перехожих і викликає глузування.
Не дивно, що дивний хлопчина дуже самотній. Замість друзів його всюди супроводжує зграя бродячих собак, яких приваблює гуркіт посудини, що волочиться по тротуарах. Випадкові перехожі лякаються цього звуку і посилають слідом за Анатолем прокляття. Божевільний хлопчик не знає радості і не вміє веселитися, як його однолітки.
Батьки його однокласників забороняють своїм дітям спілкуватися з дивакуватим хлопчиськом. Та й самі хлопці намагаються обминати його. А згодом за ним і зовсім закріплюється репутація безумця, що робить хлопця ще нещаснішим.
З того часу він не прагне заводити знайомства і намагається від усіх відгородитися. Цю нещасну дитину не зустріти на спортивному майданчику, ковзанці чи дворі. Він живе у своєму особливому світі та нікого в нього не пускає. Але якось все змінюється, в житті хлопчика з'являється справжній друг...
3. «Мотузки» (2014, Іспанія)
Красива історія про толерантність, рівність, солідарність, дружбу і дитячу мудрість, якої варто повчитися навіть дорослим.
Мультфільм «Мотузки» («Cuerdas») був нагороджений премією Гойя за кращий короткометражний анімаційний фільм. Його творець, Педро Соліс, хотів звернути увагу на важливість інклюзивної освіти.
4. «Тамара»( 2013, США)
Цей зворушливий короткометражний мультфільм розкаже про дівчинку Тамару, яка мріє стати танцівницею. Вона танцює під звуки музичної скриньки, не помічаючи нічого навкруги. Але чому так засмучується мама, коли бачить це? Виявляється, Тамара зовсім не чує музику.
5. «Секрет Маела» (2014, Франція)
Автори цього мультфільму хотіли пояснити не лише дітям, а й дорослим тему ставлення до людей із синдромом Ангельмана. Щоб оцінити тонкість цього фільму, його варто подивитися кілька разів.
6. «Мій братик з Місяця» (2007, Франція)
Цей анімаційний фільм створив Фредерік Філібер, батько хлопчика-аутиста.
Автор поділився своїми переживаннями та ідеєю:
«Коли ми зрозуміли, що в нашого сина проблеми, педіатр направив нас у центр психічного здоров’я, в якому ми, батьки, почали проходити сеанси психоаналізу. Ми стали шукати інші рішення щодо догляду за хворими дітьми в лікарнях і вдома. Паралельно ми вирішили створити фільм. Це був спосіб розказати невелику історію, щоб говорити про проблему аутизму у зрозумілій формі. Цей фільм можуть дивитися всі: батьки, спеціалісти, ті, для кого аутизм не значить нічого. І ті, хто в житті стикнувся із цим».
Практичний кейс: створюємо власну історію про толерантність
Після перегляду й обговорення мультфільмів найкраще закріпити тему через творчість. Запропонуйте учням стати авторами власної історії про толерантність: придумати сюжет, персонажів, головний конфлікт і перетворити все це на коротку ілюстровану відеоказку. Такий формат дозволяє дітям не просто запам'ятати визначення терміна, а прожити цінність поваги й взаєморозуміння на практиці.
Ось який чудовий результат вийшов у нас — «Казка про Толерантність»:
У цій історії події розгортаються у дивовижному містечку Єдність, де поруч мешкають казкові герої та істоти з різних світів, керуючись головним правилом — поважати й приймати інших, навіть якщо вони зовсім не схожі на тебе [00:01]. Одного дня до міста прибуває незвичайна дівчинка Лілі із синім волоссям та блакитними очима, якої спершу побоюються деякі мешканці [00:41]. На допомогу приходить мудра книга, що радить Лілі відкритися назустріч новим сусідам, дізнатися більше про їхні традиції та історію [01:14]. Завдяки щирій цікавості та взаємній повазі мешканці містечка долають страх перед невідомим і разом створюють казку про толерантність, яка нагадує всім світам про силу єдності та миру [02:13].
А які мультфільми чи творчі завдання використовуєте ви, коли говорите з дітьми про толерантність? Діліться своїми знахідками та ідеями в коментарях!
Безкоштовні матеріали до Дня толерантності (натискай на назву поста)