Ball Run Challenge (динамічна STEM-активність)

 Як ми створювали найповільнішу трасу для кульки — Ball Run Challenge



Нещодавно зі студентами ми провели динамічну STEM-активність — Ball Run Challenge. Це інженерний виклик, який заохочує мислити як інженер, застосовувати фізику, дизайн-мислення та творчість, щоб створити трасу для кульки з паперу й скотчу, по якій кулька рухатиметься якнайповільніше.

🟣 У чому суть активності?
Учасники отримали обмежений набір матеріалів: папір, один рулон скотчу, лінійку та кульку (скляну). Їхнє завдання — спроєктувати й побудувати трасу, де кулька проходить максимально довго від старту до фінішу. Основна ідея — не прискорити рух кульки, а навпаки — зупинити її шлях, додаючи вигини, повороти, перепони та хитрі елементи дизайну.

🔧 Що вчилися робити студенти:

  • застосовували закони фізики — гравітацію, силу тертя, енергію руху;

  • експериментували з конструкціями та формами траси, щоб кулька рухалась повільніше через різні кути й перешкоди;

  • практикували інженерний дизайн — планували, будували, тестували, потім удосконалювали свої конструкції;

  • працювали в командах, обговорювали рішення та обмінювалися ідеями.

📊 Що було важливо в оцінюванні результатів:
Оцінювалися не тільки час руху кульки, але і ефективність використання матеріалів (кількість паперу та скотчу), стабільність конструкції та креативність рішень. Такий підхід допомагає студентам бачити, що інженерія — це не лише швидкість, а й оптимальність і творчість.

🎥 Дивіться відео з результатами на сторінці блогу!
На нашій сторінці блогу вже опубліковане відео, де можна побачити, як кулька проходить траси, як студенти експериментують і які конструкції виявилися найефективнішими. Це чудовий спосіб переглянути реальні результати та надихнутися на власні проєкти.







💡 Порада для педагогів:
Цей виклик підходить як для STEM-клубів, так і для шкільних уроків. Його можна адаптувати для різних вікових груп — від середньої школи до старшокласників — з урахуванням складності конструкцій та додаткових завдань (наприклад, вимірювання швидкості, підрахунок потенціальної та кінетичної енергії тощо). 

🧩 План STEM-уроку

Ball Run Challenge: спроєктуй найповільнішу кулькову трасу

🧠 Тема уроку

Інженерний дизайн і закони руху: як уповільнити рух кульки

🎯 Мета уроку

Сформувати в учнів розуміння того, як гравітація, тертя, нахил і форма поверхні впливають на рух тіла, через практичну інженерну задачу.

👥 Вікова група

10–16 років
(рівень складності легко адаптується)

⏱ Тривалість

45–60 хвилин


🔧 Необхідні матеріали (на одну команду)

  • аркуші паперу (A4)

  • скотч

  • кулька (пінг-понг або схожа)

  • лінійка

  • секундомір (можна на телефоні)

  • стіл / поверхня для кріплення траси


📌 Очікувані результати навчання

Після уроку учні:

  • пояснюють, як нахил і форма траси впливають на швидкість руху кульки;

  • застосовують інженерний цикл: планування → створення → тестування → вдосконалення;

  • працюють у команді, аргументують свої рішення;

  • аналізують результати експерименту.


🪜 Хід уроку

1️⃣ Мотивація та вступ (5–7 хв)

Учитель ставить запитання:

  • Що зазвичай відбувається з кулькою, якщо її відпустити з висоти?

  • Як можна уповільнити її рух?

  • Де в реальному житті інженерам потрібно сповільнювати рух?

👉 Коротке обговорення понять: гравітація, тертя, нахил.


2️⃣ Постановка інженерного завдання (5 хв)

Завдання для учнів:

Створити трасу з паперу та скотчу, по якій кулька рухатиметься якомога довше від старту до фінішу.

Умови:

  • використовувати лише надані матеріали;

  • кулька має рухатися самостійно (без підштовхування);

  • конструкція повинна бути стійкою.


3️⃣ Планування (5–10 хв)

Учні працюють у командах:

  • обговорюють ідеї;

  • роблять ескіз траси;

  • прогнозують, де кулька буде сповільнюватися і чому.

👉 Учитель ставить навідні запитання, але не дає готових рішень.


4️⃣ Конструювання та тестування (15–20 хв)

  • команди будують трасу;

  • тестують рух кульки;

  • за потреби вносять зміни в конструкцію.

💡 Заохочуй учнів:

  • фіксувати час руху;

  • спостерігати, де кулька прискорюється або зупиняється.


5️⃣ Презентація результатів (5–10 хв)

Кожна команда:

  • демонструє свою трасу;

  • називає час руху кульки;

  • пояснює, які інженерні рішення виявилися найефективнішими.


6️⃣ Рефлексія та обговорення (5 хв)

Питання для обговорення:

  • Що працювало найкраще?

  • Що б ви змінили, якби було більше часу?

  • Які фізичні явища ви спостерігали?


📊 Оцінювання (формувальне)

Можна оцінювати:

  • участь у командній роботі;

  • логіку інженерних рішень;

  • здатність пояснити результат;

  • креативність конструкції.


🔄 Ідеї для ускладнення

  • обмежити кількість паперу або скотчу;

  • додати умову фіксованої висоти старту;

  • порівняти різні типи кульок;

  • побудувати графік «час — конструктивне рішення».



Безкоштовний відео-курс. STEM-проєкт з нуля: як створити ідею та реалізувати її за допомогою ШІ




NotebookLM для вчителів — як використовувати штучний інтелект в освіті

 

NotebookLM для вчителів: інструкція з використання AI в освіті


NotebookLM — AI‑інструмент від Google для роботи з навчальними матеріалами. Дізнайтесь, як учителю використовувати NotebookLM для уроків, досліджень і підготовки матеріалів.

Ключові слова: NotebookLM, NotebookLM для вчителів, штучний інтелект в освіті, AI для вчителів, AI в навчанні, освітні технології, Google NotebookLM, інструменти AI для освіти


NotebookLM для вчителів: як працювати з джерелами, а не з «галюцинаціями»

Штучний інтелект уже став частиною освітнього середовища, але головне питання для вчителя залишається незмінним: як використовувати AI так, щоб він справді допомагав, а не підмінював професійне мислення?

Одним із найцікавіших інструментів для педагогів і дослідників сьогодні є NotebookLM — AI‑асистент від Google, створений спеціально для роботи з вашими матеріалами.

У цій статті розглянемо можливості NotebookLM виключно на основі офіційного гіда Med Kharbach, PhD, та зосередимося на практичному використанні інструмента в навчанні й дослідженнях.


Що таке NotebookLM і чому він корисний для вчителів

NotebookLM — це AI‑асистент для роботи з документами, який працює лише з тими джерелами, які ви завантажуєте: PDF‑файлами, нотатками, транскриптами, текстами.

На відміну від ChatGPT чи Claude, NotebookLM не звертається до загальної бази знань, а аналізує тільки ваші матеріали. Фактично це «розумний асистент», який:

  • прочитав усі ваші джерела;

  • може відповідати на запитання лише в межах цього контексту;

  • допомагає аналізувати, узагальнювати й структурувати інформацію.

Такий підхід робить NotebookLM особливо цінним для академічної та освітньої роботи.

Останні оновлення додали дві важливі функції:

  • Deep Research — пошук і структурування інформації з відкритого вебу з можливістю додавати знайдені джерела до нотатника;

  • Custom Visual Styles та покращену роботу з візуальними й мультимедійними форматами.


Як використовувати NotebookLM: основні можливості для освіти

1. Персональна бібліотека джерел

NotebookLM можна використовувати як AI‑альтернативу Zotero або іншому менеджеру джерел. Ви завантажуєте статті, методички, книги — і ставите запитання одразу до всіх матеріалів.

Це дозволяє:

  • швидко знаходити потрібні фрагменти;

  • бачити зв’язки між різними джерелами;

  • уникати ручного перегляду десятків файлів.

2. Узагальнення текстів і книг

Після власного читання матеріалів NotebookLM можна використати для:

  • стислих конспектів розділів;

  • повторення ключових ідей;

  • систематизації великого обсягу інформації.

Важливо: інструмент не замінює первинне читання, а доповнює його.

3. Створення навчальних матеріалів

NotebookLM автоматично генерує:

  • флешкартки;

  • навчальні гіди;

  • інфографіка;

  • запитання різних рівнів складності.

Це корисно як для підготовки до іспитів, так і для створення матеріалів для учнів.



4. Ментальні карти

На основі завантажених джерел NotebookLM створює mind maps, які:

  • візуалізують складні теми;

  • показують структуру матеріалу;

  • допомагають побачити приховані зв’язки між поняттями.


NotebookLM для досліджень і академічної роботи

Спочатку NotebookLM створювався саме як дослідницький інструмент. Ось кілька практичних сценаріїв:

  • узагальнення наукових статей;

  • виявлення прогалин у дослідженнях;

  • пошук повторюваних тем і методологій;

  • витягування цитат (з обов’язковою перевіркою в оригіналі);

  • отримання конструктивного зворотного зв’язку щодо чернеток наукових текстів;

  • візуалізація теоретичних зв’язків між роботами.

Deep Research додатково допомагає на етапі огляду теми, показуючи, які дискусії вже існують у науковому та публічному просторі.


NotebookLM у викладанні: практичні ідеї для уроків

Для вчителів NotebookLM відкриває цілу низку можливостей:

  • створення та аналіз планів уроків;

  • генерація диференційованих матеріалів;

  • розробка завдань і рубрик оцінювання;

  • створення робочих аркушів і словників термінів;

  • підготовка матеріалів для батьків;

  • пошук міжпредметних зв’язків.

Фактично вчитель отримує персонального методичного асистента, який працює в межах навчальної програми.

Дієвий промпт для створення робочого аркуша за допомогою ШІ + результати (ChatGPT / Gemini / NotebookLM)


Audio Overview в NotebookLM: аудіоформати для навчання

Функція Audio Overview дозволяє перетворювати матеріали на подкаст‑подібні діалоги між AI‑ведучими.

Доступні формати:

  • Deep dive — глибокий аналіз теми;

  • Brief — короткий огляд;

  • Critique — критичний розбір;

  • Debate — обговорення різних точок зору.

У навчанні це можна використовувати для:

  • повторення матеріалу;

  • підтримки аудіальних учнів;

  • інклюзивного навчання;

  • підготовки до іспитів;

  • розвитку критичного мислення.


Video Overview в NotebookLM: відео для пояснення тем

Video Overview дозволяє створювати відео з AI‑ведучим, який пояснює матеріал, використовуючи візуальні метафори та структуру.

Сценарії використання:

  • перевернутий клас;

  • відео‑пояснення до тем;

  • зворотний зв’язок до робіт учнів;

  • науково-популярні відео;

  • професійні портфоліо.


Поради вчителям: як ефективно працювати з NotebookLM

Автор гіда наголошує на кількох важливих принципах:

  • завжди перевіряйте результати;

  • читайте матеріали до завантаження;

  • не перевантажуйте нотатник (оптимально — до 10 документів);

  • ставте конкретні запити;

  • організовуйте матеріали тематично;

  • використовуйте NotebookLM як асистента, а не заміну власної експертизи.


Висновки: чи варто вчителю використовувати NotebookLM

NotebookLM — це приклад того, як AI може підсилювати професійну діяльність учителя, а не знецінювати її.

Коли штучний інтелект працює в чітко окресленому контексті, а педагог залишається експертом і суддею якості, виникає справжня співпраця людини й технологій.

Саме в цьому — головна освітня цінність NotebookLM.

🎁 Подарунок для педагогів: велика Дошка Padlet з усіма відеоінструкціями, матеріалами та ідеями з теми штучного інтелекту

https://padlet.com/inpakhomova1/padlet-mz9efxt1z65ibj18

Проактивний педагог. Досліджуємо штучний інтелект: NotebookLM, LMArena

 

Проактивний педагог. Досліджуємо штучний інтелект: LMArena, NotebookLM



Новий рік ми стартували з глибокого занурення у світ сучасних інтелектуальних AI-сервісів, які можуть посилити творчі, дослідницькі та освітні компетентності педагогів. На нашій першій онлайн-зустрічі 2026 року ми розглядали можливості Google NotebookLM та експериментального порівняльного майданчика Arena (раніше знаного як LMArena чи Chatbot Arena), завершивши обговорення демонстраціями та практичними кейсами.



🧠 Google NotebookLM — AI-асистент для нотаток, досліджень і навчання

NotebookLM — це інструмент, що працює як особистий AI-помічник, здатний перетворювати ваші власні матеріали у структуровані результати, відповідати на запитання та допомагати аналізувати великі обсяги інформації. Ви можете завантажувати документи, PDF-файли, веб-посилання, відео з YouTube, аудіофайли і працювати над ними у єдиному середовищі.

🔎 Основні можливості NotebookLM

  • Генерує огляди й звіти на основі завантажених джерел, з пруфами та посиланнями на вихідний матеріал.

  • Audio & Video Overviews — AI-генеровані аудіо- та відео-резюме ваших нотаток, які зручно прослуховувати або демонструвати.

  • Mind Map та структуровані формати для глибшого розуміння теми.

  • Інтерактивні аудіоперекази на понад 50 мов, включно з українською.

  • Гнучке налаштування вихідного формату: від блог-постів і таблиць до навчальних тестів і флеш-карток.

Корисні публікації



Як створювати інфографіку за допомогою NotebookLM: 10 універсальних промптів для освітніх тем 


🏆 Arena — порівнюємо AI-моделі у «поєдинках»

Інший сервіс, що ми аналізували — це Arena (раніше LMArena / Chatbot Arena). Це веб-платформа для порівняння великих мовних моделей (LLM), де користувачі подають один і той самий запит двом анонімним моделям, оцінюють відповіді і голосують, яка краще.

🤖 Що робить Arena цікавою:

  • Crowdsourced оцінювання моделей — від GPT, Claude, Gemini та ін.

  • Система рейтингу (Elo), що оновлюється на основі голосів користувачів.

  • Можливість досліджувати, як AI моделі поводяться у різних типах запитів (текст, креатив, код, інструкції).

Цей сервіс є не лише розважальним, але й освітнім інструментом для розуміння різниці між AI-моделями — їх стилями, сильними та слабкими сторонами. На зустрічі обговорювали, як Arena може бути використана для:

  • порівняльних тестів у класі;

  • демонстрації важливості формулювання запитів;

  • аналізу якості відповідей від різних AI-систем.


✨ Практичні результати та висновки зустрічі


✔️ NotebookLM полегшує роботу з великими масивами матеріалів, особливо у створенні навчальних ресурсів.
✔️ Audio & Video формати — це новий корисний спосіб подачі контенту для учнів різного віку.
✔️ Arena — не стільки щоденний інструмент, скільки спосіб розширити розуміння про те, як різні AI-моделі відповідають на однакові запити, що важливо для критичного мислення й цифрової грамотності.
✔️ Обидва сервіси сприяють розвитку компетенцій у роботі із штучним інтелектом, що є ключовою навичкою сучасного педагога.


NotebookLM



LMArena

Результати:









💬 Запитання до читачів

Ця зустріч стала лише першим кроком у дослідженні можливостей AI-інструментів у 2026 році. А тепер хочеться почути саме вас 👇

Напишіть у коментарях:

  • ❓ про які AI-сервіси вам було б найцікавіше дізнатися на наступних зустрічах;

  • для яких освітніх завдань ви вже використовуєте або плануєте використовувати штучний інтелект;

  • ❓ чи хотіли б ви побачити практичні кейси, готові шаблони запитів або покрокові інструкції для педагогів;

  • ❓ який формат вам ближчий: огляд сервісів, живі експерименти, порівняння моделей чи розбір реальних уроків?

Ваші відповіді допоможуть сформувати теми наступних зустрічей проєкту «Проактивний педагог» 💙
Чекаю на ваші думки в коментарях!

Як отримати інфографіку у NotebookLM за певним шаблоном

 

Як отримати інфографіку у NotebookLM за певним шаблоном


Інфографіка — це потужний спосіб візуалізувати дані та ідеї, зробити інформацію зрозумілою та привабливою для аудиторії. Сучасні інструменти штучного інтелекту, такі як NotebookLm, дозволяють швидко створювати інфографіку навіть без навичок дизайну. Головне — правильно сформулювати запит у полі створення.

Крок 1: Визначте головну ідею інфографіки

Перед тим як писати запит, чітко сформулюйте основну тему або повідомлення вашої інфографіки. Наприклад:

  • «Процес водного кругообігу у природі»

  • «Переваги здорового харчування для підлітків»

  • «Статистика використання штучного інтелекту в освіті»

Крок 2: Виберіть макет (шаблон) інфографіки

У NotebookLm можна задати конкретний макет інфографіки. Це допомагає ШІ зрозуміти, як організувати текст, заголовки, графіки та іконки. Основні варіанти макетів:

  • Timeline / Хронологія — для послідовних подій або процесів.

  • Comparison / Порівняння — для демонстрації різниці між двома чи більше об’єктами.

  • Statistics / Статистика — для графіків, діаграм та числових даних.

  • Step-by-Step / Покроковий процес — для інструкцій або покрокових гайдів.

Крок 3: Сформулюйте запит у полі створення інфографіки

Щоб отримати бажаний результат, включайте у запит не лише тему, а й макет. Наприклад:

«Створити інфографіку на тему “Процес водного кругообігу” у макеті Timeline. Використати кольори синього та зеленого, включити чотири етапи: випаровування, конденсація, опади, стік води. Додати іконки краплі води, сонця та хмар.»

Детальність запиту напряму впливає на результат: чітке зазначення макета, кількості блоків, кольорової гами та елементів робить інфографіку більш структурованою та візуально привабливою.

Крок 4: Редагування та налаштування

Після генерації інфографіки можна:

  • змінювати шрифти та кольори;

  • редагувати тексти або підписи;

  • додавати нові іконки чи діаграми.

Поради для максимально ефективного запиту

  1. Використовуйте короткі, конкретні фрази для опису теми та макета.

  2. Вказуйте кількість елементів (блоків, кроків, пунктів).

  3. Додавайте побажання щодо стилю, кольорової гами, іконок.

  4. При потребі уточнюйте формат для друку або презентації.

Приклад:




Щоб отримати гарну інфографіку у NotebookLm, головне — це чітко прописати макет інфографіки разом із темою та ключовими елементами у полі створення. Тоді штучний інтелект зрозуміє структуру, і результат буде максимально відповідати вашим очікуванням.                                  

Макет Comparison / Порівняння

Запит:
«Створити інфографіку на тему “Переваги та недоліки навчання зі штучним інтелектом” у макеті Comparison. Використати дві колонки: “Переваги” та “Недоліки”. Додати мінімалістичний стиль, синьо-білі кольори, іконки комп’ютера та книги. Включити 5 пунктів у кожній колонці.»

 


Я оформила PDF-гайд “10 універсальних промптів для створення інфографіки в NotebookLM”





30 січня в історії фізики: відкриття, імена, події

 

30 січня в історії фізики: люди та відкриття





30 січня — дата, яка поєднує фундаментальну фізику, революційні технології та навіть обчислювальну математику. Цього дня народилися й пішли з життя вчені, чиї ідеї сформували сучасне розуміння матерії, електроніки та наукових методів дослідження.


🧑‍🔬 Народження

Валерій Пугач народився 30 січня 1945 року. Він — член-кореспондент НАН України, фахівець з фізики атомного ядра та елементарних частинок, засновник відділу фізики високих енергій в Інституті ядерних досліджень НАН України. Брав участь у міжнародних колабораціях LHCb (CERN) та інших для пошуку нової фізики.


Високі енергії та Великий адронний колайдер


⚰️ Дати смерті

Йоганнес Фібігер (Johannes Fibiger) помер 30 січня 1928 року.

Датський патолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини. Його експерименти з індукованими пухлинами відіграли значну роль у формуванні ранніх методів онкологічних досліджень. Хоча пізніше його висновки були переглянуті, роботи Фібігера вплинули на розвиток біофізики та експериментальної медицини.


Джон Бардін (John Bardeen) помер 30 січня 1991 року.

Унікальна постать в історії науки — єдина людина, яка двічі отримала Нобелівську премію з фізики:

  • 1956 рік — за винайдення транзистора, що стало основою всієї сучасної електроніки;

  • 1972 рік — за створення BCS-теорії надпровідності, яка пояснила механізм цього явища на мікроскопічному рівні.

Теорія Бардіна-Купера-Шріффера (BCS) — це мікроскопічна теорія, яка пояснює надпровідність низькотемпературних матеріалів через утворення «куперівських пар» електронів. При низьких температурах електроні взаємодіють через кристалічну ґратку, утворюючи пари, що рухаються без опору. Теоретична база BCS не застосовується для високотемпературних надпровідників. 

Без ідей Бардена неможливо уявити ані комп’ютери, ані смартфони, ані сучасні наукові прилади.


💻 Події

30 січня 1952 року команда науковців, використовуючи комп’ютер SWAC (Standards Western Automatic Computer), відкрила нове просте число Мерсенна


🔬 30 січня — це ще одне нагадування, що фізика живе не лише в формулах, а й у долях людей та історії ідей.


Ми створили цей формат «Фізичного календаря», щоб щодня відкривати цікаві події з історії фізики. А вам цікаво, щоб ми продовжували публікувати подібні матеріали щодня або щотижня? Напишіть у коментарях вашу думку!

Безкоштовний відеокурс для освітян: «STEM-проєкт з нуля: як створити ідею та реалізувати її за допомогою ШІ»

 STEM-проєкт з нуля + ШІ (відеокурс)



📚 Безкоштовний відеокурс для освітян: «STEM-проєкт з нуля: як створити ідею та реалізувати її за допомогою ШІ»




Безкоштовний відео-курс. STEM-проєкт з нуля: як створити ідею та реалізувати її за допомогою ШІ


Хочеш навчитися швидко знаходити ідеї для STEM-проєктів та ефективно реалізовувати їх у класі? У цьому курсі ти дізнаєшся, як використовувати штучний інтелект для створення цікавих, сучасних ідей, планування проєктів і підготовки навчальних матеріалів.

У курсі ти знайдеш:

  • Як обрати тему STEM-проєкту, яка зацікавить учнів;

  • Як ШІ допомагає генерувати ідеї та пропозиції для проєктів;

  • Покрокове створення STEM-проєкту від задуму до реалізації;

  • Приклади готових тем і практичні поради для навчання;

  • Інструменти та ресурси, що економлять час учителя.

Цей курс буде корисний вчителям, викладачам та наставникам, які хочуть робити навчання сучасним, цікавим та інтерактивним, використовуючи новітні технології.

✅ Підписуйся на канал, щоб не пропустити нові відеоуроки!
💡 Долучайся до навчання та відкрий нові можливості для STEM у твоєму класі!


Безкоштовний відео-курс. STEM-проєкт з нуля: як створити ідею та реалізувати її за допомогою ШІ

Ми показали, як знайти ідею для STEM-проєкту та почати її реалізацію за допомогою ШІ. Тепер нам цікаво дізнатися вашу думку!

💡 Про що б ви хотіли побачити відео у цьому курсі?
Чи хочете більше прикладів крутих STEM-проєктів, детальніше розібрати роботу з ШІ, або дізнатися секрети успішної презентації своїх ідей? Напишіть у коментарях — ми створимо контент саме для вас!




📘 Сторінка на блозі: все про STEM





Штучний інтелект в освіті: як AI змінює навчання, роль учителя та мислення учнів

 

Штучний інтелект в освіті: як AI трансформує навчання і що це означає для вчителів та учнів



Штучний інтелект в освіті більше не є темою майбутнього — він уже змінює навчальний процес, роль учителя та підходи до оцінювання. Генеративний штучний інтелект (Generative AI, GenAI) активно впроваджується у школи, університети та неформальну освіту, відкриваючи нові можливості, але водночас створюючи серйозні виклики.

👉 Чи готова освіта до цієї трансформації?
👉 Як використовувати ШІ в навчанні без шкоди для мислення учнів?

Розбираємося по черзі.


Персоналізоване навчання з AI: новий стандарт освіти

Одна з ключових переваг, яку дає штучний інтелект у навчанні, — це персоналізація. Замість підходу «один урок для всіх» з’являється можливість будувати індивідуальні освітні траєкторії.

Як це працює на практиці?

Інструменти на кшталт NotebookLM дозволяють працювати в контрольованому середовищі: ШІ аналізує лише ті матеріали, які завантажив учитель або учень (PDF-файли, конспекти, транскрипти уроків). Це значно зменшує ризик помилкових відповідей та «галюцинацій» ШІ.

Що отримує учень?

  • Діалог з матеріалом
    ШІ допомагає ставити уточнювальні запитання, пояснює складні моменти та підтримує навчальну дискусію.

  • Швидкий зворотний зв’язок
    Генерація тестів, флешкарток і квізів для самоперевірки.

  • Інклюзивність 
    ШІ підтримує принципи універсального дизайну навчання: перетворює тексти на аудіо, створює короткі резюме, що особливо важливо для учнів з дислексією або розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ).



ШІ та вчитель: заміна чи партнерство?

Один із найпоширеніших страхів — чи замінить штучний інтелект учителя?
Дослідження та практика дають чітку відповідь: ні.

Найефективніша модель — це ШІ як «розумний асистент» або «цифровий стажер».

Реальні результати використання AI в роботі вчителя

  • 📉 Менше рутинної роботи
    Вчителі в Англії скоротили час на підготовку уроків на 31%, використовуючи GenAI.

  • 🎓 Підтримка молодих педагогів
    Інструменти на кшталт Tutor Copilot або JeepyTA підказують ефективні педагогічні стратегії в реальному часі.

  • 📈 Професійний розвиток
    Відкрите освітнє середовище з AI допомагає вчителям розвивати цифрову та AI-компетентність.

👉 Важливо: ШІ не приймає педагогічні рішення — він підсилює професійну автономію вчителя.




Ризики використання штучного інтелекту в освіті

Попри всі переваги, AI в навчанні має і темний бік.

Метакогнітивна «лінивість»

Основна загроза — коли учень починає делегувати мислення ШІ, а не використовувати його як інструмент.

🔍 Дослідження показало:
Студенти, які постійно користувалися ШІ під час навчання, на 17% гірше склали іспити без доступу до AI, ніж ті, хто навчався самостійно.

Етичні виклики

  • захист персональних даних учнів;

  • алгоритмічна упередженість;

  • академічна доброчесність;

  • авторство та відповідальність.


Як штучний інтелект змінює управління освітою

AI впливає не лише на уроки, а й на адміністративні процеси:

  • 🗺️ Аналіз навчальних програм
    Полегшує переведення учнів і визнання попереднього навчання.

  • 📝 Оцінювання знань
    Генерація тестів, перевірка письмових робіт, аналіз навчальних результатів.

Це дозволяє закладам освіти зосередитися на якості навчання, а не на бюрократії.


AI Literacy: ключ до безпечного впровадження ШІ

Щоб штучний інтелект став партнером у навчанні, а не «коротким шляхом» до оцінки, необхідно розвивати AI-грамотність:

  • для учнів — як критично працювати з відповідями ШІ;

  • для вчителів — як інтегрувати AI в методику навчання;

  • для адміністрацій — як створювати безпечні політики використання ШІ.


Висновок: освіта 4.0 вже тут

Ми стоїмо на межі вибору.
Штучний інтелект може:

  • або посилити людський інтелект і творчість,

  • або перетворити учнів на пасивних споживачів готових відповідей.

🔑 Ключ до успіху — людиноцентричний підхід, етика та сильна роль учителя.


А ви вже використовуєте штучний інтелект в освіті?

Найкращий спосіб підготуватися до змін — почати застосовувати ШІ свідомо: для аналізу, творчості та розвитку критичного мислення, а не як заміну власному розуму.

Джерела:

  1. OECD Digital Education Outlook 2026: Exploring Effective Uses of Generative AI in Education. (Звіт Організації економічного співробітництва та розвитку, присвячений використанню генеративного ШІ в освіті). Видавництво OECD Publishing, Париж, 2026. ISBN 978-92-64-91530-5.
  2. Med Kharbach, PhD. "10 Unexpected Ways to Use NotebookLM with Your Students". (Методичний посібник «10 несподіваних способів використання NotebookLM з вашими студентами»). Опубліковано на www.medkharbach.com, 2026.
  3. Med Kharbach, PhD. "NotebookLM for Teachers: Practical Tips to Boost Teaching and Research with AI". (Методичний посібник «NotebookLM для вчителів: практичні поради для покращення викладання та досліджень за допомогою ШІ»). Опубліковано на www.educatorstechnology.com. Оновлено 15 листопада 2025 року.
  4. Victoria Brown, Daniel Suarez. "NotebookLM: Revolutionizing Learning for Students with Neurodivert Challenges using AI and Universal Design Principles". (Стаття «NotebookLM: революція в навчанні студентів із нейродивергентними особливостями за допомогою ШІ та принципів універсального дизайну»). Журнал FDLA Journal, Том 9, Стаття 22, жовтень 2025.
  5. Барладим В. М., Бруяка А. В., Бугаєнко М. А. та ін. «Проєктування відкритого освітнього середовища з елементами штучного інтелекту для професійного розвитку вчителів: методичний посібник». За редакцією М. П. Шишкіної, В. В. Коваленко. Київ: Інститут цифровізації освіти НАПН України, 2025. ISBN 978-617-8330-49-1.

🎓 УСЕ НА ОДНІЙ СТОРІНЦІ: AI в освіті


Вчителям та освітянам більше не потрібно шукати матеріали по всьому Інтернету — тепер всі найкорисніші інструменти та ресурси для застосування штучного інтелекту в освіті зібрані на одній сторінці!

🤖 AI в освіті

Універсальний промпт для створення комікса. Що означає слово "школа"

 Школа: від спокійного навчання до сучасних уроків + універсальний промпт для створення комікса 





Школа: від дозвілля до дзвоника

Коли ми чуємо слово «школа», відразу уявляємо класні кімнати, уроки, домашні завдання та дзвінок, що кличе на перерву. Але чи знали ви, що історично «школа» означала зовсім інше?

Слово походить з грецької σχολή (scholē) і буквально перекладається як «дозвілля», «час для роздумів», або «спокійне навчання». У Стародавній Греції школа не була примусовим місцем, куди діти йшли за розкладом. Це був час, коли людина могла відпочити від фізичної праці і присвятити себе мисленню, обговоренню ідей та пізнанню світу.


Навчання як задоволення

Філософи та учні збиралися під оливковими деревами, читали сувої, дискутували про сенс життя, математику, мистецтво. Навчання та дозвілля були нероздільними: пізнання світу приносило радість, а не було лише обов’язком.

Сьогоднішня школа виглядає інакше: ми біжимо на уроки з рюкзаками, чекаємо дзвінка і часто сприймаємо навчання як рутину. Але історія слова нагадує нам: навчання може бути цікавим і надихаючим процесом.


Мем на тему «школа»

Щоб краще передати контраст, я зробила мем:

  • у верхній частині — древні греки під оливковим деревом, спокійно обговорюють філософію;

  • у нижній частині — сучасний школяр мчить на урок з рюкзаком та дзвоником.

Цей мем не лише розважає, а й змушує задуматися: чи можемо ми зробити наше навчання більш цікавим і спокійним, як у давніх греків?




💡 Висновок: Наступного разу, коли ви чуєте слово «школа», згадайте: це не лише уроки і домашнє завдання, а й час для мислення, досліджень і творчості.

Пропоную універсальний промпт-шаблон, які можна просто доповнювати своєю тематикою, а ШІ вже згенерує готовий комікс.

Промпт 1. «Пояснення нового поняття» (4 кадри)

Призначення: введення нової теми, поняття, правила


Запропонуйте своїм учням створити комікс на задану тему. Обговоріть результати. Зробіть висновки.

🎯 Освітній комікс: «Відносність руху»

Тема: Відносність руху
Для учнів: 6–8 клас (можна легко адаптувати)


🔹 Кадр 1 (верхній лівий)

Опис зображення:
Загальний план. Учень стоїть на зупинці, поруч рухається автобус. Інший учень уже сидить у автобусі біля вікна. Видно дорогу, будинки.

Місце для діалогу:
— «Автобус рухається чи стоїть? Я щось заплутався…»


🔹 Кадр 2 (верхній правий)

Опис зображення:
Збільшений план. З’являється персонаж-наставник (учитель або мультяшний герой) з умовною схемою:
один і той самий автобус показаний відносно дороги і відносно пасажира.

Місце для підпису:
— «Рух — відносний. Він залежить від того, відносно якого тіла ми його розглядаємо.»


🔹 Кадр 3 (нижній лівий)

Опис зображення:
Два міні-сюжети в одному кадрі:

  1. Пасажир сидить у автобусі — для нього автобус у спокої.

  2. Людина на зупинці дивиться на автобус, що їде.

Місце для діалогу:
— «Відносно дороги автобус рухається, а відносно пасажира — перебуває у спокої.»


🔹 Кадр 4 (нижній правий)

Опис зображення:
Учень усміхається, над головою — лампочка «осяяння». Поруч короткий текст.

Місце для тексту:
«Висновок: щоб сказати, рухається тіло чи ні, завжди потрібно вказати тіло відліку.»


🖌 Стиль коміксу

Чіткі лінії, яскраві кольори, дружній освітній стиль, персонажі з виразними емоціями, зрозумілі схеми без перевантаження текстом.

 Результат ChatGPT:


Результат Gemini

Замовити 5 дієвих універсальних промптів для створення власних коміксів + Інструкція як із універсального шаблону перейти до власного (конкретної теми): тут


🛒 Замовити набір промптів + Інструкцію


Промпт 2 «Помилка → правильне рішення»

Результати:



💬 А тепер — слово вам


Освітні комікси — це не просто «красиві картинки».
Це спосіб:

  • пояснити складне просто

  • зацікавити учнів

  • оживити урок

  • і побачити той самий момент: «О, я зрозумів!»

Кожен учитель використовує їх по-своєму — на уроці, в презентаціях, у блозі, в соцмережах або як роздатковий матеріал.

👉 А як ви використовуєте освітні комікси?
Поділіться в коментарях:

  • з яким предметом ви працюєте

  • для якого віку учнів

  • що саме вам дають комікси: мотивацію, кращі пояснення, активність учнів

💡 А якщо ще не пробували, напишіть:

  • яку тему ви хотіли б пояснити через комікс

  • або що вас зупиняло раніше

Ваш досвід може стати ідеєю для інших педагогів 🤍
Давайте надихати одне одного й робити навчання сучасним та живим 🚀


День відкриття Антарктиди (елементи STEM уроку-конструктора)

Елементи STEM уроку-конструктора для Дня відкриття Антарктиди (28 січня)



28 січня 1820 року експедиція Беллінсгаузена та Лазарєва вперше наблизилася до берегів Антарктиди. Сьогодні українські полярники продовжують дослідження цього континенту на станції «Академік Вернадський». Щоб відзначити цей день у школі, пропонуємо набір модульних елементів для STEM-уроку, який допоможе учням 10–15 років поєднати історію, фізику, біологію та гейміфікацію.

Джерело

Тема та мета

  • Тема: Відкриття Антарктиди та внесок українських науковців у її дослідження.
  • Мета:
    • Розкрити історію відкриття Антарктиди 28 січня 1820 року.
    • Ознайомити з роботою станції «Академік Вернадський» та сучасними проєктами, як-от аргобуї для вивчення океанічних течій.
  • Очікувані результати:
    • Учні пояснюють ключові відкриття.
    • Змінюють дані про океанічні процеси у моделюванні.
    • Оцінюють роль України у глобальних дослідженнях.

[Джерела: UNIAN | Вікіпедія]

Структура уроку-конструктора

1️⃣ Вступ: історична частина (10 хв)

  • Що робить вчитель:
    • Показує карту маршруту експедиції Беллінсгаузена-Лазарєва.
    • Питає: «Хто знає, коли і ким була відкрита Антарктида?»
  • Що роблять учні:
    • Відзначають на карті маршрут експедиції.
    • Визначають дату першого наближення до берегів — 28 січня 1820.
    • Діляться коротким обговоренням: чому відкриття було важливим для науки.

Джерело

🧩 Активності на основі відео «Антарктичний урок» #3

1️⃣ Вікторина «Правда чи Міф?»

Мета: перевірка уважності та фактологічних знань.
Як проводити:

  • Вчитель зачитує твердження, учні піднімають картки «Правда» або «Міф». (Можна підіймати руку, коли "Правда" і не піднімати руку, коли "Міф"
    Приклади тверджень:

  1. Джеймс Кук був першою людиною, яка ступила на берег Антарктиди → Міф.

  2. Українці брали участь у дослідженнях Антарктики з 1820 року → Правда.

  3. Першим українцем на Південному полюсі був Антон Омельченко → Правда.

  4. Всюдихід «Харків’янка» створено в Києві → Міф.

  5. Радянський Союз займався лише наукою та охороною китів → Міф.

Матеріали: картки «Правда/Міф», проектор/дошка, відео для підтвердження відповідей.


2️⃣ Створення «Стрічки часу» (Timeline)


Мета: навчитися відтворювати хронологію подій.
Як проводити:

  • Роздати картки з подіями або малювати на дошці, або запропонувати учням створити інфографіку в NotebookLM

  • Учні розташовують їх у правильному порядку:

    1. Спроба Джеймса Кука дійти до Антарктиди (18 ст.)

    2. Відкриття Антарктиди (1820 р.)

    3. Експедиція Роберта Скотта з А. Омельченком (1911–1912)

    4. Початок радянських експедицій, станція «Мирний» (1956)

    5. Передача станції «Фарадей» Україні (1995)

    6. Міжнародна заборона на полювання на китів (1986)

Матеріали: картки подій, маркери, дошка/стіна для прикріплення карток.


3️⃣ Дискусія «Етичний компас»

Мета: обговорення складних історичних фактів і формування критичного мислення.
Питання для обговорення:

  • Як ми маємо ставитися до участі українців у китобійних флотиліях?

  • Чому важливо не приховувати такі сторінки історії?

  • Як сучасні українські вчені намагаються виправити помилки минулого?

Матеріали: відео, дошка для запису ключових думок, картки для нотаток учнів.


4️⃣ Творче завдання «Конструкторське бюро»

Мета: розвиток креативного та інженерного мислення.
Завдання: уявити транспорт для Антарктиди у 2050 році.
Вимоги: безпечний, теплий, екологічний, автономний для життя вчених.
Як проводити:

  • Учні малюють або описують транспорт, додають пояснення, як він працює.

  • Обговорення і презентація робіт класу.

Матеріали для класу: аркуші, кольорові олівці/фломастери, картон, наклейки.


5️⃣ Дослідницька хвилинка «Географічний детектив»

Мета: розвиток просторового мислення та навичок роботи з картою.
Завдання: знайти на карті:

  • Південний океан та Антарктиду

  • Приблизний маршрут Джеймса Кука

  • Станцію «Академік Вернадський» (колишня «Фарадей»)

Матеріали: атласи, Google Maps, планшети/комп’ютери для онлайн-карт.

2️⃣ Моделювання досліджень Вернадського (20–25 хв)

  • Що робить вчитель:
    • Демонструє відео з роботи станції «Вернадський».
    • Пояснює, що таке аргобуї і як вони вимірюють температуру та солоність води.
    • Питає: «Як ми можемо змоделювати океанічні дослідження в класі?»
  • Що роблять учні:
    • Збирають макет аргобуїв з пластикових пляшок, датчиків і кухонних інструментів.
    • Вимірюють температуру та солоність води у «міні-океані» (бідонах або пластикових контейнерах).
    • Записують результати та будують графіки зміни температури/солоності.

Що таке агробуї і як вони працюють.

Аргобуї — це невеликі автономні плавучі датчики, які використовуються для дослідження океанів і морів. Їх назва походить від англійського «Argo float» — система плаваючих апаратів Argo. Основна мета аргобуїв — збирати дані про температуру, солоність та течії у воді.

Ось як вони працюють:


1️⃣ Конструкція

  • Плавучий корпус: щільний пластиковий або металевий корпус, що тримає апарат на воді і захищає електроніку.

  • Датчики: всередині є термометр і солемір (електричний сенсор, який вимірює електропровідність води — від цього визначається солоність).

  • Батарея та передавач: забезпечують автономну роботу і передачу даних на супутник.

  • Контролер: керує зануренням та підйомом буя, записує дані датчиків.


2️⃣ Як вимірюють температуру та солоність

  1. Занурення: аргобуй занурюється на глибину до 2 км (в океані) або менше у прибережних районах.

  2. Фіксація даних: під час занурення датчики вимірюють:

    • Температуру води (через термометр у корпусі).

    • Солоність води (через електропровідність: чим більше солі, тим краще вода проводить електричний струм).

  3. Підйом і передача: після занурення аргобуй піднімається на поверхню і передає дані на супутник, звідки дослідники отримують графіки і карти температури та солоності.


3️⃣ Навіщо це потрібно

  • Вивчення океанічних течій (як теплі та холодні води переміщуються).

  • Аналіз кліматичних змін: температура та солоність впливають на танення льодовиків та циркуляцію води.

  • Підтримка моделей глобального океанографічного моніторингу.

Джерело

3️⃣ Біологічна лабораторія (15–20 хв)

  • Що робить вчитель:
    • Показує відео з лабораторії НАНЦ у Києві.
    • Питає: «Які живі організми можна знайти в Антарктиці?»
    • Пояснює особливості біорізноманіття полярних вод.
  • Що роблять учні:
    • Малюють карту розташування різних видів безхребетних в Антарктиці.
    • Підписують види та роблять короткі нотатки про умови їхнього існування.
    • Обговорюють, як зміни клімату можуть впливати на екосистему.

Джерело

4️⃣ Рефлексія та гейміфікація (10 хв)

  • Що роблять учні:
    • Кожна група презентує свою модель і карту біорізноманіття.
    • Аргументують свої результати та роблять висновки.
    • Проходять короткий тест на Quizlet про українські проєкти (аргобуї 2025).

[Джерела: GwaraMedia | Perplexity | UNIAN]

Матеріали та інструменти

  • Плакати з картами Антарктиди та станції «Вернадський» (острів Галіндез).
  • Прості датчики: термометри, солеміри з кухонних наборів.
  • Відео з YouTube про полярників: посилання
  • Цифрові інструменти: AI для сумарію досліджень (ChatGPT), шаблони паспортів уроку в Word.

Джерело

Цей набір елементів дозволяє педагогам швидко зібрати інтерактивний урок, де учні дізнаються про історію, фізичні процеси, біорізноманіття та сучасні українські дослідження, а також застосовують STEM-підхід через експерименти, моделювання та гейміфікацію.


Національний антарктичний науковий центр

«Антарктичні уроки»


Хочеш навчитися швидко знаходити ідеї для STEM-проєктів та ефективно реалізовувати їх у класі? У цьому курсі ти дізнаєшся, як використовувати штучний інтелект для створення цікавих, сучасних ідей, планування проєктів і підготовки навчальних матеріалів.



Безкоштовний відео-курс. STEM-проєкт з нуля: як створити ідею та реалізувати її за допомогою ШІ




День відкриття Антарктиди — чудова нагода не лише дізнатися про історію та сучасні досягнення українських полярників, а й зануритися у STEM‑активності, творче мислення та командну роботу. Використовуючи вікторини, «стрічки часу», дискусії та конструкторські завдання, ви можете зробити урок інтерактивним, пізнавальним і надихаючим для учнів.

Ми будемо раді дізнатися від вас:

  • Що вам здалося найцікавішим у цих активностях?

  • Які STEM‑експерименти чи креативні завдання сподобалися вашим учням найбільше?

  • Як ви відзначили цей день у своєму класі або поза школою?

Напишіть у коментарях ваші враження, ідеї та фото проведеного уроку — це допоможе іншим педагогам надихнутися і зробити День відкриття Антарктиди незабутнім для своїх учнів!