Сучасні освітні технології (штучний інтелект, імерсивні технології, STEM-освіта, змішане навчання), корисні матеріали, практичні онлайн-інструменти, фізика. Дізнались про щось нове? Одразу реалізуймо в роботі!
Сайт “Слухай” — знахідка, яку має знати кожен учитель української мови та літератури
Шукаєте якісний аудіоконтент для уроків, позакласного читання чи власної натхненної хвилинки з українською літературою? Тоді вам точно варто завітати на платформу “Слухай”. Це місце, де зібрано сотні професійно озвучених творів українських авторів — від класичних текстів до сучасних новинок, які вже полюбилися нашим учням.
📚 Чому “Слухай” має бути у вашому арсеналі?
✨ Зацікавлює учнів літературою. Аудіоверсії творів звучать динамічно, емоційно і вже з перших хвилин утягують у зміст.
✨ Ідеально для групової роботи. Можна вмикати уривки як фон для створення творчої атмосфери.
✨ Підтримує різні стилі навчання. Особливо корисно для дітей, які краще сприймають інформацію на слух.
✨ Урізноманітнює домашні завдання. Наприклад: “Прослухай уривок і випиши художні засоби”, “Порівняй враження від прослуханого та прочитаного”.
✨ Підготовка до ЗНО.
🎙 Що зроблено гарно?
На “Слухай” — просто чудова якість озвучення. Приємні голоси акторів, професійний темп, сучасний інтерфейс і абсолютне відчуття, що ти слухаєш якісний аудіотеатр. Учні, які раніше читали “бо треба”, раптом починають слухати… із задоволенням 😉
ШІ як помічник педагога: генеруємо ідеї та створюємо STEM-проєкт, що відповідає реальним потребам школи
Модельна навчальна програма
«Природничі науки. 7–9 класи (інтегрований курс)»
для закладів загальної середньої освіти
(авт. Мандренко Ю. І., Довгань Г. Д., Сардига М. В., Омелянчук Ю. О., Боднар О. В., Ментух С. І.)
Проблема і виклик: чому сучасному вчителю потрібен ШІ
Освітні потреби школи сьогодні:
Не вистачає часу, натхнення, ресурсів.
Необхідність робити навчання практичним і міждисциплінарним.
Як ШІ допомагає педагогу:
Швидкий пошук ідей та джерел.
Створення контенту: описів, завдань, візуалів.
Адаптація проєктів під вікову категорію, ресурси школи, місцевий контекст.
Практикум: генерація ідей STEM-проєктів за допомогою ШІ
Розділ 8
Міні-демонстрація: короткий приклад запиту до ChatGPT — “Згенеруй 5 ідей STEM-проєктів для школи з обмеженим бюджетом 7 клас Пропонований зміст: Джерела та приймачі звуку.
Механічні коливання. Період,
частота, амплітуда коливань.
Звукові хвилі. Довжина хвилі.
Швидкість поширення звукових
хвиль.
Еволюція уявлень про утворення
й поширення звуків.
Відбивання звуку. Відлуння.
Ультразвук. Інфразвук."
Ось 5 ідей STEM-проєктів для 7 класу з теми "Джерела і приймачі звуку. Коливання і хвилі", розрахованих на обмежений бюджет, із можливістю реалізації в умовах звичайної школи:
🔊 1. Вимірюємо швидкість звуку у шкільних умовах
Суть:
Учні досліджують швидкість поширення звуку в повітрі за допомогою простих засобів — двох мобільних телефонів і вимірювальної стрічки.
STEM-компоненти:
Фізика: поняття швидкості, часу, звукової хвилі.
Математика: розрахунок середніх значень, похибок вимірювань.
Технології: використання таймерів або додатків для запису звуку.
Інженерія: побудова експериментальної установки.
Результат:
Графік залежності часу від відстані та обчислена швидкість звуку в повітрі.
🪈 2. Створюємо музичні інструменти з підручних матеріалів
Суть:
Учні виготовляють прості інструменти (сопілку, гітару з гумок, барабан з коробки) і досліджують, як зміна довжини, натягу чи матеріалу впливає на висоту звуку.
STEM-компоненти:
Фізика: амплітуда, частота, довжина хвилі.
Математика: вимірювання і порівняння параметрів.
Технології: запис і аналіз звуків за допомогою смартфона.
Мистецтво (STEAM): створення мелодій і презентація «шкільного оркестру».
Результат:
Міні-виставка «Як звучить наука» або відеоексперимент.
📡 3. Ехо-детектор: відлуння у шкільному коридорі
Суть:
Учні досліджують, як звук відбивається від різних поверхонь (стіна, дерево, тканина), створюють просту модель «сонару» або вимірюють час відлуння за допомогою смартфонів.
STEM-компоненти:
Фізика: відбивання звуку, відлуння.
Математика: обчислення відстані за формулою s=2vt.
Технології: застосунок для аудіоаналізу (наприклад, «WaveEditor»).
Інженерія: вибір місця, побудова макету.
Результат:
Інфографіка або міні-звіт про те, які матеріали краще поглинають звук.
🧠 4. Як люди і тварини чують: ультразвук і інфразвук
Суть:
Учні досліджують, як різні істоти сприймають звукові хвилі, та створюють модель слуху кажана чи кита.
STEM-компоненти:
Біологія: слуховий апарат тварин.
Фізика: діапазон частот, ультразвук, інфразвук.
Технології: пошук і аналіз даних, створення цифрової презентації.
Інженерія: створення моделі в 3D-конструкторі (наприклад, Tinkercad).
Результат:
Цифровий плакат або відео «Як чують різні живі істоти».
🧩 5. Візуалізація звуку: бачимо хвилі
Суть:
Учні створюють простий прилад — осцилограф із підручних матеріалів: натягнута плівка, зерна солі або піску, динамік, телефон. Спостерігають, як звук утворює візерунки на поверхні.
STEM-компоненти:
Фізика: амплітуда, частота коливань.
Технології: використання мікрофона та відеозапису.
Мистецтво: фотографування хвильових малюнків.
Результат:
Фото або відео «звук у візерунках» + пояснення, як частота впливає на малюнок.
Спільна розробка одного STEM-проєкту
За допомогою ШІ створити:
Формулювання проблеми.
Мету і гіпотезу.
План реалізації (етапи).
Можливі міжпредметні зв’язки.
Презентаційну назву і короткий опис для афіші.
Промпт для генерації STEM-проєкту
Завдання для ШІ:
Ми розробляємо STEM-проєкт для учнів середньої/старшої школи на тему «Візуалізація звуку: як побачити звук».
Допоможи створити повну структуру проєкту, включно з усіма основними компонентами: формулювання проблеми, мета, гіпотеза, план реалізації (етапи), можливі міжпредметні зв’язки та короткий опис для афіші.
Проєкт має бути цікавим, дослідницьким, з елементами експерименту, спостереження, вимірювання та творчої презентації результатів.
Результат:
🧩 1. Формулювання проблеми
Згенеруй 2–3 варіанти формулювання проблемного запитання, яке мотивує учнів дослідити явище звуку та його візуалізацію.
Приклади напряму:
Як можна «побачити» звук?
Чи можливо перетворити звукові хвилі на зображення?
Як вібрації створюють візуальні форми?
🎯 2. Мета і гіпотеза
Сформулюй чітку мету дослідження (що саме учні прагнуть з’ясувати чи створити) і гіпотезу (припущення, яке вони перевірятимуть експериментально).
Наприклад:
Мета: дослідити способи візуалізації звукових хвиль і створити пристрій або цифрову модель, що дозволяє спостерігати звук.
Гіпотеза: якщо зафіксувати вібрації, спричинені звуком, то можна отримати видимі візерунки або зображення, що відображають його частоту й амплітуду.
🧠 3. План реалізації (етапи)
Створи покроковий план (5–6 етапів) реалізації проєкту з коротким описом кожного.
Орієнтовні етапи:
Дослідження: вивчення природи звукових хвиль, способів їх візуалізації (циматика, спектрограми, вібраційні моделі).
Експеримент: створення простої установки (наприклад, колонки з натягнутою плівкою або тарілкою з піском/рідиною для спостереження візерунків, або демонстрація фігур Ліссажу за допомогою пластикового стакана та лазерної указки)
Збір даних: запис результатів, фото, відео, вимірювання частоти, амплітуди.
Аналіз: обробка результатів, порівняння форм звуку різної частоти.
Візуалізація: створення цифрових моделей, графіків або презентації результатів.
Презентація: підготовка підсумкової демонстрації (наприклад, виставки чи міні-шоу «Звук, який можна побачити»).
🔗 4. Міжпредметні зв’язки
Визнач міжпредметні зв’язки, що показують інтегрованість STEM-підходу:
Фізика: хвилі, частота, амплітуда, резонанс.
Математика: вимірювання, графічне представлення даних, аналіз залежностей.
Інформатика: обробка аудіо-сигналів, створення цифрової візуалізації (наприклад, у Python, Scratch чи GeoGebra).
Мистецтво: естетичне оформлення форм звуку, створення арт-композицій із хвильових візерунків.
Технології: конструювання установки або прототипу пристрою.
🪩 5. Презентаційна назва і короткий опис для афіші
Запропонуй 3 креативні варіанти назви проєкту (наприклад, для шкільного STEM-фестивалю) і короткий (2–3 речення) опис для афіші.
Приклади назв:
«Звукові хвилі у фарбах»
«Музика, яку можна побачити»
«Візуалізація звуку: коли фізика стає мистецтвом»
Приклад опису:
«Запрошуємо вас на науково-мистецький експеримент! Разом ми побачимо, як звук перетворюється на хвилі, фігури й кольори. Відчуйте гармонію між фізикою, математикою та мистецтвом!»
6. Реальне застосування результатів (етап “Від науки — до життя”)
🧭 Додаткові побажання до відповіді ШІ
Врахуй, що проєкт має бути придатним для реалізації учнями 12–16 років.
Виклади результат структуровано, з нумерацією та короткими поясненнями.
Використай мову натхнення й дослідження — щоб мотивувати школярів експериментувати.
Циматика — це наука, що вивчає візуалізацію звуку та вібрацій, яка створює геометричні візерунки на поверхні речовин, наприклад, піску, рідини чи порошку. Це явище демонструє, як звукові хвилі формують візерунки на поверхні під їх впливом. Термін "циматика" був запропонований Хансом Дженні у 1967 році, а прикладом циматичних явищ є фігури Хладні.
Принцип дії: Коли на поверхню, покриту дрібними частинками (наприклад, піском), діє звук або вібрація, утворюються візерунки. У областях, де хвилі максимальні, частинки утворюють одні візерунки, а де мінімальні – інші.
Наука та мистецтво: Циматика поєднує в собі фізику, акустику та мистецтво, демонструючи як звук може створювати видимі, красиві форми.
6. Реальне застосування результатів (етап “Від науки — до життя”)
Мета етапу:
Показати учням, що наукові знання про звук і його візуалізацію можна не лише досліджувати, а й використовувати для створення корисних, творчих і технологічних рішень у реальному світі.
🔧 Що роблять учні:
Розмірковують над практичним значенням:
Де в житті ми можемо «побачити» звук (осцилографи, програми для запису музики, системи шумового моніторингу)?
Як знання про вібрації допомагає створювати якісний звук у музиці, архітектурі, акустиці приміщень?
Як звукові коливання можна використати для діагностики чи попередження небезпек (наприклад, у медицині або машинобудуванні)?
Створюють власні приклади втілення знань, наприклад:
Міні-пристрій для візуалізації звуку.
Музичний інструмент (або келихи заповнені водою із різним рівнем води)
Інтерактивна арт-інсталяція “Живий звук” — стенд, де глядачі говорять у мікрофон, а на екрані з’являються кольорові візерунки.
Шкільна виставка “Світ хвиль” — поєднання науки, мистецтва і технологій (учні демонструють, як звук стає видимим).
Обговорюють соціальний аспект — як технології візуалізації звуку можуть:
допомагати людям із порушеннями слуху (через світлову або візуальну сигналізацію);
сприяти екології, якщо застосувати їх для моніторингу шумового забруднення в містах;
надихати митців і дизайнерів створювати унікальні об’єкти на межі науки й мистецтва.
💡 Очікуваний результат:
Учні усвідомлюють, що навіть простий шкільний експеримент може стати першим кроком до інновацій, які:
покращують комфорт і безпеку життя людей,
сприяють розвитку нових технологій у музиці, освіті, медицині, архітектурі,
поєднують науку й креативність, доводячи, що STEM — це не лише формули, а спосіб змінювати світ навколо себе.
Використані джерела:
https://ua.izzi.digital/DOS/1262403/1307398.html
Модельна навчальна програма «Природничі науки. 7–9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Мандренко Ю. І., Довгань Г. Д., Сардига М. В., Омелянчук Ю. О., Боднар О. В., Ментух С. І.)
1. Тема уроку 2. Клас / вік учнів 3. Очікувані результати навчання Учні зможуть: 4. Матеріали та ресурси
Презентація / відео / зображення
Короткі сценарні «кадри» або факти для входу у тему
Роздаткові матеріали
Онлайн-сервіси (Jamboard, Padlet, Canva, Desmos, ChatGPT тощо)
Матеріали для мікро-активностей або експериментів
СТРУКТУРА СУЧАСНОГО УРОКУ
1. Вхід у тему (2–3 хв)
Мета: миттєво захопити увагу.
Формати:
факт, провокація, міні-сцена
коротке відео на 5–10 секунд
проблемне або парадоксальне запитання
загадка чи візуальний кадр
Головне: дати відчуття ситуації, а не підручника.
2. Ключові знання (5–7 хв)
Мета: передати суть теми максимально чисто.
Коротке пояснення (логічні кроки, тільки ключові ідеї)
1–2 схеми, створені спеціально для уроку (можна через ШІ)
Мінімум термінів та максимум зрозумілості
Головне: не перевантажити мозок.
3. Мікро-дія (3 хв)
Мета: активувати мислення.
Формати:
знайти помилку
порівняти два варіанти
передбачити наслідки
відповісти на запитання «чому?»
обрати аргумент або позицію
Ключ: коротко, швидко, змістовно.
4. Основна активність (8–15 хв)
Мета: глибоке занурення у зміст через діяльність.
Формати:
робота в групах/парах
міні-розслідування або мікроквест
створення моделі (3D, візуальної, математичної)
реконструкція події або явища
аналіз джерела / тексту / даних
конструктор ідей або дизайнерський челендж
Головне:
кожен учень має свою роль,
діяльність відбувається в межах ситуації, заданої у пункті 1,
є чітка мета продукту.
5. Збір результату (3–5 хв)
Мета: зафіксувати створений учнями продукт.
Формати:
висновок
коротка схема
аргумент / рішення
відповідь у 1–2 речення
Правило: без зайвої «води» — тільки суть.
6. Узагальнення вчителя (1–2 хв)
Мета: логічно закрити сюжет уроку.
Фраза-рамка: «Сьогодні ми з’ясували, що…»
Коротко підсумуй:
що було відкрито,
що навчилися робити,
як це пов’язано з темою.
7. Фінальна дія (1 хв)
Мета: закріпити пам’ять та поставити логічну крапку.
Формати:
мікропитання
фраза-рефлексія («Сьогодні я зрозумів…»)
завершальний кадр / образ
паралель з реальністю
Додаткові елементи (за потреби)
Оцінювання (формувальне)
чекліст, рубрики
самооцінювання / взаємооцінювання
швидкі онлайн-опитування
Диференціація
завдання різних рівнів
варіанти підтримки та викликів
адаптовані ролі в групах
Домашнє завдання
коротке, смислове
творче або практичне
логічне продовження уроку
Сучасний урок: «Українська хустка — код культури та символ жіночої гідності»
Клас: 5–8 (можна адаптувати) Тривалість: 45 хв Тип уроку: інтегрований (культура + мистецтво + історія + творчість)
🔶 1. Вхід у тему (2–3 хв)
Сценарний кадр:
Учитель показує на екрані яскраву хустку (можна зробити AI-генерацію у стилі українського орнаменту).
Запитання-провокація:
👉 «Уявіть, що ця хустка може говорити. Яку історію вона розповіла б?»
Або:
👉 «Чому українська хустка стала символом, який впізнають навіть за кордоном?»
Мета: увійти в тему через образ, емоцію, відчуття культури.
🔶 2. Ключові знання (5–7 хв)
Коротке пояснення (без перевантаження):
Українська хустка — традиційний елемент жіночого одягу.
Використовувалась у побуті, на свята, у обрядах, у весільній та родинній символіці.
Орнаменти на хустках несуть смисли:
квіткові мотиви — краса, молодість;
калина — рід і родинна пам’ять;
червоний колір — сила, радість;
зелений — життя;
чорний із квітами — повага, стриманість.
У ХХІ столітті хустка стала елементом національної ідентичності та моди.
Візуальна опора:
1 схема: «Смисли орнаментів української хустки».
🔶 3. Мікро-дія (3 хв)
Учням показують 3 хустки з різними орнаментами.
Міні-завдання:
👉 «Визначте, яка хустка могла бути святковою, а яка — повсякденною. Обґрунтуйте одну фразу.»
Або:
👉 «Знайдіть елемент, який повторюється у всіх трьох зображеннях. Що він може символізувати?»
Мета: увімкнути аналітику.
🔶 4. Основна активність (8–15 хв)
Формат: групове міні-розслідування «Хустка як культурний код»
Учні об’єднуються у 4 групи (або пари, залежно від класу):
Група «Історики»
досліджують: «Коли і де в Україні носили хустки? Яке значення вони мали?»
Група «Мистецтвознавці»
аналізують орнаменти та кольори: «Що означають символи? Чому саме квіти?»
Група «Етнографи»
збирають обряди та традиції: «Коли дарували хустку? Чому вона має обрядове значення?»
Група «Дизайнери»
придумують ескіз сучасної української хустки (можна у Canva або на папері).
Мета: додати 2–3 сучасні елементи, зберігши традиційний стиль.
Завдання для всіх:
👉 Створити короткий продукт: 1–2 висновки або міні-схему.
Кожна група отримує чітку роль і мету → робота в межах культурної ситуації «Хустка як символ».
🔶 5. Збір результату (3–5 хв)
Короткі презентації:
Історики — 1 фраза про походження.
Мистецтвознавці — 2 символи та їх пояснення.
Етнографи — один обряд із хусткою.
Дизайнери — показують ескіз (або 3 ключові елементи задуму).
Правило: максимум 30 секунд на групу, лише факти.
🔶 6. Узагальнення вчителя (1–2 хв)
«Сьогодні ми з’ясували, що українська хустка — це не просто аксесуар. Це частина нашої історії, родової пам’яті та культури. В орнаментах закладені символи, а традиції пов’язані з важливими подіями життя. Сучасні дизайнери продовжують цю традицію, створюючи нові форми української ідентичності.»
🔶 7. Фінальна дія (1 хв)
1 із варіантів:
Варіант 1: рефлексія
👉 «Одним реченням: Хустка для мене сьогодні — це…»
Варіант 2: мікропитання
👉 «Який один символ ви би додали на хустку? Чому?»
Варіант 3: завершальний кадр
Показати сучасну дівчину/жінку в хустці (можна AI), підкреслити, як традиція живе сьогодні.
🔶 Домашнє завдання (за бажанням учителя)
Один із варіантів:
1. Творчий варіант:
Створити свій ескіз української хустки (на папері або в Canva).
2. Дослідницький варіант:
Дізнатися у старших членів родини:
👉 «Чи була у нашій сім’ї хустка, пов’язана з історією або традицією?»
Записати коротку розповідь (3–5 речень).
3. Літературний варіант:
Написати міні-текст «Історія однієї хустки» (8–10 речень).
.png)
.png)
