Показ дописів із міткою Кафедра фізики кристалів. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Кафедра фізики кристалів. Показати всі дописи

Вступ до фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна (бюджетна форма навчання)

Запрошення на безкоштовну онлайн- консультацію для вступу на фізичний факультет Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна на бюджетній основі




Шановні учні 11-х класів та шановні батьки,

Чи мріяли ви про захоплюючу кар'єру в науці, де можна досліджувати та розуміти фундаментальні закони Всесвіту? Можливо, ви хочете досліджувати секрети атомів, зір та космосу? Якщо так, то Фізичний Факультет Харківського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна - це місце, де ваші мрії можуть стати реальністю!

Ми запрошуємо вас на безкоштовну онлайн-консультацію з вступу на фізичний факультет. Це чудова можливість дізнатися більше про наш факультет, програми, які ми пропонуємо, та процес вступу на бюджетні місця.

Під час консультації ви дізнаєтеся про:

  • Навчальні програми та спеціальності, доступні на факультеті.
  • Умови вступу на бюджетні місця та вимоги до абітурієнтів.
  • Можливості для студентів підвищити свої знання та отримати досвід наукової роботи.
  • Навчальні умови для студентів.

Щоб зареєструватися на консультацію, будь ласка, заповніть невелику гугл-форму за посиланням нижче:

https://forms.gle/ZmpzUS6TcknCYP3U9

Не пропустіть цю чудову можливість дізнатися більше про можливості, які чекають на вас на фізичному факультеті Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Приходьте онлайн разом з батьками та готуйтеся до захоплюючого світу науки!

З нетерпінням чекаємо на зустріч з вами!

З повагою, Організаційний комітет Фізичного Факультету Харківського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна

Корисні публікації



 Нанокристали:  методи росту та застосування




Захист Дисертації Дениса Кофанова (2024)

Зал слави кафедри фізики кристалів: захист дисертації Дениса Кофанова 



10 січня 2024 року в Інституті сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України відбувся успішний захист  дисертації на тему "Отримання сцинтиляційних кристалів рідкісноземельних гранатів із розплаву у відновлювальному та інертному середовищах" Дениса Кофанова. Це значуще досягнення в області матеріалознавства, зокрема в розробці методів отримання кристалів для використання в гранулярних детекторах на прискорювачах частинок.

Фото: https://www.isc.kh.ua/uk/activity/news/2024-01-10-13-53-09
Фото: https://www.isc.kh.ua/uk/activity/news/2024-01-10-13-53-09



Дисертація Дениса Кофанова зосереджена на отриманні сцинтиляційних кристалів рідкісноземельних гранатів з розплаву у відновлювальному та інертному середовищах. Основна увага приділена розробці методів вирощування кристалів змішаних гранатів, що є ключовим компонентом гранулярних детекторів, які застосовуються у фізиці високих енергій.

Особливу увагу заслуговує розроблений метод отримання довгих волокон YAG:Ce з покращеною довжиною поглинання. Це важливий крок у створенні ефективних сцинтиляційних матеріалів для використання у детекторах, орієнтованих на подальші експерименти з фізики високих енергій.

Дослідження Дениса Кофанова впишуться в контекст пошуку нових типів детекторів для наступного покоління експериментів. Гранулярні детектори, що складаються з монокристалічних волокон, стають все більш перспективними для забезпечення точної реєстрації частинок, а методи отримання сцинтиляційних кристалів, які розробив Кофанов, відкривають нові можливості в цьому напрямку.



Денис Кофанов розпочав свій науковий шлях як студент кафедри фізики кристалів фізичного факультету Харківського університету імені В.Н. Каразіна.






Шановний Денисе!

Кафедра фізики кристалів фізичного факультету Харківського університету імені В.Н. Каразіна висловлює щиру радість та пишається вашими вражаючими досягненнями. 
Бажаємо вам безмежної наукової і творчої наснаги для подальших викликів та досліджень. Нехай ваші інноваційні підходи в області отримання сцинтиляційних кристалів рідкісноземельних гранатів знайдуть широке використання і допоможуть у розвитку сучасних технологій.

Зичимо плідних наукових здобутків, стійкості у подоланні всіх труднощів, та подальших успіхів у творчій кар'єрі. Нехай кожен день приносить нові відкриття та радісні миті!

З повагою, 
кафедра фізики кристалів.

Публікації про кафедру фізики кристалів фізичного факультету ХНУ Василя Каразіна


Харківський університет імені В.Н. Каразіна кафедра фізики кристалів

 Кафедра фізики кристалів фізичного факультету у віртуальній реальності



Завдяки стрімкому розвитку технологій, навчальні заклади по всьому світу впроваджують нові методи навчання, щоб зробити процес набагато цікавішим і ефективнішим для студентів. Один із найвражаючих прикладів таких інновацій - створення віртуального простору в режимі віртуальної реальності кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ Василя Каразіна. 

Спробуємо зрозуміти, як саме цей режим віртуальної реальності був створений  та які можливості він відкриває для навчання і досліджень.

Створення кафедри фізики кристалів у віртуальному просторі


Віртуальний простір кафедри фізики кристалів базується на передових технологіях віртуальної реальності (VR), які дозволяють створити імерсивне навчальне середовище.

Кроки для створення віртуальної реальності


3D-моделі

Перший крок - це створення 3D-моделей об'єктів, які потрібно візуалізувати. У випадку кафедри фізики кристалів це може бути структура кристалічних ґраток, атомні шари, пустоти тощо.


Розробка віртуального середовища

Після отримання 3D-моделей створюється віртуальне середовище, в якому студенти зможуть взаємодіяти з цими об'єктами. Це може бути власне віртуальна аудиторія або лабораторія, де студенти можуть вивчати фізику кристалів.


Використання VR-технологій 

Для взаємодії з цими віртуальними об'єктами використовуються VR-пристрої, такі як VR-окуляри та контролери. Ці пристрої дозволяють студентам "зануритися" у віртуальний світ і взаємодіяти з об'єктами, подібно до того, як це відбувається в реальності.

Можливості віртуального простору кафедри фізики кристалів


Створення віртуального простору кафедри фізики кристалів відкриває безліч можливостей для навчання та досліджень:

Візуалізація кристалічних ґраток

Студенти можуть ретельно вивчати структури кристалів, спостерігаючи за їхньою геометрією та атомним укладанням в 3D.


Октаедричні та тетраедричні пустоти

Віртуальне середовище дозволяє студентам розглядати октаедричні та тетраедричні пустоти в кристалах, що допомагає розуміти їх розташування і розміри.


Експерименти та симуляції

Віртуальний простір кафедри дозволяє створювати симуляції різних фізичних експериментів, що допомагає студентам краще зрозуміти та практикувати концепції фізики кристалів.


Глобальний доступ

Завдяки віртуальній реальності, студенти можуть мати доступ до навчання навіть з віддалених регіонів або інших країн.

Розробник: Дмитро Мацокін.



Спеціальні курси кафедри фізики кристалів: http://kfk.biz.ht/page11.html
Віртуальний простір кафедри фізики кристалів: http://kfk.biz.ht/vroom.html

#КФК #karazin #university #фізичний_факультет

 Наукові школи не створюються швидко. Пишаємося тим, що маємо!


Telegramhttps://t.me/pakhomovaeducation 

 https://t.me/physicsks

Бережіть себе і родину!

Дякую за увагу!
Бажаю Вам нових ідей!
Навчаємося, бо ми цього варті!
Підписуйтесь на блог!
Підписуйтесь на канал YouTube.

Підписуйтесь на сторінку у fb. https://www.facebook.com/educationXXII/
Запрошуємо навчатися на фізичному факультеті! 

Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України у Global 2000

Українські виші увійшли до рейтингу Global 2000

Приєднуйтесь!

Дякую за репост і вподобайку!

6 українських вишів, включаючи науково-дослідні інститути, увійшли до світового рейтингу університетів Global 2000 цього року. Рейтинг був опублікований Центром світових рейтингів університетів (CWUR) 15 травня 2023 року. Однак, дослідники відзначають, що Україні складно конкурувати з іншими закладами по всьому світу, оскільки більшість українських вишів показують погіршення у рейтингу.

У списку Global 2000 один університет з України покращив свої позиції порівняно з минулим роком, один зберіг свою позицію, а чотири знизили свої показники. Інститут математики Національної академії наук України піднявся на 1170 місце завдяки покращенню якості освіти і залишається лідером в національному рейтингу.

Харківський фізико-технічний інститут опустився на 70 позицій до 1190 місця, а Київський національний університет імені Тараса Шевченка піднявся на 5 позицій до 1467 місця. Київський національний університет імені Шевченка випередив Інститут ядерних досліджень НАН України (1779 місце), Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (1802 місце) та Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України (1908 місце).

Зокрема, варто звернути увагу на Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України. У цьому інституті студенти кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна, що очолює Боис Гриньов, завдяки проходженню виробничих і підготовчих практик стають фахівцями високого рівня, що дозволяє їм продовжити навчання за кордоном. Інститут сцинтиляційних матеріалів є визнаним центром з досліджень у сфері фізики кристалів і займає важливе місце в українській науковій спільноті.

Студенти кафедри фізики кристалів отримують необхідні знання та практичні навички в галузі фізики кристалів, вивчають сцинтиляційні матеріали, які мають широке застосування в різних сферах, таких як медицина, енергетика, наукові дослідження та промисловість.

Результати високої якості освіти в Інституті сцинтиляційних матеріалів НАН України сприяють підвищенню престижу цього закладу та сприяють розвитку наукових досліджень у галузі фізики кристалів в Україні.

16.05.23 відбулась онлайн-зустріч із керівником лабораторії Семінько Владиславом Вікторовичем доктором фізико-математичних наук завідувачем відділу ЛАБОРАТОРІЯ НАНОСТРУКТУРНИХ ОРГАНІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ (2315-1), де було запропоновано шляхи співпраці для студентів кафедри фізики кристалів фізичного факультету із цією лабораторією.
Ласкаво просимо до кафедри фізики кристалів фізичного факультету.



#УкраїнськіВиші #Global2000 #рейтингуніверситетів #науковідослідніінститути #освіта #фізикакристалів #Інститутсцинтиляційнихматеріалів #науковідослідження #вищаосвіта #студенти #практики #виробничапрактика #підготовчапрактика #навчаннязакордоном #престижосвіти

Бережіть себе і родину! Все буде Україна!

Василь Дмитрович Нацик

 Зал слави КФК: Василь Дмитрович Нацик 


Василь Дмитрович Нацик - видатний український фізик-теоретик, який працював на кафедрі фізики кристалів фізичного факультету Харківського національного університету імені Василя Каразіна на посаді професора більше 35 років, а зараз керує роботою відділу фізики реальних кристалів ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України.



Нацик присвятив своє життя дослідженню різних аспектів теорії кристалів, зокрема електронних властивостей твердих тіл та явищ дифузії в кристалах. Він також займався дослідженням структурних змін у кристалах при низьких температурах та інших впливах.


Відділ фізики реальних кристалів


Нацик був і залишається активним учасником наукового життя України та світу. Він опублікував понад 100 наукових статей у провідних наукових журналах та колективних монографіях. Він брав участь у багатьох міжнародних наукових конференціях та симпозіумах, виступаючи з доповідями та повідомленнями.

(1938) – доктор фізико-математичних наук (1979), професор (1992). Головний науковий співробітник ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України. Член редколегії журналу «Фізика низьких температур», член Наукових рад НАН України з проблем «Фізика металів і сплавів», а також спеціалізованих учених рад при ФТІНТ НАНУ. 

Нацик був науковим керівником молодих вчених, які в подальшому стали видатними фахівцями у галузі фізики. 

Випадок, який характеризує Василя Дмитровича як людину оптимістичну і позитивну.

На кафедрі фізики кристалів, коли було дуже холодно, викладач скаржився на неприємну температуру оточуючого середовища. Але професор Нацик дав зовсім іншу реакцію: він сказав, що в кожній ситуації можна знайти якусь приємність. Він витягнув шоколад і пояснив, що холодний клас - це хороша річ, бо шоколад не розтане.

Ця розмова, яка відбулася на кафедрі фізики кристалів, між Василем Дмитровичем Нациком і викладачем кафедри, показує, що Василь Дмитрович має позитивний настрій і вміє шукати позитив у будь-яких ситуаціях. Навіть в холодній аудиторії він знайшов щось приємне - те, що шоколад не розтане. Це свідчить про те, що Василь Дмитрович - оптиміст і вміє приймати життя таким, як воно є, шукати позитивні моменти і радіти малому. Така розмова може бути прикладом того, що позитивний настрій і здатність бачити добро в будь-яких ситуаціях можуть допомогти знайти радість у житті і домогтися успіху.
Тож шукаємо приємні речі у нашому повсякденному житті.


Також є бажання опублікувати спогади Інесси Василівни Воробйової про Василя Дмитровича Нацика.
Пряма мова:
В. Д. Нацик відомий фізик-теоретик, основне місце роботи якого ФТІНТ НАН України, де він довгі роки був, завідувачем теоретичного відділу цього інституту, а зараз керує роботою цього відділу та є головним редактором журналу "Фізика низьких температур".
   За сумісництвом В.Д. протягом 40 років працював професором кафедри фізики кристалів. Він розробив унікальні спеціальні курси лекцій, які читав студентам кафедри. Ці спецкурси охоплювали широкий спектр фізичних властивостей кристалів залежно від їхньої структури та зовнішніх факторів, приділяючи особливу увагу новітнім відкриттям зарубіжних та вітчизняних авторів. Також В. Д. читав загальні курси студентам усього фізичного факультету. Неодноразово В.Д. був доповідачем на кафедральних та факультетських семінарах і завжди дуже цікаво та професійно розповідав про наукові досягнення як у галузі фізики низьких температур, так і у дослідженні властивостей нових матеріалів, штучно створених фізиками. Його доповіді про властивості та практичне застосування фулеренів викликали великий інтерес як співробітників факультету, так і студентів.
В.Д. дуже ерудований і дійсно багато знає. Результати його наукових досліджень викладено у понад 200 наукових статей, опублікованих у найвідоміших зарубіжних та вітчизняних фізичних журналах. Серед фізиків Харкова він має один із найвищих індекс цитування.
В.Д. різнобічно освічена людина. Він чудово знає поезію, літературу, захоплювався спортом та спілкування з ним завжди цікаво та пізнавально.
Нині під час війни В.Д. виїхав із Харкова та продовжує наукову діяльність віддалено, написавши дві наукові статті.
Кафедра пишається, що В.Д. довгі роки був її співробітником і викладачі та студенти кафедри мали змогу з ним спілкуватися та обговорювати як фізичні, так і інші цікаві проблеми.




Peter Higgs

Пітер Хіггс, його роль у відкритті Бозону Хіггса та українські фізики


Пітер Хіггс (Peter Higgs) є одним з найбільш відомих фізиків XX століття, завдяки його вагомому внеску у теоретичну фізику та відкриттю Бозону Хіггса, яке стало довгоочікуваним результатом роботи його та його колег.

Пітер Хіггс народився 29 травня 1929 року в Ньюкаслі-апон-Тайн, Англія. Він навчався в Кінгстонському університеті в Лондоні, де отримав ступінь бакалавра і магістра з фізики. Після цього він переїхав до Единбурзького університету, де отримав докторську ступінь з фізики в 1954 році.

Протягом своєї кар'єри Хіггс працював в різних університетах та наукових центрах, зокрема, в Королівському коледжі в Лондоні та Університеті Единбургу. Його роботи з теоретичної фізики були дуже вагомими, але найбільш відомим є його внесок у відкриття Бозону Хіггса.

Бозон Хіггса - це частинка, яка була вперше запропонована Хіггсом у 1964 році, в результаті його роботи з теорією поля. Хіггс запропонував ідею, що елементарні частинки матерії взаємодіють з Бозоном Хіггса, який забезпечує їм масу. Ця ідея була революційною, оскільки вона дала відповідь на питання про те, як із частинок складаються елементи матерії.

У 2012 році експерименти на Великому адронному колайдері підтвердили існування Бозону Хіггса, що стало одним із найвагоміших відкриттів у фізиці за останні десятиліття. Завдяки цьому відкриттю було сформульовано Стандартну Модель - фізичну теорію, яка описує фундаментальні взаємодії в усьому Всесвіті, включаючи електромагнітну, слабку і сильну взаємодії.

Хіггс був нагороджений Нобелівською премією з фізики в 2013 році за свій внесок у розуміння фізичного світу та відкриття Бозону Хіггса. Ця нагорода була визнанням не лише роботи Хіґґса, але й великої команди вчених, які працювали над відкриттям Бозону Хіггса.

Насправді, у відкритті Бозону Хіггса брали участь не лише науковці з Європейської організації ядерних досліджень (CERN), де знаходиться Великий адронний колайдер, але й науковці з усього світу, включаючи Харківський науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України.
Зокрема, Борис Гриньов і його інститут мав вагомий внесок у розробку та створення детектора ATLAS - одного з двох головних детекторів, які використовувалися в експериментах на Великому адронному колайдері для відкриття Бозону Хіггса. ATLAS був спроектований для виявлення частинок, які з'являлися під час зіткнення протонів, та детального аналізування їх властивостей.

Таким чином, Гриньов та його колеги з Харківського інституту монокристалів мали великий вплив на успіх експериментів з Великим адронним колайдером та відкриття Бозону Хіггса. Це свідчить про вагому роль, яку українські фізики відіграли в цьому відкритті та у розвитку фізики в цілому.

Зараз фізики продовжують досліджувати Бозон Хіггса та його властивості, щоб розуміти його роль у фундаментальних процесах Всесвіту. Це може допомогти відповісти на багато питань, які ще залишаються невідомими, таких як природа темної матерії та темної енергії.

Українські фізики продовжують брати участь у великих міжнародних дослідженнях, включаючи проекти у Європейській організації ядерних досліджень та інших світових наукових центрах. Це дозволяє їм не тільки внести свій внесок у розвиток науки, але й отримувати нові знання та досвід, що допомагає у підготовці наступного покоління фахівців з фізики.

Таким чином, внесок українських фізиків у відкриття Бозону Хіггса свідчить про високий рівень наукової роботи в Україні та про те, що вони можуть брати участь у великих міжнародних дослідженнях та роботах. Наукові досягнення українських фізиків можуть допомогти вирішити багато важливих питань у фізиці та інших галузях науки.


Корисні публікації:



Цікаві факти про кристали



У перекладі з грецької, слово «кристал» означав «лід».

Кристали – це тверде тіло, де молекули (атоми, іони) з’єднуються разом у повторюваному малюнку.


Саме наявність кристалічної гратки забезпечує упорядкованість внутрішньої будови кристала, надаючи йому вигляд багатогранника з плоскими гранями, лінії перетину яких є ребрами, а точки перетину ребер - вершинами.


Правильну геометричну форму і єдину кристалічну структуру мають лише монокристали (одиночні кристали речовини). Іноді декілька монокристалів зростаються разом, утворюючи полікристал. Полікристали складаються з монокристалів різного розміру, не мають правильної геометричної форми.

Процес утворення кристалів називається кристалізацією. На появу зародків впливає переохолодження, підвищення концентрації розчину, присутність сторонніх уламків кристалів. Це спрощує початок кристалізації.


Сніжинки. Це крижані кристали, які утворюються високо в хмарах, коли вода замерзає. Урешті-решт, усі сніжинки мають спільну рису: шість кутів, а якщо висловитися точніше, симетрію 6-го порядку. Чому? Молекули води завжди розташовуються під кутом 60 або 120 градусів.

Є й штучний спосіб утворення кристалів. Їх виробляють з розплавів розчинів або газу. Для кожного мінералу існує особливий технологічний спосіб.

Найкрупніші природні кристали існують в Мексиці, у двох печерах. На глибині більше 300 метрів знаходяться кристали довжиною в 10-15 м. А самі такі складаються з селеніту – прозорий гіпс.
Природні кристали вириваються з землі, де температура і тиск Землі викликають їх формування. Багато кристалів також створюються в лабораторіях у контрольованих умовах для конкретних цілей.


Наука про вивчення кристалів та способів їх формування називається кристалографія. 
У реальних кристалах завжди є дефекти.
Дефекти кристалів впливають на властивості кристалів.
Кристали із якими ми зустрічаємося майже кожного дня: сіль, рідкокристалічний екран для створення зображення на телефоні, шоколад і багато інших.
Світ кристалів безмежний!



Для чого потрібні кристали?

 Де використовуються кристали?


Сцинтилятори 

Сцинтиля́тори — речовини (тверді, рідкі, газоподібні), на яких виникають короткочасні світлові спалахи внаслідок дії на них йонізуючих частинок і променів (гамма-квантів, електронів, альфа-частинок інше).

Люмінесцентні матеріали при попаданні частинки, що надходить, поглинають її енергію і сцинтилюють (тобто повторно випромінюють поглинуту енергію у вигляді світла).

Перший пристрій, який використовував сцинтилятор, був побудований в 1903 році сер Вільям Крукс і використовували a ZnS екран.Сцинтиляції, вироблені екраном, були видимі неозброєним оком, якщо їх розглядати мікроскоп у затемненій кімнаті; пристрій було відоме як спінтаріскоп. Ця техніка призвела до ряду важливих відкриттів (дослід Резерфорда).

Сцинтилятори (детектори в аеропортах на наявність "брудної" бомби).  Сцинтилятори також можуть бути використані для детекторів частинок , розвідки нових енергоресурсів, рентгенівської безпеки, ядерних камер, комп’ютерної томографії та розвідки газу. Інші види застосування сцинтиляторів включають комп’ютерні сканери та гамма -камери в медичній діагностиці, а також екрани в комп’ютерних моніторах та телевізорах.



Медицина. Сапфірові суглоби

Після спільної роботи фахівців Інституту патології хребта й суглобів та Інституту монокристалів, з’явилися перші частини тазостегнового суглоба, створені зі штучного сапфіра. Серед переваг сапфіра потрібно відмітити те, що це абсолютно інертний монокристал, який при досить складній і тривалій обробці здатний прийняти наближену до ідеалу сферичну форму.

П'єзоефект

Особливо дивовижні електричні властивості кварцу. Якщо стискати або розтягувати кристал кварцу, на його гранях виникають електричні заряди. Це - п'єзоелектричний ефект в кристалах. У наші дні в якості п'єзоелектриков використовують не тільки кварц, але і багато інших, в основному штучно синтезовані речовини. П'єзоелектричні кристали широко застосовуються для відтворення, запису і передачі звуку, у системах "Розумний будинок". Існують і п'єзоелектричні методи вимірювання тиску крові в кровоносних судинах людини і тиску соків в стеблах і стовбурах рослин. 

Рідкі кристали

Рідкі кристали (РК) - це фазовий стан, в яке переходять деякі речовини при певних умовах (температура, тиск, концентрація в розчині). Рідкі кристали мають одночасно властивостями як рідин (плинність), так і кристалів (анізотропія). За структурою ЖК являють собою в'язкі рідини, що складаються з молекул витягнутої або дископодібної форми, певним чином упорядкованих. Найбільш характерним властивістю РК є їх здатність змінювати орієнтацію молекул під впливом електричних полів, що відкриває широкі можливості для застосування їх в промисловості. За типом РК зазвичай поділяють на дві великі групи: нематики і смектики. 

Одне з важливих напрямків використання рідких кристалів - термографія. Підбираючи склад рідкокристалічного речовини, створюють індикатори для різних діапазонів температури і для різних конструкцій. Наприклад, рідкі кристали в вигляді плівки наносять на транзистори, інтегральні схеми і друковані плати електронних схем. Несправні елементи мають іншу температуру від дих деталей, що працюють у правильному режимі, тож відразу несправні деталі помітні по яскравим колірним плям. Також цю технологію можна використовувати для діагностики у медицині: рідкокристалічний індикатор на шкірі хворого швидко діагностує приховане запалення і навіть пухлину.  На основі рідких кристалів створені вимірники тиску, детектори ультразвуку. Але найбільш багатообіцяльна область застосування рідкокристалічних речовин - інформаційна техніка: від перших індикаторів, знайомих всім по електронному годиннику, до кольорових телевізорів з рідкокристалічним екраном розміром з поштову листівку. 

Презентація кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна

Спеціальні курси кафедри фізики кристалів: http://kfk.biz.ht/page11.html

Віртуальний простір кафедри фізики кристалів: http://kfk.biz.ht/vroom.html

#univer #karazin #kfk #фізичний

 Джерела:

Біровузо, М.Д .; Cortecchia, D .; Дроздовський, З .; Brylew, K .; Лахманський, З .; Бруно, А .; Soci, C. (2016). "Рентгенівська сцинтиляція в галогенідних кристалах перовскіту". Наукові звіти. 6 (1): 37254. 
Чень, Кішуй (2018). "Суцільнонеорганічні сцинтилятори нанокристалів перовскіту". Природа. 561: 88–93. 
Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. 

Корисні публікації:





Яків Овсійович Гегузін



"Проактивний педагог"

 Вітаю, шановне товариство!



Я, Пахомова Ірина, доцент кафедри фізик кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна. 
Запрошую взяти участь у вебінарах проєкту "Проактивний педагог".  Проєкт створено на базі кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Ідея проєкту "Проактивний педагог": 

  • надати можливість поділитися власним досвідом вчителям у STEM-орієнтованому підході в начанні; 
  • познайомити суспільство із проактивними педагогами; ;
  • надати інформацію щодо співпраці фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна із вчителями фізики та астрономії;
  • створити простір для обміну ідеями і пошуку партнерів для реалізації спільних проєктів;
  • знайти відповіді на актуальні питання в освіті.

Деякі вебінари проєкту "Проактивний педагог":












Науково-популярний вебінар: Як бачить Термінатор. Ч.1. Геометричний підхід. Комп'ютерний зір




Були б раді бачити у ролі спікера кожного, хто бажає поділитися власним досвідом у роботі із новими ресурсами, технологіями, підходами і прагне змін на краще у системі освіти.

Запрошуємо заповнити гугл-форму, якщо бажаєте бути або спікером (посилання)
або відвідувачем вебінарів проєкту "Проактивний вчитель" (посилання)



Дякую за увагу.
Гарного дня!
Бережіть себе і родину.

З повагою,
Пахомова Ірина.

Рік 2021

 Підсумки року 2021 "Навчання протягом життя"

Основні події 2021 року.

Перемога на Всеукраїнському конкурсі "Science on stage" і запрошення до Праги весною 2022 на Міжнародний фестиваль.




Перемога на Всеукраїнському конкурсі LumaStarT 2021 і вихід на Міжнародний рівень із педагогічною практикою STEM-AR club "Science around us".



Запрошення від Вікторії Круглової взяти участь у програмі "Діалоги" у прямому ефірі (це величезна перемога над собою, тому що я боюся камери).



Завершення проєкту "BookVAR" "Фізика", що присвячений створенню віртуальних експериментів для 9-11 класу з фізики.

Керівництво науковою роботою МАН на тему "Дислокаційні структури у лужногалоїдних кристалах із ґраткою типу NaCl".

Участь в Інженерному тижні 2021.




Участь у 3 Всеукраїнських конференціях у ролі спікера, що присвячені сучасним методам навчання в освіті.

Презентація


Тісна співпраця із організацією "Освітня траєкторія" м. Дніпро. За результатами співпраці проведено 3 освітніх вебінара, що присвячено імерсивним технологіям в освітньому процесі.


Участь у Міжнародному заході "Climate Action Progect". За підсумками цього проєкту наш STEM-AR клуб увійшов у 250 найкращих учасників з усього світу (всього брали участь 146 країн і Україна була представлена 13 закладами освіти).


Організація і проведення наукових зустрічей у режимі онлайн із викладачами та випускниками кафедри фізики кристалів. 




Створення і подання на сертифікацію дистанційного курсу "Сучасні освітні технології" для магістрів 2 го року навчання, викладачів і усіх, хто зацікавлений у нових методах, формах, інструментах  освітнього процесу.

Детальніше: https://dist.karazin.ua/for-students/courses/158

 "Навчання протягом життя" 2021 


Гарного 2022 року!

Нових ідей, проєктів, друзів!

Бережіть себе і родину!