Кристали – це тверде тіло, де молекули (атоми, іони) з’єднуються разом у повторюваному малюнку.
Саме наявність кристалічної гратки забезпечує упорядкованість внутрішньої будови кристала, надаючи йому вигляд багатогранника з плоскими гранями, лінії перетину яких є ребрами, а точки перетину ребер - вершинами.
Правильну геометричну форму і єдину кристалічну структуру мають лише монокристали (одиночні кристали речовини). Іноді декілька монокристалів зростаються разом, утворюючи полікристал. Полікристали складаються з монокристалів різного розміру, не мають правильної геометричної форми.
Процес утворення кристалів називається кристалізацією. На появу зародків впливає переохолодження, підвищення концентрації розчину, присутність сторонніх уламків кристалів. Це спрощує початок кристалізації.
Сніжинки. Це крижані кристали, які утворюються високо в хмарах, коли вода замерзає. Урешті-решт, усі сніжинки мають спільну рису: шість кутів, а якщо висловитися точніше, симетрію 6-го порядку. Чому? Молекули води завжди розташовуються під кутом 60 або 120 градусів.
Є й штучний спосіб утворення кристалів. Їх виробляють з розплавів розчинів або газу. Для кожного мінералу існує особливий технологічний спосіб.
Найкрупніші природні кристали існують в Мексиці, у двох печерах. На глибині більше 300 метрів знаходяться кристали довжиною в 10-15 м. А самі такі складаються з селеніту – прозорий гіпс.
Природні кристали вириваються з землі, де температура і тиск Землі викликають їх формування. Багато кристалів також створюються в лабораторіях у контрольованих умовах для конкретних цілей.
Наука про вивчення кристалів та способів їх формування називається кристалографія.
У реальних кристалах завжди є дефекти.
Дефекти кристалів впливають на властивості кристалів.
Кристали із якими ми зустрічаємося майже кожного дня: сіль, рідкокристалічний екран для створення зображення на телефоні, шоколад і багато інших.Світ кристалів безмежний!
Немає коментарів:
Дописати коментар