Сучасні освітні технології (штучний інтелект, імерсивні технології, STEM-освіта, змішане навчання), корисні матеріали, практичні онлайн-інструменти, фізика. Дізнались про щось нове? Одразу реалізуймо в роботі!
«Як не розбити писанку? Презентація у Chalkie. Інженерний виклик» STEM-челендж для учнів початкової школи
У сучасній освіті час і креативність стали одними з найцінніших ресурсів педагога. Підготовка якісних презентацій часто потребує значних зусиль: від пошуку ідей до візуального оформлення матеріалу. Саме тут на допомогу приходять інструменти штучного інтелекту, які здатні суттєво спростити цей процес.
Одним із таких рішень є Chalkie — інноваційний ресурс, що дозволяє педагогам швидко створювати сучасні, структуровані та візуально привабливі презентації.
5 ідей STEM-занять до Великодня для початкової школи
Великдень — це чудова нагода поєднати святкову атмосферу з навчанням через дослідження, експерименти та творчість. STEM-підхід (наука, технології, інженерія та математика) допомагає дітям не лише засвоювати знання, а й розвивати критичне мислення, уяву та навички командної роботи.
Пропонується 5 простих і захопливих STEM-ідей, які легко реалізувати у початковій школі.
🥚 1. «Egg-Building» STEM-челендж (інженерія)
Суть завдання: Учні будують різні конструкції з пластикових яєць, LEGO, стрічок, паличок або паперу: вежі, мости чи «будиночки для кролика».
Що роблять діти:
проєктують конструкцію;
будують її;
тестують (на міцність, висоту, стійкість).
Освітня цінність:
розвиток інженерного мислення;
формування навичок планування;
аналіз результатів через просте дослідження.
Ідея для ускладнення: Запропонуйте дітям заповнити просту таблицю: висота — кількість деталей — чи впала конструкція.
🧮 2. Великодні дроби з «яєць» (математика)
Суть завдання: Використовуйте пластикові яйця, розрізані навпіл: на одній частині — чисельник, на іншій — знаменник.
Що роблять діти:
знаходять відповідні пари;
складають дроби;
малюють частини «яйця» (1/2, 1/3, 3/4 тощо).
Освітня цінність:
візуалізація дробів;
розвиток логічного мислення;
навчання через гру.
Ідея для гри: Організуйте «Fraction Egg Hunt» — пошук половинок яєць у класі.
💧 3. «Sink or Float» – тоне чи плаває? (фізика)
Суть завдання: Діти наповнюють пластикові яйця різними матеріалами (рис, пісок, вода, вата) і перевіряють, чи вони тонуть у воді.
Етапи роботи:
Передбачення: що станеться?
Експеримент.
Обговорення результатів.
Освітня цінність:
знайомство з поняттям густини;
розвиток навичок прогнозування;
формування причинно-наслідкових зв’язків.
Запитання для обговорення:
Чому одні яйця плавають, а інші — ні?
Від чого це залежить?
🧪 4. Великодні хімічні експерименти
🥚 «Стрибуче яйце» (Bouncing Egg)
Що робимо:
кладемо сире яйце в оцет на 24–48 годин;
спостерігаємо, як зникає шкаралупа;
отримуємо «гумове» яйце.
Що пояснюємо:
хімічна реакція між оцтом і кальцієм;
виділення газу (бульбашки).
🎨 Розчинення кольору
Експеримент:
занурюємо кольорові яйця (або цукерки) у воду, сіль, содовий розчин;
Елементи STEM уроку-конструктора для Дня відкриття Антарктиди (28 січня)
28 січня 1820 року експедиція Беллінсгаузена та Лазарєва вперше наблизилася до берегів Антарктиди. Сьогодні українські полярники продовжують дослідження цього континенту на станції «Академік Вернадський». Щоб відзначити цей день у школі, пропонуємо набір модульних елементів для STEM-уроку, який допоможе учням 10–15 років поєднати історію, фізику, біологію та гейміфікацію.
🧩 Активності на основі відео «Антарктичний урок» #3
1️⃣ Вікторина «Правда чи Міф?»
Мета: перевірка уважності та фактологічних знань. Як проводити:
Вчитель зачитує твердження, учні піднімають картки «Правда» або «Міф». (Можна підіймати руку, коли "Правда" і не піднімати руку, коли "Міф" Приклади тверджень:
Джеймс Кук був першою людиною, яка ступила на берег Антарктиди → Міф.
Українці брали участь у дослідженнях Антарктики з 1820 року → Правда.
Першим українцем на Південному полюсі був Антон Омельченко → Правда.
Всюдихід «Харків’янка» створено в Києві → Міф.
Радянський Союз займався лише наукою та охороною китів → Міф.
Матеріали: картки «Правда/Міф», проектор/дошка, відео для підтвердження відповідей.
Мета: навчитися відтворювати хронологію подій. Як проводити:
Роздати картки з подіями або малювати на дошці, або запропонувати учням створити інфографіку в NotebookLM
Учні розташовують їх у правильному порядку:
Спроба Джеймса Кука дійти до Антарктиди (18 ст.)
Відкриття Антарктиди (1820 р.)
Експедиція Роберта Скотта з А. Омельченком (1911–1912)
Початок радянських експедицій, станція «Мирний» (1956)
Передача станції «Фарадей» Україні (1995)
Міжнародна заборона на полювання на китів (1986)
Матеріали: картки подій, маркери, дошка/стіна для прикріплення карток.
3️⃣ Дискусія «Етичний компас»
Мета: обговорення складних історичних фактів і формування критичного мислення. Питання для обговорення:
Як ми маємо ставитися до участі українців у китобійних флотиліях?
Чому важливо не приховувати такі сторінки історії?
Як сучасні українські вчені намагаються виправити помилки минулого?
Матеріали: відео, дошка для запису ключових думок, картки для нотаток учнів.
4️⃣ Творче завдання «Конструкторське бюро»
Мета: розвиток креативного та інженерного мислення. Завдання: уявити транспорт для Антарктиди у 2050 році. Вимоги: безпечний, теплий, екологічний, автономний для життя вчених. Як проводити:
Учні малюють або описують транспорт, додають пояснення, як він працює.
Обговорення і презентація робіт класу.
Матеріали для класу: аркуші, кольорові олівці/фломастери, картон, наклейки.
5️⃣ Дослідницька хвилинка «Географічний детектив»
Мета: розвиток просторового мислення та навичок роботи з картою. Завдання: знайти на карті:
Матеріали: атласи, Google Maps, планшети/комп’ютери для онлайн-карт.
2️⃣ Моделювання досліджень Вернадського (20–25 хв)
Що робить вчитель:
Демонструє відео з роботи станції «Вернадський».
Пояснює, що таке аргобуї і як вони вимірюють температуру та солоність води.
Питає: «Як ми можемо змоделювати океанічні дослідження в класі?»
Що роблять учні:
Збирають макет аргобуїв з пластикових пляшок, датчиків і кухонних інструментів.
Вимірюють температуру та солоність води у «міні-океані» (бідонах або пластикових контейнерах).
Записують результати та будують графіки зміни температури/солоності.
Що таке агробуї і як вони працюють.
Аргобуї — це невеликі автономні плавучі датчики, які використовуються для дослідження океанів і морів. Їх назва походить від англійського «Argo float» — система плаваючих апаратів Argo. Основна мета аргобуїв — збирати дані про температуру, солоність та течії у воді.
Ось як вони працюють:
1️⃣ Конструкція
Плавучий корпус: щільний пластиковий або металевий корпус, що тримає апарат на воді і захищає електроніку.
Датчики: всередині є термометр і солемір (електричний сенсор, який вимірює електропровідність води — від цього визначається солоність).
Батарея та передавач: забезпечують автономну роботу і передачу даних на супутник.
Контролер: керує зануренням та підйомом буя, записує дані датчиків.
2️⃣ Як вимірюють температуру та солоність
Занурення: аргобуй занурюється на глибину до 2 км (в океані) або менше у прибережних районах.
Фіксація даних: під час занурення датчики вимірюють:
Температуру води (через термометр у корпусі).
Солоність води (через електропровідність: чим більше солі, тим краще вода проводить електричний струм).
Підйом і передача: після занурення аргобуй піднімається на поверхню і передає дані на супутник, звідки дослідники отримують графіки і карти температури та солоності.
3️⃣ Навіщо це потрібно
Вивчення океанічних течій (як теплі та холодні води переміщуються).
Аналіз кліматичних змін: температура та солоність впливають на танення льодовиків та циркуляцію води.
Підтримка моделей глобального океанографічного моніторингу.
Цей набір елементів дозволяє педагогам швидко зібрати інтерактивний урок, де учні дізнаються про історію, фізичні процеси, біорізноманіття та сучасні українські дослідження, а також застосовують STEM-підхід через експерименти, моделювання та гейміфікацію.
Хочеш навчитися швидко знаходити ідеї для STEM-проєктів та ефективно реалізовувати їх у класі? У цьому курсі ти дізнаєшся, як використовувати штучний інтелект для створення цікавих, сучасних ідей, планування проєктів і підготовки навчальних матеріалів.
День відкриття Антарктиди — чудова нагода не лише дізнатися про історію та сучасні досягнення українських полярників, а й зануритися у STEM‑активності, творче мислення та командну роботу. Використовуючи вікторини, «стрічки часу», дискусії та конструкторські завдання, ви можете зробити урок інтерактивним, пізнавальним і надихаючим для учнів.
Ми будемо раді дізнатися від вас:
Що вам здалося найцікавішим у цих активностях?
Які STEM‑експерименти чи креативні завдання сподобалися вашим учням найбільше?
Як ви відзначили цей день у своєму класі або поза школою?
Напишіть у коментарях ваші враження, ідеї та фото проведеного уроку — це допоможе іншим педагогам надихнутися і зробити День відкриття Антарктиди незабутнім для своїх учнів!
День снігу: STEM-активності для учнів молодшої та середньої школи
World Snow Day, який святкується у третій вікенд січня, — ідеальна нагода залучити учнів середньої школи (4–7 класи) до практичних STEM-активностей, що досліджують фізику снігу, інженерні виклики та екологічні аспекти. Ці заняття гармонійно поєднують інноваційні методики STEM-освіти, гейміфікацію та міжпредметні підходи і можуть проводитися як на свіжому повітрі, так і в приміщенні.
Замовити конспект STEM-заняття + презентація (pdf) + аркуш-інструкція для дітей 9–14 років «Міні-снігоступи: як не провалитися в сніг?» тут.
Снігові вулкани: сформуйте сніговий конус навколо пластикової пляшки, додайте соду та оцет, щоб створити “виверження”, яке демонструє хімічні реакції.
Вимірювання снігового покриву: використовуйте лінійки або саморобні датчики для графікування глибини снігу з часом та обговорення збору даних у метеорології.
Вивчення слідів тварин: спостерігайте за слідами у свіжому снігу, робіть ескізи та класифікуйте їх, щоб познайомитися з біологією, закономірностями та навичками екологічного спостереження.
Інженерні виклики
Міні-снігоступи: створіть власні “снігові черевики” з картону та ниток, протестуйте їх на снігу, аналізуючи тертя, розподіл ваги та властивості матеріалів.
Замовити конспект STEM-заняття + презентація (pdf) + аркуш-інструкція для дітей 9–14 років «Міні-снігоступи: як не провалитися в сніг?» тут.
Снігові фортеці та стіни: використовуйте “цеглинки” з контейнерів і пакованого снігу, щоб змагатися у висоті та міцності конструкцій, застосовуючи геометрію та основи структурної інженерії.
Санки з перероблених матеріалів: створюйте санки для спусків, оптимізуючи їхню форму та вагу для досягнення максимальної швидкості, застосовуючи закони руху Ньютона.
Симуляції та експерименти в приміщенні
Сніговики: створіть сніговиків різного розміру або форми та спостерігайте за швидкістю їхнього танення в різних умовах (світло, сіль), щоб дослідити теплопередачу та стани речовини.
Сіль на льоду: вимірюйте швидкість танення льоду при додаванні солі, використовуючи таймери та ваги, будуючи графіки та аналізуючи залежність від концентрації.
Новорічні передбачення для дітей і дорослих: картки, печиво, ідеї для свята
Віру в містику та розваги з жартами на Новорічні та Різдвяні свята відображає той веселий аспект нашого життя, коли ми любимо створювати невеликі моменти магії та розваг. Пропонуємо цікавий спосіб подачі передбачень та побажань на наступний рік.
Приготуйте імбирне печиво та прикріпіть до нього маленькі записки з пророцтвами. Якщо це здається складним, просто обгорніть кожне печиво у красивий папір із записом передбачення.
Можна заздалегідь надрукувати передбачення і повісити на новорічну ялинку.