День відкриття Антарктиди (елементи STEM уроку-конструктора)

Елементи STEM уроку-конструктора для Дня відкриття Антарктиди (28 січня)



28 січня 1820 року експедиція Беллінсгаузена та Лазарєва вперше наблизилася до берегів Антарктиди. Сьогодні українські полярники продовжують дослідження цього континенту на станції «Академік Вернадський». Щоб відзначити цей день у школі, пропонуємо набір модульних елементів для STEM-уроку, який допоможе учням 10–15 років поєднати історію, фізику, біологію та гейміфікацію.

Джерело

Тема та мета

  • Тема: Відкриття Антарктиди та внесок українських науковців у її дослідження.
  • Мета:
    • Розкрити історію відкриття Антарктиди 28 січня 1820 року.
    • Ознайомити з роботою станції «Академік Вернадський» та сучасними проєктами, як-от аргобуї для вивчення океанічних течій.
  • Очікувані результати:
    • Учні пояснюють ключові відкриття.
    • Змінюють дані про океанічні процеси у моделюванні.
    • Оцінюють роль України у глобальних дослідженнях.

[Джерела: UNIAN | Вікіпедія]

Структура уроку-конструктора

1️⃣ Вступ: історична частина (10 хв)

  • Що робить вчитель:
    • Показує карту маршруту експедиції Беллінсгаузена-Лазарєва.
    • Питає: «Хто знає, коли і ким була відкрита Антарктида?»
  • Що роблять учні:
    • Відзначають на карті маршрут експедиції.
    • Визначають дату першого наближення до берегів — 28 січня 1820.
    • Діляться коротким обговоренням: чому відкриття було важливим для науки.

Джерело

🧩 Активності на основі відео «Антарктичний урок» #3

1️⃣ Вікторина «Правда чи Міф?»

Мета: перевірка уважності та фактологічних знань.
Як проводити:

  • Вчитель зачитує твердження, учні піднімають картки «Правда» або «Міф». (Можна підіймати руку, коли "Правда" і не піднімати руку, коли "Міф"
    Приклади тверджень:

  1. Джеймс Кук був першою людиною, яка ступила на берег Антарктиди → Міф.

  2. Українці брали участь у дослідженнях Антарктики з 1820 року → Правда.

  3. Першим українцем на Південному полюсі був Антон Омельченко → Правда.

  4. Всюдихід «Харків’янка» створено в Києві → Міф.

  5. Радянський Союз займався лише наукою та охороною китів → Міф.

Матеріали: картки «Правда/Міф», проектор/дошка, відео для підтвердження відповідей.

2️⃣ Створення «Стрічки часу» (Timeline)


Мета: навчитися відтворювати хронологію подій.
Як проводити:

  • Роздати картки з подіями або малювати на дошці, або запропонувати учням створити інфографіку в NotebookLM

  • Учні розташовують їх у правильному порядку:

    1. Спроба Джеймса Кука дійти до Антарктиди (18 ст.)

    2. Відкриття Антарктиди (1820 р.)

    3. Експедиція Роберта Скотта з А. Омельченком (1911–1912)

    4. Початок радянських експедицій, станція «Мирний» (1956)

    5. Передача станції «Фарадей» Україні (1995)

    6. Міжнародна заборона на полювання на китів (1986)

Матеріали: картки подій, маркери, дошка/стіна для прикріплення карток.

3️⃣ Дискусія «Етичний компас»

Мета: обговорення складних історичних фактів і формування критичного мислення.
Питання для обговорення:

  • Як ми маємо ставитися до участі українців у китобійних флотиліях?

  • Чому важливо не приховувати такі сторінки історії?

  • Як сучасні українські вчені намагаються виправити помилки минулого?

Матеріали: відео, дошка для запису ключових думок, картки для нотаток учнів.

4️⃣ Творче завдання «Конструкторське бюро»

Мета: розвиток креативного та інженерного мислення.
Завдання: уявити транспорт для Антарктиди у 2050 році.
Вимоги: безпечний, теплий, екологічний, автономний для життя вчених.
Як проводити:

  • Учні малюють або описують транспорт, додають пояснення, як він працює.

  • Обговорення і презентація робіт класу.

Матеріали для класу: аркуші, кольорові олівці/фломастери, картон, наклейки.

5️⃣ Дослідницька хвилинка «Географічний детектив»

Мета: розвиток просторового мислення та навичок роботи з картою.
Завдання: знайти на карті:

  • Південний океан та Антарктиду

  • Приблизний маршрут Джеймса Кука

  • Станцію «Академік Вернадський» (колишня «Фарадей»)

Матеріали: атласи, Google Maps, планшети/комп’ютери для онлайн-карт.

2️⃣ Моделювання досліджень Вернадського (20–25 хв)

  • Що робить вчитель:
    • Демонструє відео з роботи станції «Вернадський».
    • Пояснює, що таке аргобуї і як вони вимірюють температуру та солоність води.
    • Питає: «Як ми можемо змоделювати океанічні дослідження в класі?»
  • Що роблять учні:
    • Збирають макет аргобуїв з пластикових пляшок, датчиків і кухонних інструментів.
    • Вимірюють температуру та солоність води у «міні-океані» (бідонах або пластикових контейнерах).
    • Записують результати та будують графіки зміни температури/солоності.

Що таке агробуї і як вони працюють.

Аргобуї — це невеликі автономні плавучі датчики, які використовуються для дослідження океанів і морів. Їх назва походить від англійського «Argo float» — система плаваючих апаратів Argo. Основна мета аргобуїв — збирати дані про температуру, солоність та течії у воді.

Ось як вони працюють:

1️⃣ Конструкція

  • Плавучий корпус: щільний пластиковий або металевий корпус, що тримає апарат на воді і захищає електроніку.

  • Датчики: всередині є термометр і солемір (електричний сенсор, який вимірює електропровідність води — від цього визначається солоність).

  • Батарея та передавач: забезпечують автономну роботу і передачу даних на супутник.

  • Контролер: керує зануренням та підйомом буя, записує дані датчиків.

2️⃣ Як вимірюють температуру та солоність

  1. Занурення: аргобуй занурюється на глибину до 2 км (в океані) або менше у прибережних районах.

  2. Фіксація даних: під час занурення датчики вимірюють:

    • Температуру води (через термометр у корпусі).

    • Солоність води (через електропровідність: чим більше солі, тим краще вода проводить електричний струм).

  3. Підйом і передача: після занурення аргобуй піднімається на поверхню і передає дані на супутник, звідки дослідники отримують графіки і карти температури та солоності.

3️⃣ Навіщо це потрібно

  • Вивчення океанічних течій (як теплі та холодні води переміщуються).

  • Аналіз кліматичних змін: температура та солоність впливають на танення льодовиків та циркуляцію води.

  • Підтримка моделей глобального океанографічного моніторингу.

Джерело

3️⃣ Біологічна лабораторія (15–20 хв)

  • Що робить вчитель:
    • Показує відео з лабораторії НАНЦ у Києві.
    • Питає: «Які живі організми можна знайти в Антарктиці?»
    • Пояснює особливості біорізноманіття полярних вод.
  • Що роблять учні:
    • Малюють карту розташування різних видів безхребетних в Антарктиці.
    • Підписують види та роблять короткі нотатки про умови їхнього існування.
    • Обговорюють, як зміни клімату можуть впливати на екосистему.

Джерело

4️⃣ Рефлексія та гейміфікація (10 хв)

  • Що роблять учні:
    • Кожна група презентує свою модель і карту біорізноманіття.
    • Аргументують свої результати та роблять висновки.
    • Проходять короткий тест на Quizlet про українські проєкти (аргобуї 2025).

[Джерела: GwaraMedia | Perplexity | UNIAN]

Матеріали та інструменти

  • Плакати з картами Антарктиди та станції «Вернадський» (острів Галіндез).
  • Прості датчики: термометри, солеміри з кухонних наборів.
  • Відео з YouTube про полярників: посилання
  • Цифрові інструменти: AI для сумарію досліджень (ChatGPT), шаблони паспортів уроку в Word.

Джерело

Цей набір елементів дозволяє педагогам швидко зібрати інтерактивний урок, де учні дізнаються про історію, фізичні процеси, біорізноманіття та сучасні українські дослідження, а також застосовують STEM-підхід через експерименти, моделювання та гейміфікацію.


Національний антарктичний науковий центр

«Антарктичні уроки»


Хочеш навчитися швидко знаходити ідеї для STEM-проєктів та ефективно реалізовувати їх у класі? У цьому курсі ти дізнаєшся, як використовувати штучний інтелект для створення цікавих, сучасних ідей, планування проєктів і підготовки навчальних матеріалів.



Безкоштовний відео-курс. STEM-проєкт з нуля: як створити ідею та реалізувати її за допомогою ШІ




День відкриття Антарктиди — чудова нагода не лише дізнатися про історію та сучасні досягнення українських полярників, а й зануритися у STEM‑активності, творче мислення та командну роботу. Використовуючи вікторини, «стрічки часу», дискусії та конструкторські завдання, ви можете зробити урок інтерактивним, пізнавальним і надихаючим для учнів.

Ми будемо раді дізнатися від вас:

  • Що вам здалося найцікавішим у цих активностях?

  • Які STEM‑експерименти чи креативні завдання сподобалися вашим учням найбільше?

  • Як ви відзначили цей день у своєму класі або поза школою?

Напишіть у коментарях ваші враження, ідеї та фото проведеного уроку — це допоможе іншим педагогам надихнутися і зробити День відкриття Антарктиди незабутнім для своїх учнів!
Категорії: , ,

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)