Сучасні освітні технології (штучний інтелект, імерсивні технології, STEM-освіта, змішане навчання), корисні матеріали, практичні онлайн-інструменти, фізика. Дізнались про щось нове? Одразу реалізуймо в роботі!
«Як не розбити писанку? Презентація у Chalkie. Інженерний виклик» STEM-челендж для учнів початкової школи
У сучасній освіті час і креативність стали одними з найцінніших ресурсів педагога. Підготовка якісних презентацій часто потребує значних зусиль: від пошуку ідей до візуального оформлення матеріалу. Саме тут на допомогу приходять інструменти штучного інтелекту, які здатні суттєво спростити цей процес.
Одним із таких рішень є Chalkie — інноваційний ресурс, що дозволяє педагогам швидко створювати сучасні, структуровані та візуально привабливі презентації.
5 ідей STEM-занять до Великодня для початкової школи
Великдень — це чудова нагода поєднати святкову атмосферу з навчанням через дослідження, експерименти та творчість. STEM-підхід (наука, технології, інженерія та математика) допомагає дітям не лише засвоювати знання, а й розвивати критичне мислення, уяву та навички командної роботи.
Пропонується 5 простих і захопливих STEM-ідей, які легко реалізувати у початковій школі.
🥚 1. «Egg-Building» STEM-челендж (інженерія)
Суть завдання: Учні будують різні конструкції з пластикових яєць, LEGO, стрічок, паличок або паперу: вежі, мости чи «будиночки для кролика».
Що роблять діти:
проєктують конструкцію;
будують її;
тестують (на міцність, висоту, стійкість).
Освітня цінність:
розвиток інженерного мислення;
формування навичок планування;
аналіз результатів через просте дослідження.
Ідея для ускладнення: Запропонуйте дітям заповнити просту таблицю: висота — кількість деталей — чи впала конструкція.
🧮 2. Великодні дроби з «яєць» (математика)
Суть завдання: Використовуйте пластикові яйця, розрізані навпіл: на одній частині — чисельник, на іншій — знаменник.
Що роблять діти:
знаходять відповідні пари;
складають дроби;
малюють частини «яйця» (1/2, 1/3, 3/4 тощо).
Освітня цінність:
візуалізація дробів;
розвиток логічного мислення;
навчання через гру.
Ідея для гри: Організуйте «Fraction Egg Hunt» — пошук половинок яєць у класі.
💧 3. «Sink or Float» – тоне чи плаває? (фізика)
Суть завдання: Діти наповнюють пластикові яйця різними матеріалами (рис, пісок, вода, вата) і перевіряють, чи вони тонуть у воді.
Етапи роботи:
Передбачення: що станеться?
Експеримент.
Обговорення результатів.
Освітня цінність:
знайомство з поняттям густини;
розвиток навичок прогнозування;
формування причинно-наслідкових зв’язків.
Запитання для обговорення:
Чому одні яйця плавають, а інші — ні?
Від чого це залежить?
🧪 4. Великодні хімічні експерименти
🥚 «Стрибуче яйце» (Bouncing Egg)
Що робимо:
кладемо сире яйце в оцет на 24–48 годин;
спостерігаємо, як зникає шкаралупа;
отримуємо «гумове» яйце.
Що пояснюємо:
хімічна реакція між оцтом і кальцієм;
виділення газу (бульбашки).
🎨 Розчинення кольору
Експеримент:
занурюємо кольорові яйця (або цукерки) у воду, сіль, содовий розчин;
День числа Пі: від стародавніх загадок до підкорення космосу
Щороку 14 березня (3.14) світ відзначає одне з найнезвичайніших свят — День числа Пі. Це не просто дата в календарі, а справжній культурний феномен, який об'єднує математиків, інженерів, студентів і любителів науки по всьому світу.
Що таке число Пі і чому воно незмінне?
Число Пі (π) — це математична константа, яку часто називають «швейцарським армійським ножем» серед чисел. Незалежно від того, наскільки велике чи мале коло — від розміру цілого Всесвіту до крихітного атома — відношення довжини кола до його діаметра завжди дорівнює Пі.
Це число є ірраціональним, що означає, що його цифри після коми тривають нескінченно, не утворюючи жодних повторюваних шаблонів. Навіть сьогодні, коли потужні комп'ютери обчислили понад 31 трильйон знаків Пі, його точне значення залишається загадкою.
У 2009 році Конгрес США офіційно підтримав святкування Pi Day і закликав школи проводити математичні активності.
Історія пошуку: від Архімеда до суперкомп'ютерів
Люди намагалися обчислити це співвідношення тисячоліттями. Ще на давніх глиняних табличках було помічено, що довжина кола приблизно втричі більша за його діаметр.
Давній Єгипет: математики визначили значення Пі як приблизно 3,16.
Архімед (II ст. до н.е.): давньогрецький геній використав «метод вичерпування», замінивши коло багатогранниками з 96 сторонами. Він зміг «загнати» Пі у вузький числовий проміжок між 3,141 та 3,1428, чого було достатньо для інженерних розрахунків на сотні років вперед.
Чому число Пі критично важливе для людства?
Без Пі наш сучасний світ був би неможливим. У давнину через помилки в його обчисленні могли падати башти та руйнуватися палаци. Сьогодні ж число Пі використовується всюди:
Інженерія: розрахунок оптимальної форми автомобілів та будівництво стадіонів.
Космічні дослідження: NASA використовує Пі щодня для розрахунку орбіт космічних апаратів, вимірювання відстаней на колесах марсоходів та визначення об'єму циліндричних паливних баків.
Вивчення всесвіту: за допомогою Пі вчені дізнаються, з чого складаються далекі планети та якою є глибина інопланетних океанів.
Як святкувати День числа Пі: 5 ідей для STEM-заняття
Офіційно День числа Пі було започатковано у 1988 році фізиком Ларрі Шоу в Сан-Франциско, і святкування традиційно супроводжувалося поїданням фруктових пирогів (англійською pie звучить так само як pi).
Ось кілька ідей для вашого блогу чи уроку:
Експеримент із вимірюванням: візьміть предмети круглої форми (кришки, чашки), виміряйте ниткою довжину кола, поділіть її на діаметр і переконайтеся, що результат близький до 3.14.
Конкурс запам’ятовування: спробуйте побити світовий рекорд (який становить 70 030 знаків) або просто влаштуйте змагання в класі.
Pi-Art: створюйте малюнки, мандали або цілі міста, де всі будівлі та елементи мають форму кіл.
Кулінарна математика: спечіть пиріг і прикрасьте його символом π, обговорюючи при цьому геометричні властивості кола.
Число Пі нагадує нам, що навіть у найпростіших речах навколо нас прихована нескінченна складність і краса математики.
14 березня у світі відзначають День числа π — одного з найвідоміших математичних символів. Це чудова нагода показати учням, що математика — це не лише формули у підручнику, а й цікаві досліди, творчість, історія науки та навіть мистецтво.
Нижче подано добірку ідей, які можна поєднати в одному занятті тривалістю 45–90 хвилин для учнів середньої або старшої школи. Такий формат легко адаптувати як для уроку математики, так і для позакласного STEM-заходу.
Старт заняття: «Що таке число π?»
Почати заняття варто з короткої історії числа π.
Ще давні вавилоняни використовували наближене значення цього числа. Пізніше Архімед знайшов більш точне наближення, використовуючи вписані та описані багатокутники. Символ π для позначення цього числа з’явився значно пізніше — у XVIII столітті.
Сьогодні за допомогою комп’ютерів обчислено трильйони знаків після коми, але у більшості практичних задач достатньо значення 3,14 або дробу 22/7.
Математично число π — це відношення довжини кола до його діаметра, і воно однакове для будь-якого круга незалежно від його розміру.
Міні-експеримент
Щоб учні переконалися в цьому самі, можна провести невеликий експеримент.
Потрібно підготувати:
круглі предмети (кришки, тарілки, банки),
нитку,
лінійку.
Учні вимірюють:
довжину кола за допомогою нитки;
діаметр предмета;
обчислюють відношення
У більшості випадків результат буде близьким до 3,14, що дуже вражає учнів, адже вони фактично «відкривають» число π самостійно.
Активність 1. «Полювання на π у класі»
Це динамічна квест-гра, яка добре активізує учнів.
У класі можна заховати картки з:
цікавими фактами про π,
математичними задачами,
зашифрованими числами (3,14; 22/7),
фрагментами формул.
Учні шукають картки, виконують завдання і отримують частини пазлу із символом π.
Наприкінці на дошці формується колаж знань, де можуть з’явитися формули:
довжини кола,
площі круга,
об’єму кулі,
об’єму циліндра.
Такий підхід допомагає побачити, наскільки часто число π використовується у математиці.
Активність 2. «Мистецтво та поезія π»
Математика може бути творчою!
Візуалізація числа π
Можна запропонувати учням створити:
1. Пі-стрічку
Кожна цифра числа π отримує власний колір. Учні зафарбовують смужку паперу відповідно до перших 20–50 цифр. У результаті утворюється кольорова пі-мозаїка.
2. Пі-спіраль або пі-квітку
Довжина відрізків або пелюсток відповідає цифрам числа π.
Це гарно поєднує математику та мистецтво.
Пі-вірші
Цікавим завданням є створення пі-поезії.
Правило просте:
кількість літер у словах відповідає цифрам числа π.
Наприклад:
3-1-4-1-5-9 …
Учні можуть створювати власні короткі вірші, що перетворює урок на справжню творчу лабораторію.
(3-1-4-1-5-9)
Світ я бачу й люблю математику
Світ (3)
я (1)
бачу (4)
й (1)
люблю (5)
математику (9)
Активність 3. «Змагання знавців цифр π»
Можна організувати невелике змагання на запам’ятовування цифр числа π.
Пропонується така система рівнів:
Бронза — 10 цифр
Срібло — 20 цифр
Золото — 30 і більше
Естафета π
Це командна гра:
перший учень називає першу цифру,
наступний — наступну,
і так далі.
Якщо хтось помиляється — естафета переходить до іншої команди.
Ця активність добре тренує увагу та пам’ять.
Активність 4. «Фізика та число π»
Число π активно використовується і в фізиці.
Наприклад, у формулі періоду математичного маятника:
Міні-дослід
Учні можуть:
виміряти довжину маятника,
засікти час кількох коливань,
обчислити період.
Таким чином вони побачать, що число π виникає не лише в геометрії, а й у явищах природи.
Активність 5. STEM-проєкти до Дня π
Учнів можна поділити на невеликі групи й запропонувати міні-проєкти.
Час роботи:
10–15 хв — підготовка
2–3 хв — презентація
Можливі теми:
1. «Як π керує світом»
Де воно використовується:
колеса,
хвилі,
навігація,
космос,
інженерія.
2. «Історія обчислення числа π»
Від Архімеда до сучасних комп’ютерних алгоритмів.
3. «Як святкують День π у світі»
У багатьох країнах проводять:
математичні вікторини,
конкурси на запам’ятовування цифр,
випікають пироги (pie, що звучить як π).
Наприкінці можна організувати міні-конференцію, де кожна група презентує свої результати.
Активність 6. Оптична ілюзія: 3D-зображення числа π
Ще один ефектний елемент святкування — створення оптичної ілюзії числа π у вертикальній площині. Це невеликий STEM-експеримент, який справляє сильне враження на учнів 5–9 класів.
Суть експерименту полягає у створенні голографічної ілюзії, коли здається, що число π «з’являється у повітрі».
Таке зображення створюється за допомогою 2D-відео та прозорої піраміди.
Що потрібно
Для демонстрації знадобиться:
мобільний телефон або планшет
спеціальне відео з анімацією числа π
прозора пластикова піраміда
Піраміду можна виготовити:
з тонкого прозорого пластику,
або використати прозору коробку від CD-диска.
Як провести демонстрацію
Увімкніть на телефоні відео з анімацією числа π, підготовлене заздалегідь.
Розмістіть прозору піраміду на екрані смартфона.
При правильному розташуванні з’являється оптична ілюзія — число π ніби зависає у повітрі всередині піраміди.
Цей ефект базується на принципах відбиття світла та симетрії зображення.
Учні бачать об’ємне зображення, хоча насправді воно створене лише проекціями з плоского відео.
Розміри піраміди
Для смартфона зазвичай використовують такі приблизні розміри:
нижня сторона трапеції — 6 см
верхня сторона — 1 см
висота — 3,5 см
Потрібно вирізати 4 однакові трапеції та склеїти їх у форму піраміди.
Фінал заняття: рефлексія
Для завершення уроку можна запропонувати учням створити хмару слів.
Кожен записує на стікері 1–2 асоціації зі словом π:
коло
нескінченність
наука
формули
експеримент
Стікери прикріплюються на плакат із символом π.
Якщо є можливість, урок можна завершити символічним частуванням — печивом або паперовими «пирогами-секторами» з математичними задачами на звороті.
9 березня – День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861)
25 лютого (9 березня) 1814 р. в Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії в сім’ї кріпаків Григорія Івановича Шевченка та його дружини Катерини Яківни з роду Бойків, що належали магнату генерал-лейтенанту Василю Васильовичу Енгельгардту, народився син. Його назвали Тарасом. Енгельгардт володів майже 18 тисячами кріпаків чоловічої статі. Тільки на Київщині йому належало понад вісім тисяч душ.
Малий Тарас зростав допитливим хлопчиком у мальовничому куточку України. Він любив слухати розповіді свого діда – учасника Коліївщини, козацько- селянського повстання у 1768-1769рр. проти Речі Посполитої. Коли Тарасу було дев’ять років, знесилена тяжкою працею, на сороковому році життя, померла його мати.Про неї пізніше поет напише:
Там матір добрую мою,
Ще молодую – у могилу
Нужда та праця положила.
Батько Тараса одружився вдруге. Мачуха Оксана Терещенко, в якої було троє дітей, не злюбила Тараса і його життя стало нестерпним. Хлопчик проводив цілі дні у полі, дивився на степ і мріяв.1825 року помер його батько і життя 11-річного підлітка стало ще тяжчим.Деякий час Тарас жив у дядька Павла, який став його опікуном. Це була сувора людина, хлопчику доводилось важко працювати разом із наймитами у господарстві. Тарас не витримав такого життя й перейшов до кирилівського дияка Петра Богорського. Життя у нього було напівголодним, і Тарас починає шукати іншого притулку, переходячи від одного диякона до другого, але втративши будь-яку надію навчитись у них малярству, повертається додому і пасе громадську череду.
У Тараса була пристрасть до малювання, з ранніх років він цікавився й народною творчістю. Пісні мамидуже вплинулина юного Тараса. Вони були одним із основних джерел формування Шевченка як поета.Тарас у дияків навчився читати й писати, захопився художньою літературою, переписував твори Г. Сковороди, читав «Енеїду» І. Котляревського.Здібності хлопчика до живопису помічає відомий в окрузі маляр. Тарасовівже 14 років,а для навчання малярству повинен бути дозвіл поміщика. Шевченко йде у Вільшану до управителя маєтків. Та замість дозволу навчатися, Тарас потрапляє на кухню кухарчуком, а потім кімнатним козачком.
Восени 1829 р. разом з обслугою Енгельгардта Шевченко виїздить до м. Вільно, куди пана призначили на службу. Майбутній поет надовго залишає рідний край.Пан був черствою людиною, жорстоко ставився до своїх підлеглих, знущався з козачка. Та помітивши нахил його до малювання, вирішив зробити із нього кімнатного художника й віддав у науку. Під час навчання Тарас мав змогу часто бувати в місті, ознайомлюватися з архітектурою, природою. Тут він зустрівся зі швачкою Ядвігою Гусиковською, це було його перше кохання, він пестливо називав її Дзюнею. Але ця польська дівчина була вільною, не закріпаченою, а Шевченко був кріпаком. Різниця в їхньому соціальному становищі породила в юнака глибокі роздуми про тяжку долю селян.У листопаді 1830 р. почалося польське повстання. Енгельгардт виїхав до Петербурга, за ним виїхала і його свита. Вже з певним життєвим досвідом, наприкінці лютого 1831 р., сімнадцятирічний Шевченко прибув до столичного Петербургу. За плечима безрадісне дитинство, навчання у дияків-деспотів, важка праця.
У 1832 р.Енгельгардт законтрактував Шевченка на чотири роки до живописця В. Г. Ширяєва. В. Г. Ширяєв походив із кріпаків, був відпущений на волю й записався у Петербурзький ремісницькийцех. Він був одним із відомих на той час у столиці майстрів декоративного розпису. Артілі Ширяєва доручено було оздоблення приміщень сенату й синоду. 1836 р. артіль розписувала театр у Петербурзі. В розписах брав участь і Шевченко. Це розширювало його кругозір, давало можливість бувати у багатьох митців – скульпторів, архітекторів, художників, сприяло виробленню в юнака професійних навичок, естетичних смаків.
Важливу роль у житті Шевченко відіграло його знайомство з художниками К. Брюлловим, О. Венеціановим, поетомВ. Жуковським та іншими видатними діячами культури.У їх колізароджується думка про викуп талановитого кріпака. Активну участьу цьому взяв А. Мокрицький. У щоденнику 18 березня 1837 р. він зробив такий запис: «Коли всі розійшлися, я залишився один, розповідав Брюллову про Шевченка, намагався спонукати його на добре діло, і, здається, це буде єдиний засіб – через Брюллова звільнити його від тяжких, ненависних кайданів рабства. Легко сказати! Людина з талантом страждає в неволі з примхи грубого пана!».
К. Брюллов створює портрет В. Жуковського, який був розіграний у лотереї, і за 2500 крб., одержані за портрет, Тараса Шевченко викупили з кріпацтва. У відпускній говорилося, що Шевченко вільний, що до нього не мають більше ніякого відношення ні пан Енгельгардт, ні його спадкоємці. Колишній кріпак тепер може обирати собі такий спосіб життя, який побажає. Відпускна Шевченкові була вручена 25 квітня 1838 р. В. Жуковським на квартирі К. Брюллова в присутності М. Вієльгорського та А. Мокрицького. Тарасу було тоді 24 роки. Ось як розповідає про цю подію його друг і земляк з Богуслава Іван Сошенко: «Це було наприкінці квітня… В холодному Петербурзі запахло весною. Я відчинив вікно, яке було урівень з тротуаром. Раптом до моєї кімнати через вікно вскакує Тарас, мало не збивши мене з ніг, кидається мені на шию і кричить: «Воля! Воля!» – «Чи не здурів ти, Тарасе?» А він все стрибає і кричить: «Воля! Воля!» Зрозумівши, у чому річ, я вже й сам почав душити його в обіймах і цілувати. Сцена ця скінчилася тим, що ми обидва розплакалися, мов діти».
Під час навчання в Академії мистецтв Шевченко одержав три медалі, його живопис звертався до рідної природи та нелегкого життя українського народу.Але слово переважило, його твори – синтез української літературної та живої розмовної мови, краяли душу й звали до боротьби. А назва першої збірки «Кобзар» свідчила про те, що поет Шевченко співав про народ і для народу. Великий народний поет – це звання йому дало саме життя, а твори Шевченка актуально звучать і сьогодні. Вони вчать любити свою Вітчизну, виховують віру в творчі сили кожного з нас, надихають на самовіддану працю.
Про світове значення творчості Шевченка добре сказав народний поет Узбекистану, академік Гафур Гулям: «Вірний і геніальний син українського народу – безсмертний, він належить усім народам, незалежно від того, якою мовою вони говорять і в якій частині земної кулі вони живуть, бо він оспівував і боровся за такі високі, благородні, справді людські ідеали, які безсмертні і які виражають кращі думи, мрії і прагнення всіх народів».
Перші пам’ятники Шевченкові з’явилися ще в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Харків відомий як місто де був встановлений один з перших в Україні пам’ятник Тарасу Шевченкові. Ініціаторами створення першого пам’ятника Кобзарю в Харкові буда родина Алчевських. Олексій Кирилович Алчевський замовив у Петербурзі відомому академіку, професору Петербурзької Академії мистецтв В. О. Беклемішеву, вихідцю з Харкова, погруддя Кобзаря з білого мармуру. У 1898 році бюст встановлено біля садиби Х. Алчевської на вулиці Садово-Куликовській, зараз Дарвіна. Оскільки Х. Алчевська очолювала жіночу недільну школу й була популяризатором творів Шевченка, біля цього пам’ятника часто збиралась молодь, вихованці школи, поети-початківці. Вони читали тут свої вірші, сповнені вірою в світле майбутнє народу. У 1932 Микола Алчевський, викладач юридичного інституту передав бюст до Картинної галереї Т. Г. Шевченка й зараз цей експонат знаходиться у Києві у державному музеї поета.
9 березня 1934, тобто в день 120-річчя від народження Кобзаря у Харкові почалася закладка пам’ятника великому поету.Цікавий факт: на місті сучасного монументу Тарасу Шевченко в Університетському саді у 1907–1934 роках стояв пам’ятник Василю Каразіну. Пізніше його тричі переносили, спочатку на вулицю Університетську до одного із старих корпусів університету, згодом, 1958 року до лівого боку теперішнього головного корпусу Харківського університету, нарешті 2004 року – до центрального входу корпусу.
Створював пам’ятник Т. Г. Шевченко Матвій Генріхович Манізер (1891–1966). Його творчі пошуки були тривалими: він подорожував шевченківськими місцями, робив велику кількість пейзажних та жанрових етюдів, ретельно вивчав зовнішність і особистість Т. Г. Шевченка – за його творами, листуванням імемуарами про нього, автопортретами, посмертною маскою, тощо. Збереглися свідчення, що працюючи над проектом, скульптор немало потрудився для винайдення необхідних форм і пропорцій, образів і загальної концепції пам’ятника. М. Г. Манізер вирішив, що особистість Кобзаря невід’ємна від створених ним образів. Авторська знахідка скульптора: йому будуть позувати майстри театральної сцени, актори харківського театру «Березіль»Леся Курбаса в образі шевченківських героїв.Н. М. Ужвій в образі Катерини, П. М. Бучма в образах гайдамаки та селянина з жорном на плечах. О. І. Сердюк в образах молодого хлопчика з косою та кріпака в кайданах, С. В. Коваль – образ дівчини-кріпачки та інші. «Це були першокласні художники! – пригадував М. Г. Манізер, – Все життя я їм буду дуже вдячний…».Відкриття монументу відбулося 24 березня 1935 року.
Пам’ятник Т. Г. Шевченко в Харкові 1935 р., у Києві 1938 р., в Каневі на могилі поета – 1939 р. Автором усіх трьох головних і найвідоміших в Україні пам’ятників Кобзарю є Матвій Манізер. Матвій Генріхович народився 5 (17) березня 1891 р. 2021 року виповнюється 130 років від дня його народження. Пам’ятник Т. Г. Шевченко у Харкові офіційно визнаний найкрасивішим у Європі. А Харківський державний академічний український драматичний театр, актори якого позували скульптору,сьогодні носить ім’я Т. Г. Шевченко.
Рекомендована література.
1.Дзюба І. М. Тарас Шевченко / І. М. Дзюба. – Київ : Альтернативи, 2005. – 704 с.
2.Ковальчук Ю. І. Тарасові музи / Ю. І. Ковальчук. – Київ : Вид-во Україна, 2003. – 207 с.
3.Неділько Г. Я. Тарас Шевченко: Життя і творчість / Г. Я. Неділько. – Київ : Рад. шк., 1988. – 247 с.
4.Сергієнко Г. Я. Т. Г. Шевченко і Кирило-Мефодієвське товариство / Г. Я. Сергієнко. – Київ : Наук. думка, 1983. – 208 с.
5.Творчість Т. Г. Шевченка у філософській культурі України : Зб. наук. праць / АН України ; Ін-т філософії ; Відп. ред. Т. І Лук. – Київ : Наук. думка, 1992. – 144 с.
6.Цвілюк С. А. Історична мудрість Великого Кобзаря / С. А. Цвілюк. – Одеса : Маяк, 2008. – 312 с.
7.Шевченкознавство в сучасному світі : Монографія / Н. Л. Білик, І. П. Бондаренко та ін. ; за ред. І. П. Бондаренка, Л. В. Коломієць. – Київ : Київський ун-т, 2014. – 463 с.
.png)
