Сучасні освітні технології (штучний інтелект, імерсивні технології, STEM-освіта, змішане навчання), корисні матеріали, практичні онлайн-інструменти, фізика. Дізнались про щось нове? Одразу реалізуймо в роботі!
Захист дипломних робіт 2023-2024 магістрів кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна
Кафедра фізики кристалів пишається випускниками фізичного факультету і вітає магістрів із успішним завершенням навчання і блискучим захистом дипломних робіт.
Дорогі студенти кафедри фізики кристалів!
Щиро вітаємо вас з успішним захистом дипломних робіт! Цей важливий етап у вашому житті є свідченням вашої наполегливої праці, відданості науці та прагнення до знань. Ваша старанність, інтелектуальна сила та наполегливість допомогли вам подолати всі виклики і досягти цієї важливої мети.
Вітаємо вас з цим великим досягненням і бажаємо подальших успіхів у наукових та професійних звершеннях. Нехай ваші знання і вміння принесуть вам багато нових можливостей і допоможуть зробити свій внесок у розвиток науки та технологій.
З найкращими побажаннями!
Захист дипломних робіт магістрів кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ Василя Каразіна 2024
Зал слави кафедри фізики кристалів: захист дисертації Дениса Кофанова
10 січня 2024 року в Інституті сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України відбувся успішний захист дисертації на тему "Отримання сцинтиляційних кристалів рідкісноземельних гранатів із розплаву у відновлювальному та інертному середовищах" Дениса Кофанова. Це значуще досягнення в області матеріалознавства, зокрема в розробці методів отримання кристалів для використання в гранулярних детекторах на прискорювачах частинок.
Дисертація Дениса Кофанова зосереджена на отриманні сцинтиляційних кристалів рідкісноземельних гранатів з розплаву у відновлювальному та інертному середовищах. Основна увага приділена розробці методів вирощування кристалів змішаних гранатів, що є ключовим компонентом гранулярних детекторів, які застосовуються у фізиці високих енергій.
Особливу увагу заслуговує розроблений метод отримання довгих волокон YAG:Ce з покращеною довжиною поглинання. Це важливий крок у створенні ефективних сцинтиляційних матеріалів для використання у детекторах, орієнтованих на подальші експерименти з фізики високих енергій.
Дослідження Дениса Кофанова впишуться в контекст пошуку нових типів детекторів для наступного покоління експериментів. Гранулярні детектори, що складаються з монокристалічних волокон, стають все більш перспективними для забезпечення точної реєстрації частинок, а методи отримання сцинтиляційних кристалів, які розробив Кофанов, відкривають нові можливості в цьому напрямку.
Денис Кофанов розпочав свій науковий шлях як студент кафедри фізики кристалів фізичного факультету Харківського університету імені В.Н. Каразіна.
Шановний Денисе!
Кафедра фізики кристалів фізичного факультету Харківського університету імені В.Н. Каразіна висловлює щиру радість та пишається вашими вражаючими досягненнями. Бажаємо вам безмежної наукової і творчої наснаги для подальших викликів та досліджень. Нехай ваші інноваційні підходи в області отримання сцинтиляційних кристалів рідкісноземельних гранатів знайдуть широке використання і допоможуть у розвитку сучасних технологій.
Зичимо плідних наукових здобутків, стійкості у подоланні всіх труднощів, та подальших успіхів у творчій кар'єрі. Нехай кожен день приносить нові відкриття та радісні миті!
З повагою,
кафедра фізики кристалів.
Публікації про кафедру фізики кристалів фізичного факультету ХНУ Василя Каразіна
Кафедра фізики кристалів пишається випускниками фізичного факультету і вітає бакалаврів із успішним завершенням навчання, чекаємо вас для продовження освітньої подорожі у якості магістрів.
Ми щиро віримо у ваш яскравий та успішний майбутній шлях. Нехай ваші знання та навички розкривають перед вами безліч можливостей. Нехай ваше мислення та творчість проливають світло на нерозгадані загадки природи.
Магістерські кваліфікаційні роботи кафедри фізики кристалів 2023
Вітаємо нашего випускника Дмитра Черкашина з успішним захистом кваліфікаційної магістерської роботи Вплив концентрації іонів самарію на мікроструктуру та оптичні властивості кераміки Y3Al5O12:Sm3+.
Відзначено, що тема представленої дипломної роботи актуальна для виробництва. Робота актуальна і присвячена отриманню та дослідженню прозорих керамічних матеріалів з високою здатністю до пропускання та низькими оптичними втратами для застосування в якості поглинача паразитних осциляцій для твердотільних ніодимових лазерів. Керамічні зразки Y3Al5O12:Sm3+ були отримані методом вакуумного спікання нанопорошків при температурі 1725 ̊С при концентрації домішкових іонів самарію 3,5,7,9,11,15 ат.%. Досліджено вплив концентрації іонів самарію на мікроструктуру та оптичні властивості кераміки Y3Al5O12:Sm3+.
Сцинтиля́тори — речовини (тверді, рідкі, газоподібні), на яких виникають короткочасні світлові спалахи внаслідок дії на них йонізуючих частинок і променів (гамма-квантів, електронів, альфа-частинок інше).
Люмінесцентні матеріали при попаданні частинки, що надходить, поглинають її енергію і сцинтилюють (тобто повторно випромінюють поглинуту енергію у вигляді світла).
Перший пристрій, який використовував сцинтилятор, був побудований в 1903 році сер Вільям Крукс і використовували a ZnS екран.Сцинтиляції, вироблені екраном, були видимі неозброєним оком, якщо їх розглядати мікроскоп у затемненій кімнаті; пристрій було відоме як спінтаріскоп. Ця техніка призвела до ряду важливих відкриттів (дослід Резерфорда).
Сцинтилятори (детектори в аеропортах на наявність "брудної" бомби). Сцинтилятори також можуть бути використані для детекторів частинок , розвідки нових енергоресурсів, рентгенівської безпеки, ядерних камер, комп’ютерної томографії та розвідки газу. Інші види застосування сцинтиляторів включають комп’ютерні сканери та гамма -камери в медичній діагностиці, а також екрани в комп’ютерних моніторах та телевізорах.
Медицина. Сапфірові суглоби
Після спільної роботи фахівців Інституту патології хребта й суглобів та
Інституту монокристалів, з’явилися перші частини тазостегнового суглоба,
створені зі штучного сапфіра. Серед переваг сапфіра потрібно відмітити
те, що це абсолютно інертний монокристал, який при досить складній і
тривалій обробці здатний прийняти наближену до ідеалу сферичну форму.
П'єзоефект
Особливо
дивовижні електричні властивості кварцу. Якщо стискати або
розтягувати кристал кварцу, на його гранях виникають електричні заряди.
Це - п'єзоелектричний ефект в кристалах. У наші дні в якості
п'єзоелектриков використовують не тільки кварц, але і багато інших, в
основному штучно синтезовані речовини. П'єзоелектричні кристали широко
застосовуються для відтворення, запису і передачі звуку, у системах
"Розумний будинок". Існують і п'єзоелектричні методи вимірювання тиску
крові в кровоносних судинах
людини і тиску соків в стеблах і стовбурах рослин.
Рідкі кристали
Рідкі кристали (РК) - це фазовий стан, в яке переходять деякі речовини при
певних умовах (температура, тиск, концентрація в розчині). Рідкі
кристали мають одночасно властивостями як рідин (плинність), так і
кристалів (анізотропія). За структурою ЖК являють собою в'язкі
рідини, що складаються з молекул витягнутої або дископодібної форми,
певним чином упорядкованих. Найбільш
характерним властивістю РК є їх здатність змінювати орієнтацію молекул
під впливом електричних полів, що відкриває широкі можливості для
застосування їх в промисловості. За типом РК зазвичай поділяють на дві
великі групи: нематики і смектики.
Одне з важливих напрямків
використання рідких кристалів - термографія.
Підбираючи склад рідкокристалічного речовини, створюють індикатори для
різних діапазонів температури і для різних конструкцій. Наприклад, рідкі
кристали в вигляді плівки наносять на транзистори, інтегральні схеми і
друковані плати електронних схем. Несправні елементи мають іншу
температуру від дих деталей, що працюють у правильному режимі, тож
відразу несправні деталі помітні по яскравим колірним плям.
Також цю технологію можна використовувати для діагностики у медицині:
рідкокристалічний індикатор на шкірі
хворого швидко діагностує приховане запалення і навіть пухлину. На
основі рідких кристалів створені вимірники тиску, детектори
ультразвуку. Але найбільш багатообіцяльна область застосування
рідкокристалічних речовин - інформаційна техніка: від перших
індикаторів, знайомих всім по електронному годиннику, до кольорових
телевізорів з рідкокристалічним екраном розміром з поштову листівку.
Презентація кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна
Біровузо, М.Д .; Cortecchia, D .; Дроздовський, З .; Brylew, K .; Лахманський, З .; Бруно, А .; Soci, C. (2016). "Рентгенівська сцинтиляція в галогенідних кристалах перовскіту". Наукові звіти. 6 (1): 37254. Чень, Кішуй (2018). "Суцільнонеорганічні сцинтилятори нанокристалів перовскіту". Природа. 561: 88–93.
Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с.
Магістерські кваліфікаційні роботи кафедри фізики кристалів 2021
Вітаємо нашу випускницю Ганну Бекетову з успішним захистом кваліфікаційної магістерської роботи. Відзначено, що тема представленої дипломної роботи актуальна для виробництва. Робота має дослідницький характер і базуються на реальних експериментальних даних, що будуть використані для оптимізації процесів на виробництві.
Із радістю повідомляємо, що молоді вчені Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України а також усі вони є випускниками фізичного факультету ХНУ В.Н. Каразіна Владислав Семінько, Павло Максимчук і Катерина Губенко - стали лауреатами Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2020 рік!
Губенко Катерина і Павло Максимчук закінчили кафедру фізики кристалів фізичного факультету і продовжили наукову діяльність в Інституті сцинтиляційних матеріалів. Бажаємо молодим науковцям успішного втілення всіх творчих і наукових задумів та наснаги у подальшому професійному зростанні!
Детальніше:
Прийнято Постанову "Про присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2020 рік"
Постанова Верховної Ради України про присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2020 рік (реєстр. № 6346 від 24.11. 2021).
Постанова розроблена на виконання Постанови Верховної Ради України від 5 лютого 2019 року № 2675-VIII “Про Премію Верховної Ради України молодим ученим“.
Вказаною Постановою за результатами проведеного конкурсного відбору присуджено за 2020 рік 30 Премій Верховної Ради України 67-ми молодим ученим у розмірі 136 200 гривень на конкурсну роботу.
