Сучасні освітні технології (штучний інтелект, імерсивні технології, STEM-освіта, змішане навчання), корисні матеріали, практичні онлайн-інструменти, фізика. Дізнались про щось нове? Одразу реалізуймо в роботі!
"Наукові зустрічі на кафедрі фізики кристалів" вересень 2021
Запрошуємо на вебінар кафедри фізики кристалів "Nanostructures: growth and application" 8 вересня 2021 р о 12 - 00; доповідач Шкурманов Олександр (Technical University of Hamburg).
Номер телефону для приєднання до відеозустрічі: (US) +1 402-645-1211, PIN-код: 589 741 532#
Тема: Nanostructures: growth and application
Спікер: Shkurmanov Alexander Alexandrovich
Місце роботи: Technical University of Hamburg
Тема дисертації: ZnO-based nanostructuresby PLD: growth mechanism,doping and geometry
Відомості про спікера: 2013 році захистив дипломну роботу магістра на кафедрі фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна.
Пряма мова:
Меня зовут Александр Шкурманов. Моя основная область исследований - нанотехнологии, например наноматериалы, их рост, свойства и применение. Я защитил докторскую диссертацию в 2018 году в Лейпцигском университете, 3 года работал в исследовательском центре Юлих, а в настоящее время работаю научным сотрудником в техническом университете Гамбурга.
Семінько Владислав Вікторович доктор фізико-математичних наук
завідувач відділу ЛАБОРАТОРІЯ НАНОСТРУКТУРНИХ ОРГАНІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ (2315-1), професор кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна.
Основні напрямки діяльності.
Розробка та дослідження флуоресцентних наноматеріалів на основі органічних барвників , таких як:
упорядковані люмінесцентні нанокластери органічних барвників (J-агрегати);
міцели та ліпосоми поверхнево-активних речовин, що містять флуоресцентні молекули;
нанопористі матеріали, що містять флуоресцентні молекули.
У 2014 році переможець конкурсу:
стипендія імені Кирила Дмитровича Синельникова у галузі фізики та астрономії для обдарованих молодих науковців.
8 липня 2020 Семінько Владислав Вікторович успішно захистив докторську дисертацію за спеціальністю - фізика напівпровідників та діелектриків:
ДЕФЕКТНА СТРУКТУРА, МЕХАНІЗМИ РЕЛАКСАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ЗБУДЖЕНЬ ТА АНТИОКСИДАНТНА АКТИВНІСТЬ НАНОКРИСТАЛІВ CEO<2-X>
Коли чуєш про інститут при Академії наук України, то на
думку не спадає виробництво інтелектуальної продукції, яка експортується у
десятки країн. Але є виключення. Наприклад, харківський Інститут сцинтиляційних матеріалів (ІСМА). Продукція ІСМА входить до 30 найкращих продуктів, що завоювали світ.
Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України створений у 2002 р. згідно з рішенням Президії НАН України від 16 грудня 2002. Очолює цей інститут: Гриньов
Борис Вікторович академік
НАН України, доктор технічних наук, професор і завідувач кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна.
ІСМА це другий у світі виробник штучних кристалів. Більша частина
продукції Інституту йде на експорт. Але цей продукт має стратегічне значення:
сапфірові пластини важливі для української армії. Легка бронетехніка ЗСУ
оснащена “прозорою бронею”, яка містить сапфір. Це дозволяє “затримати” кулю і
знизити навантаження на наступні шари бронепакета.
Продукція інституту використовуються у Великому адронному
колайдері, космічній та авіагалузі, медицині, оптоелектроніці та військовій
техніці.
Кристали “випікаються” при температурі 2 000 градусів. Права
на використання української технології випікання придбала компанія Siemens.
Якщо сировина коштує $100-150 за кг, то готовий продукт - декілька тисяч
доларів.
Важливі
факти
Європейські
аеропорти використовують кристали у детекторах в рамках контролю багажу, а
китайське метро – в сканерах контролю речей.
На основі
кристалів створюються гамма-детектори для провідних фірм-виробників
томографічних систем, таких як Siemens, Philips, General Electrics.
Вітаємо бакалаврів фізичного факультету кафедри фізики кристалів 4 курсу із успішним захистом дипломних робіт за спеціальністю
"Фізика та астрономія - 104".
Дмитро Черкашин
Микита Бєлік
Державна екзаменаційна комісія заслухала доповіді та прийшла до висновку, що всі роботи
виконані на високому науковому та методичному рівні відповідно до
діючих нормативних документів та методичних вказівок щодо виконання та
захисту дипломних робіт та проєктів, студенти продемонстрували високий
рівень теоретичної і практичної підготовки.
Колектив кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н.
Каразіна щиро вітає студентів із захистом дипломних робіт.
Бажаємо успіхів, творчої наснаги, реалізації в майбутньому свого потенціалу та здобутих під час навчання знань!
Вітаємо!
Дякую за увагу!
Бажаю Вам нових ідей, успіхів у науковій діяльності!
Навчаємося, бо ми цього варті! Підписуйтесь на блог! Підписуйтесь на канал YouTube.
Вітаємо магістрів фізичного факультету кафедри фізики кристалів 2 курсу
магістратури із успішним захистом магістерських робіт за спеціальністю
"Фізика та астрономія".
Усова Альона
Відео:
Державна екзаменаційна комісія заслухала доповіді та прийшла до висновку, що всі роботи
виконані на високому науковому та методичному рівні відповідно до
діючих нормативних документів та методичних вказівок щодо виконання та
захисту дипломних робіт та проєктів, студенти продемонстрували високий
рівень теоретичної підготовки.
Колектив кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н.
Каразіна щиро вітає Усову Альону з успішним захистом магістерської
роботи!
Бажаємо успіхів, творчої наснаги, реалізації в майбутньому свого потенціалу та здобутих під час навчання знань!
Вітаємо!
Дякую за увагу!
Бажаю Вам нових ідей, успіхів у науковій діяльності!
Навчаємося, бо ми цього варті! Підписуйтесь на блог! Підписуйтесь на канал YouTube.
"Безмерно благодарна моим друзьям и коллегам за помощь и поддержку. И очень горда собой!"
Вітаємо випускницю кафедри фізики кристалів Віру Нєстєркіну із успішним захистом кандидатської дисертації на тему «Вплив дефектів на випромінювальну релаксацію сцинтиляторів на основі BаF2, NaI і Y3Al5O12».
Робота є актуальною як з наукової, так і практичної точки зору. По-перше, вивчення радиаційно-стимульованих процесів дозволяє виявити загальні закономірності перетворення енергії в широкозонних діелектриках в залежності від кристалічної структури, катіонного складу матриці, наявності дозуючих іонів, а також морфології власних і домішкових дефектів. По-друге, важливим практичним аспектом дисертаційної роботи є з'ясування можливості спрямованої зміни функціональних параметрів сцинтиляційних матеріалів з метою застосування їх в якості ефективних детекторів іонізуючого випромінювання. Такими факторами в першу чергу є дефекти кристалічної структури, варіювати які можна за допомогою методів допування та содопування кристалів іонами металу або рідкоземельними іонами, модифікації кристалічної структури шляхом введення додаткового катіону в ґратку, підбір умов вирощування, тощо.
"Із великим задоволенням нині готувала сценарій до нових "Діалогів", які маємо на меті провести 17 лютого. Нашою гостею буде кандидатка фізико-математичних наук, доцентка кафедри фізики кристалів Каразінського університету Ірина Пахомова. Тема бесіди вже визначена: «Про фізику та… технології доповненої реальності». «Як це поєднується?» – спитаєте ви. Ось про це й поговоримо.
Ми часто сьогодні чуємо про нові формати освіти і науки. 3D-моделювання, анімаційні ролики та навіть віртуальна реальність. Адже часто низку ефектів у земних умовах створити дуже важко. І тоді стають на допомогу новітні технології.
Крім цього, готуємо низку унікальних демонстрацій. Чи схопить то все камера - питання. Але так хочеться показати, як піднімається над поверхнею столу міст чи легендарний винахід Леонардо...
Як відомо, усе наше життя - то гра. Однак зараз мені здається, що все наше життя - то експеримент. А як вам?
"Прямий ефір "Діалогів" із чарівною Іриною Пахомовою про кристали та новітні технології в науці й освіті позаду. Це була програма про те, що важливо не закриватися від нового, а вчитися це нове застосовувати на практиці. Про повагу до науки й співпрацю інженерів і вчених. Про те, що в науково-освітній сфері варто бути не просто авторитетом, а прогресивною людиною XXI століття. А ще - і це я завжди люблю - про молодь. Яку інколи слід просто консультувати, направляти, координувати. А вчитися - завжди разом.
Дякую пані Ірині за таку натхненну бесіду. Тепер чекатимемо від нашої гості на посібники й проєктні зошити, де можна буде поекспериментувати з доповненою реальністю, відчуваючи себе справжнім дослідником майбутнього!"
Це неймовірний досвід. Дякую за підтримку кожного. Щиро радію бути поряд із такими активними, цікавими, розумними друзями.
Що можу додати від себе, 30 хвилин, це так мало, коли є про що спілкуватись.
Доповненою реальністю викладачі кафедри фізики кристалів вже зацікавлені більш 3 років. За цей час вже розроблено 5 мобільних додатків із цією технологією. Ці додатки було розроблено впродовж роботи STEM-AR клубу "Science around us" на кафедрі фізики кристалів.
Детальніше:
Проведено "Майстер клас"
"Технології доповненої реальності в освітньому процесі"
Борис Гриньов, завідувач кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна, директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, академік НАН України, доктор технічних наук, професор
Матінка-природа розпорядилася укласти кристали в різноманітні творіння. Серед них кристали солі у сталактитових печерах або кристалів гіпсу на глибині 300 м, кристали льоду - сніжинки, окаменілі — в скелетах коралів, білкові — у сплетіннях павутини, а також рідкі кристали оболонок людських нервових клітин чи у екранах гаджетів, навіть кожна піщинка на пляжі — також кристал, часто ми зустрічаємося із кристалами дома на кухні: сіль, цукор, лимонна кислота.
Робота науковців полягає у визначенні, поясненні та змозі відтворити те, що зробила природа, задля поліпшення людського життя. Так само, як скульптор ретельно відтворює певний образ, вкладаючи у статую частинку свого унікального творчого потенціалу для досягнення еталона краси і загального задоволення, так і матеріалознавці створюють за законами природи нові матеріали, що мають своєрідну красу у повсякденному житті, яку треба не тільки побачити, а й відтворити як дещо нове та корисне.
Печера кристалів гіпсу,розташованунаглибині300метрівврудникуНайка,виявилив2000 році. Фото: SPL/EAST NEWS
Вочевидь кожен із нас неодноразово спостерігав веселку. Але хіба хтось замислювався над тим, що під час утворення веселки відбувається процес заломлення й відбиття світла у краплях води, які містяться в повітрі? Краплі, через які проходить світло, по-різному заломлюють різні кольори, відтак біле світло розкладається на спектр, який ми і бачимо. Проте це лише видима частина оптичного спектра, вона мізерна на шкалі електромагнітного спектра.
Шкала електромагнітних хвиль
А як щодо невидимої для нашого ока частини? Наприклад, іонізуюче випромінювання. Чи можемо ми його побачити? Якщо так, тоді як саме? Відповідь на питання: так, це можливо, але не прямо, а опосередковано. Для цього знадобиться речовина, яка зможе поглинати енергію від іонізуючого випромінювання та перетворювати її на світло. Багато хто чув, а хтось і бачив полярне сяйво. Це явище — наочний приклад такого перетворення у природі. Заряджені частинки потрапляють в атмосферу з космосу і під дією магнітного поля Землі прямують до магнітних полюсів, де входять у верхні шари атмосфери, зіштовхуються з її молекулами або атомами газів, збуджують їх і зрештою змушують випромінювати видиме світло. Червоно-зелена гама полярного сяйва створюється через переважне випромінювання ліній атомарного кисню та молекулярного азоту. (Світіннякиснюобумовленовипромінюваннямзбудженихатоміввметастабільнихстанахздовжинамихвиль557,7нм(зеленалінія,часжиття0,74с)ідублетом630і636,4нм(червонаобласть,часжиття110с). )
Людству притаманна допитливість, тому нас завжди цікавило щось нове та непізнане. Заряджені частинки і радіація не стали винятком. Одним із перших пристроїв для реєстрації слідів заряджених частинок стала камера Вільсона. Вона була заповнена насиченими парами води, спирту або ефіру. Заряджена частинка, проходячи крізь камеру, залишає на своєму шляху ланцюжок іонів, після цього перенасичений пар конденсується на іони, роблячи видимим слід частинки. Але це не єдиний спосіб побачити заряджені частинки.
Скажімо, чи знали ви, що існують такі кристали, які дають змогу побачити іонізуюче випромінювання і заряджені частинки завдяки світловому спалаху, що виникає? Такі матеріали називають сцинтиляторами. Перший сцинтиляційний детектор був у вигляді екрана, покритого шаром ZnS. Спалахи, що виникали під час проходження через нього заряджених частинок, фіксували за допомогою мікроскопа. Згодом світлові спалахи від сцинтиляторів почали реєструвати фотоелектронними помножувачами та фотодіодами. Сполучення цих первинних перетворювачів і стало найважливішим критичним принципом роботи приладів з реєстрації іонізуючих випромінювань.
Нині сцинтиляційні матеріали слугують невід’ємною частиною великого адронного колайдера (ВАК), про який так багато пишуть у сучасній науковій літературі. Саме за допомогою сцинтиляційних детекторів вдалося відкрити й уперше зареєструвати екзотичні частинки. Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України відіграв важливу роль у створенні сцинтиляторів для ВАК. У масштабах міжнародних проєктів необхідні сцинтиляційні детектори можуть перевищувати декілька тонн.
Для ВАК за лічені роки розроблено методики з вирощування великогабаритних кристалів PbWO4 та зроблено поставки в необхідній кількості. У найближчому майбутньому планується модернізація та розширення комплексу ВАК, відтак посилення діючих елементів приладів для нових експериментів. Тому необхідні нові радіаційно-стійкіші сцинтиляційні кристали, витонченіші вдосконалення приладів.
Перехід від лабораторного вирощування та дослідництва до масового застосування можливий лише за спонсорської підтримки та цілеспрямованого розподілу трудових ресурсів на конкретні задачі, що під силу тільки найбільшим міжнародним дослідним організаціям. Проте існує потреба у приладах, здатних реєструвати іонізуюче випромінювання в інших галузях діяльності людини, скажімо, в медицині, геологорозвідці, системі безпеки тощо. Для кожної задачі необхідні особливі кристали з унікальними механічними, оптичними та сцинтиляційними властивостями. Наприклад, для медичних сканерів, у контрасті до потреб для ВАК, насамперед важлива ефективність, яка забезпечить зниження дози опромінення пацієнта, тобто для позитрон-емісійних томографів необхідні кристали з найвищим світловим виходом та найкращим енергетичним розділенням, а не підвищена радіаційна стійкість. Нині щороку з’являється дедалі більше напрямів і можливостей застосування сцинтиляторів окремо від традиційних напрямів, пов’язаних із розробкою та вдосконаленням пристроїв — складних багатокомпонентних детекторів іонізуючих випромінювань. На відміну від досліджень до 2000-х, нині існує сформульований прагматичний підхід до створення приладів для найважливіших задач, що сприяє закріпленню позицій національного матеріалознавства на сучасному планетарному рівні науки.
Упродовж останніх десятиліть пошук нових сцинтиляційних матеріалів не втрачає своєї актуальності. Розроблення сучасних та оновлення існуючих детекторів у фізиці високих енергій у зв’язку зі збільшенням світимості в прискорювачах елементарних часток, розвиток техніки візуалізації від екранів до медицини та розширення галузі використання реєструючих систем потребує створення сцинтиляційних матеріалів із поліпшеними характеристиками. Особливе місце серед таких матеріалів посідають неорганічні оксидні сцинтиляційні кристали, що леговані додатковими елементами. Завдяки своїм фізичним властивостям оксиди металів третьої групи технічно досить перспективні системі. Тому багато уваги приділяють як створенню нових сцинтиляційних систем (монокристалів, композиційних матеріалів, тонких плівок), так і їх дослідженню, адже необхідно не лише мати матеріал, а й добре розуміти його властивості.
Молодим ученим Харкова та Львова (Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка) вдалось не лише розробити методики створення нових унікальних матеріалів, а й усебічно дослідити й експериментально довести їхні покращені експлуатаційні характеристики: надвисоку радіаційну стійкість (понад 500 Мрад), надчутливість сцинтиляційних матеріалів, поліпшену просторову рівномірність реєстрації катодолюмінесценції (з використанням екранів, що побудовані на спеціально розроблених наночастинках) тощо. Вони вперше отримали рівномірні тонкі плівки Y2O3:Eu (від 16 до 353 нм), створили нові об’ємні монокристали та монокристалічні волокна, розробили радіаційно-стійкі композиційні сцинтилятори. Розроблені новітні функціональні матеріали закладають підґрунтя для конструювання детектуючих приладів нового покоління.
Наукові школи не створюються швидко. Пишаємося тим, що маємо!
Майстер і Учитель кафедри фізики кристалів
Кафедра фізики кристалів була заснована в 1964 році Яковом Овсійовичем Гегузіним – видатним вченим, блискучим лектором і популяризатором науки. З ім'ям Я.О. Гегузіна пов'язаний цілий ряд нових напрямків досліджень в області фізики реального кристала. Він один з основоположників фізики спікання – величезної області фундаментальної і прикладної фізики твердого тіла. У піонерських роботах Я.О. Гегузіна вивчені механізми та кінетичні закономірності процесів спікання пористих тіл та закладені фізичні основи технології порошкової металургії. Фундаментальний науковий внесок Я. О. Гегузіна у фізику спікання був відзначений Міжнародною премією ім. Я.І. Френкеля та почесним дипломом Міжнародного інституту спікання, обранням його Почесним членом цього інституту. Він був членом редколегії міжнародного наукового журналу "Science of Sintering" та радянського журналу "Порошковая металлургия". Його монографія "Физика спекания" тричі перевидавалась (останній раз у 2019 році) та перекладена німецькою мовою.
Я.О. Гегузін виявив та вперше дослідив цілу низку фізичних ефектів та явищ, пов'язаних з напрямленими потоками нерівноважних вакансій в металевих та іонних кристалах. Результати цих досліджень узагальнені в монографіях "Макроскопические дефекты в кристаллах" (ця монографія удостоєна премії АН УССР ім. Соболевського) та "Диффузионная зона".
Я.О. Гегузіну належать перші дослідження в галузі масопереносу на поверхні та у приповерхневих шарах кристалів також дослідження процесів формування в кристалах макроскопічних включень та їх поведінки у зовнішніх силових полях. Результати цих досліджень стали змістом двох монографій "Поверхностная диффузия и растекание" (написана разом зі своїм учнем Ю.С. Кагановським) та "Движение макроскопических включений в твердых телах" (написана разом з М.О. Кривоглазом та видана, крім України, в США).
Я.О. Гегузін мав неперевершений популяризаторський талант. Він автор серії науково-популярних книжок, що написані так талановито та яскраво, що не втратили свого значення до сьогодення, заохочують до наукових досліджень молодь і доносять фізичні знання до широкого кола читачів.
Наукові ідеї Я.О. Гегузіна проникали далеко за межами університету, Харкова і України і живили наукові колективи багатьох країн. Цьому значно сприяли наукові семінари з нових проблем фізики реального кристала, які ним організовувалися на базі кафедри фізики кристалів. Всесоюзні семінарі з фізики спікання, радіаційної фізики, процесів переносу маси на поверхні твердих тіл, процесів в дифузійній зоні були дуже популярними і збирали кращих фахівців з багатьох країн світу.
Я.О. Гегузін був яскравою людиною, яка поєднувала у собі обдарованість вченого та художника, педагога та поета. Це вплинуло на формування тематики наукових досліджень кафедри, стиль взаємовідношень між співробітниками, викладачами та студентами кафедри, на їх ставлення до природи та науки, сформувало у всіх, хто з ним працював та вчився у нього, прихильність до простого, красивого і переконливого експерименту. Він створив не лише кафедру, а й широко відому наукову школу. Його найкращі учні, такі як Л.Н. Парицькая, Ю.С. Кагановський, В.П. Мацокін, Ю.І. Бойко, І.В. Воробйова, В.І. Кібець та багато інших теж стали відомими вченими, і їх дослідження внесли вагомий внесок у розвиток фізики твердого тіла. Після смерті Я.О. Гегузіна у 1987 році протягом 26 років кафедру очолював його учень – Віталій Іванович Кібець.
Кафедра фізики кристалів
Історичні кадри, що переносять нас у далекий 1964 рік...Рік народження нової потужної наукової школи...Школи реального кристалу
На кафедрі здобули освіту та отримали спеціальність “фізика” більше 800 студентів з України, Росії, Азербайджану, Болгарії, Німеччини, Югославії, В’єтнаму та країн Африки. Вихованці кафедри працюють у багатьох навчальних закладах, науково-дослідних інститутах міста Харкова та України, в Польщі, Словакії, Чехії, Німеччині, Ізраїлю, США.
Зараз на кафедрі працює 3 доктори фізико-математичних наук, професори та 6 кандидатів фізико-математичних наук, доцентів. Майже усі викладачі кафедри – її випускники. Багаторічним викладачем кафедри (за сумісництвом) був фізик-теоретик, професор, доктор фізико-математичних наук Василь Дмитрович Нацик – відомий спеціаліст в галузі низькотемпературної фізики пластичності та міцності твердих тіл. Він прийшов на кафедру з Фізико-технічного інституту низьких температур, і протягом майже 40 років викладав студентам кафедри новітні спеціальні курси, а в останні три роки і загальний курс "Основи теорії пружності та пластичності".
Кафедра є базовою кафедрою НТК “Інститут монокристалів” НАН України і має широкі та ефективні наукові стосунки з багатьма дослідницькими установами: НТК ФТІНТ НАН України (м. Харків), “Інститутом проблем матеріалознавства” НАН України (м. Київ), Об’єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна), Центром високих тисків Польскої Академії наук, Міжрегіональним центром по використанню пучків важких іонів (GANIL, Франція), Бар-Іланським університетом (Ізраїль).
Основним напрямком наукових досліджень кафедри і студентів, які навчаються на кафедрі, є вивчення рушійних сил, механізмів і кінетики масопереносу в реальних кристалах і на їх поверхнях та ефектів, що супроводжують цей процес.
Останнім часом на кафедрі спільно з кафедрою фізики низьких температур ведуться дослідження зі створення надпровідних при кімнатній температурі матеріалів, спільно з вченими інституту сцинтиляційних матеріалів ведуться дослідження зі створення нових сцинтиляційних матеріалів для реєстрації темної матерії.
Науковим колективом кафедри за роки існування підготовлено та захищено 8 докторських та 54 кандидатських дисертації, опубліковано більше ніж 1500 статей в наукових журналах СРСР, України та за кордоном. За результатами досліджень наукової школи видано п'ять монографій, якими широко користуються дослідники в галузі фізики твердого тіла як у нашій країні, так і за її межами.
Шедеври природно-наукової літератури
Для широкого кола читачів в Україні та за кордоном видані науково-популярні книги «Почему и как исчезает пустота» – три видання, «Живой кристалл» – чотири видання, «Очерки о диффузии в кристаллах» – три видання, «Капля» – чотири видання, «Пузыри». Всі ці книги відзначені преміями Всесоюзного товариства “Знання”. Одне із останніх виданнь усіх цих книжок відбулося в серії "Шедеври природно-наукової літератури" (2018-2019 роки), тобто ці яскраві книжки не втратили своєї вагомості та привабливості і донині.
Сьогодення
Наразі кафедра здійснює підготовку фахівців за двома напрямками: “Фізика кристалів” та “Фізика і технологія функціональних матеріалів”. В останньому випадку підготовка ведеться в колаборації з НТК “Інститут монокристалів” НАН України. Кафедра забезпечує викладання загальних курсів “Основи фізики конденсованого стану”, “Кристалофізика”, “Основи теорії пружності та пластичності твердих тіл” для студентів усіх спеціалізацій, а також 21 курс спеціалізації. В навчальному процесі викладачі кафедри використовують сучасні комп'ютерні технології та технології доповненої реальності. Доцентом кафедри І.М. Пахомовою розроблено 6 дистанційних навчальних курсів на базі центру електронного навчання ХНУ ім. В.Н. Каразіна та отримані сертифікати для їх використання.
Більшість студентів проходять практики та виконують курсові та дипломні роботи на базі Інституту монокристалів та Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, м. Харків.
Захист магістерської роботи 2020 року Анастасії Орлової. Науковий керівник: Лебединський Олексій Михайлович
Випускники минулих років (сторінки у ResearchGate)
З 2013 року кафедру очолює Борис Вікторович Гриньов – вчений в області сцинтиляційного матеріалознавства, академік Національної академії наук України, директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, член комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, член Європейської асоціації ядерної медицини з 1997 року, член інституту інженерів електроніки та електротехніки США з 2000 року, член Вченої ради Об'єднаного інституту ядерних досліджень, член міжвідомчої ради з наукового приладобудування, член координаційної Ради зі співробітництва НАН України з ЦЕРН та ОІЯД, заступник голови Північно-Східного наукового центру НАН і МОН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1996 рік), Заслужений діяч науки і техніки України (1998 рік), Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2006 рік), II ступеня (2009 рік). Автор і співавтор 14 монографій, понад 650 статей, 140 винаходів і патентів.
З 2003 року під керівництвом Б.В.Гриньова винайдена низка нових
сцинтиляційних матеріалів, які можуть знайти своє застосування при
проведенні нових експериментів з фізики високих енергій.
Розроблена унікальна технологія вирощування, завдяки якій отримані
оптично однорідні монокристали з рекордними параметрами світловиходу
(12-16 ф/МеВ) для електромагнітних колориметрів нового покоління, що
використовуються у суперколайдері LHC, CERN (Швейцарія).
Невтомна енергія Бориса Гриньова спрямована на безліч проєктів у науці,
але є і декілька ліричних проєктів у талановитого науковця і керівника.
На YouTube каналі Борис Гриньов можна познайомитися із проєктами "Відчуй простір", "Все трапляється", "Летіти до тебе".
Багатогранність, невтомна енергія, працьовитість та підкорення нових
обріїв виділяють Бориса Гриньова серед пересічних громадян України.
