Відображення публікацій за запитом як ми бачимо, відсортованих за відповідністю. Відсортувати за датою Показати всі публікації
Відображення публікацій за запитом як ми бачимо, відсортованих за відповідністю. Відсортувати за датою Показати всі публікації

Як ми бачимо кольори?

Колір і світло

Світло — від сонця або від лампи — падає на предмет, відбивається і потрапляє в око. Якщо не буде світла, то нічого і не буде видно. Це відомо кожному, хто хоч раз опинявся в темному приміщені.
Першою наукою, яка стала вивчати світло та колір, була фізика. Виявилось, що колір — не тільки складне для нашого зрозуміння явище, колір також має непростий склад.
Зазвичай наш зір сприймає світло білим. Насправді ж біле світло розкладається на всі кольори видимого спектру і кожен колір відповідає хвилі певної довжини. 


У 1665-1666 році юний Ісаак Ньютон, тільки-но закінчивши кембриджський Трініті-коледж, бився над проблемою удосконалення телескопа. Головним недоліком тодішніх телескопів було райдужне забарвлення країв зображень. Намагаючись зрозуміти природу цього явища, Ньютон використав скляну призму.

Він закрив вікна щільними віконницями, в яких він зробив невеликий отвір. Пучок променів, що проходив через цей отвір, він направив на протилежну стіну, поставивши на його шляху призму. Світло, пройшовши через призму, потрапляло на екран на стіні у вигляді різнобарвна смуги, подібної до веселки. Ньютон пізніше назвав її спектром. 
Це відбувається за рахунок того, що світло, яке щойно проходило через повітря, потрапляючи на грань скляної призми, заломлюється.


Умовно було прийнято що світло складається із 7 кольорів (червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий).

Чому предмети мають колір?


Більшість об’єктів містять хімічні речовини, пігменти, які поглинають одні хвилі і відбивають інші. Наше око сприймає відображене світло від об’єктів, як захопливу палітру кольорів. 
Колір предмету — це та фарба, котру він відбиває, поглинаючи всі інші. 




Згідно Ньютону, чорна фарба — відсутність будь-якого кольору, біла — сума всіх кольорів. Фізичне поняття "абсолютно чорне тіло" умовне. Такий об`єкт повністю поглинає всі падаючи на нього промені будь-якої довжини хвилі і вже не відпускає їх назад. Таке тіло абсолютно невидиме, тому що ні один промінь світла від нього не відбивається та не попадає в очі.



Як ми бачимо кольори?

Сприйняття кольору є суб'єктивним.
Якого кольору ця сукня?
Ця сукня насправді блакитного кольору з чорним мереживом. Але певна частина людей на моніторах бачили плаття біло-золотим, решта — синьо-чорним.
Втім для людей, хто бачив на світлині сукню біло-золотою вона такою і залишалась. Чому так сталось? Нейробіологи Бевіл Конуей та Джейн Нейтц пояснили, через яскраве світло на фоні деякі люди сприймають блакитний колір як неосвічену сторону, і мозок ігнорує блакитні відтінки. Тому деяким спостерігачам і здається, що вони бачать білу сукню. Так само з чорними смужками: через низьку якість фотографії окремі ділянки чорних смужок мають золотий відтінок, а людина підсвідомо ігнорує чорний колір і бачить смужки золотими.

Колір, як його бачить людина


Експеримент




Поєднайте на колі тільки 2 або 3 кольори. Проведіть експерименти. 
Результати експерименту зніміть на відео.
Експериментуйте!

#колір_і_світло

Ласкаво просимо до нашого онлайн-клубу  "Science around us".

Детальніше про роботу нашого клубу: тут


Як ми бачимо колір?

Бережіть себе і родину!

Дякую за увагу!
Бажаю Вам нових ідей!
Навчаємося, бо ми цього варті!
Підписуйтесь на блог!
Підписуйтесь на канал YouTube.
Підписуйтесь на сторінку у fb. https://www.facebook.com/educationXXII/
Підписуйтесь на сторінку у fb. https://www.facebook.com/educationXXII/
Запрошуємо навчатися на фізичному факультеті! 

 

Приєднуйтесь на сервер "Фізичний факультет ХНУ" на Discord: 

https://discord.com/invite/ZUxcC22  
3 коментарі:
Категорії: , , , ,

В житті багато чого залежить від кута зору


 

Коли ми дивимося на світ, ми бачимо його з власної перспективи, зі своїми власними думками та почуттями. Однак, кожна людина має свою власну унікальну перспективу, іншу від іншої, що залежить від різних факторів. Це означає, що усі ми маємо різний кут зору на те, що відбувається навколо нас, і це може суттєво вплинути на наше сприйняття світу та взаємодії з іншими людьми.

Одним з факторів, що впливають на наш кут зору, є наше виховання та культурна спадщина. Наприклад, люди з різних країн можуть мати різний погляд на те, що вважається нормою поведінки чи суспільними цінностями. Це може призводити до незрозуміння та конфліктів між людьми з різних культур.

Інший фактор, який впливає на наш кут зору, є наш досвід та життєві обставини. Наприклад, людина, яка виросла в бідності, може мати інший погляд на економічні питання, ніж та, хто зріс в заможній родині. Також, люди, які мають різні життєві досвіди, можуть мати різний погляд на різні ситуації.

Третім фактором, який впливає на наш кут зору, є наша особистість та характер. Кожна людина має свої власні переконання, цінності та ідеали, які можуть впливати на її сприйняття світу. Наприклад, люди зі схильністю до песимізму можуть бачити ситуації як більш негативні, ніж ті, хто має схильність до оптимізму. Це може впливати на їх взаємодію з іншими людьми та на їхнє життєве задоволення.

Отже, наш кут зору може впливати на багато різних аспектів нашого життя, включаючи наші взаємини з іншими людьми, нашу кар'єру та наше особисте задоволення. Якщо ми бачимо світ тільки зі своєї перспективи, то можемо пропустити важливі деталі та можливості, які можуть бути важливими для нашого життя.

Тому, щоб розширити свій кут зору та бути більш толерантними до різних поглядів та думок, важливо бути відкритим для нового та знаходити спільне між різними точками зору. Можна прочитати книги, подивитися фільми, спілкуватися з людьми з різних культур та професій, щоб розширити свої знання та розуміння про світ.

Також, важливо зрозуміти, що інші люди можуть мати свою унікальну перспективу на різні ситуації та проблеми.  Якщо ми розуміємо, що кожна людина має свою власну перспективу, то можемо краще зрозуміти їхні думки та дії та знайти спільне рішення на користь всіх.

В житті багато чого залежить від кута зору, але це не повинно перешкоджати нам бути більш толерантними та розуміючими до різних думок та поглядів. Розширюю свій кут зору та бути відкритими до нового може бути важливим кроком до більшого розуміння та емпатії між людьми. Це може допомогти в нашому особистому житті, а також у роботі та соціальних відносинах.

Крім того, розширення кута зору може бути корисним для досягнення особистих та професійних цілей. Якщо ми бачимо світ з різних перспектив, то можемо знайти нові способи діяти та розвиватися. Наприклад, можливо, що бачення проблеми з іншого кута зору може допомогти знайти нове рішення, яке раніше не було очевидним.


Розширення власного кута зору є важливим елементом розвитку та саморозвитку. 

 10 практик, які можуть допомогти вам розширити свій кут зору:


1. Почніть читати нові книги та журнали з різних галузей знань, які вас цікавлять. Читання різноманітної літератури допоможе вам розширити свої знання та ознайомитися з новими ідеями та точками зору.


2. Слухайте подкасти та вебінари на різні теми. Підписуйтеся на різні канали та веб-сайти, щоб отримувати інформацію про нові події та тренди у світі.


3. Подорожуйте та знайомтеся з новими культурами. Подорожі допоможуть вам отримати нові враження та погляди на світ, а також розширити свій кругозір та взаєморозуміння з іншими культурами.


4. Розмовляйте з людьми з різних соціальних та культурних середовищ. Спілкування з людьми з різних середовищ допоможе вам зрозуміти, як різні люди дивляться на світ та як вони вирішують свої проблеми.


5. Досліджуйте нові ідеї та рішення, які вас цікавлять. Переглядайте відео на YouTube та читайте статті на теми, які вас цікавлять, і діліться своїми думками та ідеями з іншими.


6. Займайтеся новими хобі та інтересами. Розширення своїх хобі допоможе вам розширити свій кругозір та отримати нові знання та навички.


7. Вивчайте інші мови. Вивчення інших мов допоможе вам зрозуміти культуру та погляди інших народів.


8. Дивіться фільми та серіали різних жанрів та країн виробництва. Фільми та серіали можуть допомогти вам побачити життя з іншого ракурсу та зрозуміти погляди людей на різні ситуації.

9. Приймайте участь у віртуальних та офлайн дискусіях на різні теми. Участь у дискусіях допоможе вам почути думки та погляди інших людей на ту ж саму тему, що дозволить вам розширити свій кругозір та зрозуміти інші погляди на різні питання.


10. Практикуйте емпатію та співчуття. Вміння поставитися на місце іншої людини та зрозуміти її погляди та думки допоможе вам поглянути на різні ситуації з різних ракурсів та зрозуміти, як вони можуть бути сприйняті з різних точок зору.


Вищезазначені практики допоможуть вам розширити свій кругозір та погляди на світ, що в свою чергу дозволить вам бути більш успішним та ефективним у житті.

Можливо, ви читаєте цю статтю та маєте свої власні методики, які допомагають вам розширити свій кругозір. Це можуть бути книги, які ви читаєте, фільми або серіали, які ви дивитесь, подорожі, в які ви їздите, зустрічі з різними людьми або ще щось інше.

Якщо ви готові поділитися своїми практиками та порадами, я хотіла би запросити вас написати про це в коментарях. Ваші думки та поради можуть стати джерелом натхнення для інших людей та допомогти їм розширити свій кругозір.

Давайте разом створимо спільноту, де ми можемо ділитися досвідом та знаннями та підтримувати одне одного у пошуку нових ідей та перспектив.

Зараз я вивчаю польську мову і моя вчителька з польської мови пані Моніка має свій канал:


Бережіть себе і родину! 

Все буде Україна!

Приєднуйтесь!

Telegram: https://t.me/pakhomovaeducation 


Немає коментарів:
Категорії: , ,

Що таке веб-подорож як метод проведення занять у школі?

Веб-подорож, веб-квест (приклади + онлайн-ресурси)




Приєднуйтесь!

Telegram: https://t.me/pakhomovaeducation 
Веб-подорож є методом проведення занять у школі, в якому учні використовують Інтернет для дослідження конкретної теми. Учитель створює список веб-ресурсів, які стосуються теми, що вивчається, і дає завдання учням дослідити ці ресурси. Учні можуть виконувати завдання як в класі, так і вдома.

Під час веб-подорожі учні зазвичай збирають інформацію про конкретну тему, використовуючи різні джерела, такі як статті, відео, блоги, соціальні мережі тощо. Вони можуть працювати самостійно або в парах, досліджуючи різні аспекти теми та презентуючи зібрану інформацію.

Зібрану інформацію можна зібрати в одному місці. Наприклад на дошці Padlet.
Наприклад ми з нашим клубом "Наука навколо нас" брали участь у міжнарожній програмі "Climate change" і зробили таку підбірку матеріалів:



Веб-подорожі можуть бути корисним методом для вивчення нових тем, оскільки вони дають учням можливість відкривати нові джерела інформації та занурюватися в глибини теми, що вивчається. Крім того, вони можуть стимулювати учнів до самостійної роботи та розвивати навички пошуку та оцінки інформації в Інтернеті.

Одним з прикладів веб-подорожі на тему "Як ми бачимо?" може бути використання інтерактивних ресурсів, що допоможуть учням краще зрозуміти процеси, що відбуваються під час сприйняття світла тамкольору. Створення зображень в нашому мозку.

Вчитель може створити завдання, яке включатиме проходження учнями веб-подорожі за певними ресурсами, де вони будуть знайомитись з основними поняттями зорового сприйняття, таких як: 
1. Основні фізичні процеси, що відбуваються при розповсюдженні світла та його сприйнятті нашими очима.
2. Відео-уроки та демонстраційні матеріали про анатомію та фізіологію людського зору.
3. Віртуальні лабораторні роботи, що дозволяють учням самостійно досліджувати явища світового сприйняття та створення зображень в мозку.

Після виконання завдання, учні можуть створити свої власні досліди, що базуються на тих знаннях, які вони здобули за допомогою веб-подорожі. Наприклад, учні можуть спробувати створити модель ока. Або провести експеримент, що демострує отримання зображення у збиральній лінзі. Збиральну лінзу можна виготовити самостійно із пластикової пляшки із наповненням повітняного простору водою.
Подібні лінзи ми виготовляли на заняттях у клубі "Наука навколо нас":





Інший варіант веб-подорожі, це коли вчитель розробляє самостійно подорож і учні виконують завдання.
Напрклад:
Дуняшенко Наталія Василівна, 
учитель української мови та літератури гімназії № 9 
Кіровоградської міської ради Кіровоградської област
МОЯ УКРАЇНО! ТИ МАТИ ЄДИНА НА ВСІ ПОКОЛІННЯ Й ВІКИ… 
(веб-подорож для учнів 5 класу)

Перегляд:

Завантажити: тут.

Думаю, що другий варіант веб-подорожі, більш схожий на веб-квест. Але це питання термінології.

Веб-подорож та веб-квест - це два різних методи використання інтернет-ресурсів під час проведення уроку. Хоча вони мають деякі спільні риси, вони мають різні цілі та способи реалізації.

Веб-подорож - це метод, при якому учні переходять з одного веб-ресурсу на інший з метою отримання інформації та виконання завдань. Це може бути організовано у вигляді логічно послідовного шляху з одного ресурсу на інший, як приклад з веб-подорожчі до музею. Під час веб-подорожі, учні можуть розв'язувати завдання, виконувати вправи, а також досліджувати нові теми.

Веб-квест - це метод, при якому учні виконують тестові завдання з використанням інтерактивних ресурсів. Ці завдання можуть бути запрограмовані таким чином, щоб учні мали можливість отримати зворотний зв'язок на кожну відповідь. Веб-квест може бути організований як окреме завдання або як додатковий елемент для закріплення знань після заняття.

Отже, різниця між веб-подорожчю та веб-квестом полягає в тому, що веб-подорож - це метод, при якому учні переходять з одного веб-ресурсу на інший, з метою збору інформації та виконання завдань, тоді як веб-квест - це метод, при якому учні виконують тестові завдання з використанням інтерактивних ресурсів. Обидва методи можуть бути корисними під час проведення уроків з використанням інтернет-ресурсів, але вони мають різні цілі та способи реалізації.

Онлайн-ресурси, які можна використовувати для організації веб-подорожі 

Існує безліч онлайн-ресурсів, які можна використовувати для організації веб-подорожі під час проведення уроку. Деякі з них включають:


Google Arts & Culture - 

платформа для дослідження мистецтва, культури та історії, яка надає доступ до віртуальних тури та інтерактивних експозицій з різних куточків світу.


https://artsandculture.google.com/

Google Earth - 

програма для вивчення географії, яка дозволяє відкривати віртуальні місця на планеті з різних ракурсів.

https://www.google.com/earth/index.html

National Geographic Education - 

ресурс, який містить велику кількість відео, фотографій та інтерактивних матеріалів для вивчення науки, географії та природничих наук.

https://education.nationalgeographic.org/


Nearpod - 

платформа для створення інтерактивних уроків, яка дозволяє вставляти тестові завдання, питання та інші елементи для залучення учнів.

https://nearpod.com/

Padlet - 

онлайн-дошка для спільної роботи, яка може бути використана для збору та обміну інформацією під час веб-подорожі.

https://pl.padlet.com/

Ці ресурси можуть бути корисними для створення веб-подорожей з різних тем та дисциплін. Використання таких інтернет-ресурсів може допомогти зробити навчання більш цікавим та ефективним для учнів.

Бібліотека веб-квестів: https://vseosvita.ua/webquest

Технологія веб-квест

Підтримати можна коментарем або переводом на номер картки: 5355 5712 8132 2123

Бережіть себе і родину! 

Все буде Україна!

Приєднуйтесь!

Telegram: https://t.me/pakhomovaeducation 


Зроблено на Padlet
Немає коментарів:
Категорії: , , , , ,

Що таке веселка?

Як з’являється веселка?

МОДЕЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 1-ГО КЛАСУ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ - Р. Б. Шияна - 2017
ТИЖДЕНЬ 30. ТЕМА: «ВЕСЕЛКА»

Вірші про веселку: за посиланням 
Загадки.
Цікаві факти про веселку.
Чому веселка має форму дуги?

Експериментуємо.
Як спостерігати веселку маючи: склянку води, дзеркало, ліхтарик і білий папір.



Квант:
Почему радуги бывают разными (російською мовою)


Як з'являється веселка?

Щоб побачити веселку, треба обов'язково стояти спиною до сонця. Ми бачимо її, коли сонце освітлює безліч водяних крапель в повітрі: пучок сонячного світла, проходячи через кожну крапельку, заломлюється і розкладається на безліч кольорів (спектр). Промені світла, відбиті від всіх крапель одночасно, потрапляють у наші очі. Мозок сприймає цю картинку як веселку. Кольори веселки завжди однакові і слідують в одному порядку.

 Дисперсія світла у краплях води.

Положення джерела світла, крапель води і спостерігача для спостереження веселки.

 
Чому ми спостерігаємо подвійну веселку?


Як виглядає веселка із літака?
 Як правило, з'являються дві веселки (одна більш яскрава, інша - менш). Це пов'язано із різними кутами заломлення і відбивання у краплях води.


Фото подвійної веселки



Дисперсія світла (російською мовою). Призма - це аналог краплі води.


How Is A Rainbow Formed




Rainbow facts for kids
Rainbow Facts
10 Fascinating Rainbow Facts and Activities for Kids

Дощ пройшов, через ставок
Перекинувся місток.
Кольорів у ньому сім,
Він подобається всім!


Звідки береться веселка?
Після дощу, поки маленькі краплі води ще втримуються потоками повітря
промені сонця проходять крізь них, переломлюються і відбиваються різними
кольорами. Що більші краплі води, то яскравіший і насиченіший колір веселки.
Двоє людей, що стоять поруч, не можуть побачити абсолютно однакову веселку,
тому що розмір і щільність крапель у різних місцях не однакові. Поступово
кількість і розмір крапельок зменшується; вони або випаровуються або падають
на землю, − і веселка втрачає свою яскравість, а потому і зовсім зникає.

http://doshkolenok.kiev.ua/otvpochem/175-a-comy-ytvoryetsiya-veselka.html


Що таке веселка?



Читання тексту “Чому буває веселка?
Веселка буває, коли зустрічаються  дощик   та сонечко .
Наприклад, дощик тільки закінчився або ще падає, а з-за  хмарки визирнуло сонечко .
Коли дощить, у повітрі багато маленьких крапель води. І коли сонячне
світло проходить крізь ці краплі, воно стає різнокольоровим.
Аби побачити , треба правильно стояти. Необхідно обов’язково
повернутися спиною до сонця , а обличчям – до дощу .
Якщо сонце  знаходиться високо, то веселки , на жаль, ніхто не побачить.
Веселка показується людям тільки рано вранці або ввечері, коли висить
низько над землею.

З посібника А. Назаренко.

Питання:
- Коли буває веселка?
 - Чи буває веселка, коли ще падає дощ?
- Яким стає сонячне проміння, коли проходить крізь краплинки води?
 - Як правильно стояти, щоб побачити веселку?
 - Коли веселку ніхто не бачить?
- Чи можна побачити веселку вдень? А вночі? Чому?

Розробка уроку "Як з'являється веселка"

Наука для детей - Свет - что это такое? Как он возникает? (російською мовою)

  Джерела:

https://courses.lumenlearning.com/physics/chapter/25-5-dispersion-the-rainbow-and-prisms/ 

https://primpogoda.ru/articles/prosto_o_pogode/dvojnaya_raduga 

Дякую за увагу!
Бажаю Вам нових ідей!
Навчаємося, бо ми цього варті!
Підписуйтесь на блог!
Підписуйтесь на канал YouTube. 
Підписуйтесь на сторінку у fb.

https://www.facebook.com/educationXXII/
Запрошуємо навчатися на фізичному факультеті! 

Приєднуйтесь на сервер "Фізичний факультет ХНУ" на Discord: 

https://discord.com/invite/ZUxcC22 

 

 

Немає коментарів:
Категорії: , , , , ,

Як написати дієвий промпт для вчителя: секрети ефективної взаємодії з ШІ

 Дієвий промпт: як запросити штучний інтелект створювати корисні матеріали для уроків (приклади)


Сучасний учитель усе частіше звертається до штучного інтелекту, щоб зекономити час і зробити уроки цікавішими. Але результат залежить від того, як саме сформульований запит — промпт. У цій статті йдеться про те, яким має бути “дієвий” промпт для вчителя, щоб ШІ створював справді корисні матеріали: інтерактивні, практичні й наближені до реального життя. В статті подається структура ефективного запиту, пояснюється, чому важливо враховувати вік та особливості учнів, і демонструється приклад готового промпту на уроці фізики «Світло і його властивості».


Які промпти дадуть вчителю найбільше користі:

💡 1. Історія, 8 клас

«Склади план уроку з історії України для 8-го класу на тему “Українські землі у складі Речі Посполитої”. Мої учні швидко втрачають увагу під час лекцій, тому мені потрібен урок із мінімумом теорії та максимумом діяльності. Запропонуй інтерактивні вправи, рольові ігри або дебати, які допоможуть учням зрозуміти історичний контекст і відчути життя людей тієї доби.»

🧮 2. Математика, 4 клас

«Склади план уроку з математики для 4-го класу на тему “Ділення з остачею”. Учні краще засвоюють матеріал через гру, тому мені потрібні завдання у форматі математичних квестів або практичних ситуацій із повсякденного життя. Додай ідеї для коротких і рухливих активностей, щоб підтримати увагу.»

🔬 3. Біологія, 9 клас

«Склади план уроку з біології для 9-го класу на тему “Будова і функції серцево-судинної системи людини”. Учням нецікаво просто слухати пояснення, тому запропонуй інтерактивні форми роботи — експерименти, моделювання, навчальні ігри, де вони зможуть застосувати знання на практиці.»

🌍 4. Географія, 7 клас

«Склади план уроку з географії для 7-го класу на тему “Природні зони Африки”. Мої учні люблять візуальні матеріали й змагання, тому продумай урок із картами, інтерактивними завданнями, командними вікторинами чи міні-дослідженнями. Теорії — мінімум, практики — максимум.»

🎨 5. Образотворче мистецтво, 5 клас

«Склади план уроку з образотворчого мистецтва для 5-го класу на тему “Кольори та їх емоційний вплив”. Діти люблять експериментувати, тому запропонуй практичні вправи, де вони зможуть змішувати кольори, створювати власні емоційні колажі або мініпроєкти, що пов’язують мистецтво з повсякденним життям.»

💻 6. Інформатика, 10 клас

«Склади план уроку з інформатики для 10-го класу на тему “Основи вебдизайну”. Учні хочуть бачити практичний результат своєї роботи, тому зроби акцент на творчих завданнях: створення мінілендингу, вибір кольорової гами, аналіз реальних сайтів. Теорію подай у форматі коротких підказок чи інтерактивного обговорення.»


⚡ ХАРАКТЕРИСТИКА “ДІЄВОГО” ПРОМПТУ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИКИ

1. 🎯 Чітко визначена мета та предмет

Ефективний промпт завжди містить:

  • предмет (фізика);

  • тему уроку (конкретну й вузьку);

  • вік або клас учнів.

🟢 Приклад:

«Склади план уроку з фізики для 8-го класу на тему “Закон Архімеда”.»

Це дає ШІ контекст, щоб підібрати завдання відповідного рівня складності й глибини.

2. 🧩 Зрозумілий формат очікуваного результату

Потрібно чітко вказати, що саме ви хочете отримати — план уроку, лабораторну роботу, добірку інтерактивних вправ, експериментів чи прикладів задач.

🟢 Приклад:

«Підготуй план уроку з фізики з практичними експериментами, які допоможуть учням зрозуміти закон Архімеда через спостереження і вимірювання.»

3. 🧠 Опис навчальних особливостей або труднощів учнів

Ефективний запит уточнює, як сприймають навчання саме ваші учні:

  • не люблять суху теорію;

  • їм важко уявити абстрактні поняття;

  • цікавляться технологіями або рухливими дослідами.

🟢 Приклад:

«Мої учні не люблять слухати довгі пояснення, тому потрібен урок, де вони самі відкриють закономірності через досліди.»

4. 💬 Уточнення бажаного формату діяльності

Щоб отримати релевантні ідеї, зазначте, у якому форматі ви хочете провести урок:

  • експерименти, STEM-завдання, дослідницькі станції, демонстрації, рольова гра “молоді фізики”, тощо.

🟢 Приклад:

«Запропонуй завдання у форматі міні-досліджень, де учні можуть самостійно виміряти силу виштовхування на тіло у воді.»

5. 🌍 Зв’язок із реальним життям

Справді “живі” промпти завжди містять прохання зробити урок практично орієнтованим — показати, де ці знання можна використати поза класом.

🟢 Приклад:

«Додай завдання, які покажуть, як закон Архімеда пояснює роботу підводного човна чи надувного рятувального кола.»

6. ✨ Тон — дружній і конкретний

Промпт краще працює, якщо звучить як розмова з колегою, а не як офіційна інструкція.
Теплий, “людяний” тон підказує ШІ стиль відповіді — практичний і педагогічно гнучкий.

🟢 Приклад:

«Мої восьмикласники дуже активні, тому придумай короткі й рухливі завдання, щоб пояснити, як тіла плавають або тонуть.»

📋 Формула ідеального промпту для вчителя фізики

[Дія] + [Предмет] + [Клас] + [Тема] + [Особливості учнів] + [Бажаний формат діяльності] + [Очікуваний результат]

🟢 Приклад готового промпту:

«Склади план уроку з фізики для 7-го класу на тему “Світло і його властивості”. Мої учні люблять практикуватися й проводити досліди. Запропонуй інтерактивні експерименти або ігри, які допоможуть їм зрозуміти явище відбиття й заломлення світла у реальному житті.»


Результат:

🔷 Тема уроку:

Світло і його властивості. Відбиття та заломлення світла

🎯 Мета:

  • сформувати уявлення про природу світла та його основні властивості;

  • дослідити явища відбиття і заломлення світла через практичні експерименти;

  • розвивати навички спостереження, аналізу, формулювання висновків;

  • показати, як оптичні явища проявляються у повсякденному житті.

⏱ Тривалість:

45 хвилин

🧭 Структура уроку

1. Вступ (5 хв)

Інтерактив “Світло навколо нас”

  • Учитель показує добірку коротких фото або відео (райдуга, відблиск у воді, світло в склянці з водою, дзеркало).

  • Учні в парах обговорюють, які спільні риси є в усіх явищах.

  • Питання для обговорення:

    • Що спільного між цими прикладами?

    • Як поводиться світло, коли потрапляє на різні поверхні?

🗣️ Висновок: світло відбивається або заломлюється.

2. Мотивація (3 хв)

Учитель ставить запитання:

«Чому ми бачимо себе у дзеркалі, але не бачимо у звичайному склі?»
«Чому ложка у склянці з водою здається зігнутою?»

💬 Учні висувають гіпотези, які потім перевірятимуть експериментально.

3. Практична частина – Експериментальні станції (25 хв)

Учні працюють у трьох групах, проходячи по станціях (кожна — 7–8 хв).

🧪 Станція 1. “Відбиття світла”

Матеріали: дзеркала різних форм, ліхтарики, аркуші з нанесеною лінією нормалі.
Завдання:

  • спрямуйте промінь під кутом до дзеркала, спостерігайте відбитий промінь;

  • виміряйте кути падіння і відбиття;

  • сформулюйте закон відбиття світла.

💡 Питання для роздумів:

Чи змінюється кут відбиття, якщо змінити матеріал дзеркала або інтенсивність світла?

🧪 Станція 2. “Заломлення світла”

Матеріали: склянки з водою, ложки або олівці, ліхтарики, скляні призми (за наявності).
Завдання:

  • поставте ложку у воду й спостерігайте “заломлення”;

  • направте промінь через скло чи воду;

  • намалюйте хід променя до та після входу в інше середовище.

💬 Питання для обговорення:

Чому предмет здається зігнутим? Де ми бачимо подібний ефект у житті (акваріуми, басейни, лінзи окулярів)?

🧪 Станція 3. “Веселка у класі”

Матеріали: склянка з водою, аркуш білого паперу, ліхтарик.
Завдання:

  • освітити воду під певним кутом, створивши маленьку “веселку”;

  • обговорити, як це пов’язано з явищем заломлення і розкладання білого світла.

🌈 Реальний приклад: чому після дощу з’являється веселка?

4. Узагальнення результатів (7 хв)

  • Кожна група коротко презентує свої висновки (по 1 хв).

  • Учитель разом з учнями формулює узагальнення:

    • світло поширюється прямолінійно;

    • при потраплянні на поверхню відбивається;

    • при переході між середовищами заломлюється.

5. Рефлексія (5 хв)

Гра “Світлове коло”:
Учні кидають один одному м’яч і продовжують речення:

  • “Я сьогодні дізнався, що світло…”

  • “Мене здивувало, що…”

  • “Я хочу спробувати ще…”

6. Домашнє завдання (опціонально)

📸 Міні-дослідження “Світло у моєму домі”
Знайди приклад відбиття або заломлення світла в побуті (дзеркало, вікно, склянка з водою, екран телефону).
Зроби фото й коротко поясни, яке з двох явищ спостерігається.

🔬 Додатково (для бажаючих або STEM-гуртка)

  • Створити модель перископа із дзеркал та картону.

  • Провести дослід із лазерною указкою й водяною поверхнею, щоб побачити кут заломлення.

Додаткова інструкція:

🧪 Станція 1. “Відбиття світла”

🎯 Мета:

Дослідити, як поводиться світло, коли воно падає на дзеркальну поверхню, і перевірити закон відбиття світла.

🔧 Матеріали:

  • плоске дзеркало (або фрагмент дзеркальної поверхні);

  • аркуш білого паперу;

  • транспортир;

  • ліхтарик або вузький промінь світла (лазерна указка під наглядом учителя);

  • олівець або лінійка;

  • лінія нормалі (нанесена на аркуш — пряма, перпендикулярна до дзеркала).

📋 Хід роботи:

  1. Підготовка

    • Покладіть аркуш паперу на парту.

    • Поставте дзеркало вертикально вздовж однієї з ліній на аркуші.

    • На аркуші намалюйте нормаль — лінію, перпендикулярну до дзеркала (можна позначити точку, де промінь потрапляє на дзеркало, як точку O).

  1. Промінь падіння

    • Направте ліхтарик або лазерний промінь так, щоб він падав на дзеркало під кутом (не прямо, а під нахилом).

    • Олівцем позначте лінію, уздовж якої падає промінь (до дзеркала).

    • Це — падаючий промінь.

  1. Промінь відбиття

    • Спостерігайте, як промінь відбивається від дзеркала.

    • На аркуші позначте лінію відбитого променя (після дзеркала).

    • Це — відбитий промінь.

  1. Вимірювання кутів

    • За допомогою транспортира виміряйте:

      • кут падіння (i) — між падаючим променем і нормальною;

      • кут відбиття (r) — між відбитим променем і нормальною.

    • Запишіть результати у таблицю:

№ дослідуКут падіння iКут відбиття rСпостереження
1
2
3

  1. Аналіз результатів

    • Порівняйте значення i і r.

    • Зробіть висновок: кут падіння дорівнює куту відбиття.

    • Промені, нормаль і точка падіння лежать в одній площині.

💬 Підсумкове запитання:

Як зміниться напрям відбитого променя, якщо змінити кут падіння?


🧪 Як побачити хід падаючого променя лазера або ліхтарика

☝️ 1. Використати воду з домішками (ефект «туманної води»)

Матеріали:

  • склянка або прозора пластикова коробочка;

  • звичайна вода;

  • кілька крапель молока або трохи крейдяного пилу (можна розтерти крейду у воді).

Дії:

  1. Додайте у воду трохи молока (буквально 2–3 краплі на склянку).

  2. Перемішайте, щоб вода стала злегка каламутною.

  3. Направте лазерний промінь під кутом до поверхні води.

Що відбудеться:

  • Промінь стане видимим усередині води — частинки молока розсіюють світло.

  • Ви зможете чітко побачити, як промінь змінює напрям, коли входить у воду і виходить з неї.

🔬 Учні бачать і кут падіння, і кут заломлення.

☁️ 2. Використати дим або пил (ефект “світлового шляху”)

Матеріали:

  • ліхтарик або лазер;

  • безпечне джерело диму (наприклад, дим від ароматичної палички, яку вчитель використовує під наглядом).

Дії:

  1. У темнішому приміщенні направте промінь лазера через легкий дим.

  2. Ви побачите тонку яскраву лінію — це шлях світлового променя.

⚠️ Безпека: дим використовує тільки вчитель, діти не торкаються джерела.
У такий спосіб видно хід променя в повітрі до входу у воду.

💡 3. Використати вузький ліхтарик із пилом або розпиленою водою

Якщо лазера немає, підійде лінійний промінь ліхтарика (наприклад, через вузьку щілину або картон із прорізом).
Розпиліть у повітрі трохи води (наприклад, з пульверизатора).
Крапельки води розсіюють світло — промінь стає видимим навіть у повітрі.

📷 Порада для вчителя:

Для наочності можна зробити схему досліду або коротке відео з телефоном, коли промінь видно у воді — учні потім легко відтворюють хід променя у зошиті.

🧭 Висновок для учнів:

Промінь видно лише тоді, коли в середовищі є частинки, що розсіюють світло.

У чистому повітрі або прозорій воді промінь невидимий, але його можна зробити видимим за допомогою диму, пилу або домішок у воді. 

 

Дякую за коментар і вподобайку!
Бережіть себе і родину!

Blog: https://educationpakhomova.blogspot.com/
Telegram: https://t.me/pakhomovaeducation
FB: https://www.facebook.com/educationXXII/
YouTube: https://www.youtube.com/@educationpakhomova

Немає коментарів:
Категорії: , , , ,

ШІ як помічник педагога: генеруємо ідеї та створюємо STEM-проєкт, що відповідає реальним потребам школи

ШІ як помічник педагога: генеруємо ідеї та створюємо STEM-проєкт, що відповідає реальним потребам школи





Модельна навчальна програма «Природничі науки. 7–9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Мандренко Ю. І., Довгань Г. Д., Сардига М. В., Омелянчук Ю. О., Боднар О. В., Ментух С. І.)

https://drive.google.com/file/d/1fTA_Gzl7yX86rgath4pdZX4Q0Q7WFmJi/view

 Проблема і виклик: чому сучасному вчителю потрібен ШІ

Освітні потреби школи сьогодні:

    • Не вистачає часу, натхнення, ресурсів.

    • Необхідність робити навчання практичним і міждисциплінарним.

  • Як ШІ допомагає педагогу:

    • Швидкий пошук ідей та джерел.

    • Створення контенту: описів, завдань, візуалів.

    • Адаптація проєктів під вікову категорію, ресурси школи, місцевий контекст.


     Практикум: генерація ідей STEM-проєктів за допомогою ШІ

    Розділ 8

    Міні-демонстрація: короткий приклад запиту до ChatGPT — “Згенеруй 5 ідей STEM-проєктів для школи з обмеженим бюджетом 7 клас Пропонований зміст: Джерела та приймачі звуку. Механічні коливання. Період, частота, амплітуда коливань. Звукові хвилі. Довжина хвилі. Швидкість поширення звукових хвиль. Еволюція уявлень про утворення й поширення звуків. Відбивання звуку. Відлуння. Ультразвук. Інфразвук."

    Ось 5 ідей STEM-проєктів для 7 класу з теми "Джерела і приймачі звуку. Коливання і хвилі", розрахованих на обмежений бюджет, із можливістю реалізації в умовах звичайної школи:

    🔊 1. Вимірюємо швидкість звуку у шкільних умовах

    Суть:
    Учні досліджують швидкість поширення звуку в повітрі за допомогою простих засобів — двох мобільних телефонів і вимірювальної стрічки.

    STEM-компоненти:

    • Фізика: поняття швидкості, часу, звукової хвилі.

    • Математика: розрахунок середніх значень, похибок вимірювань.

    • Технології: використання таймерів або додатків для запису звуку.

    • Інженерія: побудова експериментальної установки.

    Результат:
    Графік залежності часу від відстані та обчислена швидкість звуку в повітрі.

    🪈 2. Створюємо музичні інструменти з підручних матеріалів

    Суть:
    Учні виготовляють прості інструменти (сопілку, гітару з гумок, барабан з коробки) і досліджують, як зміна довжини, натягу чи матеріалу впливає на висоту звуку.

    STEM-компоненти:

    • Фізика: амплітуда, частота, довжина хвилі.

    • Математика: вимірювання і порівняння параметрів.

    • Технології: запис і аналіз звуків за допомогою смартфона.

    • Мистецтво (STEAM): створення мелодій і презентація «шкільного оркестру».

    Результат:
    Міні-виставка «Як звучить наука» або відеоексперимент.

    📡 3. Ехо-детектор: відлуння у шкільному коридорі

    Суть:
    Учні досліджують, як звук відбивається від різних поверхонь (стіна, дерево, тканина), створюють просту модель «сонару» або вимірюють час відлуння за допомогою смартфонів.

    STEM-компоненти:

    • Фізика: відбивання звуку, відлуння.

    • Математика: обчислення відстані за формулою s=vt2s = \frac{vt}{2}.

    • Технології: застосунок для аудіоаналізу (наприклад, «WaveEditor»).

    • Інженерія: вибір місця, побудова макету.

    Результат:
    Інфографіка або міні-звіт про те, які матеріали краще поглинають звук.

    🧠 4. Як люди і тварини чують: ультразвук і інфразвук

    Суть:
    Учні досліджують, як різні істоти сприймають звукові хвилі, та створюють модель слуху кажана чи кита.

    STEM-компоненти:

    • Біологія: слуховий апарат тварин.

    • Фізика: діапазон частот, ультразвук, інфразвук.

    • Технології: пошук і аналіз даних, створення цифрової презентації.

    • Інженерія: створення моделі в 3D-конструкторі (наприклад, Tinkercad).

    Результат:
    Цифровий плакат або відео «Як чують різні живі істоти».

    🧩 5. Візуалізація звуку: бачимо хвилі

    Суть:
    Учні створюють простий прилад — осцилограф із підручних матеріалів: натягнута плівка, зерна солі або піску, динамік, телефон. Спостерігають, як звук утворює візерунки на поверхні.

    STEM-компоненти:

    • Фізика: амплітуда, частота коливань.

    • Технології: використання мікрофона та відеозапису.

    • Мистецтво: фотографування хвильових малюнків.

    Результат:
    Фото або відео «звук у візерунках» + пояснення, як частота впливає на малюнок.


     Спільна розробка одного STEM-проєкту


    За допомогою ШІ створити:

    • Формулювання проблеми.

    • Мету і гіпотезу.

    • План реалізації (етапи).

    • Можливі міжпредметні зв’язки.

    • Презентаційну назву і короткий опис для афіші.


    Промпт для генерації STEM-проєкту

    Завдання для ШІ:

    Ми розробляємо STEM-проєкт для учнів середньої/старшої школи на тему «Візуалізація звуку: як побачити звук».
    Допоможи створити повну структуру проєкту, включно з усіма основними компонентами: формулювання проблеми, мета, гіпотеза, план реалізації (етапи), можливі міжпредметні зв’язки та короткий опис для афіші.
    Проєкт має бути цікавим, дослідницьким, з елементами експерименту, спостереження, вимірювання та творчої презентації результатів.


    Результат:

     

    🧩 1. Формулювання проблеми

    Згенеруй 2–3 варіанти формулювання проблемного запитання, яке мотивує учнів дослідити явище звуку та його візуалізацію.
    Приклади напряму:

    • Як можна «побачити» звук?

    • Чи можливо перетворити звукові хвилі на зображення?

    • Як вібрації створюють візуальні форми?

    🎯 2. Мета і гіпотеза

    Сформулюй чітку мету дослідження (що саме учні прагнуть з’ясувати чи створити) і гіпотезу (припущення, яке вони перевірятимуть експериментально).
    Наприклад:

    • Мета: дослідити способи візуалізації звукових хвиль і створити пристрій або цифрову модель, що дозволяє спостерігати звук.

    • Гіпотеза: якщо зафіксувати вібрації, спричинені звуком, то можна отримати видимі візерунки або зображення, що відображають його частоту й амплітуду.

    🧠 3. План реалізації (етапи)

    Створи покроковий план (5–6 етапів) реалізації проєкту з коротким описом кожного.
    Орієнтовні етапи:

    • Дослідження: вивчення природи звукових хвиль, способів їх візуалізації (циматика, спектрограми, вібраційні моделі).

    • Експеримент: створення простої установки (наприклад, колонки з натягнутою плівкою або тарілкою з піском/рідиною для спостереження візерунків, або демонстрація фігур Ліссажу за допомогою пластикового стакана та лазерної указки) 

     

    • Збір даних: запис результатів, фото, відео, вимірювання частоти, амплітуди.

    • Аналіз: обробка результатів, порівняння форм звуку різної частоти.

    • Візуалізація: створення цифрових моделей, графіків або презентації результатів.

    • Презентація: підготовка підсумкової демонстрації (наприклад, виставки чи міні-шоу «Звук, який можна побачити»).

    🔗 4. Міжпредметні зв’язки

    Визнач міжпредметні зв’язки, що показують інтегрованість STEM-підходу:

    • Фізика: хвилі, частота, амплітуда, резонанс.

    • Математика: вимірювання, графічне представлення даних, аналіз залежностей.

    • Інформатика: обробка аудіо-сигналів, створення цифрової візуалізації (наприклад, у Python, Scratch чи GeoGebra).

    • Мистецтво: естетичне оформлення форм звуку, створення арт-композицій із хвильових візерунків.

    • Технології: конструювання установки або прототипу пристрою.

    🪩 5. Презентаційна назва і короткий опис для афіші

    Запропонуй 3 креативні варіанти назви проєкту (наприклад, для шкільного STEM-фестивалю) і короткий (2–3 речення) опис для афіші.
    Приклади назв:

    • «Звукові хвилі у фарбах»

    • «Музика, яку можна побачити»

    • «Візуалізація звуку: коли фізика стає мистецтвом»

    Приклад опису:
    «Запрошуємо вас на науково-мистецький експеримент! Разом ми побачимо, як звук перетворюється на хвилі, фігури й кольори. Відчуйте гармонію між фізикою, математикою та мистецтвом!»

    6. Реальне застосування результатів (етап “Від науки — до життя”)

     

    🧭 Додаткові побажання до відповіді ШІ

    • Врахуй, що проєкт має бути придатним для реалізації учнями 12–16 років.

    • Виклади результат структуровано, з нумерацією та короткими поясненнями.

    • Використай мову натхнення й дослідження — щоб мотивувати школярів експериментувати.

     


    Циматика — це наука, що вивчає візуалізацію звуку та вібрацій, яка створює геометричні візерунки на поверхні речовин, наприклад, піску, рідини чи порошку. Це явище демонструє, як звукові хвилі формують візерунки на поверхні під їх впливом. Термін "циматика" був запропонований Хансом Дженні у 1967 році, а прикладом циматичних явищ є фігури Хладні. 
    • Принцип дії: Коли на поверхню, покриту дрібними частинками (наприклад, піском), діє звук або вібрація, утворюються візерунки. У областях, де хвилі максимальні, частинки утворюють одні візерунки, а де мінімальні – інші.
    • Наука та мистецтво: Циматика поєднує в собі фізику, акустику та мистецтво, демонструючи як звук може створювати видимі, красиві форми.

     

    6. Реальне застосування результатів (етап “Від науки — до життя”)

    Мета етапу:
    Показати учням, що наукові знання про звук і його візуалізацію можна не лише досліджувати, а й використовувати для створення корисних, творчих і технологічних рішень у реальному світі.

    🔧 Що роблять учні:

    1. Розмірковують над практичним значенням:

      • Де в житті ми можемо «побачити» звук (осцилографи, програми для запису музики, системи шумового моніторингу)?

      • Як знання про вібрації допомагає створювати якісний звук у музиці, архітектурі, акустиці приміщень?

      • Як звукові коливання можна використати для діагностики чи попередження небезпек (наприклад, у медицині або машинобудуванні)?

    2. Створюють власні приклади втілення знань, наприклад:

      • Міні-пристрій для візуалізації звуку.

      • Музичний інструмент (або келихи заповнені водою із різним рівнем води)

      • Інтерактивна арт-інсталяція “Живий звук” — стенд, де глядачі говорять у мікрофон, а на екрані з’являються кольорові візерунки.

      • Шкільна виставка “Світ хвиль” — поєднання науки, мистецтва і технологій (учні демонструють, як звук стає видимим).

    3. Обговорюють соціальний аспект — як технології візуалізації звуку можуть:

      • допомагати людям із порушеннями слуху (через світлову або візуальну сигналізацію);

      • сприяти екології, якщо застосувати їх для моніторингу шумового забруднення в містах;

      • надихати митців і дизайнерів створювати унікальні об’єкти на межі науки й мистецтва.

    💡 Очікуваний результат:

    Учні усвідомлюють, що навіть простий шкільний експеримент може стати першим кроком до інновацій, які:

    • покращують комфорт і безпеку життя людей,

    • сприяють розвитку нових технологій у музиці, освіті, медицині, архітектурі,

    • поєднують науку й креативність, доводячи, що STEM — це не лише формули, а спосіб змінювати світ навколо себе.


    Використані джерела:

    https://ua.izzi.digital/DOS/1262403/1307398.html
    Модельна навчальна програма «Природничі науки. 7–9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Мандренко Ю. І., Довгань Г. Д., Сардига М. В., Омелянчук Ю. О., Боднар О. В., Ментух С. І.)

    Корисні публікації











    Дякую за коментар і вподобайку!
    Бережіть себе і родину!

    Blog: https://educationpakhomova.blogspot.com/
    Telegram: https://t.me/pakhomovaeducation
    FB: https://www.facebook.com/educationXXII/
    YouTube: https://www.youtube.com/@educationpakhomova

    Немає коментарів:
    Категорії: , , , , ,
    Підписатися на: Коментарі (Atom)