Астероїди, що загрожують людству

Приблизно 10 тисяч астероїдів літають на орбіті нашої сонячної системи. І це лише один відсоток з мільйона чи більше астероїдів у космічному просторі.

Астероїди – темні мінерали, які майже не відображають сонячного світла і тому їх важко побачити зі землі. Але інфрачервоні датчики на космічному телескопі здатні виявляти тепло, яке вони черпають від Сонця.

Близько 1% небесних тіл представляють для Землі реальну загрозу.
Падіння чергового небесного тіла на поверхню Землі залишається реальною загрозою навіть сьогодні. Так, за підрахунками експертів упродовж найближчих 200 років із Землею може зіштовхнутися десяток астероїдів. Ці сценарії опрацьовують у NASA. Там дійшли висновку, що найнебезпечнішим для людства серед них є астероїд Бенну, який помітили ще в 1999 році. У 2013 році NASA оголосила конкурс на кращу назву для небесного тіла. Переміг американський школяр, запропонувавши назвати астероїд на честь птаха, який символізує воскресіння давньоєгипетського бога Осіріса. Досить іронічно.

Врізатися у Землю Бенну може у проміжку між 2169 та 2199 роком.

Об'єкти діаметром 30-100 м легко можуть стерти з лиця планети не тільки місто, але і невелику країну. Якщо ж діаметр прибульця перевищує 1 км - а таких налічується 158, - вони здатні покласти кінець людській цивілізації.

Одним з найбільш перспективних методів запобігання небажаної зустрічі з метеоритом є зміна траєкторії останнього: наприклад, непроханого гостя можна зіштовхнути з орбіти за допомогою рукотворного апарата або «затулити» від Сонця.

Подібні методики можуть стати в нагоді для боротьби з астероїдом Апофіc (270 м в діаметрі), виявленим у 2004 році. За розрахунками астрономів, існує теоретична ймовірність його зіткнення із Землею в 2036 році. Вона оцінюється як 1 до 250 000. Імовірність локального апокаліпсису у 2068 році становить 1 до 333 000.

На щастя, більшість метеоритів невеликі, та й падають вони найчастіше в океани, а також у ліси, на поля або в антарктичні льоди.

Вивчити таблиці проходження об'єктів біля Землі можна на сайті лабораторії реактивного руху НАСА.