Сучасні освітні технології (штучний інтелект, імерсивні технології, STEM-освіта, змішане навчання), корисні матеріали, практичні онлайн-інструменти, фізика. Дізнались про щось нове? Одразу реалізуймо в роботі!
УКультура запускає цикл коротких історичних лекцій для школярів і молоді
Освітня платформа УКультура представила новий цикл коротких історичних лекцій, створений спеціально для школярів і молоді. Мета проєкту — показати українську історію не через сухі дати чи події, а через історії реальних людей, їхні щоденні практики, мрії, культурні прояви та взаємодію з іншими народами.
Історія як жива розповідь
Лекції знайомлять юних українців із минулим через призму людського досвіду:
ким були українці різних епох;
як вони одягалися, подорожували, будували стосунки;
що вважали важливим, модним чи передовим у свій час;
як сприймали інші спільноти та культури.
Такий підхід робить історію ближчою, зрозумілішою та значно цікавішою для сучасних підлітків.
Тематика, що хвилює сучасну молодь
Проєкт охоплює теми, які є актуальними для молодого покоління сьогодні. Серед них:
гендерні стереотипи та фемінізм;
молодіжні субкультури;
історії українських стартапів;
мода, музика, кіно;
архітектура і творення міських просторів.
Ці теми допомагають показати, що історія — це не лише про минуле, а й про процеси, які впливають на наше сьогодення та майбутнє.
Три змістові напрями лекцій
Усі лекції поділені на три блоки, що структурують матеріал і дозволяють обрати напрям за інтересом:
1. «Мапа своїх»
Фокус на українських містах: їхній історії, культурній спадщині, унікальності та впливі на розвиток спільнот.
2. «Пошук себе»
Блок про шляхи самовираження й самореалізації. Як формується наша ідентичність? Хто і що на неї впливає? Як молодь минулого знаходила свій голос?
3. «Формування середовища»
Розповіді про архітектуру, політичну культуру, медіа та інші чинники, які формують наш життєвий простір і наші цінності.
Професійна команда
Над проєктом працювала команда досвідчених культурологів, істориків і методистів. Це гарантує наукову достовірність матеріалів та їхню педагогічну цінність.
Де переглянути лекції
Короткі ролики вже доступні на сторінках платформи УКультура у соціальних мережах. Це відкритий ресурс, який може стати чудовим доповненням до уроків історії, факультативів або позакласної діяльності.
Claude + Фізика: неймовірно просте моделювання руху під кутом до горизонту
Сучасні інструменти штучного інтелекту відкривають перед вчителями та учнями абсолютно нові можливості у вивченні природничих наук. Те, що ще кілька років тому вимагало досвіду програмування, сьогодні можна зробити буквально за кілька хвилин — за допомогою простого текстового запиту.
У новому відео показано, як за допомогою Claude створити модель фізичного процесу — політ тіла, кинутого під кутом до горизонту. І найцікавіше: жодних знань програмування чи коду!
Що саме ми моделюємо?
Йдеться про класичну задачу з фізики: рух тіла, кинутого під кутом до горизонту, або ж рух по параболічній траєкторії.
Такі моделі зазвичай будують у Python, GeoGebra, PhET чи Wolfram. Але Claude дає змогу отримати:
графік траєкторії
змінні, які можна самостійно коригувати
— лише за один текстовий запит.
Чому саме Claude для моделювання?
У порівнянні з іншими ІІ-моделями, Claude вирізняється:
Автогенерацією коду (коли потрібно)
Він може створити просту програму для побудови графіка, але користувачу не потрібно її розуміти — Claude сам пояснить, як запустити отриманий результат.
Можливістю редагувати модель
У запиті можна змінити:
початкову швидкість
кут
Візуалізаціями
Claude генерує зручні графіки, які можна одразу вставити в презентацію або урок.
Що показано у відео
У відео ви побачите:
✔️ Як сформулювати правильний запит
Продемонстровано готовий промпт, який працює безвідмовно та створює повноцінну модель процесу.
✔️ Як Claude будує фізичну модель
проміжні значення
фінальні результати
✔️ Як виглядає траєкторія польоту тіла
Claude будує графік, який наочно показує параболічний рух.
✔️ Як змінити умови задачі
Усе моделювання відбувається інтерактивно:
ви можете збільшити кут, зменшити швидкість, додати таблицю або попросити візуалізувати максимальну висоту чи дальність.
Claude миттєво створює готову візуалізацію.
Чому таке моделювання корисне учням?
Підвищує розуміння фізики через наочність.
Мотивує вивчати складні теми, бо ІІ робить їх доступними.
Розвиває навички дослідження: учні самі змінюють параметри і спостерігають, що відбувається.
Не потребує складних програм, що важливо для дистанційних уроків та BYOD.
AR і STEM у школі: як інновації перетворюють уроки на пригоду
Сучасна школа стоїть перед важливим викликом: як зробити навчання не лише корисним, а й по-справжньому захопливим? Час, коли вчитель просто «передавав знання», давно минає. Сьогодні освіта потребує зовсім інших підходів — інтерактивних, практичних, імерсивних. І одним із найефективніших рішень стає тандем STEM-освіти та доповненої реальності (AR).
Ця ідея вже активно обговорюється на українських науково-практичних конференціях, де експерти шукають відповіді на найгостріші освітні запитання. І відповідь, схоже, вже поруч.
STEM: філософія навчання майбутнього
STEM — це не просто комбінація слів Science, Technology, Engineering, Mathematics.
Це підхід, який пропонує зміни не на рівні тем чи методів, а на рівні самої природи навчання.
У чому суть STEM-підходу?
Наука пояснює, як працює світ.
Технології дають інструменти для взаємодії з ним.
Інженерія допомагає створювати нові рішення.
Математика дозволяє прорахувати й проаналізувати результати.
STEM — це місток між класною дошкою і реальним життям. Учні не просто вчать закони та формули, а застосовують їх у реальних задачах, вчаться працювати в команді, критично мислити, аналізувати та створювати.
AR: технологія, яка оживляє знання
Доповнена реальність (AR) — це технологія, що накладає цифрові об’єкти на реальний світ.
На відміну від VR, яка переносить людину у штучний всесвіт, AR розширює той, у якому ми живемо.
Учням більше не потрібно уявляти, як виглядає будова серця або орбіти планет — вони можуть побачити це прямо перед собою.
STEM + AR = навчання, яке захоплює
Поєднання STEM та AR дає унікальний ефект — знання стають видимими, відчутними та практичними.
Астрономія на парті
Замість пласких ілюстрацій — тривимірна модель Сонячної системи, яку можна обертати, збільшувати, досліджувати.
Учні бачать масштаб, взаємодію та рух планет так, як цього неможливо досягти у підручнику.
Біологія, що пульсує перед очима
3D-моделі органів дозволяють:
«зазирнути» всередину серця,
побачити його роботу в реальному часі,
зрозуміти складні процеси буквально наочно.
Архітектура та інженерія
Учні можуть:
поставити на стіл модель хмарочоса,
розібрати її на конструктивні елементи,
вивчити принципи стійкості й навантажень.
Так важкі інженерні теми стають зрозумілими навіть для школяра.
Навички, які формуються завдяки AR та STEM
Візуальні ефекти — це лише вхід у світ можливостей.
Головна цінність у тому, які компетентності отримує учень:
🔧 Практичні навички
робота з 3D-моделями,
створення AR-об’єктів,
використання сучасних цифрових інструментів.
🤝 Софт-скіли
командна взаємодія,
розв’язання комплексних задач,
критичне мислення,
креативність.
🚀 Навички майбутнього
STEM та AR формують той набір компетенцій, які визначатимуть успіх у новій економіці: уміння адаптуватися, досліджувати, шукати рішення та вчитися протягом життя.
Що далі?
Технології рухаються вперед із неймовірною швидкістю.
STEM та AR вже змінюють школу сьогодні. Але попереду — ще більше:
інтерактивні лабораторії без небезпеки для учнів,
віртуальні польові дослідження,
спільні AR-проєкти школярів із різних країн,
штучний інтелект, який підсилюватиме персоналізоване навчання.
Освіта входить у нову епоху, і найцікавіше — те, що ми лише на початку цього шляху.
Кроки пошуку тем для STEM-проєктів у середній школі
Успішний STEM-проєкт — це не просто виконання завдання з підручника. Це реальне дослідження або створення рішення, яке має практичний, корисний результат для школи, громади чи довкілля. Нижче подано простий та зрозумілий алгоритм, який допоможе учням знайти змістовні й актуальні теми для власних STEM-проєктів.
Крок 1. Ознайомитися з програмою і виділити ключові теми
Перший і найважливіший крок — зрозуміти, про що саме ви навчаєтесь у цьому році. Навчальна програма — це не список «обов’язкових тем для тестів», а орієнтир, які напрямки науки ви можете використати для реальних досліджень.
Прості пояснення ключових напрямів програми, які можуть стати основою для STEM-проєктів:
Фізика
рух і швидкість (що рухається в школі та як?)
сила та енергія (де втрачається енергія у шкільній будівлі?)
тепло і температури (чому в деяких класах холодно/спекотно?)
світло й оптика (як освітлення впливає на навчання?)
Хімія
речовини і їх властивості (яка вода в шкільних фонтанчиках?)
якість повітря (що ми вдихаємо у класах?)
побутова хімія (чи безпечні засоби, якими ми прибираємо школу?)
Біологія
здоров’я людини (який рівень шуму у коридорах? як стрес впливає на успішність?)
екологія (які відходи створює школа і куди вони потрапляють?)
мікроорганізми (де в школі найбільше бактерій?)
Математика
збирання та аналіз даних (опитування, вимірювання, статистика)
побудова моделей і прогнозів (наприклад, передбачити заповненість їдальні)
геометрія й просторове мислення (створення макетів та моделей)
Технології / Інформатика
розробка пристроїв та сенсорів (вимірювачі CO₂, температури, шуму)
створення сайтів або цифрових рішень (електронна черга до їдальні)
3D-моделювання і друк (макети для наукової виставки)
Ці прості описи допоможуть учням зрозуміти, які теми можуть «вистрілити» у реальних проектах.
Крок 2. Подивитися навколо: що можна покращити в школі?
STEM-проєкти мають сенс тоді, коли вони вирішують реальні проблеми. Тому найкращий спосіб знайти тему — просто уважно подивитися на шкільне середовище.
Ось на що варто звертати увагу:
1. Організація шкільного простору
чи є черги у їдальні?
чи зручно організований рух по коридорах?
чи вистачає місць для відпочинку?
Приклад проєкту: Дослідження черги в їдальні: вимірювання часу, опитування, аналіз пікових годин і створення пропозицій щодо оптимізації. Можна навіть розробити модель електронної черги.
2. Якість повітря і мікроклімат
чи часто провітрюють класи?
чи є різниця між рівнем CO₂ уранці та після 5-го уроку?
що з освітленням або шумом?
Приклад проєкту: Вимірювання якості повітря в різних кабінетах та створення рекомендацій для адміністрації.
3. Екологія та енергоефективність
чи тепло у школі взимку?
чи застарілі вікна або погані двері?
чи є можливість зібрати кошти або створити шкільний проєкт з утеплення?
Приклад проєкту: Аналіз тепловтрат у будівлі школи та пропозиція плану енергоефективних рішень.
4. Відходи і ресурси
чи є багато пластику в школі?
чи раціонально використовується папір?
Приклад проєкту: Створення системи сортування відходів і дослідження її ефективності.
Крок 3. Творчі STEM-рішення: дослідити, виміряти, створити
STEM — це не лише аналіз проблем, але й створення нових об’єктів та моделей.
1. Міні-наукова виставка або музей експонатів
Учні можуть:
створювати моделі молекул, кристалів, будівель;
виготовляти макети технічних пристроїв;
демонструвати фізичні явища у вигляді експонатів.
2. Створення прототипів і пристроїв
Можна:
зробити датчик для CO₂;
створити автоматичний лічильник людей у коридорі;
розробити модель системи вентиляції.
3. Залучення ресурсів
Якщо ідея потребує фінансування, учні можуть:
створити презентацію для директорa;
підготувати відео-звернення до громади;
провести шкільну благодійну ярмарку;
знайти партнерів або благодійників.
Це вже повноцінний проєкт з реальним впливом.
Крок 4. Сформувати тему через запитання
Замість пошуку «красивої» теми, краще сформулювати проблему як запитання, наприклад:
Чому в нашому класі підвищується рівень CO₂ після 3-го уроку?
Як можна зменшити черги у їдальні під час перерв?
Які зони в школі найбільш шумні і як це впливає на навчання?
Які енерговитрати має школа і як їх оптимізувати?
Запитання допомагають чітко зрозуміти напрям дослідження.
Крок 5. Що робить STEM-проєкт цінним і завершеним
Для проєкту важливо:
реальна проблема, а не вигадана;
збір власних даних через вимірювання, опитування, досліди;
аналіз і висновки;
практичний результат, наприклад:
рекомендації,
модель,
прототип,
презентація для директора,
виставка.
Саме практична користь є головною метою STEM-дослідження.
