Відображення публікацій за запитом Зал слави, відсортованих за датою. Відсортувати за відповідністю Показати всі публікації

Захист Дисертації Дениса Кофанова (2024)

Зал слави кафедри фізики кристалів: захист дисертації Дениса Кофанова

10 січня 2024 року в Інституті сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України відбувся успішний захист дисертації на тему "Отримання сцинтиляційних кристалів рідкісноземельних гранатів із розплаву у відновлювальному та інертному середовищах" Дениса Кофанова. Це значуще досягнення в області матеріалознавства, зокрема в розробці методів отримання кристалів для використання в гранулярних детекторах на прискорювачах частинок.

Фото: https://www.isc.kh.ua/uk/activity/news/2024-01-10-13-53-09

Дисертація Дениса Кофанова зосереджена на отриманні сцинтиляційних кристалів рідкісноземельних гранатів з розплаву у відновлювальному та інертному середовищах. Основна увага приділена розробці методів вирощування кристалів змішаних гранатів, що є ключовим компонентом гранулярних детекторів, які застосовуються у фізиці високих енергій.

Особливу увагу заслуговує розроблений метод отримання довгих волокон YAG:Ce з покращеною довжиною поглинання. Це важливий крок у створенні ефективних сцинтиляційних матеріалів для використання у детекторах, орієнтованих на подальші експерименти з фізики високих енергій.

Дослідження Дениса Кофанова впишуться в контекст пошуку нових типів детекторів для наступного покоління експериментів. Гранулярні детектори, що складаються з монокристалічних волокон, стають все більш перспективними для забезпечення точної реєстрації частинок, а методи отримання сцинтиляційних кристалів, які розробив Кофанов, відкривають нові можливості в цьому напрямку.

Денис Кофанов розпочав свій науковий шлях як студент кафедри фізики кристалів фізичного факультету Харківського університету імені В.Н. Каразіна.

Шановний Денисе!

Кафедра фізики кристалів фізичного факультету Харківського університету імені В.Н. Каразіна висловлює щиру радість та пишається вашими вражаючими досягненнями.
Бажаємо вам безмежної наукової і творчої наснаги для подальших викликів та досліджень. Нехай ваші інноваційні підходи в області отримання сцинтиляційних кристалів рідкісноземельних гранатів знайдуть широке використання і допоможуть у розвитку сучасних технологій.

Зичимо плідних наукових здобутків, стійкості у подоланні всіх труднощів, та подальших успіхів у творчій кар'єрі. Нехай кожен день приносить нові відкриття та радісні миті!

З повагою,

кафедра фізики кристалів.

Публікації про кафедру фізики кристалів фізичного факультету ХНУ Василя Каразіна

Як працює дуальна освіта на кафедрі фізики кристалів? Практичний досвід 2020

Фізичний факультет ХНУ імені В.Н. Каразіна

Яків Овсійович Гегузін

Наукові школи не створюються швидко. Пишаємося тим, що маємо!

Василь Дмитрович Нацик

Зал слави КФК: Василь Дмитрович Нацик

Василь Дмитрович Нацик - видатний український фізик-теоретик, який працював на кафедрі фізики кристалів фізичного факультету Харківського національного університету імені Василя Каразіна на посаді професора більше 35 років, а зараз керує роботою відділу фізики реальних кристалів ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України.

Нацик присвятив своє життя дослідженню різних аспектів теорії кристалів, зокрема електронних властивостей твердих тіл та явищ дифузії в кристалах. Він також займався дослідженням структурних змін у кристалах при низьких температурах та інших впливах.

Відділ фізики реальних кристалів

Нацик був і залишається активним учасником наукового життя України та світу. Він опублікував понад 100 наукових статей у провідних наукових журналах та колективних монографіях. Він брав участь у багатьох міжнародних наукових конференціях та симпозіумах, виступаючи з доповідями та повідомленнями.

(1938) – доктор фізико-математичних наук (1979), професор (1992). Головний науковий співробітник ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України. Член редколегії журналу «Фізика низьких температур», член Наукових рад НАН України з проблем «Фізика металів і сплавів», а також спеціалізованих учених рад при ФТІНТ НАНУ.

Нацик був науковим керівником молодих вчених, які в подальшому стали видатними фахівцями у галузі фізики.

Випадок, який характеризує Василя Дмитровича як людину оптимістичну і позитивну.

На кафедрі фізики кристалів, коли було дуже холодно, викладач скаржився на неприємну температуру оточуючого середовища. Але професор Нацик дав зовсім іншу реакцію: він сказав, що в кожній ситуації можна знайти якусь приємність. Він витягнув шоколад і пояснив, що холодний клас - це хороша річ, бо шоколад не розтане.

Ця розмова, яка відбулася на кафедрі фізики кристалів, між Василем Дмитровичем Нациком і викладачем кафедри, показує, що Василь Дмитрович має позитивний настрій і вміє шукати позитив у будь-яких ситуаціях. Навіть в холодній аудиторії він знайшов щось приємне - те, що шоколад не розтане. Це свідчить про те, що Василь Дмитрович - оптиміст і вміє приймати життя таким, як воно є, шукати позитивні моменти і радіти малому. Така розмова може бути прикладом того, що позитивний настрій і здатність бачити добро в будь-яких ситуаціях можуть допомогти знайти радість у житті і домогтися успіху.
Тож шукаємо приємні речі у нашому повсякденному житті.

Також є бажання опублікувати спогади Інесси Василівни Воробйової про Василя Дмитровича Нацика.

Пряма мова:

В. Д. Нацик відомий фізик-теоретик, основне місце роботи якого ФТІНТ НАН України, де він довгі роки був, завідувачем теоретичного відділу цього інституту, а зараз керує роботою цього відділу та є головним редактором журналу "Фізика низьких температур".

За сумісництвом В.Д. протягом 40 років працював професором кафедри фізики кристалів. Він розробив унікальні спеціальні курси лекцій, які читав студентам кафедри. Ці спецкурси охоплювали широкий спектр фізичних властивостей кристалів залежно від їхньої структури та зовнішніх факторів, приділяючи особливу увагу новітнім відкриттям зарубіжних та вітчизняних авторів. Також В. Д. читав загальні курси студентам усього фізичного факультету. Неодноразово В.Д. був доповідачем на кафедральних та факультетських семінарах і завжди дуже цікаво та професійно розповідав про наукові досягнення як у галузі фізики низьких температур, так і у дослідженні властивостей нових матеріалів, штучно створених фізиками. Його доповіді про властивості та практичне застосування фулеренів викликали великий інтерес як співробітників факультету, так і студентів.

В.Д. дуже ерудований і дійсно багато знає. Результати його наукових досліджень викладено у понад 200 наукових статей, опублікованих у найвідоміших зарубіжних та вітчизняних фізичних журналах. Серед фізиків Харкова він має один із найвищих індекс цитування.

В.Д. різнобічно освічена людина. Він чудово знає поезію, літературу, захоплювався спортом та спілкування з ним завжди цікаво та пізнавально.

Нині під час війни В.Д. виїхав із Харкова та продовжує наукову діяльність віддалено, написавши дві наукові статті.

Кафедра пишається, що В.Д. довгі роки був її співробітником і викладачі та студенти кафедри мали змогу з ним спілкуватися та обговорювати як фізичні, так і інші цікаві проблеми.

Зал слави фізичного факультету

Запрошуємо навчатися на фізичному факультеті!

Бережіть себе і родину! Все буде Україна!

Telegram: https://t.me/pakhomovaeducation FB: https://www.facebook.com/educationXXII/

Donate Pay Pal:

Семінько Владислав Вікторович

Зал слави КФК: Семінько В.В.

Семінько Владислав Вікторович доктор фізико-математичних наук

завідувач відділу ЛАБОРАТОРІЯ НАНОСТРУКТУРНИХ ОРГАНІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ (2315-1), професор кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Основні напрямки діяльності.

Розробка та дослідження флуоресцентних наноматеріалів на основі органічних барвників , таких як:

упорядковані люмінесцентні нанокластери органічних барвників (J-агрегати);
міцели та ліпосоми поверхнево-активних речовин, що містять флуоресцентні молекули;
нанопористі матеріали, що містять флуоресцентні молекули.

У 2014 році переможець конкурсу:

стипендія імені Кирила Дмитровича Синельникова у галузі фізики та астрономії для обдарованих молодих науковців.

8 липня 2020 Семінько Владислав Вікторович успішно захистив докторську дисертацію за спеціальністю - фізика напівпровідників та діелектриків:

ДЕФЕКТНА СТРУКТУРА, МЕХАНІЗМИ РЕЛАКСАЦІЇ ЕЛЕКТРОННИХ ЗБУДЖЕНЬ ТА АНТИОКСИДАНТНА АКТИВНІСТЬ НАНОКРИСТАЛІВ CEO<2-X>

Сторінка RG: https://www.researchgate.net/profile/Vladyslav-Seminko

Дякую за увагу!

Бажаю Вам нових ідей!

Навчаємося, бо ми цього варті!
Підписуйтесь на блог!
Підписуйтесь на канал YouTube.

Підписуйтесь на сторінку у fb.

https://www.facebook.com/educationXXII/
Запрошуємо навчатися на фізичному факультеті ХНУ імені В.Н. Каразіна!

Зал пам'яті КФК (Мацокін Вадим Павлович)

Ми щасливі, що працювали разом...

"Хто знає, яке світло зможе вийти з тіні важких втрат?" -

Урсула Ле Гуїн.

Талановитий вчений, порядна благородна людина, добрий, але вибагливий викладач Вадим Павлович МАЦОКІН, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики кристалів.

Доцент кафедри фізики кристалів Інеса Василівна ВОРОБЙОВА згадує, як вони разом вчилися на фізичному факультеті:

- Ми були одногрупниками. Коли вчилися на третьому курсі, Яків Овсійович Гегузін створював кафедру фізики кристалів. З курсів відбирав найкращих 8 студентів. Так і потрапили на кафедру. Можна сказати, що Вадим Павлович стояв біля витоків кафедри, створював програми спецкурсів, лабораторний практикум.

У 1970-му році Вадим Павлович захистив кандидатську, а в 1997-му - докторську дисертацію. Студенти дуже любили його. Вадим Павлович завжди все їм пояснював, але і вимогливим був, хотів, щоб студенти знали його дисципліни. Вадим Павлович викладав такі курси, як «Дислокаційна теорія міцності та пластичності», «Рентгеноструктурний аналіз», «Структурні методи дослідження кристалів». 55 років життя Вадима Павловича пов’язані з університетом. Тут він вчився, займався наукою, викладав, передавав свої знання майбутньому поколінню.

Не вистачить слів, щоб описати доброту Вадима Павловича. Він був життєрадісним, чуйним. Жив надіями, інтересами кафедри. Вадим Павлович завжди був готовий допомогти, був безвідмовний, ніколи не скаржився на недостатність часу. Його життя було дуже активним.

- Кращої людини я не знаю, - говорить про Вадима Павловича Інеса Василівна. - Я ніколи не чула, щоб він підвищував на когось голос. Завжди все чітко кожному пояснить, переконає. Ніколи нікого не образив. Усі його любили. Він ніколи не скаржився на долю. Це людина, яка не здатна засмутити. Вадим Павлович дуже любив спорт, а особливо походи. Він піднімався на Алтай, і не тільки цю гору він підкорив. Подорожував по вершинам зі своїм великим рюкзаком, який був таких розмірів, що Вадима Павловича із-за нього не видно.

Вадим Павлович завжди радів науковим досягненням, готовий був поділитися радістю зі всіма. Його син, Дмитро Вадимович, пішов слідами батька, також закінчив наш університет та працює доцентом на кафедрі фізики кристалів, викладає сучасні курси Використання ПК у наукових дослідженнях, Комп'ютерне моделювання фізичних процесів і явищ, Закономірності формування кристалічних структур і основи динамічної теорії кристалів, Пружні властивості реальних кристалів та їх взаємодія із рентгенівським випромінюванням.

Життя продовжується…Світла пам'ять.…

Джерело.

Корисні посилання:

Спеціальні курси кафедри фізики кристалів

Зал слави кафедри фізики кристалів

Віртуальний простір кафедри

Чому варто обрати кафедру фізики кристалів?

Кафедра фізики кристалів

Яків Овсійович Гегузін

Видатний фізик, засновник харківської школи кристалофізики, професор Яків Овсійович Гегузін був пристрасно закоханий в поезію.
З 1950 року і до останніх днів життя Якова Овсійовича було нерозривно пов'язане з Харківським університетом. Гегузін пишався тим, що він - професор цього закладу, був відданий йому. Зокрема, у 1964 році за його сприянням було відкрито кафедру фізики кристалів, завідувачем якої, безсумнівно, був сам Яків Овсійович.

Він знав напам'ять неймовірну кількість віршів, вдома мав безліч поетичних збірок, серед яких видання Чичибабіна, Межирова, Смелякова та багатьох інших. Особливе місце в серці поета посідала творчість Твардовського, вихід друком збірки «За далью даль» стала цілою подією в домі вченого! Поезія буквально пронизувала життя науковця. Добрим другом Якова Овсійовича був відомий поет Борис Слуцький. Колеги та друзі вченого не залишалися осторонь його ліричного захоплення – дарчі написи на виданнях та привітання здебільшого мали віршовану форму. Сам же Яків Овсійович до кожного розділу своєї книги «Крапля» вибрав в якості епіграфів рядки з улюблених поезій. Рима незмінно освітлювала життєвий шлях видатного «романтика науки»!
(Яков Евсеевич Гегузин. Ученый и Учитель. – Харьков, 2005. – 318 с.)

Виставка, що присвячена 100 річчю із дня народження видатного фізика Я.О. Гегузіна була організована доцентом кафедри фізики фізики кристалів Воробйовою І.В. за підтримки бібліотечного фонду ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Віталій Іванович Кібець у статті «Яків Овсійович Гегузін. До 90-річчя з Дня Народження», пише:

«Усі його роботи написані з такою любов’ю і довірою до читача, з таким бажанням допомогти йому зрозуміти складні процеси і явища природи, так образно і просто, що читач відчуває себе причетним до їх дослідження».

Доцент кафедри фізики кристалів Воробйова Інесса Василівна пише:
"Яков Евсеевич прекрасно сочетал строгую логику учёного с ярким и образным восприятием окружающего мира. Он любил природу, восхищался её красотами, замечал и анализировал природные явления, которые потом использовал при написании научно-популярных книг. Его книги уникальны и не утратили своего значения до сих пор. Яков Евсеевич прекрасно знал и любил художественную литературу, наизусть цитировал Гоголя, Пушкина. Любил музыку и с удовольствием пел песни и романсы в турпоходах и вылазках на природу вместе с сотрудниками. Он любил жизнь, очень много знал и всегда делился своими знаниями. Это была многогранная личность, увлечений было много, но основной интерес всегда был связан с физикой."

Про Гегузіна, як про вчителя, пригадує В. І. Кібець:

«Яків Овсійович завжди охоче ділився своїми знаннями і розумінням природи, процесів та явищ, що виникають у ній. Він вважав, що перед наукою усі рівні. Кожен - і студент, і досвідчений науковець - мають однакове право на свою територію самостійного дослідження, на будь-яку консультацію та на власну думку. Система робіт із молоддю була поставлена так, що наука захоплювала і заохочувала молодих людей до навчання. Тому на кафедрі завжди було багато аспірантів і пошуковців - їх праця принесла визнання та повагу до наукової школи Я. Є.
Гегузіна».

Яків Овсійович Гегузін був неперевершеним вчителем. Під його опікою були люди, чиї імена сьогодні займають почесні місця в розвитку науки. Це такі діячі, як Солунський, Рабець, Кагановський, Сімеонов, Дзюба, Кібець, Файнштейн, Ємець, Бойко, Воробйова, Мацокін, Парицька, Богданов, Гарбовицька, Квітка та багато інших. На жаль, Учителя і деяких учнів вже немає поряд з нами, але їх роботи продовжують жити і навчати майбутні покоління.

Кафедра, яку заснував Яків Овсійович, і досі працює повним ходом. Щороку з неї виходять талановиті випускники, що успішно працюють по всьому світі. На сьогоднішній день завідувачем кафедри є Борис Вікторович Гриньов.

Зал слави кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна: