Резерфордівське розсіювання. Віртуальні фізичні симуляції

Резерфордівське розсіювання. Симуляція "Фізика в школі"



Резерфордівське розсіювання мало велике значення для встановлення будови атома. 




 Симуляція: 

В 1911 році Ернест Резерфорд провів знаменитий експеримент із розсіювання альфа-частинок і експериментально перевірив справедливість своєї формули. Це дозволило йому побудувати планетарну модель атома й встановити розміри ядра.

Від радіоактивної речовини, поміщеної у свинцевий контейнер, -частинки спрямували на тоненьку золоту фольгу (практично кілька шарів атомів Ауруму). Розсіяні частинки потрапляли на екран, покритий шаром сірчистого цинку, який світиться під ударами швидких заряджених частинок. Спалахи на екрані можна було спостерігати за допомогою мікроскопа. Спостереження розсіяних -частинок у дослідах Резерфорда можна було проводити під різними кутами до початкового напрямку поширення пучка -частинок.

Під час дослідів було виявлено:

- більшість -частинок проходили через тонкий шар металевої фольги, практично не відхиляючись;

- невелика кількість -частинок відхилялась на значні кути, що перевищували 30°;

- дуже невелика кількість -частинок (приблизно одна на десять тисяч) відхилялась на кути, близькі до 180°.

На особливу увагу заслуговує останнє спостереження. Фактично а-частинки відлітали назад! Цей факт став неочікуваним, і Е. Резерфорд відчув, що за цим криється щось важливе.
Категорії: , , , ,

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)