Відображення публікацій за запитом як ми бачимо, відсортованих за датою. Відсортувати за відповідністю Показати всі публікації
Відображення публікацій за запитом як ми бачимо, відсортованих за датою. Відсортувати за відповідністю Показати всі публікації

ШІ як помічник педагога: генеруємо ідеї та створюємо STEM-проєкт, що відповідає реальним потребам школи

ШІ як помічник педагога: генеруємо ідеї та створюємо STEM-проєкт, що відповідає реальним потребам школи





Модельна навчальна програма «Природничі науки. 7–9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Мандренко Ю. І., Довгань Г. Д., Сардига М. В., Омелянчук Ю. О., Боднар О. В., Ментух С. І.)

https://drive.google.com/file/d/1fTA_Gzl7yX86rgath4pdZX4Q0Q7WFmJi/view

 Проблема і виклик: чому сучасному вчителю потрібен ШІ

Освітні потреби школи сьогодні:
    • Не вистачає часу, натхнення, ресурсів.

    • Необхідність робити навчання практичним і міждисциплінарним.

  • Як ШІ допомагає педагогу:

    • Швидкий пошук ідей та джерел.

    • Створення контенту: описів, завдань, візуалів.

    • Адаптація проєктів під вікову категорію, ресурси школи, місцевий контекст.


     Практикум: генерація ідей STEM-проєктів за допомогою ШІ

    Розділ 8

    Міні-демонстрація: короткий приклад запиту до ChatGPT — “Згенеруй 5 ідей STEM-проєктів для школи з обмеженим бюджетом 7 клас Пропонований зміст: Джерела та приймачі звуку. Механічні коливання. Період, частота, амплітуда коливань. Звукові хвилі. Довжина хвилі. Швидкість поширення звукових хвиль. Еволюція уявлень про утворення й поширення звуків. Відбивання звуку. Відлуння. Ультразвук. Інфразвук."

    Ось 5 ідей STEM-проєктів для 7 класу з теми "Джерела і приймачі звуку. Коливання і хвилі", розрахованих на обмежений бюджет, із можливістю реалізації в умовах звичайної школи:


    🔊 1. Вимірюємо швидкість звуку у шкільних умовах

    Суть:
    Учні досліджують швидкість поширення звуку в повітрі за допомогою простих засобів — двох мобільних телефонів і вимірювальної стрічки.

    STEM-компоненти:

    • Фізика: поняття швидкості, часу, звукової хвилі.

    • Математика: розрахунок середніх значень, похибок вимірювань.

    • Технології: використання таймерів або додатків для запису звуку.

    • Інженерія: побудова експериментальної установки.

    Результат:
    Графік залежності часу від відстані та обчислена швидкість звуку в повітрі.


    🪈 2. Створюємо музичні інструменти з підручних матеріалів

    Суть:
    Учні виготовляють прості інструменти (сопілку, гітару з гумок, барабан з коробки) і досліджують, як зміна довжини, натягу чи матеріалу впливає на висоту звуку.

    STEM-компоненти:

    • Фізика: амплітуда, частота, довжина хвилі.

    • Математика: вимірювання і порівняння параметрів.

    • Технології: запис і аналіз звуків за допомогою смартфона.

    • Мистецтво (STEAM): створення мелодій і презентація «шкільного оркестру».

    Результат:
    Міні-виставка «Як звучить наука» або відеоексперимент.


    📡 3. Ехо-детектор: відлуння у шкільному коридорі

    Суть:
    Учні досліджують, як звук відбивається від різних поверхонь (стіна, дерево, тканина), створюють просту модель «сонару» або вимірюють час відлуння за допомогою смартфонів.

    STEM-компоненти:

    • Фізика: відбивання звуку, відлуння.

    • Математика: обчислення відстані за формулою s=vt2s = \frac{vt}{2}.

    • Технології: застосунок для аудіоаналізу (наприклад, «WaveEditor»).

    • Інженерія: вибір місця, побудова макету.

    Результат:
    Інфографіка або міні-звіт про те, які матеріали краще поглинають звук.


    🧠 4. Як люди і тварини чують: ультразвук і інфразвук

    Суть:
    Учні досліджують, як різні істоти сприймають звукові хвилі, та створюють модель слуху кажана чи кита.

    STEM-компоненти:

    • Біологія: слуховий апарат тварин.

    • Фізика: діапазон частот, ультразвук, інфразвук.

    • Технології: пошук і аналіз даних, створення цифрової презентації.

    • Інженерія: створення моделі в 3D-конструкторі (наприклад, Tinkercad).

    Результат:
    Цифровий плакат або відео «Як чують різні живі істоти».


    🧩 5. Візуалізація звуку: бачимо хвилі

    Суть:
    Учні створюють простий прилад — осцилограф із підручних матеріалів: натягнута плівка, зерна солі або піску, динамік, телефон. Спостерігають, як звук утворює візерунки на поверхні.

    STEM-компоненти:

    • Фізика: амплітуда, частота коливань.

    • Технології: використання мікрофона та відеозапису.

    • Мистецтво: фотографування хвильових малюнків.

    Результат:
    Фото або відео «звук у візерунках» + пояснення, як частота впливає на малюнок.


     Спільна розробка одного STEM-проєкту


    За допомогою ШІ створити:

    • Формулювання проблеми.

    • Мету і гіпотезу.

    • План реалізації (етапи).

    • Можливі міжпредметні зв’язки.

    • Презентаційну назву і короткий опис для афіші.


    Промпт для генерації STEM-проєкту

    Завдання для ШІ:

    Ми розробляємо STEM-проєкт для учнів середньої/старшої школи на тему «Візуалізація звуку: як побачити звук».
    Допоможи створити повну структуру проєкту, включно з усіма основними компонентами: формулювання проблеми, мета, гіпотеза, план реалізації (етапи), можливі міжпредметні зв’язки та короткий опис для афіші.
    Проєкт має бути цікавим, дослідницьким, з елементами експерименту, спостереження, вимірювання та творчої презентації результатів.


    Результат:

     

    🧩 1. Формулювання проблеми

    Згенеруй 2–3 варіанти формулювання проблемного запитання, яке мотивує учнів дослідити явище звуку та його візуалізацію.
    Приклади напряму:

    • Як можна «побачити» звук?

    • Чи можливо перетворити звукові хвилі на зображення?

    • Як вібрації створюють візуальні форми?


    🎯 2. Мета і гіпотеза

    Сформулюй чітку мету дослідження (що саме учні прагнуть з’ясувати чи створити) і гіпотезу (припущення, яке вони перевірятимуть експериментально).
    Наприклад:

    • Мета: дослідити способи візуалізації звукових хвиль і створити пристрій або цифрову модель, що дозволяє спостерігати звук.

    • Гіпотеза: якщо зафіксувати вібрації, спричинені звуком, то можна отримати видимі візерунки або зображення, що відображають його частоту й амплітуду.


    🧠 3. План реалізації (етапи)

    Створи покроковий план (5–6 етапів) реалізації проєкту з коротким описом кожного.
    Орієнтовні етапи:

    • Дослідження: вивчення природи звукових хвиль, способів їх візуалізації (циматика, спектрограми, вібраційні моделі).

    • Експеримент: створення простої установки (наприклад, колонки з натягнутою плівкою або тарілкою з піском/рідиною для спостереження візерунків, або демонстрація фігур Ліссажу за допомогою пластикового стакана та лазерної указки) 

     

    • Збір даних: запис результатів, фото, відео, вимірювання частоти, амплітуди.

    • Аналіз: обробка результатів, порівняння форм звуку різної частоти.

    • Візуалізація: створення цифрових моделей, графіків або презентації результатів.

    • Презентація: підготовка підсумкової демонстрації (наприклад, виставки чи міні-шоу «Звук, який можна побачити»).


    🔗 4. Міжпредметні зв’язки

    Визнач міжпредметні зв’язки, що показують інтегрованість STEM-підходу:

    • Фізика: хвилі, частота, амплітуда, резонанс.

    • Математика: вимірювання, графічне представлення даних, аналіз залежностей.

    • Інформатика: обробка аудіо-сигналів, створення цифрової візуалізації (наприклад, у Python, Scratch чи GeoGebra).

    • Мистецтво: естетичне оформлення форм звуку, створення арт-композицій із хвильових візерунків.

    • Технології: конструювання установки або прототипу пристрою.


    🪩 5. Презентаційна назва і короткий опис для афіші

    Запропонуй 3 креативні варіанти назви проєкту (наприклад, для шкільного STEM-фестивалю) і короткий (2–3 речення) опис для афіші.
    Приклади назв:

    • «Звукові хвилі у фарбах»

    • «Музика, яку можна побачити»

    • «Візуалізація звуку: коли фізика стає мистецтвом»

    Приклад опису:
    «Запрошуємо вас на науково-мистецький експеримент! Разом ми побачимо, як звук перетворюється на хвилі, фігури й кольори. Відчуйте гармонію між фізикою, математикою та мистецтвом!»

    6. Реальне застосування результатів (етап “Від науки — до життя”)

     


    🧭 Додаткові побажання до відповіді ШІ

    • Врахуй, що проєкт має бути придатним для реалізації учнями 12–16 років.

    • Виклади результат структуровано, з нумерацією та короткими поясненнями.

    • Використай мову натхнення й дослідження — щоб мотивувати школярів експериментувати.

     


    Циматика — це наука, що вивчає візуалізацію звуку та вібрацій, яка створює геометричні візерунки на поверхні речовин, наприклад, піску, рідини чи порошку. Це явище демонструє, як звукові хвилі формують візерунки на поверхні під їх впливом. Термін "циматика" був запропонований Хансом Дженні у 1967 році, а прикладом циматичних явищ є фігури Хладні. 
    • Принцип дії: Коли на поверхню, покриту дрібними частинками (наприклад, піском), діє звук або вібрація, утворюються візерунки. У областях, де хвилі максимальні, частинки утворюють одні візерунки, а де мінімальні – інші.
    • Наука та мистецтво: Циматика поєднує в собі фізику, акустику та мистецтво, демонструючи як звук може створювати видимі, красиві форми.

     

    6. Реальне застосування результатів (етап “Від науки — до життя”)

    Мета етапу:
    Показати учням, що наукові знання про звук і його візуалізацію можна не лише досліджувати, а й використовувати для створення корисних, творчих і технологічних рішень у реальному світі.


    🔧 Що роблять учні:

    1. Розмірковують над практичним значенням:

      • Де в житті ми можемо «побачити» звук (осцилографи, програми для запису музики, системи шумового моніторингу)?

      • Як знання про вібрації допомагає створювати якісний звук у музиці, архітектурі, акустиці приміщень?

      • Як звукові коливання можна використати для діагностики чи попередження небезпек (наприклад, у медицині або машинобудуванні)?

    2. Створюють власні приклади втілення знань, наприклад:

      • Міні-пристрій для візуалізації звуку.

      • Музичний інструмент (або келихи заповнені водою із різним рівнем води)

      • Інтерактивна арт-інсталяція “Живий звук” — стенд, де глядачі говорять у мікрофон, а на екрані з’являються кольорові візерунки.

      • Шкільна виставка “Світ хвиль” — поєднання науки, мистецтва і технологій (учні демонструють, як звук стає видимим).

    3. Обговорюють соціальний аспект — як технології візуалізації звуку можуть:

      • допомагати людям із порушеннями слуху (через світлову або візуальну сигналізацію);

      • сприяти екології, якщо застосувати їх для моніторингу шумового забруднення в містах;

      • надихати митців і дизайнерів створювати унікальні об’єкти на межі науки й мистецтва.


    💡 Очікуваний результат:

    Учні усвідомлюють, що навіть простий шкільний експеримент може стати першим кроком до інновацій, які:

    • покращують комфорт і безпеку життя людей,

    • сприяють розвитку нових технологій у музиці, освіті, медицині, архітектурі,

    • поєднують науку й креативність, доводячи, що STEM — це не лише формули, а спосіб змінювати світ навколо себе.


    Використані джерела:

    https://ua.izzi.digital/DOS/1262403/1307398.html
    Модельна навчальна програма «Природничі науки. 7–9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Мандренко Ю. І., Довгань Г. Д., Сардига М. В., Омелянчук Ю. О., Боднар О. В., Ментух С. І.)


    Alphabet Moon: вивчаємо поверхню місяця

     Вивчаємо поверхню місяця: Alphabet Moon

    https://alphabetmoon.org/

    Проєкт Alphabet Moon (https://alphabetmoon.org/) — це інтерактивний сайт, де можна скласти будь-яке слово з літер, утворених місячними кратерами, горами й рівнинами.

     Для деяких букв є кілька варіантів, тож ви можете обрати саме той дизайн, який сподобається.

    А ще це не лише розвага, а й навчання:

     🔭 під кожною літерою є пояснення, як сформувалася ця частина поверхні Місяця;

     🗺 нижче відображається карта з позначкою місця;

     🌌 можна відкрити детальну карту й дослідити Місяць у масштабі.

    📌 Як створити свій напис?

    1️⃣  Введіть слово або ім’я англійською.

    2️⃣  Для кожної літери виберіть потрібний варіант (якщо їх кілька).

    3️⃣  Перегляньте опис і карту для кожної літери.

    4️⃣  Натисніть «Save Image», щоб завантажити свій напис.

    Приклад: IRYNA


    Приклади завдань:

    1. «Напиши своє ім’я на Місяці — і проаналізуй географію»

    Учні вводять своє ім’я в Alphabet Moon, отримують зображення, де їхнє ім’я “накладене” на поверхню Місяця.
    Потім:

    • знаходять цю частину Місяця на реальних місячних картах, визначають, чи це видима з Землі сторона (“near side”) чи зворотна сторона (“far side”).

    • обговорюють: чому ми бачимо лише одну сторону Місяця? Які причини?

    • вивчають особливості місцевості: кратери, морські рівнини (maria), гірські області.

    Освітній акцент: розвиток просторового мислення, навичок роботи з картами, введення у географію Місяця.


    2. «Збірка слова-підказки: геологічні структури на Місяці»

    Учні обирають слово (наприклад, “CRATER”, “MARIUS”, “SEA” тощо) у Alphabet Moon, а потім:

    • шукають відповідні геологічні структури на Місяці (кратери, морські рівнини, басейни удару).

    • готують міні-презентацію/постер: що це за структура, як утворилась, чим цікава.

    • порівнюють з аналогами на Землі: чи є схожі утворення, чим відрізняються.

    Освітній акцент: STEM-освітня інтеграція природничих наук (геологія, астрономія) + розробка презентаційних навичок.


    3. «Творчий проєкт: створіть музейні плакати “Ваше слово на Місяці”»

    Клас створює виставку або віртуальну галерею: кожен учень або група вводить слово в Alphabet Moon, зберігає зображення, потім додає:

    • опис, що означає слово, чому саме його обрано,

    • вказівку на місце на Місяці (які кратери поруч, на якій широті/довготі, якщо відомо),

    • міні-дослідження: чи була там висадка, чи є цікавий факт.

    Освітній акцент: проектна діяльність, креативність, дослідження, використання ICT (збереження/друк зображень, оформлення).


    Дякую за коментар і вподобайку!
    Бережіть себе і родину!

    Blog: https://educationpakhomova.blogspot.com/
    Telegram: https://t.me/pakhomovaeducation
    FB: https://www.facebook.com/educationXXII/
    YouTube: https://www.youtube.com/@educationpakhomova

    Як написати дієвий промпт для вчителя: секрети ефективної взаємодії з ШІ

     Дієвий промпт: як запросити штучний інтелект створювати корисні матеріали для уроків (приклади)


    Сучасний учитель усе частіше звертається до штучного інтелекту, щоб зекономити час і зробити уроки цікавішими. Але результат залежить від того, як саме сформульований запит — промпт. У цій статті йдеться про те, яким має бути “дієвий” промпт для вчителя, щоб ШІ створював справді корисні матеріали: інтерактивні, практичні й наближені до реального життя. В статті подається структура ефективного запиту, пояснюється, чому важливо враховувати вік та особливості учнів, і демонструється приклад готового промпту на уроці фізики «Світло і його властивості».


    Які промпти дадуть вчителю найбільше користі:

    💡 1. Історія, 8 клас

    «Склади план уроку з історії України для 8-го класу на тему “Українські землі у складі Речі Посполитої”. Мої учні швидко втрачають увагу під час лекцій, тому мені потрібен урок із мінімумом теорії та максимумом діяльності. Запропонуй інтерактивні вправи, рольові ігри або дебати, які допоможуть учням зрозуміти історичний контекст і відчути життя людей тієї доби.»


    🧮 2. Математика, 4 клас

    «Склади план уроку з математики для 4-го класу на тему “Ділення з остачею”. Учні краще засвоюють матеріал через гру, тому мені потрібні завдання у форматі математичних квестів або практичних ситуацій із повсякденного життя. Додай ідеї для коротких і рухливих активностей, щоб підтримати увагу.»


    🔬 3. Біологія, 9 клас

    «Склади план уроку з біології для 9-го класу на тему “Будова і функції серцево-судинної системи людини”. Учням нецікаво просто слухати пояснення, тому запропонуй інтерактивні форми роботи — експерименти, моделювання, навчальні ігри, де вони зможуть застосувати знання на практиці.»


    🌍 4. Географія, 7 клас

    «Склади план уроку з географії для 7-го класу на тему “Природні зони Африки”. Мої учні люблять візуальні матеріали й змагання, тому продумай урок із картами, інтерактивними завданнями, командними вікторинами чи міні-дослідженнями. Теорії — мінімум, практики — максимум.»


    🎨 5. Образотворче мистецтво, 5 клас

    «Склади план уроку з образотворчого мистецтва для 5-го класу на тему “Кольори та їх емоційний вплив”. Діти люблять експериментувати, тому запропонуй практичні вправи, де вони зможуть змішувати кольори, створювати власні емоційні колажі або мініпроєкти, що пов’язують мистецтво з повсякденним життям.»


    💻 6. Інформатика, 10 клас

    «Склади план уроку з інформатики для 10-го класу на тему “Основи вебдизайну”. Учні хочуть бачити практичний результат своєї роботи, тому зроби акцент на творчих завданнях: створення мінілендингу, вибір кольорової гами, аналіз реальних сайтів. Теорію подай у форматі коротких підказок чи інтерактивного обговорення.»


    ⚡ ХАРАКТЕРИСТИКА “ДІЄВОГО” ПРОМПТУ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИКИ


    1. 🎯 Чітко визначена мета та предмет

    Ефективний промпт завжди містить:

    • предмет (фізика);

    • тему уроку (конкретну й вузьку);

    • вік або клас учнів.

    🟢 Приклад:

    «Склади план уроку з фізики для 8-го класу на тему “Закон Архімеда”.»

    Це дає ШІ контекст, щоб підібрати завдання відповідного рівня складності й глибини.


    2. 🧩 Зрозумілий формат очікуваного результату

    Потрібно чітко вказати, що саме ви хочете отримати — план уроку, лабораторну роботу, добірку інтерактивних вправ, експериментів чи прикладів задач.

    🟢 Приклад:

    «Підготуй план уроку з фізики з практичними експериментами, які допоможуть учням зрозуміти закон Архімеда через спостереження і вимірювання.»


    3. 🧠 Опис навчальних особливостей або труднощів учнів

    Ефективний запит уточнює, як сприймають навчання саме ваші учні:

    • не люблять суху теорію;

    • їм важко уявити абстрактні поняття;

    • цікавляться технологіями або рухливими дослідами.

    🟢 Приклад:

    «Мої учні не люблять слухати довгі пояснення, тому потрібен урок, де вони самі відкриють закономірності через досліди.»


    4. 💬 Уточнення бажаного формату діяльності

    Щоб отримати релевантні ідеї, зазначте, у якому форматі ви хочете провести урок:

    • експерименти, STEM-завдання, дослідницькі станції, демонстрації, рольова гра “молоді фізики”, тощо.

    🟢 Приклад:

    «Запропонуй завдання у форматі міні-досліджень, де учні можуть самостійно виміряти силу виштовхування на тіло у воді.»


    5. 🌍 Зв’язок із реальним життям

    Справді “живі” промпти завжди містять прохання зробити урок практично орієнтованим — показати, де ці знання можна використати поза класом.

    🟢 Приклад:

    «Додай завдання, які покажуть, як закон Архімеда пояснює роботу підводного човна чи надувного рятувального кола.»


    6. ✨ Тон — дружній і конкретний

    Промпт краще працює, якщо звучить як розмова з колегою, а не як офіційна інструкція.
    Теплий, “людяний” тон підказує ШІ стиль відповіді — практичний і педагогічно гнучкий.

    🟢 Приклад:

    «Мої восьмикласники дуже активні, тому придумай короткі й рухливі завдання, щоб пояснити, як тіла плавають або тонуть.»


    📋 Формула ідеального промпту для вчителя фізики

    [Дія] + [Предмет] + [Клас] + [Тема] + [Особливості учнів] + [Бажаний формат діяльності] + [Очікуваний результат]

    🟢 Приклад готового промпту:

    «Склади план уроку з фізики для 7-го класу на тему “Світло і його властивості”. Мої учні люблять практикуватися й проводити досліди. Запропонуй інтерактивні експерименти або ігри, які допоможуть їм зрозуміти явище відбиття й заломлення світла у реальному житті.»


    Результат:

    🔷 Тема уроку:

    Світло і його властивості. Відбиття та заломлення світла

    🎯 Мета:

    • сформувати уявлення про природу світла та його основні властивості;

    • дослідити явища відбиття і заломлення світла через практичні експерименти;

    • розвивати навички спостереження, аналізу, формулювання висновків;

    • показати, як оптичні явища проявляються у повсякденному житті.


    ⏱ Тривалість:

    45 хвилин


    🧭 Структура уроку

    1. Вступ (5 хв)

    Інтерактив “Світло навколо нас”

    • Учитель показує добірку коротких фото або відео (райдуга, відблиск у воді, світло в склянці з водою, дзеркало).

    • Учні в парах обговорюють, які спільні риси є в усіх явищах.

    • Питання для обговорення:

      • Що спільного між цими прикладами?

      • Як поводиться світло, коли потрапляє на різні поверхні?

    🗣️ Висновок: світло відбивається або заломлюється.


    2. Мотивація (3 хв)

    Учитель ставить запитання:

    «Чому ми бачимо себе у дзеркалі, але не бачимо у звичайному склі?»
    «Чому ложка у склянці з водою здається зігнутою?»

    💬 Учні висувають гіпотези, які потім перевірятимуть експериментально.


    3. Практична частина – Експериментальні станції (25 хв)

    Учні працюють у трьох групах, проходячи по станціях (кожна — 7–8 хв).

    🧪 Станція 1. “Відбиття світла”

    Матеріали: дзеркала різних форм, ліхтарики, аркуші з нанесеною лінією нормалі.
    Завдання:

    • спрямуйте промінь під кутом до дзеркала, спостерігайте відбитий промінь;

    • виміряйте кути падіння і відбиття;

    • сформулюйте закон відбиття світла.

    💡 Питання для роздумів:

    Чи змінюється кут відбиття, якщо змінити матеріал дзеркала або інтенсивність світла?


    🧪 Станція 2. “Заломлення світла”

    Матеріали: склянки з водою, ложки або олівці, ліхтарики, скляні призми (за наявності).
    Завдання:

    • поставте ложку у воду й спостерігайте “заломлення”;

    • направте промінь через скло чи воду;

    • намалюйте хід променя до та після входу в інше середовище.

    💬 Питання для обговорення:

    Чому предмет здається зігнутим? Де ми бачимо подібний ефект у житті (акваріуми, басейни, лінзи окулярів)?


    🧪 Станція 3. “Веселка у класі”

    Матеріали: склянка з водою, аркуш білого паперу, ліхтарик.
    Завдання:

    • освітити воду під певним кутом, створивши маленьку “веселку”;

    • обговорити, як це пов’язано з явищем заломлення і розкладання білого світла.

    🌈 Реальний приклад: чому після дощу з’являється веселка?


    4. Узагальнення результатів (7 хв)

    • Кожна група коротко презентує свої висновки (по 1 хв).

    • Учитель разом з учнями формулює узагальнення:

      • світло поширюється прямолінійно;

      • при потраплянні на поверхню відбивається;

      • при переході між середовищами заломлюється.


    5. Рефлексія (5 хв)

    Гра “Світлове коло”:
    Учні кидають один одному м’яч і продовжують речення:

    • “Я сьогодні дізнався, що світло…”

    • “Мене здивувало, що…”

    • “Я хочу спробувати ще…”


    6. Домашнє завдання (опціонально)

    📸 Міні-дослідження “Світло у моєму домі”
    Знайди приклад відбиття або заломлення світла в побуті (дзеркало, вікно, склянка з водою, екран телефону).
    Зроби фото й коротко поясни, яке з двох явищ спостерігається.


    🔬 Додатково (для бажаючих або STEM-гуртка)

    • Створити модель перископа із дзеркал та картону.

    • Провести дослід із лазерною указкою й водяною поверхнею, щоб побачити кут заломлення.

    Додаткова інструкція:

    🧪 Станція 1. “Відбиття світла”

    🎯 Мета:

    Дослідити, як поводиться світло, коли воно падає на дзеркальну поверхню, і перевірити закон відбиття світла.


    🔧 Матеріали:

    • плоске дзеркало (або фрагмент дзеркальної поверхні);

    • аркуш білого паперу;

    • транспортир;

    • ліхтарик або вузький промінь світла (лазерна указка під наглядом учителя);

    • олівець або лінійка;

    • лінія нормалі (нанесена на аркуш — пряма, перпендикулярна до дзеркала).


    📋 Хід роботи:

    1. Підготовка

      • Покладіть аркуш паперу на парту.

      • Поставте дзеркало вертикально вздовж однієї з ліній на аркуші.

      • На аркуші намалюйте нормаль — лінію, перпендикулярну до дзеркала (можна позначити точку, де промінь потрапляє на дзеркало, як точку O).


    1. Промінь падіння

      • Направте ліхтарик або лазерний промінь так, щоб він падав на дзеркало під кутом (не прямо, а під нахилом).

      • Олівцем позначте лінію, уздовж якої падає промінь (до дзеркала).

      • Це — падаючий промінь.


    1. Промінь відбиття

      • Спостерігайте, як промінь відбивається від дзеркала.

      • На аркуші позначте лінію відбитого променя (після дзеркала).

      • Це — відбитий промінь.


    1. Вимірювання кутів

      • За допомогою транспортира виміряйте:

        • кут падіння (i) — між падаючим променем і нормальною;

        • кут відбиття (r) — між відбитим променем і нормальною.

      • Запишіть результати у таблицю:

    № дослідуКут падіння iКут відбиття rСпостереження
    1
    2
    3

    1. Аналіз результатів

      • Порівняйте значення i і r.

      • Зробіть висновок: кут падіння дорівнює куту відбиття.

      • Промені, нормаль і точка падіння лежать в одній площині.


    💬 Підсумкове запитання:

    Як зміниться напрям відбитого променя, якщо змінити кут падіння?


    🧪 Як побачити хід падаючого променя лазера або ліхтарика

    ☝️ 1. Використати воду з домішками (ефект «туманної води»)

    Матеріали:

    • склянка або прозора пластикова коробочка;

    • звичайна вода;

    • кілька крапель молока або трохи крейдяного пилу (можна розтерти крейду у воді).

    Дії:

    1. Додайте у воду трохи молока (буквально 2–3 краплі на склянку).

    2. Перемішайте, щоб вода стала злегка каламутною.

    3. Направте лазерний промінь під кутом до поверхні води.

    Що відбудеться:

    • Промінь стане видимим усередині води — частинки молока розсіюють світло.

    • Ви зможете чітко побачити, як промінь змінює напрям, коли входить у воду і виходить з неї.

    🔬 Учні бачать і кут падіння, і кут заломлення.


    ☁️ 2. Використати дим або пил (ефект “світлового шляху”)

    Матеріали:

    • ліхтарик або лазер;

    • безпечне джерело диму (наприклад, дим від ароматичної палички, яку вчитель використовує під наглядом).

    Дії:

    1. У темнішому приміщенні направте промінь лазера через легкий дим.

    2. Ви побачите тонку яскраву лінію — це шлях світлового променя.

    ⚠️ Безпека: дим використовує тільки вчитель, діти не торкаються джерела.
    У такий спосіб видно хід променя в повітрі до входу у воду.


    💡 3. Використати вузький ліхтарик із пилом або розпиленою водою

    Якщо лазера немає, підійде лінійний промінь ліхтарика (наприклад, через вузьку щілину або картон із прорізом).
    Розпиліть у повітрі трохи води (наприклад, з пульверизатора).
    Крапельки води розсіюють світло — промінь стає видимим навіть у повітрі.


    📷 Порада для вчителя:

    Для наочності можна зробити схему досліду або коротке відео з телефоном, коли промінь видно у воді — учні потім легко відтворюють хід променя у зошиті.


    🧭 Висновок для учнів:

    Промінь видно лише тоді, коли в середовищі є частинки, що розсіюють світло.

    У чистому повітрі або прозорій воді промінь невидимий, але його можна зробити видимим за допомогою диму, пилу або домішок у воді. 

     

    Дякую за коментар і вподобайку!
    Бережіть себе і родину!

    Blog: https://educationpakhomova.blogspot.com/
    Telegram: https://t.me/pakhomovaeducation
    FB: https://www.facebook.com/educationXXII/
    YouTube: https://www.youtube.com/@educationpakhomova

    Любов до науки: креативні STEM-активності до 14 лютого

     STEM-ідеї до Дня Святого Валентина



    День Святого Валентина – це чудова нагода не лише привітати близьких, але й зацікавити дітей наукою через інтерактивні STEM-експерименти. Поєднання тематики свята з науковими дослідженнями допоможе урізноманітнити навчання та зробити його веселим і корисним. Ось кілька ідей:

    1. Мармурові валентинки

    Використовуючи піну для гоління та харчові барвники, діти можуть створити яскраві мармурові візерунки. Це допоможе дослідити гідрофільні та гідрофобні властивості речовин.

    2. 3D-друк із піску та клею

    Імітуйте процес 3D-друку, створюючи серцеподібні скульптури із суміші піску та клею. Це покаже дітям принцип пошарового створення об’єктів.

    3. Листівки, що світяться

    Створіть вітальні листівки до Дня Валентина, які засвічуються за допомогою мідних стрічок, батарейок та світлодіодів. Це допоможе дітям зрозуміти основи електричних кіл.

    4. Танцюючі цукерки

    Опустіть сердечка-цукерки у газовану воду та спостерігайте, як вони піднімаються й опускаються через бульбашки вуглекислого газу. Це чудовий спосіб пояснити поняття густини та плавучості.

    5. Тауматроп

    Створіть об’ємні валентинки з обертовими малюнками, щоб пояснити принцип анімації та збереження зображень в оці.

    6. Види рівноваги

    Рівновага - це стан, в якому сили, що діють на тіло, взаємно компенсуються. В умовах земного тяжіння центр мас тіла збігається із його центром тяжіння.

    Вивчення умов рівноваги тіл необхідно для розуміння рівноваги тіл при вирішенні конструкторських завдань, при розрахунку стійкості споруд і в багатьох інших випадках.

    Все живе на Землі прагне до рівноваги. Знання умов рівноваги дуже важливо для людини. Знаючи і застосовуючи правила збереження рівноваги, людина створює для себе безпечні умови життєдіяльності.


    Завдання:
    дослідити рівновагу тіл, що мають точку опори, самостійно виготовити серця, що мають положення стійкої рівноваги, зняти відео і поділитися власним дослідженням.

    7. Чарівна валентинка

    Навчіть дітей створювати секретні послання, з'ясуйте що таке колір і як ми бачимо.

    8. Катапульта для сердечок

    Створіть катапульту, яка зможе запускати невеликі сердечка на відстань. Це допоможе дітям зрозуміти принцип важелів та закон перетворення механічної енергії.



    9. Вимірювання частоти серцевих скорочень

    Нехай діти виміряють свій пульс до і після фізичної активності, щоб дізнатися більше про роботу серця.

    Цікаві факти про частоту серцевих скорочень у тварин

    1. Розмір має значення 🐘🐭
      Чим менша тварина, тим швидше б’ється її серце. Наприклад, у миші серце скорочується 730 разів на хвилину, а у слона — всього 26 разів.

    2. Рекордсмени за частотою пульсу 🐦
      Найшвидший серцевий ритм серед тварин мають маленькі птахи. У блакитної синиці частота серцевих скорочень може досягати 1 200 ударів на хвилину!

    3. Коти та собаки: від малюків до дорослих 🐱🐶

    • У кошенят серце б’ється зі швидкістю 200-220 ударів на хвилину, а у дорослих котів — 120-220 ударів.
    • У цуценят серце працює швидше (100-140 ударів на хвилину), ніж у дорослих собак (70-180 ударів залежно від породи).
    1. Гіганти з повільним серцебиттям 🐋🐫🐎
    • У китів пульс може бути всього 7 ударів на хвилину!
    • У коня серце б’ється з частотою 43 удари, а у верблюда — 34 удари на хвилину.
    1. Фізична активність та стрес впливають на серцебиття 💓
      У собак після бігу або гри серце може пришвидшуватися до 200 ударів на хвилину. А у великих порід, які перебувають у спокої, пульс рідко перевищує 120 ударів.

    Частота серцевих скорочень — важливий показник здоров’я тварин, і її варто контролювати, особливо у домашніх улюбленців! 🐾💖

    10. Модель серця

    Створіть просту модель серця, щоб пояснити, як воно перекачує кров по організму.



    Результат створення навчального відео за допомогою штучного інтелекту

     Навчальні відео, що створені за допомогою штучного інтелекту: Тверді тіла навколо нас: атоми, молекули та іони у кристалах


    Герерація зображення: 


    Генерація сценарію відео: 

    Генерація відео та аудіо: Veed + ChatGPT

    https://chatgpt.com/share/9796d1ff-c086-4d4e-b7be-0f5222752354

    Музика: https://www.no-copyright-music.com/relaxing/

    Спокій душі: Музика Liborio Conti та Візуальне Зачарування Леонардо

    Зміни у зенерованому відео: Movavi


    Тверді тіла навколо нас: атоми, молекули та іони у кристалах

    Вітаємо на нашому каналі! У цьому відео ми розповімо вам про тверді тіла, які нас оточують. Ви дізнаєтеся, з чого вони складаються і як формуються їхні структури.

    Ми розглянемо:

    • Кухонну сіль, яка складається з іонів натрію та хлору, утворюючи кристали у вигляді маленьких кубиків.
    • Графіт, що знаходиться в олівцях, і як шари атомів вуглецю дозволяють залишати слід на папері.
    • Звичайний цукор, молекули якого формують кристали, які ми бачимо у вигляді маленьких гранул.

    Наприкінці ми також пояснимо, з чого складаються молекули і як атоми об'єднуються разом, щоб утворити різні речовини.

    Приєднуйтесь до нас у цій захоплюючій подорожі світом твердих тіл і дізнайтеся більше про їхні дивовижні властивості! Не забудьте поставити лайк, підписатися на канал і натиснути на дзвіночок, щоб не пропустити нові відео.

    Дякуємо за увагу!

    Результат: 


    Індивідуальна консультація по роботі з інструментами штучного інтелекту (тексти, зображення, відео, презентації)



    Дякую за коментар і вподобайку!
    Бережіть себе і родину! Все буде Україна!

    Blog: https://educationpakhomova.blogspot.com/
    Telegram: https://t.me/pakhomovaeducation