День захисника України. День українського козацтва.

 Кураторська година: День захисників і захисниць України





14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала державне свято День захисника України на День захисників і захисниць України. У Збройних силах України сьогодні служить 31787 жінок.

У всі часи захищати рідну землю було справою честі та гідності мужніх людей, дійсних патріотів своєї країни, святим обов’язком кожного громадянина. Воно є символом непорушного зв’язку багатьох поколінь захисників Батьківщини та проявом поваги народу до них. У нього славні традиції, за ним стоїть сама історія, сповнена героїки подвигів, яскравих вчинків.

За часів Запорізької Січі свято називалося Козацька Покрова. Для січовиків Богородиця була заступницею і покровителькою, а Покрова символізувала своєрідний небесний щит, захист від ворогів.

День захисників та захисниць України  свято, що відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва, є державним святом і неробочим днем.

Свято встановлене Указом Президента України  №806 від 14 жовтня 2014 р. з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості. Під гаслом  Сила нескорених  українці вперше відзначали свято Дня захисника України. Президент наголосив, що захист Вітчизни є справою всіх українців, тому День захисника України має стати всенародним святом, таким же значимим, як Різдво, Великдень чи День Незалежності .

Історія виникнення свята. 14 жовтня церкви східного обряду відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його суть – ідея заступництва Божої Матері над християнами. Свій початок свято бере з IX століття: у Константинополі під час служби у Влахернській церкві блаженний Андрій удостоївся явлення Богородиці. Вона простягла свій покров над людьми в знак того, що дає їм свій захист.

Вшанування Пресвятої Богородиці Покрови – захисниці від ворогів має глибоке коріння і в Україні. Ця традиція прийшла з Візантії разом із запровадженням християнства у 988 році. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах як вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці.  Князь Володимир Мономах писав, що перемогам над половцями завдячує Богові і заступництву Пречистої Діви Марії.

Традиція вшанування Покрови як покровительки українського війська перейшла від  князів до українського козацтва.

Українські козаки  козацькі підрозділи, які початково було зорганізовано задля оборони південних земель, що увійшли до складу Князівства Литовського, від степових орд, що було спричинене наступом Східного Світу і Великого Степу, в межах християнсько-мусульманського цивілізаційного протистояння, на терени сучасної України.

Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву – Козацька Покрова. Тоді ж виник новий тип ікони – “Козацька Покрова”, де під омофором Богородиці зображуються українські ієрархи, гетьмани і козаки. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або членів старшини. Вшанування козаками Покрови позначилось і на топоніміці території їхнього проживання – сьогодні багато сіл в Україні носять назви “Покровка”, “Покровське”, “Новопокровка”.

Значного поширення культ Покрови набув і в Українській козацькій державі – Гетьманщині.  Через шанобливе ставлення українського козацтва свято у свідомості народу воно почало асоціюватися з такими поняттями, як військова честь, звитяга, мужність, захист кордонів і рідної землі, побратимство.

Сьогодні українська армія активно модернізується та відновлює українські військові традиції.  За цей час було проведено низку важливих реформ, аби військо професіоналізувалося та набуло інституційної значущості в країні.

 

 

Рекомендована література

  1. Бачинська О. Історія козацтва після зруйнування Запорозької Січі (1775 –1905) / О. Бачинська, Т. Чухліб.  – Київ: Арій, 2016. – 464 с.

  2. Голобуцький В.О. Запорізька Січ в останні часи свого існування / В.О. Голобуцький. – Дніпропетровськ: Січ, 2004. – 422 с.

  3. Горобець В. Влада та соціум Гетьманату. Дослідження з політичної і соціальної історії ранньомодерної України / В. Горобець. – Київ: Інститут історії України НАН України, 2009. – 271 с.

  4. Гуржій О.І. Гетьманська Україна / О.І. Гуржій, Т.В. Чухліб. – Т.8. – Київ: ВД «Альтернативи», 1999. – 304 с.

  5. День захисника перейменували на День захисників і захисниць [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://www.bbc.com/ukrainian/news-57836826

  6. День захисника України – історія та традиції свята [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://armyinform.com.ua/2019/10/den-zahysnyka-ukrayiny-istoriya-ta-tradycziyi-svyata/

  7. День захисника України. Методичні рекомендації до відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://old.uinp.gov.ua/methodicmaterial/den-zakhisnika-ukraini-metodichni-rekomendatsii-do-vidznachennya-u-zagalnoosvitnikh

  8. Кривошея В.В. Козацька еліта Гетьманщини: монографія / В.В. Кривошея. – Київ: ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України, 2008. – 452 с.

  9. Мільчев В.І. Нариси з історії запорозького козацтва XVIII ст. (спроба історичної реконструкції на основі писемних джерел) / В.І. Мільчев. – Запоріжжя: РА «Тандем-У», 2009. – 108 с.

  10. Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і Запорозька Січ кінця XVI – середини XVII століть. Кн. 2: Генезис, еволюція та реформування організаційної структури Січі: наукове видання / І.С. Стороженко. – Дніпродзержинськ: ВД «Андрій», 2007. – 418 с.

  11. Шевчук В.О. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVIXVIIІ ст. / В.О. Шевчук. – Кн. 1. – Київ: Грамота, 2007. – 720 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар