О. І. Ахієзер (1911–2000)

31 жовтня – 110 років від дня народження засновника Харківської школи фізиків-теоретиків, фізика Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна О. І. Ахієзера (1911–2000)

Бурхливий розвиток фізичної науки в ХХ столітті був пов'язаний з видатними іменами, які складають золотий фонд наукових знань, їх статті, навчальні матеріали, монографії сьогодні вивчають як класику сучасної науки.

О. І. Ахієзер (1911–2000) один з перших учнів Л. Д. Ландау(1908-1968) і продовжувач його справи у Харкові. Він став одним із організаторів та керівників відомої у всьому світі харківської наукової школи теоретичної фізики, засновником якої був Л. Д. Ландау. Після від'їзду Л. Д. Ландау в кінці 1937 року з Харкова, О. І. Ахієзер очолив теоретичний відділ УФТІ (Український фізико-технічний інститут, з 1993 р. Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»). Одночасно займав посади професора та завідуючого кафедрою у Харківському державному університеті, де він навчав кілька поколінь фізиків. Серед його учнів 5 академіків, 2 члена-кореспондента Національної академії наук України.

Наукова творчість О. І. Ахіезера багатогранна - від фізики магнітних явищ у твердому тілі, фізики плазми до фізики елементарних частин та астрофізики.

З ім'ям Ахієзера пов'язаний розвиток низки нових напрямів у теорії фізиці:

• теорії дифракційних явищ у ядерній фізиці,
• теорії розсіяння нейтронів у кристалах,
• теорії взаємодії струменів заряджених частинок з плазмою,
• теорії кінетичних процесів у феромагнетиках та антиферомагнетиках,
• теорії поглинання звуку у твердих тілах.

Докторська дисертація присвячена дослідженню взаємодії ультразвуку з кристалами. Механізм поглинання, зумовлений модуляцією енергії квазічастинки зовнішнім полем, має назву «механізм Ахієзера».


Народився Ахієзер О. І. 18 (31) жовтня 1911 р. в місті Чериков, нині Могильовської області, Білорусі. У 1934 р. закінчив Київський політехнічний інститут. Від 1938 року завідувач теоретичного відділу УФТІ. 35 років (1940–1975) завідував кафедрою фізики Харківського університету. Був одним із найближчих співробітників Л. Ландау і активним учасником його всесвітньо відомої наукової школи. Згодом створив власну наукову школу з теоретичної фізики. У 1940–50-х рр. брав участь у розробленні ядерних реакторів.

Ахієзер О. І. доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1941), академік НАН України (1960). Заслужений діяч науки УРСР (1986 р.).

О.І. Ахиезер створив школу фізиків-теоретиків (В.Г. Бар’яхтар, Я.Б. Файнберг, Д.В. Волков, С.В. Пелетмінський, А.Г. Ситенко и др.).

Дзеркало науки до100-річчя Олександра Ахієзера

Цьогоріч, 6 березня виповниться 120 років від дня народження видатного українського і радянського математика, доктора фізико-математичних наук (1936), члена-кореспондента Всеукраїнської Академії Наук (1934), Ахієзера Наума Ілліча - рідного брата Олександра Ілліча.

Визначний учений-математик Ахієзер Н.І. (1901-1980) теж працював у Харківському університеті, де очолював Інститут математики при університеті, а також завідував кафедрою теорії функції (1955–1961), а згодом математичної фізики (1963–1974). Харківського університету, де працював професором до кінця життя у 1980 р.

Його фундаментальний внесок в математичну фізику, комплексний аналіз і ряд інших областей чистої та прикладної математики, висвітлюється у працях, які продовжують наукові традиції відомих математиків ХХ століття: П. Л. Чебишева (1821-1894), А. А. Маркова (1856-1922), О. М. Ляпунова (1857-1918).

У Харкові встановлено меморіальну дошку на честь відомого українського математика Наума Ілліча Ахієзера

Обидва брати були блискучими викладачами, авторами багатьох підручників, переведених на іноземні мови і відомими не тільки серед найкращих фахівців, а також інженерно-технічних працівників та студентів.

У Центральній науковій бібліотеці нашого університету широко представлені книги, роботи цих видатних вчених, в також спогади їх численних учнів. І всі бажаючі можуть ознайомитися з їх спадщиною.

Наше місто шанує наукові та навчальні традиції: в честь видатного фізика Олександра Ахієзера і математика, одного із засновників Харківського фізико-математичного ліцею № 27 Наума Ахієзера в Харкові одна з вулиць названа на їхню честь - вулиця академіків Ахієзерів.

 

Рекомендована література.

1. Ахиезер А. И. Очерки и воспоминания / А. И. Ахиезер ; под ред. В. Г. Барьяхтар. – Харьков : Факт, 2003. – 431 с.
2. Университеты. Наука и просвещение. – Харьков : Фолио ; Киев : Фолио, 2013.
3. Ермолаев А. М. Александр Ильич Ахиезер / А. М. Ермолаев, Ю. П. Степановский, В. В. Ульянов. – Харьков : Изд-во ХНУ имени В. Н. Каразина, 2002. – 28 с. – (Серия воспоминаний об ученых-физиках. Вып. 10).
4. Таньшина А. В. Истоки и вехи Института теоретической физики имени А. И. Ахиезера: события, факты, комментарии / А. В. Таньшина ; Национальный научный центр Харьковский физико-технический ин-т НАН Украины, Харьковский нац. ун-т имени В.Н. Каразина . – Харків : Квант, 2011 . – 108 с. - Библиогр.: с.106-108 (45 назв.).
5. Академик Александр Ильич Ахиезер (к 100-летию со дня рождения) // Вісник Харківського національного університету. – 2011. – № 969 : Серія: Фізична: Ядра, частинки, поля. Вип.3(51). – С.101-103 .
6. Любич Ю. И. Наум Ильич Ахиезер // Теория функций и функциональный анализ и их приложения. — Харків, 1991. Выпуск 56. – С. 30–35.
7. История отечественной математики : В 4-х томах — Київ, 1970.