Дорогі брати і сестри, українці, що сьогодні стоять на варті нашої свободи!
У цей світлий, але сповнений випробувань час Різдва, ми — ті, кого називали «бездержавною армією» та «моральним стрижнем» нації — звертаємося до вас крізь десятиліття. Ми, хто тримав українське небо в часи заборон, репресій та асиміляції, сьогодні бачимо у вашій боротьбі продовження нашої спільної місії.
Нехай цей Святвечір принесе розраду кожному, хто перебуває в окопі, і кожному, хто чекає на рідних удома. Пам’ятайте, що ви — не просто воїни, ви — спадкоємці титанів, які століттями будували фундамент нашої ідентичності.
• Від імені Будителів та Пророків XIX століття бажаємо вам віри, яка була у Шевченка, коли він творив нашу «духовну конституцію». Нехай його слово буде вашою зброєю, бо саме воно перетворило нас на націю з почуттям власної гідності.
• Від Титанів праці, каменярів нашої культури, як Іван Франко та Леся Українка, бажаємо невтомності. Ви сьогодні виводите Україну на рівень світової драми, доводячи, що ми — невід’ємна частина європейського простору.
• Від Державотворців та героїв «Розстріляного відродження» ми передаємо вам гасло «Геть від Москви!», яке сьогодні звучить гучніше, ніж будь-коли. Ми віримо, що ваша перемога остаточно закріпить ту історичну тяглість і окремішність нашого народу, яку доводив Михайло Грушевський.
• Від Шістдесятників та Дисидентів, що обрали совість замість таборів, бажаємо вам незламності духу Василя Стуса. Нехай ваш «душевний імунітет» буде міцнішим за будь-яку ворожу зброю.
Ми завжди були «альтернативною державою», де жила мова, пам’ять і честь, навіть коли формальна державність була втрачена. Сьогодні ви — живий щит цієї держави. Ви — «нервова система» нації, яка відчуває біль кожного, але не припиняє боротьбу за життя.
Нехай різдвяна зірка освітить шлях до нашої спільної перемоги, а українська мова, наш нездоланний «форт», звучить у кожній оселі як символ нашої вічності.
Христос рождається! Славімо Його!
