Гідність – це поняття моральної свідомості, яке виражає уявлення про цінність всякої людини як моральної особистості, а також категорія етики, що означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається цінність особистості. Поняття гідності вживається у законодавствах численних країн та у міжнародному праві.
Гідність є одним з ключових понять Конституції України (ст. 3, 21, 28, 41, 68, 105). В ній, зокрема, визнано гідність однією з «найвищих соціальних цінностей» в Україні (ст. 3), задекларовано, що «усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах» (ст. 21) та що «кожен має право на повагу до його гідності» (ст. 28).
Свобода – можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності. Юридично, свобода – це можливість людини поводитись відповідно до своїх волевиявлень, тобто робити все, що бажається, але тільки те, що не заборонено законом та не спричиняє невиправданої шкоди правам і свободі інших людей.
День Гідності та Свободи – свято в Україні, яке святкується щорічно саме 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). Є наступником свята Дня Свободи, що святкувалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005 – 2011 роках, поки не було скасоване указом президента Віктора Януковича. 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада святкується День Гідності та Свободи.
Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року.
Подолання двовекторності розвитку України внаслідок революційних подій кінця 2013 – початку 2014 р. – Єврореволюції, однозначний вибір українцями спільного з країнами-членами Євросоюзу цивілізаційного вектору розвитку не лише започаткували новий етап у поступі країни, але і поставили Україну перед серією викликів як євроінтеграційних, так і специфічно внутрішньоукраїнських.
Помаранчева революція – це система протестних пікетів в Україні, що була організована прихильниками опозиційного кандидата на Президентських виборах В. Ющенка в листопаді – грудні 2004 р. Помаранчева революція розпочалась 22 листопада 2004 р. після оголошення ЦВК попередніх результатів, згідно з якими нібито переміг В. Янукович, це була реакція громадян на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів, який помітно відрізнявся від результату екзитполів. Для захисту свого права на вибір, а також демократичних прав і свобод, до Києва загалом приїхали сотні тисяч громадян з усіх регіонів України. Центром громадянського протесту став Майдан Незалежності.
23 листопада 2004 р. В. Ющенко, не визнаючи офіційних результатів виборів, прийняв із трибуни Верховної Ради символічну присягу перед народом України як новообраний президент. 24 листопада він почав переговори з Л.Кучмою, щоб домогтися визнання своєї перемоги мирним шляхом. Проте, після оголошення остаточних результатів (згідно з якими переможцем було визнано В. Януковича), В. Ющенко виступив перед своїми прихильниками в Києві, закликавши їх почати «Помаранчеву революцію» й за допомогою страйків паралізувати діяльність уряду, змусивши владу не визнавати результати виборів. 25 листопада Верховний Суд України заборонив друкувати офіційні результати виборів. Утворюється Комітет Національного порятунку, куди ввійшли провідні опозиційні політики. 27 листопада Верховна Рада України визнала результати виборів недійсними, оголосивши недовіру ЦВК. А 3 грудня Верховний Суд України визнав численні факти порушення законодавства і Конституції України в ході виборів, було призначено повторне голосування. У процесі повторного голосування, яке відбулось 26 грудня 2004 р. переміг Віктор Ющенко, який офіційно склав присягу та заступив на посаду Президента України 23 січня 2005 р.
Суспільно-політичні події, які відбувались в Україні у період з 21 лис-топада 2013 р. до 20 лютого 2014 р., нині називають Революцією Гідності. Більшість аналітиків застосовують поняття «Євромайдан» для означення першого етапу Революції Гідності, а також форм і методів проведення протестних акцій.
Перший етап Революції Гідності розпочався 21 листопада 2013 р., коли уряд М. Азарова на своєму засіданні прийняв розпорядження, згідно з яким процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, а також дію рішення Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2013 р. було призупинено. Влада заявила, що це рішення ухвалене «в інтересах національної безпеки» України. Після цих заяв на Майдані Незалежності почали збиратися перші протестувальники.
30 листопада на Михайлівській площі (де перебувала значна частина протестувальників) відбувся стихійний мітинг, на якому зібрались тисячі громадян. Лідери опозиційних партій створили Штаб національного спротиву.
Подальший розвиток подій отримав назву «Єврореволюція», або Революція Гідності, адже громадяни України справді захищали свою особисту, національну й громадянську гідність, гідність своєї держави, гідність своїх батьків і дітей.
Нині, після Революції Гідності, коли політично активні українські громадяни рішуче виявили свою колективну суб'єктність, ціннісні пріоритети та прагнення до національного самоопанування, постала нагальна потреба не лише у відновленні консолідуючого, націєтворчого та цивілізаційного значення всіх громадських установ, які зможуть позитивно вплинути на формування в Україні громадянського суспільства та зрілої політичної нації європейського типу.
Рекомендована література
Гирич І. Українська історія: через ідентичність до держави / І. Гирич. – Київ : Українські пропілеї, 2021. – 270 с.
Майдан. Таємні файли / Брати Капранови. – Київ : Нора-Друк, 2017. – 320 с.
Моргун В.Ф. Україна і Майдан. Думи скорботи та надії / В.Ф. Моргун. – 4-е вид., доп. – Полтава : Дивосвіт, 2015. – 32 с.
Сорока Ю. 100 важливих подій історії України / Ю. Сорока. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Харків : Фоліо, 2019. – 205 с.
Сучасне українство: цивілізаційні виклики та відповіді : монографія / Н.М. Авер’янова, Т.С. Воропаєва, І.М. Грабовська [та ін.]. – Київ : Міленіум, 2019. – 416 с.
Токмань Г. Майдан: сторінка живої історії / Г. Токмань. – 2-ге вид., виправ. і доп. – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2015. – 104 с.
