Сучасні освітні технології (штучний інтелект, імерсивні технології, STEM-освіта, змішане навчання), корисні матеріали, практичні онлайн-інструменти, фізика. Дізнались про щось нове? Одразу реалізуймо в роботі!
Щобпобачитивеселку,требаобов'язковостоятиспиноюдо сонця.Мибачимоїї,колисонце освітлюєбезлічводянихкрапельвповітрі:пучоксонячногосвітла,проходячичерезкожнукрапельку,заломлюєтьсяірозкладаєтьсянабезлічкольорів(спектр).Променісвітла,відбитівідвсіхкрапельодночасно,потрапляють у наші очі.Мозоксприймаєцюкартинкуяквеселку.Кольори веселкизавждиоднаковііслідуютьводномупорядку.
Дисперсія світла у краплях води.
Положення джерела світла, крапель води і спостерігача для спостереження веселки.
Чому ми спостерігаємо подвійну веселку?
Як виглядає веселка із літака?
Як правило, з'являються дві веселки (одна більш яскрава, інша - менш). Це пов'язано із різними кутами заломлення і відбивання у краплях води.
Читання тексту “Чому буває веселка?
Веселка буває, коли зустрічаються дощик та сонечко .
Наприклад, дощик тільки закінчився або ще падає, а з-за хмарки визирнуло сонечко .
Коли дощить, у повітрі багато маленьких крапель води. І коли сонячне
світло проходить крізь ці краплі, воно стає різнокольоровим.
Аби побачити , треба правильно стояти. Необхідно обов’язково
повернутися спиною до сонця , а обличчям – до дощу .
Якщо сонце знаходиться високо, то веселки , на жаль, ніхто не побачить.
Веселка показується людям тільки рано вранці або ввечері, коли висить
низько над землею.
З посібника А. Назаренко.
Питання:
- Коли буває веселка? - Чи буває веселка, коли ще падає дощ? - Яким стає сонячне проміння, коли проходить крізь краплинки води? - Як правильно стояти, щоб побачити веселку? - Коли веселку ніхто не бачить? - Чи можна побачити веселку вдень? А вночі? Чому?
Sandbox - це Інтернет-ресурс для освітян, який використовує музичні відео OK Go як вихідні пункти для інтегрованих завдань, що дозволяють студентам вивчати різні концепції STEAM. Музика, мистецтво і наука! Посилання на сайт.
Вебсервіс LiveWorksheets дозволяє вдосконалювати робочі матеріали, створені в форматах
docx, pdf, jpg і png. Перетворює звичайні сторінки в інтерактивний матеріал для
самоперевірки. Можна створювати робочі листи, які містять кілька типів
завдань.
Які завдання можна створити за допомогою Liveworksheets
додавання текстових полів для введення тексту
вибір правильної відповіді
вікторина з вибором правильної відповіді
зіставлення
перетягування правильної відповіді
завдання на прослуховування
завдання на вимову
відкриті питання
додавання mp3 файлів
додавання відео з YouTube
додавання посилань
Як почати працювати інструкція:
Посилання на LiveWorksheets
Приклади вже створених завдань (завдання можна завантажити і використовувати для власних занять): початкова школа;
Отримати інформацію щодо умов участі у фінальному етапі XXІX Всеукраїнського турніру юних фізиків можна за тел. 067-68-28-539, Кремінський Борис Георгійович,
E-mail: b_kreminskyi@ukr.net.
Завдання, що пропонуються для I етапу турніру, розміщено на сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/), додаються.
Завантажити умови завдань за посиланням.
1. Скажи мені – Архімед чи ні?
Заповніть скляну банку наполовину піском і помістіть в неї будь-яке тіло (камінь, брусок, кульку тощо). Закривши банку, поставте її на вібруючу підставку. Вивчіть явище і опишіть, як і від чого залежить «занурення» або «спливання» тіла.
2. Водомірка.
Всі юні (і не дуже) фізики легко нададуть відповідь на запитання, що саме утримує водомірку на поверхні води. А чи зможуть вони сказати, яке максимальне прискорення розвиває водомірка при розгоні і гальмуванні і чим визначається максимальна швидкість її руху?
3. Фонтан ліліпутів.
Якщо зробити невеликий фонтан з тонким соплом і трохи відхилити його від вертикального положення, можна спостерігати цікаве явище: у верхній точці утворюється крапля, яка зростає та спускається вниз, захоплюючи цівку фонтану, після чого все повторюється. Дослідіть це явище.
4. Погляд з іншого боку.
Є вікно, завішене тюлем. Чи буде видимість краще ззовні або зсередини залежно від освітлення? Вивчіть оптичну проникність тюлю.
5. Рафінована спрага.
Є башточка з цукру-рафінаду, що стоїть в калюжі чаю. Який об’єм чаю може "випити" ця башточка залежно від параметрів системи?
6. Гаряче-холодно.
Виготовте газовий диференціальний термометр з двох шприців і хлорвінілової прозорої трубки. Вивчіть, від чого залежить його чутливість та інерційність (час запізнювання показів). Продемонструйте його роботу.
7. Зламана призма.
Беремо призму, пускаємо промінь світла і отримуємо промінь на виході. Ставимо призму на серветку, просочену рідиною, і промінь зникає. Дослідіть явище та визначте, яку інформацію щодо властивостей речовин та системи можна отримати.
8. Козацький обігрівач.
Резиденцію Запорозького гетьмана (дерев'яну кімнату) взимку обігрівали річковою галькою, нагрітою в багатті. За твердженням екскурсовода, «галька тримала тепло 3 дні». Розберіться з фізичної точки зору в цій системі опалення. Скільки потрібно було гальки? До якої максимальної температури могли нагріти гальку? Виконуючи правила техніки безпеки, проведіть модельний експеримент.
9. Привид у вікні.
Іноді предмети здаються роздвоєними, якщо дивитися на них через вікно з подвійним склом. Таке роздвоєння може бути небезпечним–наприклад, при спостереженні літака з вікна диспетчерської. Від чого і як залежить видима відстань між предметом і його «примарою»? Дослідіть і опишіть явище.
10. Як лізеш на стіну, то гав не лови!
На відео спортсмен біжить вгору по двох паралельних стінках. За яких умов це можливо?Відео: https://www.youtube.com/watch?v=5Pqtbt2nXvE&=&feature=em-uploademail(починаючи з моменту 7.45).
11. Вікно в інші світи.
На фото –не м’яч, не літаюча тарілка і це не фотошоп. Це –дірочка у вікні нашої квартири. Така ж дірочка є у вікні нашого фізкабінету. Такі дірочки іноді утворюються від удару камінчика або градини. За яких умов з’являється дірка? Від чого і як залежать її розміри і форма? Дослідіть і опишіть ефект.
12. Чай рушив!
Під час зупинки поїзда на столик (не в заглиблення!) поставили склянку. Столик злегка похилий. Доки поїзд стояв, склянка перебувала у спокої. Поїзд рушив – і через деякий час склянка почала сповзати. Вивчіть і опишіть явище.
13. Що в лоб, що по лобі.
Розрахуйте теоретично і дослідіть експериментально лобове зіткнення двох неодимових магнітних куль на гладкому горизонтальному столі. З якої найбільшої відстані кулі зближуються без поштовху? Від чого і як залежить ця відстань? Від чого і як залежить число зіткнень? Зробіть чисельні оцінки. Які цікаві ефекти Вам вдалося помітити?
14. Не в своїй стихії.
«Летимо ми під вітрилом з рибами летючими...» (В.Крапівін). Опишіть з фізичної точки зору «двигун», що забезпечує політ летючих риб. Вивчіть,від чого і як залежать основні кінематичні характеристики руху риб. Чим зумовлені максимальні значення цих характеристик?
15. Найкращий дарунок – гадаю, що мед.
Як у домашніх умовах виміряти в’язкість зацукрованого (густого) меду?
16. Пісковий годинник.
Добре просушений і очищений пісок через вузький отвір скляної (наприклад, кварцової) трубки висипається в кювету. Спостерігається широкий конус з піску, що висипається. Вивчіть, від чого і як залежить кут «розвороту» конуса з піску, що висипається.
17. Слід на воді.
«Ученые немало лет
Гадают за закрытой дверью,
Как обнаружить этот след,
Чтоб лодку выследить, как зверя.
Среди безбрежной синевы
Их ожидают неудачи,
Поскольку нет следа, увы.
И нет решения задачи.»
(Олександр Городницький)
Те, що у воді не залишається сліду, – неправда! Запропонуйте метод, за допомогою якого можна вимірювати час існування сліду, який залишається у відкритій водоймі (наприклад, від весла байдарки).
Лев Ландау — радянський фізик, академік АН СРСР (обраний у 1946). ЛауреатНобелівськоїпреміїз фізики1962 року "задослідженняз теоріїконденсованихсередовищірідкогогелію."
Надзвичайно обдарований математично, Ландау жартома говорив про себе: «Інтегрувати навчився років в 13, а диференціювати умів завжди».
Всесоюзні конференції в Харкові відвідали метри теоретичної фізики Поль
Дірак і Нільс Бор. Друкований в Харкові «Фізичний журнал Радянського
Союзу» розсилався передплатникам по всьому світу. Академік Олександр
Ілліч Ахієзер згадував: з приїздом до Харкова Ландау УФТІ став одним з
кращих світових центрів фізичної науки, і визнавав, що «якби мене
попросили назвати лише двох фізиків, в максимальній мірі прославили
українську науку, то я б назвав теоретика Л.Ландау і експериментатора
Л.Шубнікова ».
1935 — читання курсу фізики в Харківському державному університеті,
завідування кафедрою загальної фізики ХДУ. Присвоєння звання професора.
Альберт Ейнштейн — німецький та американський фізик-теоретик. Автор теорії відносності. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1921).
У архівах Нобелівського комітету збереглося близько 60 номінацій
Ейнштейна у зв'язку з формулюванням теорії відносності, проте премія
була присуджена лише в результаті номінації шведського фізика Карла Вільгельма Озеєна, у зв'язку з поясненням фотоелектричного ефекту.
Озеєн особливо підкреслював, що цього разу він номінує Ейнштейна не у
зв'язку з теорією, яка представлялася спірною членам Нобелівського
комітету, а у зв'язку з поясненням природного явища, поза сумнівом
спостережуваного в експерименті. У результаті цієї номінації Ейнштейн
отримав премію за 1921 заднім числом одночасно з Нільсом Бором восени 1922. (Вікіпедіа)
Річард Фейнман — американський фізик, один з творців квантової електродинаміки. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1965, разом з С. Томонагою і Дж. Швінгером) «Зафундаментальніроботиз квантовоїелектродинаміки,що малиглибокінаслідкидляфізикиелементарнихчастинок(for their fundamental work in quantum electrodynamics,with deep-ploughing consequences for the physics of elementary particles)».
