Структура, оптичні властивості та біологічні застосування нанокристалів оксиду церію
Детальніше за посиланням.
Детальніше за посиланням.
Ведучий Q-hub за 20 хвилин знайомить із Південним вокзалом міста Харкова, особливостями користування підземкою, можливостями здобути елітну фізичну освіту у стінах Каразінського університету та реалізацією створення інженерного коворкінгу у Харкові Гараж-хаб.
Сайт Каразінського університету:
https://www.univer.kharkov.ua
http://physics.karazin.ua/ua/
Кафедри фізичного факультету:
Студентське наукове товариство
Детальніше про Гараж хаб.
Приєднуйтесь на сервер "Фізичний факультет ХНУ" на Discord:
https://discord.com/invite/ZUxcC22#Q-hub #Kharkiv #Karazin #фізичний_факультет #GarageHub
Запрошуємо на вебінар кафедри фізики кристалів "Структура, оптичні властивості та біологічні застосування нанокристалів оксиду церію" 13 жовтня 2021 р о 14 - 00; доповідач професор кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна ,завідувач лабораторії Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України Семінько Владислав Вікторович.
Доступ:
Наукові зустрічі КФК "Структура, оптичні властивості та біологічні застосування нанокристалів оксиду церію"
Середа, 13 жовтня · 2:00 – 3:00 пп
Інформація для приєднання до зустрічі Google Meet
Посилання: https://meet.google.com/akn-ochj-zvs
Коли: 18 вересня 2021 року
Де: ХНУ імені В.Н. Каразіна, майд. Свободи,4
Харківський національний університет імені Василя Каразіна відчиняє свої двері для всіх, хто цікавиться наукою. Запрошуємо у світ екскурсій, експериментів, презентацій!
Ласкаво просимо!
Програма за посиланням.#Karazin #univer #фізичний_факультет #ніч_науки
Запрошуємо на вебінар кафедри фізики кристалів "Nanostructures: growth and application" 8 вересня 2021 р о 12 - 00; доповідач Шкурманов Олександр (Technical University of Hamburg).
Доступ:
Посилання на відеодзвінок: https://meet.google.com/cnd-zgjj-ubq
Номер телефону для приєднання до відеозустрічі: (US) +1 402-645-1211, PIN-код: 589 741 532#
Тема: Nanostructures: growth and application
Спікер: Shkurmanov Alexander Alexandrovich
Місце роботи: Technical University of Hamburg
Пряма мова:
Меня зовут Александр Шкурманов. Моя основная область исследований - нанотехнологии, например наноматериалы, их рост, свойства и применение. Я защитил докторскую диссертацию в 2018 году в Лейпцигском университете, 3 года работал в исследовательском центре Юлих, а в настоящее время работаю научным сотрудником в техническом университете Гамбурга.
Контакти:
fb: https://www.facebook.com/alexandr.shkurmanov
Публікації: https://scholar.google.com/citations?user=FeCGr3MAAAAJ&hl=ru&oi=ao
Приєднуйтесь на сервер "Фізика" на Discord: https://discord.com/invite/ZUxcC22
Наука була, є і буде. Запрошуємо до співпраці! Обирай, де найзручніше! Кафедра фізики кристалів започаткувала: перший сервер "ФІЗИКА" на Discord: https://discord.com/invite/ZUxcC22 telegram:https://t.me/physicsks сторінку на блозі "Фізика ЗНО" https://educationpakhomova.blogspot.com fb: "ФіЗиКа ЗНО" https://bit.ly/2L0sJ97 Детальніше за посиланням: https://bit.ly/37ZbBcT Запрошуємо усіх бажаючих зареєструватись у гугл формі
https://forms.gle/7uH2wfAWWvwfLKWT6 для того, щоб ми могли запросити вас на: дні відкритих дверей (фізичні експерименти, мікросвіт у електронному мікроскопі); вебінари, присвячені сучасним науковим дослідженням;
безкоштовний дистанційний курс "Підготовка до ЗНО з фізики";
екскурсія до астрономічної обсерваторії; екскурсія до музею астрономії; екскурсія до НТК "Інститут монокристалів" НАН України; онлайн-зустрічі із викладачами фізичного факультету; написання робіт МАН (фізика, астрономія); конференції молодих науковців із участю школярів і багато новин. Бажаємо здійснення мрій! #kfk #Karazin #Physics #univer #vstup
Фізика об'єднує людей!
Бережіть себе і родину!
Дякую за увагу!
Бажаю Вам нових ідей!
Навчаємося, бо ми цього варті!
Підписуйтесь на блог!
Підписуйтесь на канал YouTube.
Підписуйтесь на сторінку у fb. https://www.facebook.com/educationXXII/
Запрошуємо навчатися на фізичному факультеті!
Черговий 34 Міжнародний турнір юних фізиків (https://www.iypt.org/) проходить цього року наживо. Турнір прийматиме Кутаїський міжнародний університет, Грузія, з 07 по 14 липня. Україну на турнірі представляє команда харківських ліцеїстів.
Цього року в ньому братимуть участь 5 школярів з Харкова — Ілля Хорошко, Дар’я Гончар, Іван Бортновський, Єлизавета Кумечко (харківський ліцей № 161 «Імпульс») та Ілля Шкірко (Харківський фізико-математичний ліцей № 27).Команду до турніру готували заслужений учитель України, доктор фізико-математичних наук, доцент фізичного факультету ХНУ імені Василя Каразіна Захар Майзеліс і студент четвертого курсу фізичного факультету кафедри теоретичної фізики Григорій Овчаренко.
Детальніше на сайті: https://cc.iypt.org/iypt2021/
Вже закінчено 4 раунди і українські школярі на 6 місці.
Залишається вирішальний раунд, де команда зустрінеться із командами із Пакистану і Хорватії.
Фізика об'єднує людей!
Бережіть себе і родину!
Дякую за увагу!
Бажаю Вам нових ідей!
Навчаємося, бо ми цього варті!
Підписуйтесь на блог!
Підписуйтесь на канал YouTube.
Підписуйтесь на сторінку у fb. https://www.facebook.com/educationXXII/
Запрошуємо навчатися на фізичному факультеті!
Презентація магістерських програм фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна.
Онлайн-зустріч із
👉 заступником декана фізичного факультету, доцентом Дмитром Рохмістровим; 👉 заступником декана з загальних питань, доцентом Олегом Шеховцовим; 👉 головою студентського наукового товариства факультету, студенткою 2 курсу магістратури Лілією Манченко. Сайт факультету http://physics.karazin.ua/ua/ Сторінка факультету на сайті для абітурієнтів http://start.karazin.ua/fakultety/phy... Контактна інформація 📞 +380 (57) 707-54-19 📩 vstup.physics@karazin.uaПриєднуйтесь на сервер "Фізичний факультет ХНУ" на Discord:
https://discord.com/invite/ZUxcC22Пряма трансляція — в програмі Ірини Пахомової на Youtubе
В понеділок 17 травня о 17.00
https://youtu.be/0KwAuyLguWU
На зустрічі Ірина Пахомова та Руслан Вовк розберуть такі питання:
1. Чи все гаразд з новітнім освітнім процесом?
2. На які перепони наражаються викладачі та студенти під час опанування діджиталізації освітнього процесу?
3. Чого бракує на даному етапі, та які досягнення вже внесені до активу практичних надбань?
4. Яка перспектива очікує провідний ВНЗ країни в царині цифрової освіти.
Ірина Пахомова - доцент кафедри фізики кристалів фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна.
https://www.facebook.com/IrynaOsvita
Руслан Вовк - декан фізичного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна. Доктор фізико-математичних наук, професор.
https://www.facebook.com/RuslanVovk.official/
Ірина Миколаївна Бельська — український астроном, спеціаліст зі спектроскопії та поляриметрії малих тіл Сонячної системи, керівниця відділу фізики астероїдів і комет НДІ астрономії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки
Щорічно 11 лютого у світі відзначають Міжнародний день жінок і дівчаток у науці, встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 2015 року. Свято засновано з метою досягнення повного й рівного доступу жінок і дівчаток до науки, а також забезпечення гендерної рівності й розширення прав і можливостей жінок і дівчат.
Упродовж 216-річної історії Каразінського університету чимало талановитих жінок-вчених зробили значний особистий внесок у розвиток вітчизняної та світової науки. Вони є взірцем невтомної енергії, інтелекту, працьовитості та наполегливості, яких вистачає не лише на родину, а ще й на заняття улюбленою справою, проведення наукових досліджень та здійснення приголомшливих відкриттів.
З нагоди свята ми поспілкувалися з керівником відділу фізики астероїдів і комет науково-дослідного інституту астрономії Каразінського університету, професоркою кафедри астрономії та космічної інформатики фізичного факультету, лауреатом Державної премії України Іриною Бельською.
Чим вас свого часу зацікавила астрономія? Саме ця наука.
Моїми улюбленими предметами в школі були математика, фізика і хімія, і я вирішила, що астрономія — саме те, що об’єднує ці науки. Такий вибір привів до професії, якою я досі захоплююся.
Коли й за яких обставин ви вирішили займатися наукою? Яка ваша наукова спеціалізація?
У підлітковому віці я вже твердо знала, що хочу займатися науковими дослідженнями. Бачила приклад свого батька: він був лікарем, кандидатом медичних наук, мав глибокі знання в різних сферах, невтомно відповідав на всі мої запитання, заохочував аналізувати, експериментувати, критично мислити. Науковою роботою я почала займатися на третьому курсі університету, разом зі своїм науковим керівником, професором Дмитром Федоровичем Лупішком розпочали новий напрям — дослідження фізичних властивостей астероїдів, який тільки-но почав розвиватися у світі. Ми були серед перших дослідників, досі харківська астероїдна команда є однією із найбільш потужних в Європі.
Чи є у вас люди, на яких хочеться рівнятися?
Серед вчених, з якими мені пощастило спілкуватися, є багато прикладів, що надихають. Уже понад 20 років я співпрацюю з Антонеллою Баруччі, лідером команди дослідників астероїдів у Паризькій обсерваторії, і не перестаю захоплюватися її енергією, ентузіазмом, здатністю швидко та креативно розв’язувати проблеми, готовністю завжди прийти на допомогу.
Чи важко вам конкурувати з чоловіками в обраному вами шляху?
У шкільні роки я справді конкурувала з хлопцями. І на предметних олімпіадах, і на спортивних змаганнях — усюди хотіла бути на рівних. Спортивні розряди в шахах отримувала в чоловічих турнірах, причому чим більше подобався мені хлопець, тим більше зусиль докладала, щоб виграти в нього. На професійному шляху я не конкурую, а співпрацюю. Мені пощастило працювати в чудових наукових командах і в Україні, і за кордоном, навіть у таких, де я іноді була єдиною жінкою в колективі. Ми разом йшли до мети, підтримували одне одного, раділи досягненням кожного. Я впевнена, досягти вершини легше й приємніше разом з командою однодумців.
Які, на вашу думку, основні переваги жінок у науці?
Не можу сказати, які переваги. Я не вважаю, що стать має значення в характеристиці науковців. Але я точно знаю, що жінкам набагато важче підійматися кар’єрними сходами, що є якесь чоловіче братство, коли за рівних умов перевагу віддадуть чоловікові, а не жінці. Крім того, у жінки завжди на першому плані діти, і вона відмовиться від «золотих гір», якщо буде знати, що це не на користь її дитині.
Як вам вдається гармонійно поєднувати всі сфери життя?
Не знаю, чи справді мені вдалося все гармонійно поєднати. А якщо вдалося, то тільки завдяки підтримці близьких людей: батьків, чоловіка, доньки. Вони вірили в мене, завжди підтримували й допомагали.
Ваші поради дівчатам, які вирішать обрати схожий напрям наукової роботи?
Завжди ставити високі цілі, розуміти, що для досягнення професійних висот треба багато працювати й дуже любити свою професію.
Пишаємося.
Джерело: https://www.univer.kharkov.ua/ua/general/univer_today/news?news_id=10213
Кафедра фізики кристалів була заснована в 1964 році Яковом Овсійовичем Гегузіним – видатним вченим, блискучим лектором і популяризатором науки. З ім'ям Я.О. Гегузіна пов'язаний цілий ряд нових напрямків досліджень в області фізики реального кристала. Він один з основоположників фізики спікання – величезної області фундаментальної і прикладної фізики твердого тіла. У піонерських роботах Я.О. Гегузіна вивчені механізми та кінетичні закономірності процесів спікання пористих тіл та закладені фізичні основи технології порошкової металургії. Фундаментальний науковий внесок Я. О. Гегузіна у фізику спікання був відзначений Міжнародною премією ім. Я.І. Френкеля та почесним дипломом Міжнародного інституту спікання, обранням його Почесним членом цього інституту. Він був членом редколегії міжнародного наукового журналу "Science of Sintering" та радянського журналу "Порошковая металлургия". Його монографія "Физика спекания" тричі перевидавалась (останній раз у 2019 році) та перекладена німецькою мовою.
Я.О. Гегузін виявив та вперше дослідив цілу низку фізичних ефектів та явищ, пов'язаних з напрямленими потоками нерівноважних вакансій в металевих та іонних кристалах. Результати цих досліджень узагальнені в монографіях "Макроскопические дефекты в кристаллах" (ця монографія удостоєна премії АН УССР ім. Соболевського) та "Диффузионная зона".
Я.О. Гегузіну належать перші дослідження в галузі масопереносу на поверхні та у приповерхневих шарах кристалів також дослідження процесів формування в кристалах макроскопічних включень та їх поведінки у зовнішніх силових полях. Результати цих досліджень стали змістом двох монографій "Поверхностная диффузия и растекание" (написана разом зі своїм учнем Ю.С. Кагановським) та "Движение макроскопических включений в твердых телах" (написана разом з М.О. Кривоглазом та видана, крім України, в США).
Я.О. Гегузін мав неперевершений популяризаторський талант. Він автор серії науково-популярних книжок, що написані так талановито та яскраво, що не втратили свого значення до сьогодення, заохочують до наукових досліджень молодь і доносять фізичні знання до широкого кола читачів.
Наукові ідеї Я.О. Гегузіна проникали далеко за межами університету, Харкова і України і живили наукові колективи багатьох країн. Цьому значно сприяли наукові семінари з нових проблем фізики реального кристала, які ним організовувалися на базі кафедри фізики кристалів. Всесоюзні семінарі з фізики спікання, радіаційної фізики, процесів переносу маси на поверхні твердих тіл, процесів в дифузійній зоні були дуже популярними і збирали кращих фахівців з багатьох країн світу.
Я.О. Гегузін був яскравою людиною, яка поєднувала у собі обдарованість вченого та художника, педагога та поета. Це вплинуло на формування тематики наукових досліджень кафедри, стиль взаємовідношень між співробітниками, викладачами та студентами кафедри, на їх ставлення до природи та науки, сформувало у всіх, хто з ним працював та вчився у нього, прихильність до простого, красивого і переконливого експерименту. Він створив не лише кафедру, а й широко відому наукову школу. Його найкращі учні, такі як Л.Н. Парицькая, Ю.С. Кагановський, В.П. Мацокін, Ю.І. Бойко, І.В. Воробйова, В.І. Кібець та багато інших теж стали відомими вченими, і їх дослідження внесли вагомий внесок у розвиток фізики твердого тіла. Після смерті Я.О. Гегузіна у 1987 році протягом 26 років кафедру очолював його учень – Віталій Іванович Кібець.
Історичні кадри, що переносять нас у далекий 1964 рік...Рік народження нової потужної наукової школи...Школи реального кристалу
На кафедрі здобули освіту та отримали спеціальність “фізика” більше 800 студентів з України, Росії, Азербайджану, Болгарії, Німеччини, Югославії, В’єтнаму та країн Африки. Вихованці кафедри працюють у багатьох навчальних закладах, науково-дослідних інститутах міста Харкова та України, в Польщі, Словакії, Чехії, Німеччині, Ізраїлю, США.
Зараз на кафедрі працює 3 доктори фізико-математичних наук, професори та 6 кандидатів фізико-математичних наук, доцентів. Майже усі викладачі кафедри – її випускники. Багаторічним викладачем кафедри (за сумісництвом) був фізик-теоретик, професор, доктор фізико-математичних наук Василь Дмитрович Нацик – відомий спеціаліст в галузі низькотемпературної фізики пластичності та міцності твердих тіл. Він прийшов на кафедру з Фізико-технічного інституту низьких температур, і протягом майже 40 років викладав студентам кафедри новітні спеціальні курси, а в останні три роки і загальний курс "Основи теорії пружності та пластичності".
Кафедра є базовою кафедрою НТК “Інститут монокристалів” НАН України і має широкі та ефективні наукові стосунки з багатьма дослідницькими установами: НТК ФТІНТ НАН України (м. Харків), “Інститутом проблем матеріалознавства” НАН України (м. Київ), Об’єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна), Центром високих тисків Польскої Академії наук, Міжрегіональним центром по використанню пучків важких іонів (GANIL, Франція), Бар-Іланським університетом (Ізраїль).
Основним напрямком наукових досліджень кафедри і студентів, які навчаються на кафедрі, є вивчення рушійних сил, механізмів і кінетики масопереносу в реальних кристалах і на їх поверхнях та ефектів, що супроводжують цей процес.
Останнім часом на кафедрі спільно з кафедрою фізики низьких температур ведуться дослідження зі створення надпровідних при кімнатній температурі матеріалів, спільно з вченими інституту сцинтиляційних матеріалів ведуться дослідження зі створення нових сцинтиляційних матеріалів для реєстрації темної матерії.
Науковим колективом кафедри за роки існування підготовлено та захищено 8 докторських та 54 кандидатських дисертації, опубліковано більше ніж 1500 статей в наукових журналах СРСР, України та за кордоном. За результатами досліджень наукової школи видано п'ять монографій, якими широко користуються дослідники в галузі фізики твердого тіла як у нашій країні, так і за її межами.
Для широкого кола читачів в Україні та за кордоном видані науково-популярні книги «Почему и как исчезает пустота» – три видання, «Живой кристалл» – чотири видання, «Очерки о диффузии в кристаллах» – три видання, «Капля» – чотири видання, «Пузыри». Всі ці книги відзначені преміями Всесоюзного товариства “Знання”. Одне із останніх виданнь усіх цих книжок відбулося в серії "Шедеври природно-наукової літератури" (2018-2019 роки), тобто ці яскраві книжки не втратили своєї вагомості та привабливості і донині.
Наразі кафедра здійснює підготовку фахівців за двома напрямками: “Фізика кристалів” та “Фізика і технологія функціональних матеріалів”. В останньому випадку підготовка ведеться в колаборації з НТК “Інститут монокристалів” НАН України. Кафедра забезпечує викладання загальних курсів “Основи фізики конденсованого стану”, “Кристалофізика”, “Основи теорії пружності та пластичності твердих тіл” для студентів усіх спеціалізацій, а також 21 курс спеціалізації. В навчальному процесі викладачі кафедри використовують сучасні комп'ютерні технології та технології доповненої реальності. Доцентом кафедри І.М. Пахомовою розроблено 6 дистанційних навчальних курсів на базі центру електронного навчання ХНУ ім. В.Н. Каразіна та отримані сертифікати для їх використання.
Більшість студентів проходять практики та виконують курсові та дипломні роботи на базі Інституту монокристалів та Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, м. Харків.
Захист магістерської роботи 2020 року Анастасії Орлової. Науковий керівник: Лебединський Олексій Михайлович
З 2013 року кафедру очолює Борис Вікторович Гриньов – вчений в області сцинтиляційного матеріалознавства, академік Національної академії наук України, директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, член комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, член Європейської асоціації ядерної медицини з 1997 року, член інституту інженерів електроніки та електротехніки США з 2000 року, член Вченої ради Об'єднаного інституту ядерних досліджень, член міжвідомчої ради з наукового приладобудування, член координаційної Ради зі співробітництва НАН України з ЦЕРН та ОІЯД, заступник голови Північно-Східного наукового центру НАН і МОН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1996 рік), Заслужений діяч науки і техніки України (1998 рік), Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2006 рік), II ступеня (2009 рік). Автор і співавтор 14 монографій, понад 650 статей, 140 винаходів і патентів.
З 2003 року під керівництвом Б.В.Гриньова винайдена низка нових
сцинтиляційних матеріалів, які можуть знайти своє застосування при
проведенні нових експериментів з фізики високих енергій.
Розроблена унікальна технологія вирощування, завдяки якій отримані
оптично однорідні монокристали з рекордними параметрами світловиходу
(12-16 ф/МеВ) для електромагнітних колориметрів нового покоління, що
використовуються у суперколайдері LHC, CERN (Швейцарія).
Невтомна енергія Бориса Гриньова спрямована на безліч проєктів у науці, але є і декілька ліричних проєктів у талановитого науковця і керівника.
На YouTube каналі Борис Гриньов можна познайомитися із проєктами "Відчуй простір", "Все трапляється", "Летіти до тебе".
Багатогранність, невтомна енергія, працьовитість та підкорення нових
обріїв виділяють Бориса Гриньова серед пересічних громадян України.
Корисні посилання:
Кого пам’ятаємо і любимо
Романтик науки - Яків Овсійович Гегузін
#КФК #karazin #university #фізичний_факультет
Приєднуйтесь на сервер "Фізика" на Discord: https://discord.com/invite/ZUxcC22